Відкриваючи захід, голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг зазначив, що питання безпеки журналістів особливо актуальне на фоні сучасних подій в Україні. На його думку, українське законодавство потребує внесення змін щодо страхування журналістів. «Напади на журналістів і представників медіа є особливо серйозним порушенням прав людини, оскільки вони не лише шкодять конкретним особам, а й позбавляють інших права отримувати інформацію, обмежуючи суспільний діалог, що лежить в основі демократичного суспільства», - зазначив він.

За його словами, Рада Європи приділяє особливу увагу питанням безпеки журналістів, а тому запустила платформу, на якій висвітлюються випадки порушення прав журналістів або перешкоджання їх професійній діяльності. «На території України, включно з територією анексованого Криму та тимчасово непідконтрольних територій, нині зафіксовано 22 випадки, на 20 з яких українська влада вже дала офіційну відповідь», - розповів Енберг.

 Для Міністерства інформаційної політики Україні забезпечення безпеки журналістів на роботі є пріоритетом, а страхування представників мас-медіа є одним з ключових елементів цієї безпеки. Про це сказав державний секретар МІП Артем Біденко.

«Для Мінінформполітики безпека журналістів, можливість реалізовувати свою професійну діяльність без якихось побоювань, що щось може зашкодити, без ризиків — це пріоритет. Наразі питання страхування журналістів лежить у площині пасивної безпеки. Людина має бути упевнена в тому, що щоб не сталось, його сім’я отримає ту чи іншу компенсацію», - зазначив Біденко, наголосивши, що обов’язкове страхування варто запроваджувати тільки після того, як це питання пройде широке обговорення. «Звісно, важливими є стандарти і Ради Європи, і Міжнародної федерації журналістів, але українська специфіка у тому, що медіа у даний момент не є прибутковим бізнесом, та в основному перебувають на дотаціях. Однозначного вирішення цього питання немає, бо якщо нав’яжемо певні механізми, з яких власники медіа будуть зобов’язані страхувати журналістів, - це викличе певну хвилю критики, занепокоєння та навіть, можливо, бажання якось обійти ці норми», - упевнений Біденко.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко погодився із такою позицією. «НСЖУ підтримує ідею запровадження обов'язкового страхування журналістів в Україні, водночас ми маємо певні застереження та глобально підтримуємо дискусію із залученням журналістів, операторів страхового ринку для того, щоб та формула, яка буде напрацьована, стала ефективною», - сказав він, додавши, що таке страхування може зрушити з місця тему безпеки журналістської роботи та захисту прав журналістів.

Учасники круглого столу зазначали, що діяльність журналістів нерідко пов'язана з висвітленням кризових, конфліктних і катастрофічних подій, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю працівників ЗМІ. Проблема захищеності журналістів стає ще більш актуальною в умовах збройної агресії з боку Росії. З огляду на тенденцію до зростання загрози життю журналістів доцільно запровадити додаткові гарантії їх діяльності, а саме законодавчо закріпити обов'язкове страхування працівників ЗМІ від ризиків, що супроводжують їх роботу, особливо в умовах підвищеної небезпеки (в районі стихійного лиха, катастроф, аварій, АТО).

Заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сергій Висоцький розповів, як на базі парламентського комітету кілька років назад велась перша дискусія про необхідність страхування журналістів, які їдуть працювати в зону АТО. Він зазначив, що однією з проблем у законодавчому запровадженні обов’язкового страхування для журналістів є гарантування страхових ризиків, яке може бути або державним, або бізнесовим. Вирішенням цієї проблеми, на думку Висоцького, є створення закону про державні гарантії журналістам, що виконують свої професійні обов’язки в зонах підвищеної небезпеки. «Ми вже думали прирівняти журналістів до військових, і тоді гарантії мала би надавати держава. А якщо це мав робити бізнес, то виходили такі суми, що жодна редакція і тим паче жоден журналіст в Україні не міг заплатити за страховку. Йшлося про тисячу або 1 тисячу 200 доларів  на рік. Також ми говорили про обов’язкове страхування журналістів. Якщо це робити, то журналістів треба вводити як нову категорію в державний каталог професій, пов’язаних з ризиком. Але тоді виникло б питання, хто є журналістом. В підсумку ми дійшли висновку, що треба вносити закон про державні гарантії журналістам, які виконують свої професійні обов’язки, наприклад, в зоні бойових дій», – сказав народний депутат.

Заступник виконавчого директора Роман Головенко зазначив, що не бачить великого запиту з боку журналістів щодо гарантій своєї безпеки в зоні АТО. «Є проблема в тому, кого офіційно вважати журналістом. Зараз немає ніякої юридичної прив’язки до того, що людина, яка працює на продакшені телеканалу, є журналістом. Є маса варіантів обходу норм обов’язкового страхування журналістів. Маленькі редакції можуть протестувати проти обов’язкового страхування», – сказав він, порадивши розпочати впроваджувати загальнообов’язкове страхування із загальнонаціональних каналів.

Начальник відділу зв’язків із засобами масової інформації МОУ Олександр Мотузяник запропонував використати спільний проект МІП і Міноборони України «Embedded Journalism» як кейс для напрацювання відповідних правил страхування. Він повідомив, що наразі Міноборони проводить тренінги для журналістів, які хочуть працювати в зоні АТО, під час яких є й безпекові питання. «Такі тренінги на сьогодні вже пройшли понад 370 журналістів», – сказав він.

Водночас доцент кафедри періодичної преси Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка Володимир Ільченко також зазначив на необхідності розподілу страхування на звичайне та в гарячих точках, і запропонував страхувати власне відрядження медійників в небезпечні зони.

Представник Центру народного страхування Олександр Чекмарьов окреслив специфіку страхового ринку України та запропонував варіанти впровадження страхування для журналістів, що можуть бути реалізовані через постанову Кабінету Міністрів України.

Нагадаємо, 3 травня, у Всесвітній день свободи преси, міністр інформаційної політики Юрій Стець повідомив, що МІП планує планує ініціювати зміни до законодавства в частині страхування медійників.

Крім того, на початку квітня у Міністерстві інформаційної політики України запрацювала команда із захисту журналістів. 25 квітня під час прес-конференції у НСЖУ Юрій Стець повідомив, що впровадить посаду радника з питань безпеки журналістів.