Якщо загалом оцінювати роботу Комітету свободи слова протягом четвертої сесії, то вона, за словами члена комітету від «Опозиційного блоку» Юрія Павленка, значно відрізняється від роботи в попередній період. «За цей період я не озвучив жодної особливої думки. Якщо 2015 року не було жодного засідання комітету, на якому не було б мого протесту щодо порушення регламенту, порядку розгляду, підтримки законів, які суперечать принципам свободи слова, йдуть врозріз зі здоровим глуздом, то ця сесія засвідчила професійну роботу комітету з виконанню своїх основних обов’язків. Політиканство і внутрішньопартійні дискусії відійшли на другий план, а на першому плані була професійна робота. Тому й вдалося зробити два виїзні засідання», — каже Павленко.

Важливість і дієвість виїзних засідань засвідчили практично всі члени комітету. По-перше, це відбулося вперше за багато років. По-друге, дало результати. Зокрема, виїзне засідання на студію «Укртелефільм» розблокувало реформу суспільного мовлення. А червневе виїзне на Донбасі засвідчило незадовільне державне управління інформаційною сферою в регіоні. Тепер цим питанням займатиметься РНБО.

Щоб оцінити роботу комітету, «Детектор медіа» поставив народним депутатам такі запитання:

1. Які найважливіші, на ваш погляд, питання чи законопроекти було розглянуто комітетом (і, можливо, навіть прийнято парламентом) під час четвертої сесії VIII скликання?
2. Виконання яких уже ухвалених Верховною Радою медійних законів комітету варто контролювати?
3. Які питання треба розглянути на виїзних засіданнях комітету під час наступної сесії?
4. Коли комітет візьметься за проект про аудіовізуальні послуги?

На запитання відповіли члени комітету Вікторія Сюмар, Ольга Червакова, Олена Кондратюк, Дмитро Стеценко, Олександр Опанасенко, Юрій Павленко та народний депутат Григорій Шверк.

Серед найважливіших ухвалених документів вони здебільшого назвали закони про квотування та зміни до закону про суспільне стосовно «Укртелефільму». Депутати запропонували проаналізувати на наступних виїзних засіданнях хід створення суспільного мовлення та реформування друкованих ЗМІ. І всі пообіцяли восени принаймні зареєструвати й почати розглядати законопроект про аудіовізуальні послуги.

Вікторія Сюмар, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики:

1. В першу чергу це закони про квоти: виокремлення російського інформпродукту з європейського квотування на ТБ і квоти на україномовний продукт на радіо. Це дає суттєвий поштовх розвитку української телерадіоіндустрії. Успіхом є ухвалення в першому читанні законопроекту про універсальну програмну послугу, яка міняє принципи взаємовідносин між телевізійниками та операторами.
2. Про прозорість медіавласності, створення суспільного мовлення, хід роздержавлення друкованої преси. Це базові реформи, які потребують контролю з боку комітету, оскільки відчути ефект законів ми зможемо лише після їхньої імплементації.
3. В ситуації де-факто війни ми будемо постійно відстежувати стан інформпростору в зоні АТО й напрацьовувати відповідні рішення.
4. Вже з вересня цей закон стане головним для комітету, але робота над ним потребуватиме задіяння всіх учасників ринку, оскільки це базовий законопроект, який встановлює правила в медіасфері.

Ольга Червакова, перша заступниця голови комітету:

1. На мою думку, найважливішим із того, що ми зробили під час цієї сесії, було виїзне засідання в Луганській та Донецькій областях. Нас постійно запитують, що буде з покриттям українських телеканалів на цих територіях, як працює українська контрпропаганда, але про все це ми могли судити лише зі слів і офіційних документів. Те, що ми побачили на власні очі, різко контрастує навіть із нашими уявленнями про реальний стан справ. Це той сегмент роботи, за який фактично треба братися наново, і завдяки цій поїздці ми принаймні окреслили «дорожню карту».

Дуже важливий законопроект, який було ухвалено, — зміни до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Ми викреслили «Укртелефільм» із переліку суб'єктів, що утворюють суспільне на першому етапі, бо, на жаль, це підприємство замість роботи на державу в попередні роки було перетворено на якусь агенцію нерухомості. Й гальмувало процес запуску суспільного, що могло призвести до поразки всього проекту. Це було важке рішення, але, як стало зрозуміло за результатами кількох виїзних засідань, це була єдина можливість припинити саботаж.

