Про це повідомляє прес-служба ІнАУ.

У листі ІнАУ надала ряд конкретних пропозицій задля їх врахування при підготовці законодавчих та нормативно-правових актів та звернула увагу на ризики та негативні наслідки, які можуть мати місце для діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій, розвитку телекомунікаційних послуг.

«Зокрема, це стосується можливого впровадження технічного механізму блокування доступу до Інтернету, яке поставить Україну до одного ряду з такими країнами, де цей механізм існує: Китаю, Ірану, Росії. Водночас країни західної цивілізації  із розвиненою демократію, до яких Україна декларує прагнення, такого механізму принципово не мають, наприклад: Швеція, Фінляндія, США. Відтак, ІнАУ схиляється до висновку, що справжні цілі впровадження Рішенням РНБО блокування інформації є суто створення політичної цензури», – йдеться в листі. 

У ІнАУ вважають, що для  фактичного блокування потрібно перебудувати всі мережі всіх українських операторів, а саме: замінити мережеве обладнання на таке, що підтримує функцію цензури, налаштувати відповідне програмне забезпечення.

«Це потребує 1-2 років часу та, за попередніми підрахунками, до $1 млрд інвестицій. Таке переобладнання змусить значну частину операторів, провайдерів телекомунікацій лишити ринок, що істотно знизить конкуренцію, призведе до значного росту цін на доступ до Інтернету та до падіння якості надання цих послуг», – зазначили в Асоціації.

Серед іншого також пропонується «визначати чіткий та вичерпний перелік інформації, яка може вимагатись від операторів правоохоронними органами при виконанні ними повноважень, і необхідна саме для ідентифікації постачальників послуг і маршруту».

Детальніше про ці та інші пропозиції – див. Лист №32 від 28.02.2017 Президенту України щодо Рішення РНБО від 29.12.2016 "Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи їх нейтралізації".

Нагадаємо, рішення РНБО про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації передбачає внесення на розгляд Верховної Ради законопроектів щодо імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність, ратифікованої у 2015 році, які передбачатимуть, зокрема:

- надання правоохоронним органам повноважень щодо внесення обов'язкових до виконання приписів власникам комп'ютерних даних (операторам та провайдерам телекомунікацій, іншим юридичним і фізичним особам) про термінове фіксування та зберігання комп'ютерних даних, необхідних для розкриття злочину, на строк до 90 днів із можливістю продовження такого строку до 3 років, а також унормування порядку внесення зазначених приписів;

- установлення вимог щодо надання операторам та провайдерам телекомунікацій на вимогу правоохоронних органів інформації, необхідної для ідентифікації постачальників послуг і маршруту, яким було передано інформацію;

- запровадження блокування (обмеження) за рішенням суду операторами та провайдерами телекомунікацій визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (інформаційного сервісу);

- запровадження дієвого механізму використання в кримінальному процесі доказів в електронній формі, зібраних у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності;

З рішенням РНБО про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації можна ознайомитись тут.