Ігор Куляс
Медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер
12:05
Субота, 18 Травня 2019

Зріз тижня: спілкування кандидатів – від заочного до очного, казус Савченко-Рубана і другий тур виборів

1 689
Моніторинг інформаційних телеканалів за 15 — 21 квітня 2019 року.
Зріз тижня: спілкування кандидатів – від заочного до очного, казус Савченко-Рубана і другий тур виборів
Зріз тижня: спілкування кандидатів – від заочного до очного, казус Савченко-Рубана і другий тур виборів

«Детектор медіа» продовжує моніторинг прайм-тайму шести інформаційних телеканалів: «112 України», NewsOne, Прямого каналу, ZIK, 24-го каналу та «Еспресо». Це якісний аналіз, заснований на принципах «Методології моніторингу телевізійних і радійних програм». Моніторинг триватиме до 5 травня цього року. 

Моніторинги за 18–24 лютого – тут, за 25 лютого – 3 березня – тут, 4–10 березня – тут, 11–17 березня – тут, 25–31 березня – тут, 1–7 квітня – тут, 8–14 квітня – тут.

У моніторингу розглядаються ті теми тижня, які найбільш активно обговорюються в ток-шоу, гостьових студіях та авторських програмах телеканалів.

Примітка: моніторинг оглядає ток-шоу (не всі), гостьові студії й авторські програми, не торкаючись випусків новин. Щодня до розгляду беруться лише топові теми, тому тенденції не є всеохопними.

Вибір тематики для студійних обговорень. На звітному тижні, як і на попередньому, до вечора 19 квітня найбільш обговорюваною темою на всіх телеканалах була тема дебатів. І так само, як і на попередніх двох тижнях, при цьому більше обговорювалися суто «технічні» моменти: де й коли відбудуться дебати, хто прийде, а хто не прийде, й тому подібне. Спроби окремих гостей ток-шоу завести змістовні дискусії переривалися ведучими або іншими гостями. Обговорення ж самого шоу на НСК «Олімпійський» 19 квітня також переважно звелося до емоційних аспектів, тим більше, що в самому спілкуванні кандидатів змістовна сторона полягала переважно в обміні різноплановими звинуваченнями. З інших подій активного обговорення заслужили лише дві: звільнення 16 квітня з-під арешту Надії Савченко й Володимира Рубана та рішення Окружного адмінсуду 18 квітня щодо незаконності націоналізації «Приватбанку». У день тиші 20 квітня канали обговорювали переважно абстрактні теми. У день голосування у другому турі більшість каналів робила телемарафони.

Хто за кого. Тут без змін, як і раніше. Як і в попередніх два тижні, канали «112 Україна» і NewsOne були радше позитивні або нейтральні до кандидата Володимира Зеленського, відверто негативні до кандидата Петра Порошенка й чинної влади загалом. Прямий канал, навпаки, був позитивний до кандидата Порошенка і влади й негативний до кандидата Зеленського. 24 канал, канал «Еспресо» й канал ZIK не займали очевидних позицій, будучи приблизно однаково критично налаштованими стосовно обох кандидатів. Крім того, канали «112 Україна» і NewsOne, як і завжди, були відверто позитивними щодо кандидата, який вибув у першому турі, Юрія Бойка і до його політсили «Опозиційної платформи — За життя».

Лідери маніпуляцій. Найбільш маніпулятивними на звітному тижні продовжували були канали «112 Україна», NewsOne і Прямий канал. На 24 каналі й каналах «Еспресо» і ZIK маніпуляції траплялися хіба що епізодично. За окремими програмами: на звітному тижні найбільшою була кількість маніпуляцій у програмах «Вечірній прайм», «Гордон» і «Бацман» («112 Україна»), у програмах «Великий вечір», «Дикий.Live», «Остаточний вибір», «Протистояння» (NewsOne), «Прямий ефір» і «Вибори 2019» (Прямий канал). Великою також була кількість маніпуляцій у телемарафонах на каналах «112 Україна», NewsOne і Прямому каналі. Серед телеведучих лідерами маніпуляцій і порушень стандартів були Володимир Полуєв, Дмитро Гордон і Олеся Бацман («112 Україна»), В’ячеслав Піховшек, Діана Панченко, Василь Голованов і Віталій Дикий (NewsOne), Світлана Орловська, Микола Вересень і Матвій Ганапольський (Прямий канал).