Знаковий законопроект — зміни до закону про телебачення і радіомовлення щодо передач європейського виробництва. Це витіснить із телебачення російський продукт, який маскувався за так званим спільним виробництвом із європейськими продакшнами.

Закон про мовні квоти на радіо — також дуже важлива історія. Шкода, що, аби зробити добру справу, нам довелося опинитися в епіцентрі гучного й беззмістовного скандалу. Також шкода, що по дорозі ми втратили запровадження мовних квот для телебачення. Але це тепер — один із пунктів нашого плану на майбутнє.

2. Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації. Це той випадок, коли лобістський спротив найсильніший навіть у Верховній Раді. У нас є редакція журналу «Віче», яка шукає будь-яких можливостей, аби уникнути реформування. Комітет вніс Постанову про вихід Верховної Ради України зі складу засновників журналу. До Комітету постійно надходять скарги на відмову виконувати закон із боку засновників комунальних газет. Зокрема, 7 липня в Іванківській райраді Київської області було провалено голосування щодо реформування газети «Трибуна праці». Проблемна ситуація з виданням, засновником якого є Київська облрада.

Закон про систему іномовлення України. Ми виділили на цей ресурс колосальне бюджетне фінансування — 0,06 % ВВП, очевидно, контроль із нашого боку за витрачанням цих коштів теж має бути підсиленим.

Закон щодо «Укртелефільму» — ми прописали приєднання цього підприємства до суспільного на другому етапі реформування. Важливо, щоби потім ми знов не наразилися на саботаж і бізнес-інтереси, які конфліктують із державними.

Хід виконання рішення комітету за наслідками виїзного засідання до Луганської та Донецької областей.

Закон, який вніс зміни до ст. 171 ККУ (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів). Ми й надалі маємо жахливу ситуацію з дотриманням прав журналістів. Якщо раніше це могло пояснюватися прогалинами в законі, то тепер — упертим небажання органів прокуратури і судів його виконувати. Один із прикладів — розглянуте нами звернення проекту журналістських розслідувань «Стоп корупції» щодо перешкоджання діяльності журналістки Лілії Ткачук у селі Княжичі Київської області. Поліція та прокуратура зволікають із розслідуванням, фактично вигороджуючи нападників. Немає прогресу також у розслідуванні нападу на знімальну групу програми «Радіо Свободи» «Схеми». Скоро відзначатимемо сумну дату — рік, як це сталося. Те, що права журналістів не захищені, — ганьба. І я тепер точно знаю, що це ганьба саме правоохоронців, бо парламент зробив усе, що міг.

Закон про державну підтримку кінематографії. Ми не головний комітет у цьому законопроекті, який дуже важливий для телеіндустрії, бо він дасть поштовх як для розвитку власного виробництва і залучення інвестицій, так і для посилення протистояння російській інформаційній агресії.

Також треба контролювати, аби не пройшли, м'яко кажучи, «екзотичні» законодавчі ініціативи, щодо яких є негативний висновок нашого комітету і проти яких висловилися не лише наші депутати, а й члени громадської ради при комітеті. Наприклад, № 4303, головний комітет — культури та духовності.

Ще треба контролювати стан інформаційної безпеки в прикордонних районах України (Одеська, Херсонська, Харківська області). А ще — контролювати стан упровадження цифрового мовлення в Україні відповідно до Женевської конвенції 2006 року. Цей процес мав бути завершений ще влітку 2015 року.

3. Треба провести ще одне виїзне засідання в Донецькій і Луганській областях, щоби подивитися, чи є прогрес у виконанні тих рішень і доручень, які ми давали в червні 2016-го.
4. Історія з АВП починає мені нагадувати епопею з суспільним часів Януковича: всі кажуть, що дуже хочуть ухвалення закону, але на виході — або нуль, або не дуже придатний законопроект. Я вже збилася з ліку, скільки робочих груп і галузевих засідань відбулося на цю тему. Сподіваюся, що індустрія й громадськість знайдуть спільну мову й це дозволить вийти на фінальне рішення. На відміну від часів Януковича, політична воля щодо прийняття цього законопроекту є. Більше того, це наше зобов'язання перед Радою Європи в рамках виконання Угоди про асоціацію.

