Про це повідомляє «Доступ до правди» в рамках проекту «Хто відповідає на наші запити?».

Як зазначено, мешканець с. Гатне Сергій Чагаров звернувся до Генеральної прокуратури України із запитом в якому просив повідомити, хто саме з посадових осіб прокуратури Київської області написав і поставив свій підпис під листом-відмовою від касації у справі про сумнівне надання в оренду 48 га особливо цінних земель громади села Гатне підприємству ВК “Підряд»”.

«Доступ до правди» зазначає, що «згідно з галузевим наказом Генерального прокурора України, облпрокуратура повинна була погодити касаційну скаргу і відмову від касації у ГПУ. Проте, як повідомляєтья, на запит мешканця Гатного у Генпрокуратурі відповіли, що «Генеральною прокуратурою України питання про погодження вищезазначеної справи не вирішувалось», а сам запит Чагарова ГПУ перенаправила до обласної прокуратури.

Відповідь громадянину від ГПУ підписав прокурор Суховетрук Ігор Леонідович, якому, за інформацією журналістів видання “Наші гроші”, була виділена земельна ділянка на дренажному каналі в с. Гатне.

Тож, пан Чагаров звернувся зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, в якій просить зобов’язати Прокуратуру Київської області надати запитувану інформацію та притягнути відповідальних осіб Прокуратури Київської області до адміністративної відповідальності за ненадання інформації.

Як нагадує «Доступ до правди», пану Чагарову неодноразово відмовляли у наданні запитуваної інформаціїї. Уповноважений з прав людини вже складав адмінпротокол на Гатненського сільського голову Броніслава Корицького, який приховував рішення сесії про надання вищезазначеної земельної ділянки площею 48 га в оренду.

Нагадаємо, секретаріат Уповноваженого з прав людини протягом 2016 року отримав 72 звернення від журналістів та працівників ЗМІ зі скаргами на порушення права на доступ до публічної інформації. 32 перенаправлено правоохоронцям. За словами пані Кушнір, журналісти – найменш захищена професійна група щодо доступу до публічної інформації. 

Як відомо, 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до ст. 171 Кримінального кодексу України, додавши до статті те, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Як писав «Детектор медіа», юридичний відділ Інституту масової інформації готує зміни до ККУ, зокрема планує вилучити зі статті 171 кримінальну відповідальність за незаконну відмову на запит журналіста.

Медіаюристи радять журналістам подавати запити як простим громадянам, не вказуючи професію в запиті.