Основні види маніпуляцій. На звітному тижні найголовнішим способом маніпуляцій залишається «правильний» підбір гостей у студіях ток-шоу та у студійних інтерв’ю (на каналах «112 Україна», NewsOne і Прямому каналі). Гості самі озвучують маніпулятивні тези, які не спростовуються ведучими чи іншими гостями, бо у студіях зазвичай немає кому опонувати, або якщо хтось у студії таки намагається опонувати, йому перешкоджають ведучі і «правильні» гості. Особливо показовим був склад гостей усіх трьох телеканалів на телемарафонах у день виборів 21 квітня (див. нижче у тексті).

На згаданих трьох каналах «правильні» гості є постійними гостями студії: Юрій Бойко, Наталія Королевська, Вадим Карасьов, Василь Німченко, Євген Червоненко, Ілля Кива, Михайло Погребинський, Руслан Бортник, Юрій Молчанов на каналі «112 Україна»; Нестор Шуфрич, Юрій Мірошниченко, Юрій Павленко, Ганна Герман, Андрій Пальчевський, Дмитро Співак, Наталія Королевська, Євген Червоненко, Святослав Піскун, Ігор Рейтерович, Ілля Кива, Вадим Карасьов, Дмитро Раімов, Юрій Молчанов — на каналі NewsOne; Ганна Гопко, Григорій Шверк, Остап Єднак, Павло Кишкар, Юрій Гримчак, Тетяна Чорновол, Олександр Солонтай, Олеся Яхно, Тарас Чорновіл, Сергій Поярков, Віктор Уколов, Тарас Загородний — на Прямому каналі. Позиції влади на медведчуківських телеканалах на звітному тижні героїчно, як на мене, обстоювали Олександр Горган і Володимир Цибулько, двічі до них долучалася Олеся Яхно, одного разу народний депутат Олексій Гончаренко. Позиції «Опозиційної платформи — За життя» на пропрезидентському каналі цього тижня обстоював нардеп Юрій Мірошниченко. Ці люди ходять на ефіри, як на роботу. Я не виключаю, що декому з них можуть за це навіть платити — чи самі канали, чи їхні політсили.

Як і раніше, політтехнологів канали часто представляють як політологів, попри те, що ті обслуговують конкретні політичні табори, отже не можуть вважатися експертами, оскільки є політично заангажованими. Як-от Вадим Карасьов, Руслан Бортник чи Михайло Погребинський. Як і раніше, «експертами» із широкого кола питань на каналі «112 Україна» виступає Дмитро Гордон, а на каналі NewsOne — Андрій Пальчевський і Дмитро Співак. Підміна компетентності й ролей продовжується на багатьох каналах. Так, гості-політики можуть ставати ведучими програми (як Надія Савченко на початку інтерв’ю спільного для каналів «112 Україна» і NewsOne), політтехнологи стають ведучими (як Тарас Березовець на Прямому каналі), журналісти виступають у ролі експертів (як той же Дмитро Гордон на «112 Україна», а цього тижня ще й на каналі ZIK, або Марина Данилюк-Ярмолаєва на каналі «Еспресо»).

Ведучі не балансують маніпулятивні тези, озвучені їхніми гостями, за допомогою необхідних бекґраундів або ж спробою їх з’ясувати в самих гостей. Так, наприклад, ведучий «112 Україна» Володимир Полуєв ніяк не реагував, коли його гість політтехнолог Михайло Погребинський стверджував, що 10 % підтримки Порошенка в першому турі (10 — це малося на увазі від усіх виборців України) — тотожні тій частині українців, які підтримують курс країни на НАТО.

