У заяві «Радіокомітету» мова йде, зокрема, про те, що автор законопроекту не врахував зауваження радіогалузі.

«Замість запровадження регулювання з 6:00 до 12:00 залишено вимогу щодо квотування кожних шість годин, що фактично позбавляє радіостанції можливості адекватно програмувати ефір. Так і не запроваджено спеціального регулювання для вузькоформатних станцій, що ставить під велике питання існування станцій у форматі рок, урбан, лаундж і т.д. В проекті відсутня підтримка нових пісень українською мовою та нових виконавців, хоча саме стимулювання нового було задекларовано автором як основна мета новації, а відповідні пропозиції щодо механізмів стимулювання були надані робочій групі народними депутатами», - йдеться в заяві.

Далі «Детектор медіа» публікує текст заяви повністю:

«Міжгалузеве об’єднання «Радіокомітет» від імені українських радіостанцій висловлює глибоке занепокоєння непрозорістю процесу обговорення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)», №3822 від 27.01.2016 та звертається до народних депутатів України з проханням відкласти голосування цього проекту до проведення його відкритого обговорення та належного доопрацювання.

Проект 3822 передбачає запровадження квот на україномовну музику в ефірі радіостанцій. Радіокомітет та вся радіоіндустрія розуміє необхідність підтримки та стимулювання більш широкого застосування державної мови, в тому числі і в формі квотування. Разом з тим, ми продовжуємо наполягати, що запровадження квот матиме належний позитивний ефект лише тоді, коли не руйнуватиме радіо, яке має бути сучасним, професійним та цікавим, щоб здобувати популярність у аудиторії та допомагати українській пісні розвиватись.

На жаль, реалізація законопроекту №3822 у запропонованій редакції буде надзвичайно проблематичною для радіогалузі та поставить під загрозу повного зникнення популярні вузькоформатні станції. Доопрацьований законопроект не врахував найважливіші зауваження радіогалузі, які ми надавали всім залученим до процесу сторонам неодноразово. Замість запровадження регулювання з 6:00 до 12:00 залишено  вимогу щодо квотування кожних 6 годин, що фактично позбавляє радіостанції можливості адекватно програмувати ефір. Так і не запроваджено спеціального регулювання для вузькоформатних станцій, що ставить під велике питання існування станцій у форматі рок, урбан, лаундж і т.д. В проекті відсутня підтримка нових пісень українською мовою та нових виконавців, хоча саме стимулювання нового було задекларовано автором як основна мета новації, а відповідні пропозиції щодо механізмів стимулювання були надані робочій групі народними депутатами.

Ми переконані, що першопричиною такого стану речей стала непрозорість процесу підготовки доопрацьованого проекту. Вчора, 18.05.2016, він був внесений на розгляд Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики без включення в порядок денний. Про це вочевидь були попереджені прихильники позиції автора законопроекту, оскільки вони всі були запрошені на засідання. Представники галузі дізналися про намір комітету розглянути цей проект лише тоді, коли голова комітету Вікторія Сюмар запропонувала винести його на порядок денний, тобто за кілька хвилин до початку розгляду цього питання. Вони не лише не мали можливості підготуватися до засідання комітету, але й не отримали можливості висловитися і попросити народних депутатів відкласти розгляд цього питання та заслухати всі зацікавлені сторони, оскільки їм просто не надали слово.

Внесення законопроекту №3822 на порядок денний парламенту вже сьогодні, тобто – наступного дня, складає враження про намір навмисно лишити галузь можливості переконати народних депутатів у необхідності подальшого доопрацювання законопроекту та в тому, що в сьогоднішній редакції він стане катастрофою для радіо, проте не матиме жодної користі для розвитку музичної індустрії. Так, зокрема, ми позбавлені можливості надати парламентарям звернення низки провідних музикантів щодо недоцільності цього законопроекту для української музики.

Внесення законопроекту №3822 на порядок денний парламенту вже сьогодні, тобто – наступного дня після неочікуваного розгляду Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики, складає враження про намір витиснути радіогалузь з дискусії про норми, які нам потрібно буде виконувати, та позбавити представників радіостанцій та музичної індустрії, які також неодноразово висловлювали свої застереження щодо проекту закону, можливості надати народним депутатам, депутатським фракціям та групам зауваження до тексту проекту та аргументи щодо необхідності його ґрунтовного доопрацювання. З огляду на це, просимо Верховну Раду України не розглядати законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)» №3822 від 27.01.2016 до його належного доопрацювання.

Міжгалузеве об'єднання «Радіокомітет»»

Водночас голова Комітету свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар на своїй сторінці в Facebook висловила обурення тим, що 19 травня парламент не з першої спроби включив законопроект №3822 до порядку денного.

«Це дуже по нашому: вдягнути вишиванки, зробити в них гарні фотки і.... не проголосувати за украінську мову в радіоефірі. Навіть за включення до порядку денного. <…> P.S.: Включили після кількох голосувань, що означає, що спротив при розгляді буде сильним...», - написала вона.

Нагадаємо, 18 травня розглянувши доопрацьований за участі членів Комітету проект закону № 3822 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)», вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу.

Ще один законопроект № 4408 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо обсягу національного україномовного аудіовізуального продукту в мовленні телерадіоорганізацій) члени Комітету вирішили відправити суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання, порадивши поєднати зусилля при підготовці до другого читання проекту №3822.

законопроект подано на заміну попереднього документу, зареєстрованого під № 3822 27 січня. Втім, з чотирьох співавторів законопроекту (Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Іван Крулько, Олег Ляшко) автором залишився один Олег Медуниця з «Народного фронту».

Автор законопроекту пропонує замість передбаченої чинним законом для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною мовою. Квота ця має дотримуватися як протягом доби, так і в часових проміжках з 6 до 12, з 12 до 18 та з 18 до 24 години.

