Зокрема, на майбутнє суспільне мовлення передбачено 970 млн 797,8 тис. грн, на підготовку і проведення «Євробачення-2017» — 455 млн 700 тис. грн., на створення та розповсюдження національних фільмів — 501 млн 500 тис. грн (із них 500 млн — із загального фонду), на іномовлення UATV та «Укрінформ» — 219 млн 644,8 тис. грн. (із них 219 млн 145,3 тис. грн. — із загального фонду), на Український інститут книги та «Українську книгу» — 80 млн грн., на телеканал «Рада» й газету «Голос України» — 59 млн 511,9 тис. грн, на газету «Урядовий кур’єр» — 4 млн 361,1 тис. грн.

Суспільне мовлення, «Євробачення» та інші видатки Держкомтелерадіо

Найбільшим розпорядником медійних бюджетних коштів залишається Державний комітет телебачення і радіомовлення. Обсяг фінансування його семи бюджетних програм із загального та спеціального фондів у 2017 році збільшено на 652 млн 861,9 тис. грн. — до 1 млрд 473 млн 518,3 тис. грн.

У 2017 році в державному бюджеті вперше з’явиться бюджетна програма «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України», розпорядником якої буде Держкомтелерадіо. Адже в січні 2017 року буде створено ПАТ НСТУ замість Національної телекомпанії України та реформованих державних мовників. Новий рядок у бюджеті замінить іншу бюджетну програму Держкомтелерадіо під назвою «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб», за якою в 2016 році фінансувалася НТКУ разом із приєднаними до неї іншими державними мовниками. У 2016 році на потреби НТКУ (об’єднаної) було виділено 748 млн 266,6 тис. грн.

На фінансування майбутньої НСТУ в держбюджеті-2017 передбачено більше коштів — 970 млн 797,8 тис. грн. Однак це менше суми, передбаченої законом про суспільне мовлення. Адже закон гарантує, що фінансування НСТУ має становити не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Виходячи з минулорічних видатків загального фонду в розмірі 647,2 млрд грн, у 2017 році НСТУ мала б отримати щонайменше 1 млрд 294 млн грн. Утім, цю «зраду» певною мірою мінімізує маленька «перемога»: у перехідних положеннях закону про держбюджет-2017 зазначено, що Кабмін за підсумками першого півріччя має внести до парламенту пропозиції щодо збільшення видатків на фінансове забезпечення НСТУ.

Окремим рядком у держбюджеті-2017 згадано забезпечення підготовки та проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2017». Цими коштами в обсязі 455 млн 700 тис. грн оперуватиме Держкомтелерадіо.

Із 2017 року Держкомтелерадіо перестає розпоряджатися коштами на випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга». Відтепер державним замовником на випуск книговидавничої продукції стане нова інституція зі сфери управління Міністерства культури — Український інститут книги, створення якого передбачене ухваленим у 2016 році з ініціативи народного депутата Миколи Княжицького законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері».

Тож у держбюджеті-2017 у Міністерства культури з’явилася нова бюджетна програма «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга"». На неї передбачено 80 млн грн. Для порівняння, минулорічні видатки Держкомтелерадіо за програмою «Українська книга» були майже вдвічі меншими — 41 млн 575,6 тис. грн.

Фінансування всіх інших бюджетних програм, розпорядником яких залишається Держкомтелерадіо, теж зросли. Зріс на 8 млн 818,8 тис. грн і бюджет самого відомства (програма «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення»). Отже, у 2017 році комітет розпоряджатиметься сумою 24 млн 715,9 тис. грн.

До 11 млн 969,5 тис. грн. зросло фінансування «прикладних розробок у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури». За цією програмою кошти отримують «Книжкова палата України імені Івана Федорова» та «Енциклопедичне видавництво».

6 млн 95,4 тис. грн. передбачено на «підвищення кваліфікації працівників засобів масової інформації в Укртелерадіопресінституті». Ще 2 млн 786,8 тис. грн — на державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули або стали інвалідами у зв'язку з виконанням службових обов'язків, та премії в інформаційній галузі. А 1 млн 452,9 тис. грн — на фінансову підтримку творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси (за цією програмою кошти отримує Національна спілка журналістів України).