Григорій Шверк, народний депутат України, який узяв участь у всіх засіданнях Комітету свободи слова:

1. З мого погляду, майже всі законопроекти щодо медіа були актуальні. Мене дуже турбує декілька речей:

– загальмував процес роботи над проектом Закону про АВП. Здається, з цього питання керівництво Комітету має докласти додаткових зусиль, щоби зрушити його з місця, бо вже трохи соромно: багато працював і комітет, і Нацрада, й медіаспільнота, а проект загальмовано;

– не знайшов підтримки в залі законопроект щодо штрафів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, це зводить нанівець всі інші ухвалені закони, бо Нацрада не має важелів для їхнього виконання;

– у назві Комітету є слова про інформаційну політику, але, на жаль, наразі жоден державний орган, на мою думку, не займається розробкою саме інформаційної політики держави. Чи має це робити Комітет? Не маю остаточної відповіді, але розумію, що він як мінімум має ініціювати цей процес та бити на сполох, що її немає.

2. Треба контролювати все, але я б не дуже захоплювався саме контрольною функцією. Як на мене, важливіший якісний законотворчий процес, а контроль, особливо в медіасфері — це радше питання громадськості, медіаспільноти. Саме вони мають ініціювати такі питання перед Комітетом, а ми — реагувати на ці запити.
3. Про виїзні засідання — мені здається, що ця форма роботи в якості контрольної функції дуже ефективна. Я брав участь у засіданнях на «Укртелефільмі» та в Донецькій і Луганській областях, і вважаю, що це були дуже важливі та дієві заходи комітету. Я би зробив такі засідання регулярними та провів би найближчим часом виїзне засідання в НТКУ та Держкомітеті — здається, є потреба оцінити стан виконання закону про суспільне мовлення, обговорити те, що ми побачили в зоні АТО.
4. Поставлю це запитання на наступному засіданні комітету :)

Олена Кондратюк, секретар комітету:

1. Ми ухвалюємо хороші закони й рішення — проблема потім із політичною волею і коштами, які необхідні для їхньої реалізації. Звісно, можна пишатися низкою рішень, насамперед щодо створення суспільного мовлення і роздержавлення друкованих медіа, — ці процеси мали би стати незворотними, покласти початок нової сторінки в розвитку медіа. Але не стали — сподіваюся, тільки наразі — і дуже розраховую, що в Україні таки стане на ноги незалежне, якісне, сильне суспільне мовлення.

Горджуся тим, що попри величезні протиріччя ми прийняли якісний закон про зміцнення української мови і української пісні на радіо, і мені прикро, що пропозиції так само утвердити українську мову на телебаченні були заблоковані одним із телехолдингів і не були сприйняті іншими демократичними фракціями...

Шкода, що ми не проголосували у другому читанні Закон про кіно, перша редакція якого розроблена мною з колегами, — тоді б можна було мати відповідь на запитання, коли з'явиться українське кіно...

Взагалі, я думаю, що вже на другий рік роботи колеги з Верховної Ради починають чути, що для того, щоб українські медіа стали сильними й незалежними, потрібні не тільки заборони, які ми, на щастя, приймаємо, хоч інколи й запізно, а конкретні рішення про підтримку українських медіа і культури. Саме тому я вітаю прийняття в першому читанні закону про УПП, що поверне справедливість у взаємостосунки операторів кабельного телебачення й ефірного ТБ, і сподіваюся, що Президент підпише закон про квоти європейської продукції й ми перестанемо відносити продукцію держави агресора до європейської, як це є зараз.

