Оксана Митницька
координатор Українського медіа-центру реформ
15:50
Четвер, 28 Липня 2016

Як інтернет-ЗМІ пишуть про хабарі: дослідження

2 563
Результати вивчення контенту 4000 українських інтернет-ЗМІ свідчать про те, що превентивна функція медіа, спрямована на засудження хабарництва як інструменту вирішення проблем, потребує подальшого розвитку
Як інтернет-ЗМІ пишуть про хабарі: дослідження
Як інтернет-ЗМІ пишуть про хабарі: дослідження

Нульова толерантність до корупції, про яку часто згадують у суспільстві, в повсякденному житті зводиться, по суті, до відповіді на просте запитання: чи давати хабара? Коли люди схвалюють такий вид взаємин із владними інституціями, вони найчастіше посилаються на відсутність альтернатив доступного й швидкого вирішення своїх проблем. Але це лише часткова правда. Повна ж картина виглядає так, що подібна поведінка є прийнятною в суспільстві. Аби змінити ставлення, замало ухвалити правильні закони та підзаконні акти. Важливо переконати людей, що саме від них залежить, чи працюватимуть ці закони. В цьому контексті роль ЗМІ – непересічна. Саме від тональності ЗМІ та підходів, із якими висвітлюється тема корупції загалом і хабарництва зокрема, залежать темпи, з якими пересічні люди переходитимуть від позиції «від мене нічого не залежить» до «відповідальність починається з мене».

Тому Український кризовий медіа-центр за підтримки посольства Фінляндії в Україні вирішив досліджувати, як ЗМІ висвітлюють тему хабарництва. У фокусі дослідження – топ-4000 електронних ЗМІ, з усіх куточків країни. Онлайн-сегмент медіа обраний невипадково: по-перше, інтернет-ЗМІ за своєю природою «розкутіші» за традиційні медіа, по-друге, їхній контент повністю відтворює інформацію ТБ-сегменту. Дослідження проводить компанія NOKs Fishes за допомогою програми «Шукач.info». Мета дослідження – виявлення унікальних публікацій із фактами згадки хабарів, із подальшою класифікацію знайденого контенту за розміром хабара, регіональною приналежністю події, специфікацією хабара. Період дослідження – 1–30 червня 2016 року.

Отже, результати дослідження за червень:

  • 26 тис. публікацій на тему хабарництва. Це в шість разів менше за кількість публікацій у вітчизняних ЗМІ на тему подій у зоні АТО. Така статистика свідчить про те, що руйнівний вплив внутрішнього ворога на українське суспільство все ще недооцінений вітчизняними журналістами;
  • 259 унікальних медіаматеріалів про хабарництво та привласнення державних коштів, що більше ніж удвічі перевищує аналогічний показник травня. Таке збільшення зацікавленості медіа у темі забезпечено значною кількістю повідомлень про подальший перебіг справ – майже в половині випадків, про які писали впродовж червня, мова йшла про розслідування та розгляд справ у судах (49%);
  • лише 9% публікацій присвячені висвітленню саме спроби хабара чи відмови від нього. Отже, ЗМІ скоріше транслюють думку, що затримують тих, хто бере хабарі, а не тих, хто намагається використати хабарництво як шлях до вирішення своїх взаємовідносин із державою. Таким чином, превентивна функція медіа, спрямована на засудження хабарництва як інструменту вирішення проблем, потребує подальшого розвитку;
  • 647 млн грн. – загальна сума хабарів та фактів привласнення бюджетних коштів, на які звернули увагу ЗМІ в червні. Як і в травні, «популярними сферами» хабарництва залишаються питання, пов’язані з орендою землі та дозволами на будівництво. Найбільший хабар у цій сфері медіа зафіксували на Васильківщині Київської області: за хабар обсягом 8,5 млн грн. затримано посадових осіб однієї із сільських рад. Також значний внесок у загальну суму зробили хабарі за уникнення відповідальності та неперешкоджання в здійсненні підприємницької діяльності. Як і минулого місяця, понад 97% за загальною «засвіченою» сумою – факти розкрадання/привласнення державних коштів;
  • різниця між медіажиттям «хабарництва» та винесеними вироками суду за цією статтею за підсумками червня – на користь медіа. Отже, очима медіа: 150 тис. грн. – «середній чек» затримань за хабарі в червні 2016 року. «Найдешевше», за медіастатистикою, вирішувалися питання, пов’язані з освітою (4 тис. грн. у середньому) та виготовленням документів (11 тис. грн.), а отримання землі в оренду та дозволи на будівництво «подорожчали» майже втричі (до 1 млн грн.). У реальному житті (за даними єдиного державного реєстру судових рішень): «середній чек» вироків за хабарництво у червні склав 39 тис. грн., найбільший – за дозволи на землю (205 тис. грн.), найменший – за освіту (1 тис. грн.);
  • максимально проактивними в питанні висвітлення хабарництва лишаються медіа (найбільша кількість оприлюднених у ЗМІ випадків хабарництва) Київської та Одеської області, значно збільшилася увага до хабарництва серед львівських ЗМІ. Лідерами за сумою середнього «чеку хабара» (які потрапили до медіа) є Миколаївська, Київська, Закарпатська та Харківська області;
  • пасивність у висвітленні теми боротьби з хабарництвом демонструють ЗМІ Тернопільської, Волинської та Черкаської областей, що показали «середній чек» публічних хабарів на рівні до 3 тис. грн.;
  • найбільший «внесок» в загальну суму хабарництва в Україні зробили Київська (9,3 млн грн.) та Миколаївська (2,7 млн грн.) області;
  • максимальний «середній чек» по області був зафіксований на Миколаївщині (0,8 млн грн.). Миколаївські медіа також активно висвітлювали подальший перебіг справ щодо резонансного затримання на хабарі заступника Миколаївської ОДА, завдяки чому в області зафіксовано найбільшу частку повідомлень про подальший перебіг справ щодо хабарництва.

Фото - independent.co.uk



Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2563
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду