Генеральним директором Центру Довженка призначено Івана Козленка (ДОПОВНЕНО)

Генеральним директором Центру Довженка призначено Івана Козленка (ДОПОВНЕНО)

11 Листопада 2014
8767
11 Листопада 2014
17:22

Генеральним директором Центру Довженка призначено Івана Козленка (ДОПОВНЕНО)

8767
Генеральним директором Центру Довженка призначено Івана Козленка (ДОПОВНЕНО)
Генеральним директором Центру Довженка призначено Івана Козленка (ДОПОВНЕНО)

Генеральним директором державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» з 12 листопада призначено одного з претендентів на цю посаду Івана Козленка, який дотепер обіймав посаду заступника генерального директора - директора кіноархіву. Про це «Детектор медіа» повідомила заступник гендиректора Центру Довженка з питань оренди та розвитку, друга претендентка на посаду голови Центру Довженка Світлана Коробіна. Інформацію про призначення «Детектор медіа» підтвердив особисто Іван Козленко.

 

Також це підтвердили в прес-службі Міністерства культури України, уточнивши, що представлення нового гендиректора відбудеться 12 листопада.

 

За словами пані Коробіної, конкурс на посаду очільника Центру було скасовано. «Міністр Євген Нищук прийняв рішення про призначення Івана Козленка без конкурсу, скасувавши його 28 жовтня цього року», - сказала вона.

 

Національний центр Олександра Довженка - державне підприємство, що об'єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію. Фактично - державна фільмотека України.

 

Призначення Івана Козленка на посаду очільника Центру Довженка добивалися представники кіноспільноти, які ще в жовтні поширили відповідну петицію на ім'я прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка та міністра культури Євгена Нищука.

 

При цьому Світлана Коробіна висловила обурення процедурою призначення гендиректора, оскільки, за її словами, вона не отримала жодних письмових попереджень чи письмових пояснень з приводу припинення конкурсу. «У мене є в письмовому вигляді з посиланням на номер наказу лист, у якому вказано, що у зв'язку з тим, що пані Федорчук (попередній генеральний директор Центру Довженка Вероніка Федорчук. - ТК) подала позов до суду, конкурс призупинено», - додала пані Коробіна.

 

«Якби я програла конкурс, добре. Але все ж починалося з того, що мене не було призначено, тому що мене звинуватили в тому, що все зроблено утаємниченими засобами. І тоді Козленко розпочав скандал і кампанію з вимогою провести конкурс, його підтримав колектив. Хоча збори колективу викликають великі питання, але вони проводилися під гаслом "Хочемо чесного конкурсу!". Конкурс було оголошено», - заявила пані Коробіна.

 

«Справді, я ініціював проведення конкурсу, виступивши навесні з відкритим листом до Міністра культури з відповідною вимогою, - коментує ситуацію Іван Козленко. - Її згодом підтримав колектив Центру в зверненні до тоді в.о. Президента О.Турчинова, прем'єр-міністра А.Яценюка та Міністра культури Є.Нищука. Конкурс був оголошений лише в червні, а подальше його проведення заблоковано позовом в.о. гендиректора В.Федорчук на останній стадії - захисту концепцій розвитку Центру перед комісією».

 

«Після семимісячного чекання та проходження кількох етапів відбору претендентів на посаду гендиректора, я публічно заявив, що лишаю Центр. Фарсом, на який перетворилась історія з конкурсом, було дискредитовано саму цю процедуру. Вочевидь, ця заява не залишилась непоміченою в Мінкульті й міністр проявив політичну волю, призначивши мене наказом», - вважає пан Козленко.

 

Нагадаємо, у березні колектив державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка»звернувся з вимогою провести відкритий конкурс на посаду гендиректора Центру. 27 червня Міністерство культури України оголосило конкурс. 7 серпня експертна комісія розглянула чотири заявки претендентів на посаду гендиректора Національного центру Олександра Довженка, які надійшли до Міністерства культури. Після голосування членами експертної комісії до конкурсу було допущено двох заступників гендиректора Центру - Світлану Коробіну та Івана Козленка. На початку вересня комісія мала заслухати бізнес-плани обох претендентів та рекомендувати одного з них міністру культури на посаду гендиректора Центру Довженка.

 

При цьому генеральний директор Центру Довженка Вероніка Федорчук не була присутня на зборах трудового колективу організації у березні та не брала участі у відкритому конкурсі на посаду голови Центру.

 

11 серпня пані Федорчук подала позов до Броварського міжрайонного суду Київської області. У ній позивач вимагає від Міністерства культури України укласти із нею контракт. Суд під головуванням А. Д. Телепенька постановив відкрити провадження у вказаній справі та призначив справу до судового розгляду 4 вересня. Жодних інших ухвал за цією справою в Єдиному реєстрі судових рішень не внесено.

 

13 вересня Іван Козленко публічно повідомив, що конкурс на заміщення посади гендиректора Центру Довженка призупинено через суд. 24 вересня пан Козленко повідомив, що шукає нову роботу, оскільки не згодний з процедурою проведення конкурсу, не бачить можливостей подальшого розвитку Центру та не може виконувати свої обов'язки через «хабарництво», «корупцію» та бюрократію.

