Центр інформації про права людини представив у Відні список порушників прав журналістів у Криму

Центр інформації про права людини представив у Відні список порушників прав журналістів у Криму

21 Червня 2017
1821
21 Червня 2017
09:55

Центр інформації про права людини представив у Відні список порушників прав журналістів у Криму

1821
20 червня під час конференції ОБСЄ «Свобода слова в нестабільних ситуаціях» у Відні Центр інформації про права людини презентував список ворогів свободи слова в анексованому Росією Криму
Центр інформації про права людини представив у Відні список порушників прав журналістів у Криму
Центр інформації про права людини представив у Відні список порушників прав журналістів у Криму

Про це повідомляє прес-служба Центру інформації про права людини.

Список був складений Центром інформації про права людини у співпраці з Міністерством інформаційної політики України. У ньому наявні понад 50 осіб, які причетні до придушенні свободи слова і порушень прав журналістів. Список порушників, передано до прокуратури. 

«Ми розуміємо, що в окупованому Криму, як і на власній території, Росія діє аж ніяк не правовими методами - заявила радниця Міністерства інформаційної політики України Юлія Каздобіна. –На жаль, у України та міжнародної спільноти є небагато інструментів, якими можна було б реально вплинути на ситуацію зі свободою слова на півострові. Але, на нашу думку, злочини не можуть залишатися непокараними, якими б недосконалими не були інструменти впливу. Злочини мають бути задокументовані, а злочинці мають нести персональну відповідальність».

Пані Каздобіна підкреслила, що порушники прав журналістів, вороги свободи слова в окупованому Криму повинні знати, що жодне їхнє діяння не залишається не поміченим і рано чи пізно їм доведеться відповісти.

Головний редактор інформаційного агентства BlackseaNews Андрій Клименко розповів під час конференції, що виїхав з Криму незабаром після так званого референдуму. Кримінальну справу за нібито заклики до порушення територіальної цілісності Росії проти нього порушили після того, як він виступив з доповіддю у американській організації The Atlantic Council про порушення прав людини у Криму. Його занесли у офіційні російські списки терористів і екстремістів. Він твердить, що цей список регулярно поповнюється, адже він опускається в ньому все нижче. Після порушення проти нього кримінальної справи у його колеги Тетяни Гучакової, яка на той час не виїхала з Криму, провели багатогодинний обшук. Вона також змушена були виїхати на материкову Україну. Пан Клименко вважає, що Росія перетворює Крим на військову базу, а на військовій базі не може бути свободи слова.

Головний редактор інформаційної агенції «Кримські новини» Гаяна Юксель розповіла як відбувалося витіснення українських і кримськотатарських ЗМІ на початку окупації. Вона заявила, що з кримськотатарськими ЗМІ розправлялися особливо жорсткого, тому що саме кримськотатарський народ виступив з масовими протестами проти незаконної анексії Криму.

«У серпні 2014 року ми Ісметом Юкселем, моїм чоловіком, який є генеральним координатором “Кримських новин”, – розказала вона, – виїхали тимчасово до Туреччини, громадянином якої він є. 10 серпня, коли ми поверталися назад, у місті Армянську співробітники прикордонної служби ФСБ заявили, що він не має права протягом п’яти років заїжджати на територію Криму і Російської Федерації. Тоді ми зрозуміли, що в Криму нам працювати не дадуть. Нам надходили погрози з вимогами, щоб ми припинили свою діяльність на півострові. Співробітників агентства викликали до ФСБ на допити. 22 квітня 2015 року мене викликали до Центру боротьби з екстремізмом, де допитали і склали протокол, який стосувався публікацій 2006 року. Показали тим самим, що ФСБ вважає можливим використовувати закони заднім числом. 2015 року діяльність агентства була припинена на території Криму, адже окупаційна влада не надала дозвіл на роботу. Ми перенесли агентство до Києва».

«Перше, що зробила Росія, коли захопила півострів 2014 року, – розказала секретар Національної спілки журналістів України Олена Юрченко, - це відімкнула українські телеканали і радіостанції на території Криму. Цей крок проказав на скільки успіх окупації залежав від російської пропаганди і брехливих новин про Україну і світ. Після цього на півострові створили умови, за яких робота незалежних ЗМІ стала неможливою. Окремих журналістів і цілі редакції вичавлювали з Криму. Деякі з них позбавилися свого майна, наприклад, телеканал “Черноморская” , в якого окупаційна влада вкрала все обладнання. Всього з Криму змушені були виїхати 11 редакцій, в тому числі єдиний в світі кримськотатарський канал ATR».

Модератор заходу журналіст Юрій Луканов, який представляв Центр інформації про права людини, сказав, що недавно з’явилися нові особи, яких Росія переслідує за свободу слова. Це співробітники севастопольського аналітичного центру «Номус» Дмитро Штибліков і Олексій Бесарабов. За його словами, раніше окупаційна влада звинувачувала журналістів у закликах до порушення територіальної цілісності Росії, а тепер – у підготовці до диверсійної діяльності.

Раніше Центр інформації про права людини представляв доповідь про системну боротьбу зі свободою слова в Криму. Спеціальну доповідь було зроблено про боротьбу окупаційної влади з кримськотатарськими ЗМІ.  

Нагадаємо, під час конференції ОБСЄ Мар'яна Беца розповіла про утиски свободи слова Росією в анексованому Криму і на Донбасі та закликала Росію припинити переслідування українських журналістів Миколи Семени і Романа Сущенка.

Журналістка ВВС Кейт Ейді наголосила на недобросовісній роботі медіа, поширенні фейків та дала колегам професійні поради.

Керівник севастопольської організації Спілки журналістів Росії Сергій Горбачов намагався спростувати факти утиску свободи слова в Криму і довести, що в анесованому Криму немає проблем в цій сфері.

Фото: Центр інформації про права людини

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1821
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду