Свято еліти. Медіапідсумки 30 травня – 5 червня 2016 року
Однією з головних подій минулого тижня стала прес-конференція Петра Порошенка. А одним з її найяскравіших моментів – довгоочікувана зустріч Президента та керівника «Слідства.Інфо» Дмитра Гнапа. Як скаламбурив нардеп Сергій Лещенко, зустрілися «всевидюче око та сліпий траст». Гнап поцікавився в Порошенка, чому для створення «сліпого трасту» була заснована компанія на Британських Віргінських островах. Порошенко відповів, що не знає, чому не були залучені інші юрисдикції з британським правом – можливо, його юристи хотіли уникнути подвійного оподаткування. А також заперечив, що його офшорні компанії займалися виведенням грошей з України або були створені з такою метою. І похвалив свого опонента: «Ніякого офшорного скандалу не було – було об’єктивне професійне розслідування Дмитра і команди журналістів, які знайшли декілька фактів». На жаль, формат прес-конференції не дозволяв діалогу, і певне своє незадоволення отриманими від Президента відповідями команда «Слідства.Інфо» висловила лише під час вечірнього ефіру на «Громадському ТБ».
Присутні на президентській прес-конференції журналісти (в тому числі – журналістка «Детектора медіа» Світлана Остапа) кілька разів повертали Порошенка й до питання «Миротворца». «Я публічно засудив публікацію цих імен на сайті “Миротворца”. Але, на жаль, я маю інформацію, що деякі з цих журналістів готують негативні коментарі і статті про Україну. Я люб’язно прошу вас: не робіть цього», – відповів, зокрема, Президент. Напередодні посли G7 закликали видалити з «Миротворца» персональні дані журналістів, Президент із прем’єр-міністром зустрілися з послами G7 та запевнили їх, що журналістам в Україні нічого не загрожує, а Мінінформполітики розповсюдило заяву, в якій закликало не перетинати кордон з окупованими територіями з боку Росії. Якщо раптом така заява МІПу когось здивувала, поділюся власним досвідом. У 2008 році я як журналіст їздила в окупований Туреччиною північний Кіпр. Юридично правильним було спочатку прилетіти в Нікосію і там перетнути кордон з північним Кіпром, юридично неправильним – в’їхати на окуповану територію з боку Туреччини. При цьому офіційний Кіпр при перетині кордону з окупованою територією не ставив у паспорт штамп про виїзд, бо кордону не визнавав. А північний Кіпр не ставив у паспорт штамп про в’їзд, бо це в очах пристойних країн псувало візову історію власника паспорту. Тож обходилися видачею на кордоні якогось трохи непевного папірця, і цю процедуру визнавали обидві сторони.
1 червня Комітет свободи слова відправив на доопрацювання урядовий антипіратський законопроект №4629. Проти законопроекту виступили Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ), Національна спілка журналістів України (НСЖУ), Українська Асоціація видавців періодичної преси (УАВПП), ГО «Центр демократії та верховенства права», а також громадські ради при Комітеті свободи слова та Держкомтелерадіо. Законопроект виписаний дуже неідеально і його критикували ще за «попереднього життя» (№3353, розроблений попереднім складом Кабміну), але до відправлення на доопрацювання справа не доходила. Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що цього разу великий вплив на настрої громадськості справила саме дискусія довкола «Миротворца» та пов'язаного з ним тиску на журналістів.
2 червня Верховна Рада не знайшла достатньо голосів для підтримки хоча б одного з двох законопроектів про квоти на пісні українською мовою в ефірі (№3822 і №3822-1) і відправила їх на повторне перше читання. Так сталося, що різні сили не домовилися між собою, в результаті чого й виник альтернативний законопроект, який розмив голоси. Прикро, що ми досі дискутуємо про мову в ефірі. Я знаю одну країну, керівництво якої фактично знищило її мову – це Білорусь. І навряд чи це хороший приклад для наслідування.
Якщо ви раптом забули про конфлікт між Савіком Шустером та Київським міським центром зайнятості з приводу анулювання дозволу на його працевлаштування на посаді директора компанії, то саме час про нього нагадати. 1 червня Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув позов ТОВ «Савік Шустер студія» до Київського міського центру зайнятості. Анулювання дозволу на працевлаштування він не скасував, а натомість вирішив звернутися до Головного управління ДФС у місті Києві, щоб з’ясувати статус Савіка Шустера (свідка чи підозрюваного) в кримінальній справі щодо ухилення від сплати податків. Наступне засідання суду відбудеться 13 червня. Що ж, суди – це завжди довго та марудно.
І наостанок. Сьогодні День журналіста. Щиро вітаю вас зі святом. У мене чимало друзів поза межами журналістського середовища. І я знаю, що багато хто з них абсолютно щиро вважає журналістів елітою. Давайте нею й будемо, повсякчас висуваючи до себе найвищі професійні та етичні вимоги.
Фото - hdwallpapers.move.pk