 

Світлана Коробіна звернулася до Мінкультури з проханням роз'яснити ситуацію щодо конкурсу на посаду очільника Центру. За словами пані Коробіної, із засобів масової інформації їй стало відомо, що конкурс на посаду генерального директора Центру було спочатку призупинено, а надалі скасовано. При цьому, розповіла вона, жодних офіційних повідомлень як учасник конкурсного відбору вона не отримала.

 

У коментарі «Детектор медіа» Світлана Коробіна додала, що Центр перебуває в стані, який вимагає негайного втручання, оскільки установі загрожує знищення. Особливо важливо, акцентує пані Коробіна, зберегти кінофонд як візуалізовану історію України.

 

12 жовтня представники кіноспільноти поширили петицію з вимогою призначити Івана Козленка головою Центру Довженка.

 

На початку листопада Національна спілка кінематографістів України звернулася до міністра культури Євгена Нищука з проханням роз'яснити ситуацію довкола Центру імені Олександра Довженка. Зокрема, у відкритому листі НСКУ за підписом її голови Сергія Тримбача йшлося, що, за даними спілки, частину площ Центру Довженка намагаються продати.

 

«Детектор медіа» звернулася з інформаційним запитом щодо конкурсу на посаду генерального директора Центру Довженка до Мінкультури. Запит було подано 13 вересня 2014 року та надіслано повторно 29 вересня. Відповіді на нього у відомстві не надали.

 

«Детектор медіа»

