StarLightMedia, НАМ та «Детектор медіа» розпочали другу частину спецпроекту, мета якої – спробувати визначити переваги та недоліки систем регулювання медіа в країнах «нової демократії». Раніше ми писали про досвід регулювання медіа в Польщі.

Дебати про саморегулювання ЗМІ в Болгарії розпочалися з розвитком незалежних засобів масової інформації на початку 1990-х років. Як і в більшості нових демократій, тема спочатку обговорювалася у вузькому колі вчених, теоретиків і громадських організацій. В період з 1990 по 2002 рік було створено не менше семи варіантів етичного кодексу для болгарських ЗМІ, але через відсутність механізмів контролю жоден з них не міг вступити в силу та бути ефективним. Досягти згоди та впровадити спільний етичний кодекс вдалося після того, як активну участь у розробці взяли власники та керівники засобів масової інформації. Важливу роль відіграла і міжнародна допомога – саморегуляторну ініціативу було профінансовано програмою Європейською Союзу «Фаре» (Phare), яка допомагає країнам-кандидатам до вступу в ЄС. 25 листопада 2004 року Кодекс етики болгарських ЗМІ підписали представники більшості болгарських медіа. Підписання документу відбулося в присутності президента республіки, прем’єр-міністра та спікера парламенту. Через вісім місяців почав роботу виконавчий орган – Національна рада з журналістської етики, яка працює до сьогодні.

Місія та принципи

Національна рада з журналістської етики має на меті захищати право аудиторії бути всебічно та точно поінформованою. Рада сприяє створенню журналістських стандартів та підвищенню престижу засобів масової інформації, розробляє систему саморегулювання ЗМІ шляхом впровадження етичного кодексу та врегулювання суперечок між ЗМІ та аудиторією, стимулює суспільну дискусію з питань журналістської етики. Згідно зі статутом, Рада працює заради зміцнення свободи слова, захисту прав журналістів та джерел інформації і для підвищення кваліфікації болгарських журналістів.

Задля реалізації цих завдань Національна рада з журналістської етики Болгарії впровадила Кодекс етики болгарських ЗМІ та створила Комітет з етики, а для контролю за дотриманням норм кодексу розробила процедуру розгляду справ комісією. Також орган інформує спільноту з питань, що стосуються цілей Ради.

Структура Нацради з журналістської етики

Рада засновників. До Ради засновників входять представники таких організацій-засновниць Фонду: «Союз видавців Болгарії» (двоє представників), «Асоціація болгарських мовників» (двоє представників), «Союз болгарських журналістів» (один представник) та «Центр розвитку ЗМІ» (один представник). Представники засновників можуть прийняти рішення про розширення складу Ради засновників. До Ради можуть бути обрані представники засобів масової інформації чи медіаорганізацій, які підписали Кодекс етики болгарських ЗМІ, прийняли статут та зробили значний внесок в розвиток саморегулювання в Болгарії. Такі члени обираються та виключаються з Ради засновників рішенням в три чверті голосів членів Ради. Члени Ради засновників призначаються на три роки. Рада засновників може обрати або звільнити виконавчого директора. Повноваження та компетенції виконавчого директора регулюються договором.

Рада засновників:

• вносить зміни в статут фонду після консультації з організаціями-засновницями;
• обирає діючих та резервних членів комісії з етики;
• приймає, вносить доповнення та зміни в процедури розгляду справ комісією з етики на основі пропозицій комісії;
• обирає та звільняє виконавчого директора;
• приймає бюджет та звіт про діяльність фонду від виконавчого директора;
• веде реєстр ЗМІ, які долучились до саморегулювання, підписавши кодекс етики, і приймає заявки мовників та видань щодо визнання кодексів;
• приймає рішення з питань, які не регулюються статутом.

Представленням та управлінням фонду займається голова Ради. Голову обирають з числа членів Ради. Голова обирається більшістю в три чверті голосів від загальної кількості членів Ради засновників. Голова обирається на три роки. Член Ради засновників може бути обраний головою не більше ніж на два строки. Рада засновників може достроково зняти голову з посади більшістю в три чверті голосів всіх членів.