Як прийом продовжує використовуватися багаторазове артикулювання певних пропагандистських маніпулятивних тез. Це можуть робити як гості, так і ведучі. Так, в ефірах каналів «112 Україна» і NewsOne представники «Опозиційної платформи — За життя» (які є постійними гостями всіх ефірів на цих телеканалах) постійно артикулювали думку про необхідність негайної відставки уряду, розпуску Верховної Ради й дострокових парламентських виборів. І ведучі, й численні «правильні» гості на каналах «112 Україна» і NewsOne на звітному тижні продовжували багаторазово повторювати в різних варіаціях тези кремлівської пропаганди про «розкол України», про «зовнішнє управління Україною», про «небажання української влади вести мирні переговори» тощо. Окремо обговорювалася тема «ополченців», яку кандидат Зеленський заявив на «Олімпійському».

Так само багаторазово артикулюються різні пропагандистські кліше. На Прямому каналі продовжують постійно й багаторазово згадувати про Зеленського-«розмальовку», і, з подачі Порошенка, додали до цього кліше «мішок для котів». Представники ж «Опозиційної платформи — За життя» в ефірах своїх телеканалів («112 Україна» і NewsOne) багаторазово називали закон про функціювання державної мови «законом об уничтожении русского языка».

Поширення відверто фейкових і недостовірних історій. Як-от на каналі NewsOne 18 квітня ведуча Діана Панченко з посиланням на допис народного депутата Рибчинського у Фейсбуку  (який Рибчинський сам на той момент уже видалив зі своєї сторінки), розповідала про те, що до Києва вже їдуть групи спецпризначенців для встановлення військової диктатури. Або на Прямому каналі 17 квітня ведучий Микола Вересень із посиланням на якісь неназвані «два українських джерела» розповідав про те, що похід Зеленського у президенти організували російські спецслужби.

Як і раніше, надзвичайно поширеним прийомом були маніпулятивні запитання ведучих (із «підказкою», із «зашитими» оцінками чи висновками ведучих), спрямовані на отримання потрібної ведучим відповіді. Або взагалі запитання до гостей із наперед відомою відповіддю (часто навіть тією, яку гість за кілька хвилин до того вже сам озвучував). Такі запитання найчастіше звучали у студіях каналів «112 Україна», NewsOne і Прямого каналу. Показовий приклад — діалог ведучого каналу NewsOne Віталія Дикого з експертом Петром Олещуком. Дикий: «Якщо прихильники одного з кандидатів називають іншого кандидата клоуном, то скажіть, а хто ж власне у цій так званій передвиборчій боротьбі виглядає клоуном? Тільки конкретно, називаючи можливо прізвище». Олещук: «Я не буду давати оцінки кандидатам, нехай їм дають оцінки виборці, але чесно, я очікував від діючого президента чогось набагато більш серйозного й змістовнішого, і думаю, не лише я». Дикий: «Давайте таким чином. Я переформулюю запитання. Назвіть, будь ласка, прізвище». Олещук: «Ну поки що Порошенко. По суті — типовий театральний перформенс». Або запитання Дмитра Гордона на «112 Україна» до Вітольда Фокіна, який перед цим постійно критикував Порошенка: «А що Порошенко за п'ять років зробив не так, що сьогодні його не обирають вдруге президентом?».

Підміна понять залишається одним із найбільш уживаних прийомів. Це можуть робити самі ведучі або ж їхні гості без належної опонентури з боку інших гостей або тих же ведучих. Так, наприклад, в ефірі каналу «112 Україна» політтехнолог Михайло Погребинський, по суті, стверджує, що курс на НАТО в Україні підтримують лише ті 10 % громадян, які проголосували за Порошенка в першому турі виборів, ототожнивши поняття «президент Порошенко» і «курс на НАТО».

