Про це повідомляє прес-служба Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Секретар НСЖУ, редактор газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин  Григоренко заявив, що після реформування його видання не потребує дотацій: «Ми працюємо в умовах абсолютної конкуренції: два телебачення, дві газети, два радіо, 50 бігбордів, 30 лайтбоксів, три рекламні агенції. Це я говорю до того, що коли ми в невеличкому містечку з 50 тисячами населення говоримо про рекламний ринок, всі ці засоби масової інформації ділять рекламний пиріг між собою. Після реформування 2016 року весь цей час "Обрії  Ізюмщини" працюють без жодної копійки дотації, а тепер уже два місяці працюємо як товариство з обмеженою відповідальністю, отримуючи кошти за висвітлення діяльності. Коли мене запитують, що робити, коли влада укладе угоду на висвітлення з іншими ЗМІ, маю одну відповідь: "Ваші інформаційні послуги мають бути якіснішими і не дорожчими за послуги інших ЗМІ».

Також  Костянтин Григоренко застеріг колег, яким ще тільки належить пройти етапи реформування: «Хочу всім сказати: поспішайте зважено! Усі ваші документи повинні бути підготовлені на доброму юридичному підґрунті, щоб за кілька років вам не довелося відстоювати свої права в судах».

Редакторка обласної газети «Черкаський край» Тетяна Калиновська зауважила, що великою помилкою для колективу було думати, ніби закони України обов'язкові до виконання для всіх: не тільки для редакцій, а й для депутатів.

Також редакторка звернула увагу на питання майна і застерегла: все майно редакцій, за чиї б кошти воно не було придбане,  – це майно комунальних громад і його треба передавати редакціям тільки рішенням сесії. «Підступність ситуації в тому, що держреєстратори приймають документи і без цього рішення сесії, вводячи редакції в оману. Але потім можуть виникати великі проблеми з правоохоронним органами. Отже тільки так – через рішення сесії можна  запобігти подальшим проблемам з майном», - сказала вона.

Також Тетяна Калиновська порадила редакторам бути готовими до перевірок, які можуть «прийти» в редакцію якраз в період реформування. Часто ці перевірки спрямовані на те, щоб не дати редакції спокійно працювати і реформуватися. 

«Не відкладайте на потім початок свого реформування! Процес цей складний і тривалий, коли не все залежить від трудових колективів. Бо невідомо, коли і які будуть прийняті зміни до закону, що редакції, які перебувають у судовому процесі щодо реформування отримають додаткові терміни, щоб роздержавитися», – наголосила пані Калиновська.

Директор (головний редактор) ТОВ «Бобринецьке РВО «Новий день», заступник голови Кіровоградської обласної організації НСЖУ Ігор Леус повідомив, що в області з 23 комунальних видань у першому етапі реформуються 11.

«Не виключено, що не всі газети зможуть вистояти після реформування. Ймовірно, деяким районкам доведеться об'єднуватися, – сказав Ігор Леус. – І цей механізм також має бути передбачений законом».

Відзначив і він і таку прогалину в законі, що потребує негайного розв'язання,  як відсутність дієвих механізмів впливу на органи місцевого самоврядування, які порушують законодавство України і пропонує  встановити  відповідальність органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування за неприйняття рішення про реформування та про спосіб реформування; відмову і перешкоджання в передачі майна перетвореним підприємствам та відмову надати їм в оренду як для бюджетних організацій приміщення та земельні ділянки тощо.

Як і Тетяна Калиновська, говорив він про позапланові перевірки, влаштовані податківцями, що вибивають з колії робочого процесу працівників редакції.

Головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк зазначив, що варто було б запросити на конференцію представників Мін’юсту, Генпрокуратури, МВС, інспекцій праці, товариства охорони пам'ятників та інших структур, дотичних до процесу реформування і роз'яснення яких були б дуже доречними.

«Ось, наприклад, наша редакція пройшла  перший етап реформування,і тепер ми хочемо укласти угоду, щоб отримати свідоцтво про друковане ЗМІ. А губернатор цього не хоче. Він просто цього не хоче! Така само ситуація є і в районних газетах Волині. І закон у цьому випадку рекомендує звертатися до суду. А чому я, представник редакції, маю звертатися до суду, коли у нас є державні структури, які повинні спонукати всіх виконувати закон?!»,  – наголосив пан Данилюк.

На підтвердження сказаного Володимиром Данилюком прозвучав виступ  редактора газети «Новини Тростянеччини», що в Сумській області, Павла Зленка. За його словами,  редакція пішла на реформування  у перших лавах, була серед першопрохідців. Але й досі районна рада не ухвалила рішення після звернення редакції. Більше того, за перших два місці процесу реформування редактору оголосили дві догани, його навіть звільнили з роботи під надуманими приводами, обезглавивши таким чином колектив.

«І якби не допомога юристів, навряд би ми змогли вийти з цієї ситуації. За їхньої допомоги всі рішення щодо доган і звільнення в апеляційному порядку були скасовані, а районна рада отримала постанову суду про відміну рішення щодо звільнення. І наші "винахідливі" депутати винесли це рішення суду на... голосування на сесії районної ради! Після того районна рада сплатила всі штрафи виконавчої служби, виплатила гроші мені за вимушені прогули. Але все одно депутати продовжують не ухвалювати рішення щодо нашої заяви про реформування», – сказав Павло Зленко.

Нагадаємо, 13 червня у Києві в рамках міжнародної конференції «Реформування державних і комунальних ЗМІ: перші підсумки реформи» було презентовано посібник «Юридичні аспекти реформування державних і комунальних ЗМІ», який роз’яснює закон про реформування, містить юридичні поради та зразки документів.