Голова Ради засновників:

• представляє Раду та управляє фондом;
• скликає засідання засновників;
• скликає перше засідання комітету з етики на вибори його керівництва;
• залучає кошти з усіх, дозволених статутом, джерел;
• готує та представляє Раді засновників проект бюджету на рік;
• готує доповідь про діяльність та фінансову звітність.

Комісія та комітет з етики функціонують як робочий орган Національної ради з журналістської етики. Членами комісії можуть бути експерти в сфері ЗМІ, експерти з високою соціальною довірою та авторитетні журналісти. Комісія складається з 12 членів. Члени комісії незалежні в своїх діях і не можуть отримувати вказівки від зацікавлених сторін. Експерти обираються до комісії строком на три роки. За умови відсутності експерта на засіданні без поважної причини три та більше разів мандат може бути забрано до закінчення строку. В разі дострокового припинення повноважень експерта комісія доповнюється членом з резерву. На першому засіданні комісія обирає голову та двох заступників з числа своїх членів.

Комісія з етики:

• приймає скарги, пов’язані з публікаціями в друкованих виданнях (комітет, відповідно, скарги на редакційні матеріали радіо та телеканалів);
• виступає посередником між заявником і ЗМІ до офіційного розгляду справи з метою вирішення справи шляхом посередництва;
• приймає рішення відповідно до процедурних правил щодо застосування норм Кодексу етики ЗМІ;
• надає рекомендації щодо суперечливих матеріалів;
• аналізує справи і виробляє рекомендації щодо поліпшення журналістської роботи за допомогою тлумачення положень Кодексу етики;
• виявляє недоліки в плюралізмі думок та інформації і рекомендує Раді засновників заходи щодо їх усунення;
• консультує засновників щодо пропозицій по внесенню змін до Кодексу етики болгарських ЗМІ;
• інформує громадськість про свою діяльність та рішення;

Фінансування

Майно Національної ради з журналістської етики формується з первинних членських внесків її засновників в розмірі: «Союз видавців Болгарії» – 4 тис. болгарських левів (приблизно 60 тис. грн.), «Асоціація мовників Болгарії» – 4 тис. болгарських левів, «Союз болгарських журналістів» – 2 тис. левів, «Болгарська медіакоаліція» – 2 тис. левів, фонд «Центр розвитку медіа» – 2 тис. левів. Також підписанти етичного кодексу щорічно сплачують внески для покриття необхідних операційних витрат офісу та комісій. До бюджету також надходять пожертви та благодійні внески від болгарських та іноземних фізичних та юридичних осіб.

Теми

Етичний кодекс болгарських ЗМІ сформовано відповідно до Конституції Болгарії та міжнародних угод щодо прав людини. Підтвердивши, що кожна людина має фундаментальне право на свободу вираження поглядів, доступ до інформації, захист особистої гідності і недоторканості приватного життя, право на безпеку; підтвердивши гарантоване право ЗМІ працювати без будь-якої цензури; з розумінням необхідності забезпечити баланс між свободою слова та обов’язками ЗМІ; заявляючи, що основна мета прийняття цього Кодексу – дотримання права громадян на отримання та поширення достовірної інформації, що дозволяє громадянам брати активну участь у розвитку прозорої демократії, та усвідомлюючи свою відповідальність в дотриманні цих прав, представники болгарських ЗМІ зголосились дотримуватись в своїй роботі наступних принципів:

• надавати достовірну та точну інформацію. «Ми будемо надавати громадськості точну та перевірену інформацію. Ми не будемо публікувати інформацію, щодо правдивості якої є сумніви. Не будемо вводити в оману громадськість і будемо чітко вказувати, де були використані тексти, зображення чи звуки, що можуть маніпулювати думкою. Будемо чітко розрізняти факти та особисту думку чи припущення. Будемо намагатись висвітлити різні точки зору. У відображенні конфліктів будемо сприяти тому, щоб усі зацікавлені сторони висловили свою думку. Будемо чітко та відповідним чином публікувати спростування, коли є докази того, що було опубліковано неправдиву інформацію чи інформацію, що вводить в оману, а за необхідності принесемо вибачення. Надамо право на відповідь особам та організаціям, що постраждали внаслідок неточних чи оманливих публікацій. Ми будемо намагатись перевірити інформацію перед її публікацією шляхом пошуку та використання різних джерел інформації. Ми будемо намагатись використовувати ідентифіковані джерела, а не анонімні, чия чесність та надійність не може бути оціненою суспільством. В разі використання інформації з конфіденційних джерел не будемо їх розголошувати і завжди будемо вказувати, якщо інформація не була підтверджена»;

