Нагадаємо, 3 серпня в інтернеті з'явилося листування, яке начебто відбувалося між співробітницею Міністерства інформації так званої ДНР Тетяною Єгоровою з представниками українських телеканалів у 2015 році. Листування демонструє, що співробітники деяких українських каналів не лише намагалися акредитувати своїх журналістів у так званій ДНР, що, на погляд «Детектора медіа», є припустимим. Але й погоджували тексти своїх сюжетів. «ДМ» займається подальшим аналізом матеріалів.

Водночас ми запитали в екс-заступниці міністра інформаційної політики Тетяни Попової про її оцінку матеріалів, що потрапили в мережу, та можливих наслідків цього зливу для українського медіапростору. Також ми поговорили з пані Поповою про поточний стан свободи слова в Україні та причини відставки, в яку вона подала вранці того ж дня — 3 серпня.

— Тетяно, як ви оцінюєте публікацію в соціальних мережах листування, яке начебто мало місце між представниками багатьох ЗМІ, зокрема телеканалів «Інтер» та «Донбас», зі співробітницею Міністерства державної безпеки так званої ДНР, де нібито відбувалося узгодження майбутніх сюжетів і «розбір» тих, що вже вийшли?

— Я не бачила всього масиву. А з того, що я встигла прочитати, добре видно, хто й чим займався в так званих міністерствах інформації «ДНР». Наскільки я розумію, журналісти з телеканалу «Інтер» і телерадіокомпанії «Донбас», вказані в цих листах, уже не працюють на згаданих телеканалах.

В той же час, у листуванні є дуже цікавий момент, що показує ставлення до багатьох міжнародних ЗМІ «міністерства інформації “ДНР”»: «Русофоби, працюють чітко на ЗСУ, прибрати з Донецька терміново», «Працює на ЗСУ та АТО, терміново прибрати з Донецька», «Працює на українські ЗМІ», — такі коментарі там щодо британської The Independent, The Daily Beast, DailyTelegraph.

Навпроти прізвища кореспондента агентства Associated Press трохи більш розгорнутий коментар: «Натовський пропагандист. Дуже грамотний. Рейтерс і АП — основні ідеологічні вороги Росії в інформаційній війні». В окремому стовпці — посилання на матеріали, які повинні підтвердити ці оцінки.

Мені здається, ця інформація — привід для всіх, хто звинувачував подібні ЗМІ в «співпраці з “ДНР”», вибачитися перед ними.

— Чи може це бути правдою, і якщо так, якими будуть наслідки такого викриття?

— Наслідком такого викриття є розуміння того, що СБУ працює позитивно і правильно. Добре, що вони вислали цих співробітників телеканалу «Інтер» і телерадіокомпанії «Донбас» за межі України. З іншого боку, видно, що багато іноземних ЗМІ, за баченням «ДНР», русофобські ЗМІ.

— Повертаючись до теми вашої відставки. Ваша заява суголосна з нещодавніми публікаціями в західних ЗМІ про погіршення свободи слова в Україні, цензуру й тиск влади (зокрема, стаття Катерини Горчинської в The Guardian). Чи справді ці події взаємопов’язані?

— Я не згідна з Катериною Горчинською в тому, що це тиск усього уряду. Я в своїй заяві акцентую увагу на тому, що це тиск окремих політиків та окремих організацій на журналістів, через такі публікації списків, як зробив «Миротворець». Але точно не всього уряду. Я вважаю, що взагалі залишається лише одне «вікно» для журналістів, щоби прискорити якісь розслідування, поговорити з владою тощо — це Робоча група з питань захисту прав журналістів при Адміністрації Президента.

— Ви казали про те, що у владі існує група, в якій, зокрема, Арсен Аваков, Антон Геращенко та інші, й вона виступає за жорстку позицію щодо свободи слова. Також існує думка, що є інша група, в якій, зокрема, Президент та його команда, й вони стоять на іншому. Чи означає ваша відставка, що «жорстка група» перемагає?

— Я не думаю, що «жорстка група» перемагає. Радше моя відставка — це спроба голосно сказати про те, що такі речі небезпечні й мають бути припинені. І поки вони не припинені — я не буду працювати в уряді.

— Чи, на вашу думку, існує зв'язок між убивством Павла Шеремета та ситуацією з «Миротворцем»?

— Я не думаю, що існує прямий зв’язок між цим злочином та «Миротворцем». З іншого боку, якщо є люди, які погрожують журналістам, і ці погрози викликані публікацією їхніх персональних даних «Миротворцем», то хто б не був замовником цього жахливого теракту щодо журналіста, завжди будуть повертатися і згадувати тих, хто першим наразив журналістів на небезпеку. Зовнішні сили будуть використовувати таку необачливість окремих груп та політиків у своїх цілях.

— А з іншими нападами на журналістів?

— Радше з погрозами журналістам. Постійно під загрозами, під тиском різних «бот-ферм» та «фабрик тролів» є журналісти-розслідувачі. Навіть «Радіо Свобода» вони називають «агентами ФСБ», а охоронці олігархів заклеюють скло в машині журналістів. І нацполіція каже, що це не було перешкоджанням?

— Вочевидь, ця історія зі злиттям листування стане черговим приводом для дискусій щодо того, чи мають українські та іноземні журналісти отримувати акредитацію в «ДНР» та «ЛНР» і чи не визнають вони цим легітимності так званих республік. Ваша позиція щодо цього (озвучена після публікації списків «Миротворця») нам відома, але чи не могли б ви ще раз її артикулювати у зв'язку з останніми подіями?

— Моя позиція така: українським журналістам працювати там небезпечно. Іноземні ЗМІ мають змогу (і — з мого боку — прохання) працювати для того, щоб доносити інформацію до суспільства про тамтешні події.

Фото - Олексій Темченко, Максим Поліщук