Водночас він пропонує зберегти для кожної телерадіоорганізації (як телеканалу, так і радіостанції) обов’язок транслювати не менше 50% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення.

Мінімальна частка пісень державною мовою має вказуватися в програмній концепції радіоорганізації.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Олег Медуниця пропонує деталізувати в законі «Про телебачення і радіомовлення» критерії, якими керується Національна рада з питань телебачення і радіомовлення при проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення. До таких критеріїв він пропонує віднести:

- забезпечення інформаційних потреб громадян, у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами;

- захист інтересів держави, протидії інформаційній агресії;

- захист інтересів виробника національного аудіовізуального продукту;

- розвиток державної мови;

-  захист прав та інтересів національних меншин;

- захист осіб, що опинилися на тимчасово окупованих окупованих територіях;

- захист інтересів національних мовників;

- розвиток регіональних, місцевих і некомерційних мовників;

- реалізація державної політики з вивчення іноземних мов, спрямованої на забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору.

Законопроект також зобов’язує Нацраду наглядати за дотриманням радіостанціями вимог закону щодо частки пісень державною мовою.

Аби уникнути колізії із законом «Про засади державної мовної політики», згідно з якими телерадіоорганізації на власний розсуд обирають мову програм, Олег Медуниця пропонує вилучити із цього закону згадку, що порядок застосування мов в Україні визначається виключно цим законом. А також передбачити в статті 24 цього закону (про мову ЗМІ і видавництв) виняток стосовно обов’язкової частки пісень державною мовою.

Нагадаємо, що в першому тексті законопроекту № 3822 його автори запропонували встановити для радіоринку квоти не лише музичних творів українських авторів і виконавців, а й пісень українською мовою: «В музичних радіопрограмах та радіопередачах твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щодобового обсягу мовлення, а частка пісень (словесно-музичний твір) державною мовою має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців. Радіоорганізації мають забезпечувати дотримання такого співвідношення рівномірно протягом всього ефірного часу». Законопроект було подано з ініціативи віце-прем’єр міністра – міністра культури В’ячеслава Кириленка.

Законопроект викликав бурхливу дискусію в медійному середовищі, було проведено низку експертних обговорень. Детально свою позицію щодо квот представники радіоіндустрії та музичного бізнесу висловили 17 лютого на круглому столі «Підтримка української музики: ефективні інструменти та популістські кроки».

24 березня відбулася нарада з питань впровадження механізмів збільшення частки пісень українською мовою в радіоефірі під головуванням віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка. За її підсумками Міністерство культури повідомило, що більшість присутніх підтримали законопроект № 3822. Натомість Незалежна асоціація телерадіомовників та «Радіокомітет» назвали цю заяву недостовірною.

Асоціація «Український незалежний музичний бізнес» теж заявила про свою категоричну незгоду з рішеннями, прийнятими 24 березня на нараді.

Проти збільшення квот для української музики виступив і голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» Микола Баграєв.

Натомість Державний комітет телебачення і радіомовлення висловив підтримку законопроекту про так зване квотування україномовного контенту в радіоефірі.

Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на засіданні 30 березня вирішив відправити законопроект № 3822 на доопрацювання за участі членів комітету і внести законопроект на заміну.

Народна депутатка, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар на засіданні робочої групи в комітеті 4 квітня запропонувала компромісний варіант законопроекту щодо частки пісень державною мовою на радіо. А саме:

1. Встановити для радіо квоту пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі 35% загальнодобового обсягу мовлення окремо від чинної квоти музичних творів українських авторів чи виконавців в обсязі 50% загального обсягу мовлення (таким чином, у квоту 35% потраплятимуть і твори іноземних авторів і виконавців, але виконані українською мовою).
2. Передбачити винятки щодо мовної пісенної квоти для:

- радіостанцій класичної музики;

- радіостанцій інструментальної музики;

- місцевих радіостанцій, що транслюють програми мовами нацменшин у місцях компактного проживання нацменшин;

- радіостанцій, що транслюють освітні програми іноземною мовою.

1. Зобов’язати радіостанції дотримуватися встановлених квот рівномірно протягом усього ефірного часу та записувати мінімальну частку пісень державною мовою до програмної концепції, яка є складовою ліцензії на мовлення.
2. Передбачити, що прем’єрні пісні (яким не більше одного року) та дебюти виконавців у радіоефірі (перші виступи в ефірі) обраховуються з подвійним коефіцієнтом (тобто прем’єрна пісня тривалістю 3 хвилини зараховується як 6 хвилин ефірного часу).
3. Визначити критерії, якими має керуватися Національна рада з питань телебачення і радіомовлення при проведенні конкурсів.
4. Стимулювати мовників збільшувати квоту пісень українською мовою: радіостанціям, які братимуть на себе такі зобов’язання, надаватиметься перевага під час конкурсів.
5. Передбачити поступове впровадження квотування пісень державною мовою: протягом першого року – 25% (при цьому нові пісні множитимуться не на два, а на півтора), з другого року – 35%.
6. Зобов’язати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення наглядати за дотриманням радіостанціями вимог закону щодо частки пісень державною мовою.
7. Встановити для радіостанцій штраф за невиконання вимог закону щодо частки пісень державною мовою в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Члени робочої групи висловили низку зауважень і пропозицій до запропонованого пані Сюмар варіанту законопроекту, але зрештою так і не змогли дійти компромісу та погодити остаточний текст законопроекту.

Як видно з тексту законопроекту, внесеного 11 травня Олегом Медуницею, він врахував низку пропозицій Вікторії Сюмар, але не передбачив своїм законопроектом ніяких винятків для нішевих радіостанцій.