• відповідально збирати та висвітлювати інформацію. «Ми будемо збирати інформацію лише законним шляхом. Будемо використовувати приховані камери, мікрофони чи інше спеціальне оснащення, приховуючи свою професійну ідентичність, тільки у випадках, коли не буде жодного іншого способу забезпечити громадськість важливою інформацією, яка обґрунтована суспільним інтересом. Не будемо загрожувати, примушувати або переслідувати з метою збору інформації. Приватність: ми поважаємо приватність усіх осіб та будемо уникати публікації фотографій і записів, зроблених за межами громадських місць, якщо на те немає згоди особи. Не додаватимемо страждань людям, які опинилися в біді або стали жертвами злочинів, і висвітлюватимемо такі питання зі співчуттям та стриманістю. Тільки винятковий суспільний інтерес може виправдати втручання ЗМІ в особисте та сімейне життя. Діти: ми повинні демонструвати особливу відповідальність за дотримання прав дітей, у тому числі за їхнє право бути почутими. Ми не будемо користуватися їхньою недосвідченістю і довірливістю. Не публікуватимемо інформацію або фотографії про життя дітей, якщо це не виправдано значним суспільним інтересом. Ми не будемо розкривати особистість дітей, постраждалих від злочинів, якщо це може їм нашкодити. Ми будемо уникати опитування дітей без згоди дорослих, відповідальних за них. Дискримінація: ми поважаємо право кожного жити в безпеці і не будемо публікувати матеріали, що підбурюють або заохочують ненависть, насильство або будь-які форми дискримінації. Не будемо говорити про належність до раси, релігії, етнічної приналежності, сексуальної орієнтації, стан фізичного чи психічного здоров’я, якщо ці факти не є суттєвими для відтворення подій. Злочинність та жорстокість: ми поважаємо презумпцію невинності і не описуємо когось як «злочинця» до засудження. Ми будемо демонструвати обережність у розкритті особистості жертв злочинів і свідків злочинів, особливо у випадках сексуального насильства. Будемо утримуватись від прославляння або надмірної сенсаційності повідомлень про злочинність, насильство і жорстокість. Будемо обережні, щоб не бути використаними в якості платформи для тих, хто пропагує або підбурює до застосування насильства. Порядність: будемо дотримуватися хорошого смаку та порядності в наших публікаціях. Суїцид: будемо уникати подробиць того, яким чином було скоєно суїцид, щоб обмежити ризик імітації таких дій»;
• бути редакційно незалежними. «Ми не будемо піддаватись політичному чи економічному тиску або впливу. Будемо чітко демонструвати різницю між публікаціями та комерційними повідомленнями і спонсорськими матеріалами. Ми не приймаємо особисті, політичні чи фінансові стимули, що можуть вплинути на нашу можливість надавати громадськості точну інформацію. Не будемо використовувати наш доступ до інформації як засіб для особистої вигоди, особливо інформації про розвиток бізнесу та фінансових ринків. Ми поважатимемо право журналіста відмовитись від завдання або бути ідентифікованим як автор. Ми не будемо платити джерелам інформації, але коли платіж є необхідним для отримання інформації, про яку громадськість має право знати, ми будемо чітко вказувати, що платили за неї»;
• дотримуватись етики у взаємовідносинах всередині ЗМІ та між ними. «Ми вважаємо, що відносини між ЗМІ та працівниками ЗМІ мають характеризуватись взаємною повагою і справедливою конкуренцією з метою збереження престижу професії. Вважаємо, що громадськість має право знати, хто володіє ЗМІ. Вважаємо неприйнятними будь-які форми плагіату. Ми поважаємо авторські права та умови договорів щодо авторського права. Короткі витяги з зарубіжних матеріалів можуть бути використані без дозволу, але з зазначенням джерела. Довгі витримки або весь матеріал з інших ЗМІ може бути використаний тільки з попереднього дозволу, із зазначенням автора і ЗМІ. Ми будемо підтримувати наших колег з інших ЗМІ, якщо вони несправедливо піддаватимуться критиці. З іншого боку, професійна солідарність не буде виправданням для приховування або спотворення інформації»;
• поважати суспільний інтерес. «Порушення умов Кодексу може бути виправдано лише у випадку, коли однозначно доведено, що це було зроблено в інтересах суспільства. Поняття “суспільного інтересу” не можна плутати з інформацією, яка “цікава для суспільства”. Публікація, що представляє суспільний інтерес – це публікація, яка надає інформацію для захисту здоров’я та безпеки; робить внесок у запобігання злочинам та виявлення серйозних порушень та зловживань владою; захищає людей від небезпеки бути серйозно введеними в оману.

