У Латвії стосовно захисту латишської мови та обмеження впливу російської є хороша приказка: «Не можна давати рівні права ведмедю та їжачку на території їжачка». В українських же реаліях саме українська мова – це те, що може захистити телерадіопростір: ідентифікація людей із мовою обмежить їхнє бажання перемикатися на російські канали, навіть якщо ті відкрито мовитимуть на супутнику (хоча щодо вирішення часто згадуваної проблеми споживання українцями російського контенту через супутник можу зробити просту пропозицію: ввести податок на домогосподарства, які мають супутникові тарілки, а зібрані кошти спрямувати на фінансування суспільного мовника – але про це іншим разом).

Сьогодні, 2 червня, Верховна Рада розглядатиме в першому читанні два альтернативні законопроекти щодо квот на україномовні пісні в радіоефірі. Перший із них, № 3822, авторства Олега Медуниці, Ігоря Артюшенка, Віктора Кривенка, Павла Кишкара, Сергія Рудика та Ганни Гопко було зареєстровано ще 27 січня 2016 року, але 18 квітня його відкликали і 11 травня подали на заміну доопрацьований документ. Комітет свободи слова та інформаційної політики (головний комітет для законопроекту) розглянув та підтримав його 18 травня, а наступного дня законопроект опинився в сесійній залі парламенту, проте черга до голосування за нього так і не дійшла.

25 травня Олена Кондратюк, Ірина Геращенко, Владислав Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін, Андрій Лозовий, Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова та Борислав Береза зареєстрували альтернативний законопроект № 3822-1. Комітет свободи слова 1 червня розглянув та підтримав його з зауваженнями.

Отже, в чому основні відмінності між цими законопроектами? № 3822 пропонує замість передбаченої чинним законом для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною мовою. Квота ця має дотримуватися як протягом доби, так і в часових проміжках з 6:00 до 12:00, з 12:00 до 18:00 та з 18:00 до 24:00 години.

Водночас він пропонує зберегти для кожної телерадіоорганізації (як телеканалу, так і радіостанції) обов’язок транслювати не менше 50% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення. Мінімальна частка пісень державною мовою має вказуватися в програмній концепції радіоорганізації. За недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Законопроект передбачає поетапний перехід до встановленої квоти пісень державною мовою: протягом першого року вона має становити 25%, протягом другого року – 30%, з третього року — 35%.

Альтернативний законопроект № 3822-1 так само передбачає замість чинної для радіостанцій квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту пісень українською мовою (музичних творів із текстом) не менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби. Але при цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 6:00 до 22:00).

На додачу до чинної для всіх мовників (і телеканалів, і радіостанцій) квоти 50% національного аудіовізуального продукту автори законопроекту пропонують встановити квоту продукту українською мовою. А саме: з 7:00 до 23:00 не менше половини національного аудіовізуального продукту має бути озвучено українською мовою на телеканалах і радіостанціях, основу програмної концепції яких не становлять музично-розважальні передачі. Для тих же мовників, які спеціалізуються на музично-розважальних передачах, пропонується квота 35% музичних аудіовізуальних творів українською мовою. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 7:00 до 23:00). Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Законопроект так само передбачає поетапний перехід до встановленої квоти пісень державною мовою: але протягом першого року вона має становити 30%, з другого року – 35%.

Також законопроект пропонував, щоб квота пісень українською мовою не поширювалася на форматні радіостанції та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять не більше 5% обсягу мовлення. І передбачав при підрахунку квоти використовувати подвійний коефіцієнт для нових пісень (з моменту першого публічного сповіщення пісні минуло не більше 18 місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування першого музичного альбому або окремого твору виконавця минуло не більше 18 місяців). Але Комітет свободи слова підтримав законопроект за умови, що автори виключать із нього ці положення.

Загалом, альтернативний законопроект є м’якішим, бо прибирає «прокрустове ложе» 6-годинних часових проміжків і пропонує гуманніший спосіб не дати мовникам змістити україномовний контент у нічний ефір. Водночас, у ньому є цікаве формулювання частини восьмої статті 9: «Радіоорганізації забезпечують частку ефірного часу, коли ведучі, диктори інформаційних, інформаційно-аналітичних та розважальних передач використовують державну мову, у обсязі не менше 50 відсотків загального обсягу тривалості передач». З моєї точки зору, тут написано, що в україномовну квоту пропонується зараховувати ведення дикторами програм державною мовою, якщо на неї припадає не менше половини передачі (привіт тобі, «мовна шизофреніє»). Але автори стверджують, що вони встановлюють для радіостанцій обов’язкову 50-відсоткову квоту ведення програм українською мовою. Навіть якщо вони й праві, навряд чи треба зайвий раз нагадувати, що закони не можна писати так, аби формулювання припускали подвійне тлумачення.

Що до перспектив сьогоднішнього голосування, то на засіданні Комітету свободи слова 1 червня звучали думки, що альтернативний законопроект може розпорошити голоси депутатів у сесійній залі, в результаті чого не буде ухвалено жодного з двох законопроектів. Як воно вийде на практиці – дізнаємося вже за кілька годин.

P.S.: крім законопроектів про квоти, Верховна Рада планує розглянути сьогодні ще один цікавий документ – до певної міри радикальний законопроект № 4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора» авторства Миколи Княжицького, Сергія Висоцького, Олени Масоріної, Андрія Левуса, Олега Медуниці, Ігоря Лапіна, Олександра Опанасенка, Ігоря Артюшенка, Вадима Денисенка та Дмитра Яроша. Підсилить полеміка довкола нього позиції законопроектів про квоти чи послабить – теж побачимо.

P.P.S.: 2 червня за законопроект №3822 проголосували 191 нардеп. Законопроект № 3822-1 набрав 221 голос. Кілька спроб повернутися до розгляду цього питання також не дали позитивного результату. В результаті парламент відправив на повторне перше читання обидва проекти про квоти на пісні українською мовою в ефірі. Таке рішення підтримали 245 народних депутатів.

Фото - veryovka.com