Про це повідомляє «Доступ до правди» з посиланням на «Джерела Трускавця».

«Коли після рішення суду ми прийшли , аби ознайомитися з проектом, то були здивовані тим, що він був абсолютно новісінький, так начебто щойно створений. Тим часом роботи щодо будівництва котельні були завершені, і міський голова та керівник "Трускавецьтепло" повідомили, що використано значно меншу суму коштів – лише 850 тис . грн. при тому, що проектом передбачено 1, 2 млн. грн. Як це може бути? Ми будемо проводити стосовно цього розслідування, скопійовані документи дали на вивчення експертам», – повідомляє видання.

Як писав «Доступ до правди», редакція «Джерел Трускавця» у 2016 році двічі надсилала запити на отримання публічної інформації до «Трускавецьтепло». Тоді розпорядник відповів, що проектно-кошторисна документація є значною за обсягом, тому потрібно заплатити за копіювання та друк. Редакція видання сплатила підприємству кошти за копіювання у розмірі 407 гривень. Однак «Трускавецьтепло» повторно звернулося до видання з проханням оплатити послуги копіювання усіх восьми томів проектно-кошторисної документації.

«Після оплати послуг, документи отримати не вдалося і видання звернулося до міського суду. У листопаді 2016 року суд задовольнив позов "Джерел Трускавця2, зобов’язавши комунальне підприємство діяти у відповідності до ЗУ "Про доступ до публічної інформації" й надати можливість журналістам робити виписки, фотографувати, копіювати, сканувати, записувати на будь-які носії інформацію з проектно-кошторисної документації будівництва котельні для школи мистецтв», – пише «Доступ до правди».

Директор «Трускавецьтепло» не погодився з рішенням суду й оскаржив його у Львівському апеляційному адміністративному суді, але програв.

Зазначимо, сайт «Доступ до правди» запустив серію публікацій про розпорядників публічної інформації «Хто відповідає на наші запити?». Керівник проекту – журналістка сайту Наталія Патрікєєва.

Нагадаємо, секретаріат Уповноваженого з прав людини протягом 2016 року отримав 72 звернення від журналістів та працівників ЗМІ зі скаргами на порушення права на доступ до публічної інформації. 32 перенаправлено правоохоронцям. 

Як відомо, 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до ст. 171 Кримінального кодексу України, додавши до статті те, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Як писав «Детектор медіа», юридичний відділ Інституту масової інформації готує зміни до ККУ, зокрема планує вилучити зі статті 171 кримінальну відповідальність за незаконну відмову на запит журналіста.

Медіаюристи радять журналістам подавати запити як простим громадянам, не вказуючи професію в запиті.