Розгляд скарг

Комісія розглядає скарги на публікації в газетах, журналах, інформаційних агентствах, веб-сайтах, передачах аудіовізуальних медіа і радіо щодо порушення Кодексу етики болгарських ЗМІ. Право на оскарження мають фізичні та юридичні особи. Скарга може бути не прийнята до розгляду, якщо: скарга стосується публікації або програми, яка була опублікована більше ніж за два місяці до дня подачі скарги; скарга є анонімною; справа перебуває на розгляді суду; скарга вже була подана в Комісію з журналістської етики чи іншу установу.

Скарга має бути оформлена в письмовій формі та містити ідентифікаційні дані заявника, адресу, назву ЗМІ та статті або програми, дату та час публікації, безпосередню скаргу. Усі отримані скарги, що відповідають цим вимогам, вносяться в реєстр. Виконавчий секретар фонду проводить 

перевірку на відповідність скарги формальним вимогам та має повідомити заявнику, якщо скарга містить помилки. Секретар повідомляє голові комісії про отримання скарги не пізніше ніж за три дні після отримання скарги. Якщо предмет скарги не пов'язаний з питанням журналістської етики і комісія з етики не є компетентною розглядати справу, секретар консультується з головою комісії та повідомляє про це заявника. Секретар діє за такою ж процедурою в разі, якщо скарга є явно необґрунтованою.

Якщо скарга містить всі необхідні реквізити та дані, голова комісії призначає експерта-доповідача, який готує справу та пропонує до розгляду комісії проект рішення та його обґрунтування. Комісія інформує скаржника про початок розгляду справи та пропонує відповідачу надати своє пояснення та звіт про відповідну програму або публікацію.

За згодою сторін комісія може в будь-який час до винесення рішення спробувати врегулювати конфлікт шляхом посередництва (медіації). Термін для посередництва не може перевищувати 10 днів. Сторони можуть проводити зустрічі за посередництва голови комітету (чи комісії), його членів і виконавчого секретаря. За взаємною згодою сторін термін посередництва може бути продовжений. Якщо ЗМІ вирішили самостійно задовольнити скаргу та застосували заходи, що вживаються відповідно до такої скарги і публікують спростування чи вибачення, які є прийнятними для заявника – справа вважається закритою. Якщо запропоновані заходи не є достатніми для заявника, розгляд справи триває.

Коли експерт-доповідач вважає, що обставини справи не були достатньо роз’яснені, для участі в засіданні можуть бути запрошені зацікавлені сторони – особисто або через своїх уповноважених представників. Запрошення надсилається не пізніше, ніж за один тиждень до початку наради.

Кожен учасник процедури може просити про відвід членів комісії, якщо є підстави вважати, що в нього є конфлікт інтересів. Мотивоване письмове прохання подається до комісії протягом семи днів після повідомлення про день розгляду справи. Якщо підозра щодо конфлікту інтересів виникає вже під час обговорення, прохання про відвід подається негайно. В такому разі комісія приймає рішення без участі відповідного члена. Члени комісії можуть самі оголосити про свій відвід.

Рішення комісії ухвалюється на закритому засіданні. Кожен член комісії може запросити дослівний запис окремих виступів. Після того, як члени комітету, які не були присутні на засіданні, ознайомлюються з протоколом засідання, проектом рішення та його обґрунтуванням, вони можуть підтримати рішення. В цьому випадку їхній голос вважається додатковим та зазначається в кінцевому протоколі. Виконавчий секретар комісії інформує зацікавлені сторони про прийняте рішення в письмовій формі після затвердження протоколу головою комісії.