2. Контрольні функції Верховної Ради не треба переоцінювати, але я точно буду ініціювати слухання комітету стосовно суспільного мовлення і роздержавлення друкованих медіа. Тільки приділяючи увагу цим питанням, можна буде впевнитися, що реформи справді відбудуться, а не будуть знову заговорені. Крім того, ми точно запропонуємо Національній раді розповісти комітету й зацікавленим сторонам, як утілюватиметься закон про українську музику на радіо, який, на відміну від закону про європейський телевізійний продукт, Президент підписав, і він почне діяти в листопаді. Ще я вважаю, ми маємо почути, як Україна перейде на цифрове мовлення, й запобігти черговому зриву термінів переходу, який мав відбутися ще в 2015 році й не відбувся: мовники вже четвертий рік оплачують аналоговий і цифровий сигнали замість того, щоб витрачати ці гроші на створення програм, серіалів чи на покращення умов праці, в тому числі й на підвищення заробітної плати працівників.
3. Я вважаю, що ми маємо продовжити проводити засідання в зоні АТО, а не тільки самостійно їздити туди як волонтери чи для підтримки наших героїв. Ми маємо подбати, щоб туди прийшло українське слово — наразі ми там точно програємо ефір росіянам.
4. Ми весь час обговорюємо можливі рішення, які мають стати запорукою успіху й довговічності цього закону. Я думаю, що це якраз той випадок, коли восени ми побачимо результати.

Дмитро Стеценко, голова підкомітету з питань телебачення та радіомовлення, друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та інтернету:

1. Одними з важливих, на мій погляд, питань та законопроектів, які були розглянуті Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики під час четвертої сесії VIII скликання, є:

– «Про вихід Верховної Ради України з засновників редакції журналу “Віче”». Таке рішення члени комітету ухвалили одноголосно;

– Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Набув чинності з 1 січня 2016 року;

– проведення комітетом виїзного засідання в Луганській та Донецькій областях. На виїзному засіданні було розглянуто питання про проблеми роботи акредитованих журналістів у зоні АТО, діяльність місцевих ЗМІ, поширення українських телерадіоканалів на Донбасі та інші;

– 15 червня комітет розглянув і рекомендував прийняти в першому читанні компромісний законопроект № 3822-д «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)».

2. На сьогодні Комітету варто контролювати виконання медійних законів, які вже ухвалені Верховною Радою:

– Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», в якому передбачається реформування друкованих ЗМІ та редакцій, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування шляхом обмеження впливу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування на редакції ЗМІ, зведення до мінімуму використання друкованих ЗМІ з метою маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян;

– Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення” (щодо порядку приєднання ДП “Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм””)», ухваленого Верховною Радою 17 травня.

Цей Закон виключає державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» із першого етапу реформування державних мовників на суспільне і приєднує його на другому етапі вже до утвореної юридичної особи ПАТ НСТУ у формі публічного акціонерного товариства «Укртелефільм», 100 % акцій якого належать державі. Таким чином, усуваються перешкоди у створенні Національної суспільної телерадіокомпанії України.

3. Особисто я вважаю, що на виїзних засіданнях Комітету під час наступної сесії потребують розгляду такі питання:

– Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», стан реалізації та виконання закону.

4. Комітет на рівні концепції вже декілька місяців працює над законопроектом «Про аудіовізуальні послуги». Сподіваємося, що на наступній сесії Верховної Ради проект буде зареєстрований в парламенті і якнайшвидше проголосований.

Олександр Опанасенко, заступник голови комітету:

1. Одним із найважливіших законів, які були розглянуті комітетом та прийняті Верховною Радою України під час четвертої сесії VIII скликання, безперечно, є Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій». Завдяки прийнятому закону тепер у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації буде не менше 25 % україномовного аудіопродукту.
2. У грудні 2015 року Верховною Радою було прийнято Закон України «Про систему іномовлення України», яким створено правові основи організації державного іномовлення України та засади діяльності суб’єктів державного іномовлення. На виконання положень закону в лютому 2016 року було створено та зареєстровано Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ). Наразі важливо проконтролювати стан виконання цього закону учасниками медіаринку. Хочу зазначити, що з цього питання я направив відповідне звернення до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Також хочу відмітити Закон України «Про відкритість використання публічних коштів». Наразі парламентом направлено доручення щодо аналізу його застосування. Це надважливий закон, який надав громадськості інструменти контролю витрат держави. На наступній сесії продовжиться робота над змінами до закону, рік роботи показав, що його необхідно доопрацьовувати та розширяти.

3. Очевидно, що перед Комітетом із питань свободи слова та інформаційної політики стоять такі ж глобальні завдання, як і перед усім парламентом: провести реформи медіагалузі, захистити інформаційний простір, адаптувати законодавство до європейських стандартів.

