Лист адресовано народному депутату, голові Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар.

Свою позицію ІТК пояснив, зокрема, тим, що «ухвалення Закону “Про аудіовізуальні послуги” має, у першу чергу, переслідувати ідеологію розвитку галузі медіа та не обмежуватись розширенням сфери дії Закону і актуалізацією повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до поточних подій. Робота над галузевим законом мала б розпочатись з аналізу викликів, які стримують розвиток телерадіокомпаній».

«Детектор медіа» наводить повний текст листа:

 Голові Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

Сюмар Вікторії Петрівні

Шановна Вікторіє Петрівно,

Асоціація «Індустріальний Телевізійний Комітет» (надалі – «ІТК») – фахове об’єднання провідних телеканалів, що представляє інтереси телевізійної галузі України та дбає про захист своїх членів, засвідчуючи свою щиру повагу, звертається до Вас з приводу проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо Закону «Про аудіовізуальні послуги», надалі – «Проект»), який було розроблено за участі Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. (надалі – «Комітет»).

ІТК повністю підтримує необхідність удосконалення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення та приведення чинного законодавства у відповідність до європейських стандартів і сучасних вимог, втім хочемо звернути Вашу увагу на позицію індустрії щодо концептуального підходу до створення нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Ухвалення Закону «Про аудіовізуальні послуги» має, у першу чергу, переслідувати ідеологію розвитку галузі медіа та не обмежуватись розширенням сфери дії Закону і актуалізацією повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до поточних подій.

Робота над галузевим законом мала б розпочатись з аналізу викликів, які стримують розвиток телерадіокомпаній:

1. Захист вітчизняного інформаційного простору має полягати не лише у забороні розповсюдження каналів та контенту, що пропагують країну-агресора, а й протекціонізму, розвитку та просуванню вітчизняних мовників і виробників контенту.

2. Абсолютна толерантність українського суспільства до споживання піратського контенту та мінімальна боротьба з неліцензійною діяльністю є одним з ключових факторів стримування розвитку медіаринку, та шкодить економіці України взагалі.

3. Затримка завершення переходу на цифрове мовлення, через яку індустрія вже протягом 4 років несе подвійні витрати на розповсюдження ефірного сигналу без підтримки зі сторони держави в поточних економічних умовах є неприйнятною.

4. Поточне регулювання реклами є надмірним та таким, що не відповідає законодавству ЄС, та не дозволяє українському ринку медіа конкурувати із індустріями сусідніх країн. У той же час питання подальших обмежень реклами ніколи не зникає з порядку денного парламенту.

5. Існування особливих вимог до діяльності ефірних мовників давно втратило актуальність, оскільки даний тип розповсюдження сигналу є основним лише для 30% українських телеглядачів. Нове законодавство повинно виходити з того, що майже 50% населення має можливість переглядати контент, на який держава не має жодного впливу.

6. Тотальне регулювання усіх аспектів діяльності медіа обмежує створення саморегулювання. Розвиток цього напрямку є можливим лише за умови створення належних умов та визначення напрямів, у яких держава здатна запропонувати індустрії самостійно визначати напрямки свого розвитку, та не вирішиться шляхом створення нових дорадчих органів.

Враховуючи вищезазначене та виходячи з того, що Проектом передбачаються масштабні концептуальні зміни, які охоплюють усі сфери діяльності телерадіоорганізацій, та що його опрацювання потребує особливо уважного, глибокого та усестороннього вивчення і удосконалення з урахуванням кращого міжнародного досвіду, над чим ІТК вже розпочав роботу, пропонуємо переглянути концепцію та строки роботи над Проектом для відображення у ньому шляхів подолання викликів, які сьогодні стоять перед індустрією.

Вважаємо, що плідна співпраця народних депутатів, Комітету з питань свободи слова, індустрії та громадськості дозволить створити насправді якісний, сучасний закон, що забезпечить розвиток індустрії, захистить національний інформаційний простір та стане взірцем для країн-партнерів.

Сподіваючись на розуміння та підтримку,

З повагою,

Виконавчий директор Асоціації

«Індустріальний Телевізійний Комітет»

Сьомкін С.В.

Нагадаємо, наразі Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики завершує роботу над текстом законопроекту «Про аудіовізуальні послуги». За словами Вікторії Сюмар, при розробці законопроекту було взято за основу документ, напрацьований у 2012-2014 роках робочою групою при Комітеті свободи слова за підтримки Ради Європи, а також пропозиції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яка протягом 2015 року напрацьовувала свій законопроект, і пропозиції народних депутатів – членів комітету.

згідно з підписаною у червні 2014 року Угодою про Асоціацію з ЄС, Україна має до червня 2016 року привести своє законодавство до європейських стандартів, зокрема й ухвалити закон про аудіовізуальні послуги.

Фото - Олексій Темченко