Фото - Facebook

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8767
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Сергій
3446 дн. тому
Отже Євген Ніщук прийняв те рішення, яке прийняв, і тепер це виключно його відповідальність, адже підприємство на грані банкрутства (наприклад його заборгованість перед Держбюджетом сягнула 200 тисяч гривень). А попереду ж опалювальний сезон з його багатотисячними витратами. Саме стараннями пана Козленка і колишньої керівниці Центру Федорчук підприємство стало повністю залежним від надходжень з держбюджету, з наповненням якого, як відомо, зараз виникли великі проблеми. Нещодавно пан Козленко оголосив свої апетити: 20 млн. бюджетних гривень на рік. Це в умовах війни, благодійних візків в супермаркетах і щоденних оголошеннях на ТВ благодійних рахунків смертельно хворим дітям та пораненим нашим захисникам. Не хотілося б думати, що в річницю Революції Гідності корупція повертається в кіногалузь (особливо дивним є призначення, яке робиться напередодні складання урядом свох повноважень). Тому додам 12 фактів з життя пана Козленко, і нехай читачі самі зроблять висновки щодо "достоїнств" нового посадовця і мотивів цього призначення. 1. Козленко І.В. з’явився в Національному центрі О. Довженка в грудні 2011 р. за прямою ініціативою тодішньої сумнозвісної чильниці Держкіно Копилової К.О., якій він був представлений на Одеському кінофестивалі, що як відомо проводиться під патронатом Олени Тигіпко. З метою звільнення посади заступника гендиректора з архівної роботи для Козленка, була безпідставно переведена на нижчу посаду Клименко І.Ф., яка пропрацювала в Центрі тривалий час. 2. За твердженням колишньої начальниці відділу кадрів Національного центру О. Довженка Кравчун Н.С., Козленко, згідно з наданими ним документами про вищу освіту, має лише ступінь бакалавра, і для призначення його на посаду та включення до кадрового резерву МК України за розпорядженням Федорчук В.О. були підроблені відповідні кадрові документи. 3. Протягом 2012-2014 рр. не Федорчук В.О., яка постійно була відсутня на робочому місці (без оформлення відпусток, лікарняних тощо, тобто фактично прогулювала), а саме Козленко І.В. безпосередньо керував Національним центром О. Довженка. Для юридичного забезпечення цього Федорчук В.О. всупереч законодавства України видала довіреність, за якою передала Козленку всі без винятку представницькі і розпорядницькі повноваження керівника підприємства. Також про той факт, що саме Козленко вважався Копиловою номінальним керівником підприємства, свідчить та обставина, що на всіх офіційних заходах протягом 2012-2013 рр. Копилову супроводжував саме він, а не Федорчук. Також всі без винятку інтерв’ю ЗМІ від імені Національного центру О. Довженка давав лише Козленко. З цього однозначно випливає, що Козленко був довіреною особою Копилової, а також те, що на нього мав би поширюватись закон «Про очищення влади», як на номінального керівника державного підприємства. 4. В 2012 р. саме Козленко покривав незаконну передачу майна Центру компанії «Саламандра-Україна» (яка дублює виробничу діяльність Центру і є його прямим природним конкурентом), адже в цей час Федорчук, яка щойно народила доньку, була практично відсутня на роботі. Так в липні 2012 р. Козленко влаштував скандал тодішньому головному інженеру підприємства Бей-Безпальку С.М. з приводу того, що той показував обладнання компанії «Саламандра-Україна» працівнику компанії «Кінотур». На резонне питання Бей-Безпалька: «А в чому тут кримінал?», – Козленко відповів: «Кінотур» (компанія "Кінотур" знаходиться з Центром за тою ж адресою і займається пост-продакшн кіновиробництва) є нашими ворогами, а інформація про «Саламанру-Україна» може дуже зацікавити УБОЗ, який мене вже допитував». Це свідчить про те, що в той час пан Козленко прекрасно розумів, що на підприємстві кояться злочинні дії, але покривав їх. Компанію «Саламандра-Україна» та її заведення на територію Національного центру О.Довженка патронували В.В. Янукович та К.О. Копилова, а координували Денис Ржавський і Валерій Рєзніков. Практично весь 2012 р. семеро працівників компанії «Саламандра-Україна» числилися в штаті Національного центру О. Довженка і отримували там зарплату насправді виконуючи роботи по створенню російського кіновиробництва на території Центру. 16 і 22 січня 2013 р. Козленко намагався приховати від аудиторської комісії МК України факт незаконної і безоплатної передачі «Саламандрі» державного майна. Коли ж цей факт був комісією зафіксований, Козленко 16 січня 2013 р. о 15-й годині терміново скликав виробничу нараду, на якій публічно в образливій формі погрожував головному інженеру Бей-Безпальку С.М. та начальнику цеху Сафоновій Є.В. за те, що вони надали комісії інформацію про зловживання на підприємстві. Козленко неодноразово публічно заявляв, що власне кіновиробництво Національному центру О.Довженка не потрібне, адже існує компанія «Саламандра-Україна», тобто він постійно лобіював інтереси цієї російської компанії і не заявляв про наявність конфлікту інтересів. 5. За твердженням колишнього начальника відділу кадрів підприємства Кравчун Н.С. протягом 2012 р. до кіноархівних підрозділів Національного центру О. Довженка була зарахована велика група працівників, які реально на роботу не ходили. Ці фіктивні зарахування і призначення проводилися в не публічний спосіб і приховувалися від решти трудового колективу. 6. Згідно повідомленням ЗМІ України влітку 2013 р. Козленко включив до складу офіційної делегації України на Канський кінофестиваль свою сестру (вона перебувала в списку делегації, але ЗМІ помилково вважали її його дружиною – тому Козленко, спростовуючи цю інформацію заявив, що в нього немає дружини). Козленко є одеситом і вимушений в Києві орендувати квартиру. Посадовий оклад генерального директора підприємства становить трохи більше 4 тис. грн. (а надбавки там скасовано ще в травні), тому сподіватимемося, що Козленко з радістю погодиться оприлюднити свої доходи і видатки. 7. В 2013 р. ДФІ м. Києва зафіксувала фінансові зловживання в Національному центрі О. Довженка (в рамках виконання державної програми збереження національної кіноспадщини, що є сферою безпосередньої посадової відповідальності Козленка) , за якими компанії «Саламандра-Україна» було сплачено ніби за виконання робіт «з виведення матеріалу на негатив» 3,2 млн. грн. По-перше, Національний центр О. Довженка мав би сам виконувати подібні роботи, принаймні в кооперації. По-друге, тендер на ці роботи не проводився, хоча в Києві, крім Національного центру О. Довженка і «Саламандри-Україна» існувало ще дві компанії «Кінотур" і «Cinema Production Complex (Cinevator)», які можуть виконувати подібні роботи. По-третє, за 3,2 млн. грн. згідно існуючих ринкових розцінок (розцінки компанії «Сінєлаб-колор» додаються) можна було б виготовити приблизно 50-60 (!) таких повнометражних негативів, тобто ціна завищена в рази. 8. В жодному інтерв’ю чи виступі Козленка не знайдете посилання на проблеми фізичного збереження національної кіноспадщини в Національному центрі О. Довженка, якими він мало цікавиться. При цьому значна частина фондів зберігається в умовно пристосованих приміщеннях без клімат-контролю, а штат працівників, що опікується збереженням цих фондів складає лише 4 особи. 9. Козленко заявляє, що ним зараз випускається трилогія фільмів Довженка на DVD, хоча антологія фільмів Довженка на DVD (на 10 дисках) була виготовлена ще 6 років тому і зберігається зараз на підприємстві. 10. В березні 2014 р. для зменшення витрат компанії «Саламандра-Україна» її працівники були переведені до штату Національного центру О. Довженка. Саме вони складали більшу частину працівників Центру, які в квітні 2014 р. підписали відкритий лист про вимогу проведення конкурсу на посаду керівника підприємства. На проведених тоді зборах трудового колективу лише третина працівників підтримала призначення саме Козленка генеральним директором.. 11. Козленко дуже погано обізнаний в технологіях кіновиробництва і фільмозбереження і під час своєї роботи обмежувався лише організацією PR-акцій дуже вузького спрямування. 12. Ставлення Козленка до колективу,який він тепер очолює, характеризує його наступний вислів: «Мені абсолютно байдуже, яка атмосфера панує в колективі, які стосунки в колективі і хто як ставиться до мене».
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду