Клуб опівнічників: «Шустер Live» про УПП
16 грудня Савік Шустер провів свій, можливо, останній ефір програми «Шустер Live» на каналі 3S.tv. Як ви, мабуть, чули, канал оголосив про закриття з 1 січня 2017 року через відсутність фінансування. Наступної п’ятниці буде ще один ефір, але вестиме його не Шустер, а Тетяна Гончарова, і присвячений він буде не політиці, а законопроекту про трансплантацію органів.
Наостанок Савік Шустер вирішив підняти тему телебачення і поговорити про те, що чекає на українців того ж таки 1 січня 2017 року після скорочення УПП. Склад гостей його студії багато в чому повторив склад прес-конференції ГО «Інтерньюз-Україна» від 14 грудня: були представники провайдерів «Ланет», «Тріолан», ТОВ «НТКС» з Мукачева, Спілки кабельного телебачення України, Інтернет-асоціації України, StarLightMedia і Нацради. У 3S.tv повідомили, що також запрошували виконавчу директорку НАМ Катерину М’ясникову та старшого радника Бюро представника з питань свободи ЗМІ ОБСЄ Андрія Ріхтера, але вони відмовилися.
Шустер був би не Шустер, якби не почав із того, що в усьому винен Президент Порошенко. Він показав архівні кадри інтерв’ю Петра Порошенка журналісту Deutsche Welle Тіму Себастіану 17 листопада 2015 року, де журналіст допитується, чому Президент не продає 5 канал. На думку Савіка Шустера, при підписанні Порошенком закону про УПП мав місце конфлікт інтересів, тому що цей закон дає змогу в тому числі й його 5 каналу заробляти по 0,1 грн. з кожного абонента кабельних провайдерів.
Далі вступили в силу аргументи сторін – провайдерів і телегруп. Потрібно віддати належне Шустеру як досвідченому модератору: сторони конфлікту отримали можливість спокійно висловитися і почути один одного. Я не переказуватиму тих їхніх посилів, які повторилися з прес-конференції – пропоную прочитати їх тут, тут, тут і тут. Натомість розкажу про кілька нюансів, які прозвучали вперше.
Директор «Ланету» Мар’ян Івасюк ще раз перерахував свої претензії до пропозицій телегруп, які викликали в нього стільки обурення. Серед них – продаж телеканалів пакетами, зобов’язання включати їх у соціальні пакети, фіксація за каналами кнопок, прив’язування договорів на ОТТ до договорів на кабельне ТБ, завищені розміри мінімальних гарантій тощо. Але прозвучав ще один цікавий нюанс: вимога узгоджувати підписання договорів з іншими медіагрупами. Серйозно? Тобто фактично пакетами продаються уже навіть не телеканали, а кілька телегруп?
За оцінками пана Івасюка, якщо його провайдер відключить усі медіагрупи, то втратить близько 20% абонбази протягом двох років. До речі, в StarLightMedia порахували, що під час профілактичного вимкнення трьох найбільших каналів групи в мережі «Ланет» у Києві, яке мало місце 15-16 грудня, різниця між статистичним очікуваним і фактичним охопленням склала 15-20 тис. (близько 2,6%) домогосподарств.
Посперечалися учасники «Шустер Live» і про ціни. Як ви знаєте, сумарно зараз чотири медіагрупи і 5 канал просять по 5 грн. з абонента на місяць, якщо відштовхуватися від заявлених цін. Директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов заявив, що під час переговорів з провайдерами ця сума може знижуватися до 2,5 грн. Ризикну припустити, що така знижка може надаватися за обсяги та/або за партнерські програми, а отже, дістанеться скоріше великим провайдерам, ніж дрібним. Водночас керівник напрямку телебачення провайдера «Тріолан» Максим Кравчук нагадав, що медіагрупи не приховують, що ця ціна з часом зростатиме і може бути «і 25 грн., і більше».
Оцінка майбутньої траєкторії ринку, на мою думку, криється у відповіді Федора Гречанінова на запитання Савіка Шустера: навіщо групи влаштовують таку мороку з договірними відносинами з кабельними провайдерами, якщо зараз зароблять на цьому лише кілька відсотків від своїх загальних доходів? «Ми хочемо визначити, з якими провайдерами ми разом можемо будувати цивілізований великий платний ринок. Але для того, щоб побудувати цивілізований великий платний ринок, потрібно дати абоненту дуже чітке розуміння, чим саме відрізняється пакет і послуга кабельного провайдера від безкоштовного ефіру. До речі, саме в безкоштовний ефір, а не на супутник піде абсолютна більшість тих, хто відмовиться від послуг кабельних провайдерів, тому що це простіше і в усіх сенсах дешевше (ніж супутник. – ДМ)», – відповів пан Гречанінов.
Дійсно, в середньостроковій перспективі все може закінчитися тим, що виграють великі гравці і програють менші: великі кабельні провайдери поглинуть маленьких, а ті абоненти, яких не дістануть великі провайдери, підуть до «Зеонбуду» чи на супутник.
Савік Шустер емоційно назвав це чисткою ринку – від маленьких провайдерів, каналів та експертів, які мають змогу виступати лише на таких каналах. Можна було б заперечити і сказати щось про здоровий ринковий механізм, який усе розставляє по своїх місцях, але ж ринку, на жаль, немає і ще довго не буде. Причому немає його з обох боків: і в індустрії телебачення, яке живе за рахунок дотацій власників, і в індустрії провайдерів, які демпінгують.
Рік тому я була в Люцерні, де вивчала досвід невеликих місцевих радіомовників Швейцарії. 18 таких мовників об’єдналися в спілку, яка, крім іншого, є акціонером призначеного для них оператора цифрового мультиплексу. Також регулятор виділив цим гравцям так звані «цифрові острівці» – зокрема, їм надається програмне забезпечення з відкритим кодом. Усі розуміють, що в кожного своя пісочниця: великі гравці дбають про свої інтереси, маленькі – про свої. А опікуватися тим, щоб і в тих, і в інших були сприятливі умови для роботи, мають державні посадовці, які відповідають за стратегію розвитку телерадіопростору і розуміють, що маленькі мовники потрібні для підтримання різноманітності медіаландшафту.
На фото - Савік Шустер
Фото: Politeka