Обсяг видатків, розпорядником яких є Держкомтелерадіо, можна побачити в порівняльній таблиці:

МІП: хоч усі видатки зросли — коштів на іномовлення бракує

Порівняно з 2016 роком більш ніж удвічі зросло фінансування за всіма бюджетними програмами, якими розпоряджається Міністерство інформаційної політики. І у 2017 році міністерство оперуватиме коштами в розмірі 261 млн 841,7 тис. грн.

Бюджет самого міністерства інформаційної політики зріс порівняно з 2016 роком на 3 млн 758,6 тис.: на керівництво та управління у сфері інформаційної політики в держбюджеті-2017 закладено 8 млн 596,9 тис. Тож у 2017 році штат міністерства може зрости, інформують джерела «Детектора медіа».

МІП із минулого року розпоряджається коштами на іномовлення та «Укрінформ». Ці видатки за рік зросли на 11 млн 439,4 тис. грн. І в держбюджеті-2017 на «виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробку та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансування системи державного іномовлення України» закладено 219 млн 644,8 тис. грн. (із них 219 млн 145,3 тис. грн. — із загального фонду).

Утім, цих коштів недостатньо. Адже фінансування іномовлення за законом «Про систему іномовлення України» має становити не менше 0,06 % видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Виходячи з минулорічних видатків загального фонду в розмірі 647,2 млрд грн., у держбюджеті-2017 на іномовлення мали би закласти із загального фонду 388,3 млн грн. Тобто не вистачає 169 млн грн.

Водночас у держбюджеті-2017 знову з’явилася стаття видатків МІП «Здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору». І якщо в 2015 році вона сягала 2 млн 800 тис. грн., а у 2016 році її не було, то у 2017 році такі «заходи» обійдуться платникам податків у 33 млн 600 тис. грн.

Фінансування кіновиробництва зросте майже вдвічі

Державне агентство з питань кіно — другий за обсягами розпорядник бюджетних коштів на медійний контент, і його бюджет зріс майже вдвічі. На фінансування його чотирьох бюджетних програм у держбюджеті на 2017 рік передбачено 515 млн 952,5 тис. грн., що на 250 млн 740,3 тис. більше, ніж у держбюджеті-2016.

Незважаючи на те, що торік Президент ветував закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні», держава продовжує збільшувати фінансування кіновиробництва. На створення та розповсюдження національних фільмів, а також фінансову підтримку ДП «Національний центр Олександра Довженка» в держбюджеті-2017 передбачено 501 млн 500 тис. грн (із них 500 млн — із загального фонду), що майже вдвічі (на 245 млн 269,2 тис.) більше, ніж торік.

На 3 млн 151,1 тис. грн зріс і бюджет самого Держкіно: на керівництво та управління у сфері кінематографії видатки заплановано в розмірі 8 млн 732,5 тис. грн.

На 2 млн грн зросли видатки на заходи у сфері кінематографії та фінансову підтримку Національної спілки кінематографістів України (до 5 млн 300 тис. грн.). Побільшало коштів і на гранти та премії кінодіячам: заплановано 420 тис. грн, що на 320 тис. грн. більше, ніж торік.

Мільйони для парламентських та урядових ЗМІ та «Української книги»

Попри початок у 2016 році реформи державної та комунальної преси, парламентські та урядові видання вирішили роздержавлюватися на другому етапі (2017–2018 рік) і чимдовше продовжити своє існування за бюджетні кошти. Тож фінансова підтримка газети Кабінету міністрів «Урядовий кур’єр», як і минулого року, обійдеться платникам податків у 4 млн 361,1 тис. грн.

Тим часом Верховна Рада вирішила вже з 2017 року відмовитися від фінансування свого журналу «Віче» (торік Рада вийшла з його засновників). Але кошти на медійну бюджетну програму Верховної Ради від цього не зменшилися. Навпаки — висвітлення діяльності Верховної Ради на телебаченні і радіо та фінансова підтримка парламентської газети «Голос України» коштуватимуть на 30 млн 492,6 тис. грн. грн. більше, ніж у 2016 році, а саме — 59 млн 511,9 тис.

Як саме парламент планує розподілити ці кошти, можна побачити в проекті постанови про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України. Фінансування державного підприємства «Парламентський телеканал “Рада”» обійдеться платникам податків у 46 млн 945 тис. грн., а державного підприємства «Голос України» — у 12 млн 566,9 тис. грн. 17 січня парламент розглядав проект цієї постанови, але не прийняв. На заваді стало дискусійне питання збільшення депутатських зарплат.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі залишається розпорядником коштів на фінансову підтримку видань з економічних питань. Але з назви цієї бюджетної програми зникло «забезпечення функціонування веб-порталу з питань державних закупівель». Тож фінансування бюджетної програми зменшилося в 10 разів — із 7 млн 698,7 тис. грн до 748,4 тис. грн.

Незмінним (7 млн 431,4 тис. грн.) уже третій рік поспіль залишається обсяг коштів на фінансову підтримка преси культурологічного напрямку, газет мовами національних меншин, а також фінансова підтримка гастрольної діяльності вітчизняних виконавців. Розпорядником цієї бюджетної програми є Міністерство культури.

Водночас в 11 разів — із 7 млн грн. до 77 млн грн. — збільшено фінансову підтримку забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, заходи щодо підтримки зв'язків із діаспорою. Цими видатками розпоряджається Міністерство закордонних справ.

Також із бюджету фінансується інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України», але не окремим рядком, а разом із національним камерним ансамблем «Київські солісти» й національним культурно-мистецьким комплексом «Мистецький арсенал», тому визначити обсяг коштів саме на бюлетень із додатків до бюджету неможливо.

Крім того минулого року було прийнято зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими за бюджетною програмою «Розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України» буде надаватися підтримка телерадіокомпаніям, які функціонували на територію Криму та Севастополя (зокрема, телеканалу ATR). Виділення коштів на підтримку саме мовників має погоджувати Кабмін, що він і зробив наприкінці 2016 року з коштами держбюджету на 2016 рік. Зазначимо, що в держбюджеті-2017 фінансування за цією бюджетною програмою зменшено, порівняно з держбюджетом-2016, із 60 млн 340 тис. грн. до 35 млн 340 тис. грн.

Нацрада: фінансування щороку зростає

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення виступає чи не єдиним медійним державним органом, що забезпечує наповнення державного бюджету. Закон про держбюджет на 2017 рік поставив перед нею завдання зібрати 17,6 млн грн. за видачу, продовження, переоформлення ліцензій і за видачу дубліката ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги, що на 600 тис. грн. більше, ніж було заплановано в держбюджеті на 2016 рік. Очевидно, ці плани формувалися ще до затвердження нової Методики розрахунку розмірів ліцензійного збору, згідно з якою всі ліцензії подорожчають набагато суттєвіше — щонайменше вдвічі.

При цьому видатки на діяльність самої Нацради щороку зростають на мільйони гривень. Якщо торік фінансування регулятора зросло на майже 8 млн грн., то цього року бюджет Нацради збільшено на 19 млн грн. Загалом у видатках держбюджету-2017 на «керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення», яким займається Нацрада, передбачено 47 млн 602,2 тис. грн. (практично всі кошти — 47 млн 601,8 тис. грн. — із загального фонду). Цікаво, куди регулятор спрямує отримані кошти.

Наприклад, минулого року Нацрада декларувала, що левова частка з доданих їй 8 млн грн піде на замовлення в «Українського державного центру радіочастот» (УДЦР) прорахунку частот для потреб телерадіомовлення (середня вартість одного висновку УДЦР — 5,5 тис. грн.). Однак оприлюднений регулятором паспорт бюджетної програми свідчить, що видатки на 2016 рік розподілилися інакше:

92,7 % — забезпечення виконання функцій та завдань у сфері телебачення і радіомовлення;

2,9 % — погашення кредиторської заборгованості;

2,5 % — дооснащення моніторингового центру обладнанням;

1,5 % — розроблення висновків УДЦР (усього було замовлено 79 висновків);

0,2 % — сплата членського внеску EPRA.

Фото: tsn.ua