Комітет плідно працює в цих напрямах. Саме вирішення цих питань варто піднімати на виїзних засіданнях Комітету. Також не варто забувати, що виїзні засідання Комітету покликані вирішувати питання, які ставлять перед ним мешканці того чи іншого регіону.

4. У лютому 2016 року Комітет планував завершити роботу над законопроектом «Про аудіовізуальні послуги» (нова редакція закону «Про телебачення і радіомовлення») та зареєструвати його в парламенті. Однак у зв’язку з наполегливими пропозиціями індустрії реєстрацію документу було відкладено на місяць.

Юрій Павленко, член Комітету:

1. Важливими діями Комітету в першому півріччі 2016-го були два виїзні засідання, які відбулися вперше за десять років. Зокрема, засідання на Донбасі, яке в результаті стимулювало до дій всі відповідальні органи центральної й місцевої влади, дало можливість побачити реальний стан інформаційної політики і безпеки в зоні АТО. Власне, рішення Комітету стане частиною рішення РНБО. Крім того, вже відреагував Президент України, який, перебуваючи на Карачуні, дав доручення в найкоротший термін встановити телевежі. Сподіваюся, це призведе до відповідних рішень Кабміну по виділенню фінансування на реалізацію ефективної інформаційної політики й заходів безпеки в зоні АТО. До речі, від РНБО вже надійшла відповідь, що рекомендації, підготовлені Комітетом, буде розглянуто на найближчому засіданні, вони увійдуть до рішення РНБО. Я мав розмову з міністрами інформполітики та фінансів, які нині готують пропозиції щодо збільшення фінансування на заходи, пов’язані з інформаційною політикою й безпекою в зоні АТО. Ситуація була би значно кращою, якби органи влади виконували свої обов’язки. Рішення Комітету відзначає повну розкоординованість, неефективну й непрофесійну діяльність органів влади, відповідальних за інформполітику.

Друге виїзне засідання на «Укртелефільмі» в результаті розблокувало процес створення суспільного мовлення, бо було ухвалено певні зміни до закону. Комітет виконав тут і контрольну, й законодавчу функції. Але всі ці дії Комітету (зокрема у відповідь на звернення ЗМІ й громадськості) показали серйозну проблему в роботі органів центральної влади й величезну проблему зі створенням СМ і виконанням закону, за який всі билися й дискутували, а сьогодні нікому його виконувати. Тут є серйозне питання до керівництва Держкомтелерадіо та НТКУ.

Якщо оцінювати загалом роботу Комітету на четвертій сесії, то вона значно відрізняється від роботи Комітету в попередній період. За цей період мною не було озвучено жодної особливої думки. Якщо 2015 року не було жодного засідання Комітету, на якому не було б мого протесту щодо порушення регламенту, порядку розгляду, підтримки законів, які суперечать принципам свободи слова, йдуть у розріз зі здоровим глуздом, то ця сесія засвідчила професійну роботу комітету з виконання своїх основних обов’язків. Політиканство і внутрішньопартійні дискусії відійшли на другий план, а на першому плані була професійна робота. Тому й вдалося зробити два виїзні засідання.

Другим великим досягненням вважаю закон про мовні квоти. Не менш важливі законопроекти про УПП і про підтримку кінематографії. Хоча наш Комітет щодо останнього не основний, але саме ми провели велику роботу з його підготовки. Якщо він буде ухвалений, то тут наш внесок більшій, ніж основного Комітету з питань культури.

Раніше фракція «Опозиційного блоку» на всі ініціативи Комітету реагувала дуже різко, відхиляючи їх. Але тепер сприймає рішення комітету як професійні ініціативи, а не як політичну боротьбу.

3. На виїзних засіданнях треба розглянути виконання законів про роздержавлення ЗМІ на прикладі однієї з областей.
4. На засіданні комітету 13 липня ми окремо розглядали і внесли це питання в план роботи на вересень. Спочатку заслухаємо звіт про підготовку цього проекту. Було б добре, щоб до кінця року вдалося внести цей закон і почати його розгляд.

Фото - Олексій Темченко і Максим Лісовий