Члени комісії, чиї переконання не співпадають з рішенням комісії, можуть оголосити про свою особливу думку («меншість голосів»), якщо це відбувається одразу після того, як стає зрозуміло, що рішення більшості не співпадає з їхнім. Голова комісії зобов’язаний в такому випадку розкривати голоси меншості та їхні мотиви.

Рішення та його обґрунтування формуються в письмовій формі і підписуються головою комісії та секретарем. Рішення та підстави для нього мають бути доведені до відома сторін не пізніше, ніж через сім днів після його прийняття.

Санкції

Якщо комісія приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою, а всі засоби посередницького врегулювання вичерпано, вона пропонує ЗМІ, яке опублікувало цей матеріал, внести правки, надати право на відповідь, опублікувати спростування чи належним чином принести публічні вибачення (рекомендації комісії).

У разі, якщо ЗМІ не виконує рекомендації комісії, вона публічно критикує відповідний засіб масової інформації, висловлює своє несхвалення форми та змісту суперечливого матеріалу та виносить догану.

При формулюванні рекомендації комісія бере до уваги серйозність злочину, наслідки публікації для постраждалих і намагається уникнути повторень таких випадків шляхом поширення інформації про цей випадок серед ЗМІ.

З урахуванням добровільного характеру дотримання норм етичного кодексу та залучення до саморегулювання рішення, що приймаються комісією, не підлягають оскарженню. Повторне відкриття закритих справ можливе тільки за виникнення нових обставин, що можуть призвести до істотної зміни ходу розгляду справи та, в результаті, й рішення комісії.

Приклад

До комісії Національної ради з журналістської етики надійшла скарга щодо порушення телеканалом «Нова телевизия» в програмі «Здравей, България» норм Етичного кодексу болгарських ЗМІ щодо заборони дискримінації. В програмі висвітлювались події в місті Радная, де стався конфлікт між етнічними болгарами та етнічними циганами. На думку позивача, такі новини негативно впливають на весь болгарський народ, а посилання на етнічну ідентичність осіб, які вчинили злочин, може повторно збільшити напруженість у відносинах між двома етнічними групами. Заявник стверджував про порушення двох норм кодексу: «Ми поважаємо право кожного жити в безпеці і не будемо публікувати інформацію, що підбурює або заохочує ненависть, насильство і будь-які форми дискримінації» і «Не будемо ідентифікувати осіб за расою, релігією, етнічною приналежністю, сексуальною орієнтацією, станом психічного або фізичного здоров’я, якщо ці факти не є суттєвими для відтворення подій».

Телеканал «Нова телевизия» надав свої коментарі щодо цієї справи і відкинув звинувачення заявника, оскільки, на думку представників каналу, «обмеження на свободу вираження думок можуть бути накладені тільки тоді, коли вислови являють собою безпосередню небезпеку заподіяння насильства, якої в цьому матеріалі не було».

Обґрунтовуючи своє рішення, комісія зазначила, що, на її думку, відповідні репортажі не підбурювали до насильства, ненависті та дискримінації та не містили закликів до помсти. У матеріалі представлені думки обох сторін конфлікту, очевидців і позиція правоохоронних органів. На думку комісії, в цьому випадку ЗМІ виконало вимогу дати можливість висловити свою позицію обом сторонам і це природно, що такі думки виражені протилежними точками зору і відображають суть конфліктної ситуації. Комісія вважає, що стурбованість заявника щодо агресії виправданаname="_GoBack">, але не знаходить ніякого порушення ЗМІ положення кодексу щодо заохочення насильства.

З огляду на характер та причини події уникнення згадки про етнічне походження сторін спотворює суть інформації щодо причин насильства, необхідності втручання поліції і культурної проблеми в місті Радная. У зв’язку з цим комісія не знайшла жодних порушень норм щодо ідентифікації етнічного походження.

На підставі зібраної інформації та аналізу експерти прийняли наступне рішення: скарга проти телеканалу «Нова телевизия» з приводу репортажу програми «Здравей, България» є необґрунтованою. Телеканал не порушував норми Етичного кодексу болгарських ЗМІ щодо запобігання дискримінації.

Ілюстрація: huffpost.com