На ток-шоу — продовжують використовуватися керовані аплодисменти глядачів у студії (найбільше на NewsOne, але також на «112 Україна» і на Прямому каналі) — і як спосіб посилити емоційний ефект від проголошення «правильних» думок гостя і як спосіб не дати гостеві довести до кінця «неправильну» думку. Це важко довести з перегляду, але на звітному тижні був момент, коли на каналі NewsOne глядачі раптом дружно почали аплодувати Пальчевському, який не сказав узагалі нічого, що, на мою думку, навіть віддалено заслуговувало би на аплодисменти (хоча, звісно, це лише моя суб’єктивна оцінка).

Періодично ведучі не приховують своєї явної упередженості щодо конкретних гостей. До прикладу, компліментарне запитання ведучого каналу NewsOne Василя Голованова до лідера «Опозиційної платформи — За життя» Юрія Бойка: «Юрій Анатолійович, хочу вас попросити дати оцінку виборам, які відбулись, аналіз передвиборчої гонки, перегонів в цілому, тому що ми памятаємо, ви брали участь в ній і посіли четверте місце, це високий результат». Хоча таких прикладів багато, але часто упередженість видно краще на картинці.

На більшості каналів продовжують маніпулятивно використовуватися телефонні опитування телеглядачів із різних питань. Так, наприклад, 19 квітня, в день шоу двох кандидатів на НСК «Олімпійський», на Прямому каналі опитування «Хто переміг у дебатах»? Показало 72 % у Порошенка, 28 % у Зеленського. На мій погляд, такий результат на пропорошенківському телеканалі наочно свідчить про маніпулятивність подібних голосувань в ефірі загалом (навіть якщо голосування відбувається чесно, все одно активна аудиторія каналу завжди така, яка в більшості своїй поділяє ті позиції й симпатизує тим політикам, яких канал пропагує).

На деяких каналах на ток-шоу запрошують до студії занадто велику кількість гостей (рекордсменом на звітному тижні стало «Протистояння» на каналі NewsOne, де у студії було більше двох десятків гостей). При цьому ведучі постійно підганяють і перебивають своїх гостей аргументом «мало часу, треба, щоб всі змогли висловитися». Я маю припущення, що це робиться свідомо для того, щоб емоційно «виправдати» для аудиторії ті моменти, коли ведучі перебивають гостя, тому що він каже «неправильні» речі.

Дотримання стандартів. І знову без змін. На каналах «112 Україна», NewsOne і Прямому каналі постійно грубо порушується стандарт балансу думок у студійних інтерв’ю і в ток-шоу. Зазвичай, не всі політичні табори є представленими, або ж представлені гостями явно різного ступеню компетентності (імітація балансу). Ведучі не реагують на звинувачення, які їхні гості висувають на адресу відсутніх. І в довгостроковому плані — не запрошують звинувачених до своїх студій на наступні дні.

Ведучі не уточнюють окремих хибних заяв своїх гостей, відтак неточна інформація звучить з ефірів як нібито правдива, і в подальшому інші гості ток-шоу вже посилаються на неї як на правдиву.

На більшості каналів хронічно порушується стандарт відокремлення фактів від думок, оскільки журналісти (ведучі у студіях і автори сюжетів) висловлюють власні суб’єктивні думки, ніяк їх не авторизуючи. Так само постійними на більшості каналів є порушення стандартів достовірності подачі інформації, надзвичайно великою є кількість розмитих, узагальнених псевдопосилань на джерела інформації.

Проблемним залишається й дотримання стандарту повноти інформації, оскільки ведучі часто ні самі не наводять необхідних бекґраундів, ані запитують про такі бекґраунди у своїх гостей.



15 квітня (понеділок)

Тема: Спроби Порошенка витягти Зеленського на дебати і вплив цих подій на рейтинги кандидатів

На каналі «112 Україна» тему обговорювали у «Вечірньому праймі» з політтехнологом Михайлом Погребинським (представленим як «політолог»). Ведучий Володимир Полуєв у своїх запитаннях до гостя вдається до оцінної лексики, глузливої стосовно кандидата Порошенка: «Я так розумію, цей тиждень пройде під знаком “сольних виступів” Петра Порошенка, який буде запрошувати Зеленського до дебатів, до появи в студії, він сьогодні на “Свободі слова” з’явиться, тощо, тощо. Ось такі “сольні виступи” і відсутність Зеленського на дискусії це грає в плюс Порошенку чи в плюс Зеленському?» Це загалом був тренд усіх трьох тижнів між двома турами виборів на каналах, наближених до Віктора Медведчука, — говорити в подібному тоні про дії чинного президента, покликані змусити кандидата Зеленського вийти на дебати.

Погребинський згадує заяву Йоганна Вейдфула, голови фракції ХДС / ХСС у німецькому Бундестазі, адресовану кандидату Зеленському, щоби знову артикулювати тезу про «зовнішнє управління Україною» (саму заяву було зроблено майже два тижні тому): «Ми знаємо точку зору, здається, заступника голови, здається, християнських демократів в Бундестазі, де він досить нахабно сказав, що ти давай Зеленський, ми не розуміємо, хто ти такий. Давай зроби те, те і те. Я їх розумію». Ведучий розвиває думку гостя так: «Але було б цікаво подивитися на подібні вислови українських депутатів по відношенню кандидата в президенти Німеччини». Погребинський: «Ну просто ми так за часів наших очільників, ми так, такий стан дозволили, таке ставлення до України, коли може собі дозволити людина не найвищого рангу щось таке говорити, що просто принижує Україну. Це, очевидно, чистое безобразие. И я в общем надеюсь, что рано или поздно кто-то поставит на место таких людей. Это может сделать действительно лидер страны». На мою думку, в цьому фрагменті розмови й гість, і ведучий маніпулюють. Бо, по-перше, слова будь-якого депутата парламенту, навіть і керівника фракції правлячої коаліції, не є офіційною позицією держави. Зокрема, досвідчений журналіст Полуєв міг би пригадати чималу кількість подібних заяв наших лідерів парламентських фракцій (наприклад, тих же Тимошенко, Бойка чи Ляшка) стосовно внутрішньої політики інших країн. А по-друге, я переконаний, що досвідчений політтехнолог Погребинський точно знає, що керівник фракції правлячої коаліції німецького Бундестагу не є «людиною не найвищого рангу».

В іншому фрагменті розмови Погребинський піарить голову політради «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука: «А вот то, что он <Зеленський> говорит «освободи пленных», на самом деле я считаю, что это бессовестная апелляция, потому что он не может не знать, что освободить пленных Порошенко не может. Медведчук, как единственный честный человек, который в принципе что-то может в этом плане сделать, просто больше никто, это все понимают. <…> А когда он говорит о людях, которые сегодня сидят в тюрьме, наши ребята, которых послал президент, то это, я считаю, просто неэтично. <…> Десять дел, которые собирается делать команда <Зеленського> после победы. Там есть первым пунктом, просто написано, что буду вот решать проблему мира на востоке. И последняя фраза говорит, ну во всяком случае, я не буду привлекать к разрешению конфликта Медведчука. <…> Если там в команде есть какой-то чудак, который говорит: я не буду привлекать, то для меня это означает, что им плевать на судьбу этих ребят, просто плевать». Тут два сумнівних або як мінімум дискусійних твердження, на які мав би відреагувати ведучий. По-перше, Погребинський маніпулює фактами, коли зводить до причинно-наслідкового зв’язку «сидят в тюрьме» і «послал президент». Ув’язнення моряків — повністю на совісті Кремля. По-друге, Погребинський стверджує, що звільнити полонених неможливо без участі Медведчука.

Після телефонного включення колеги Погребинського Олесі Яхно, він каже таке: «Олеся на протяжении нескольких лет, Яхно которая, систематически оправдывала то, что делает украинская власть. Сейчас бы надо было почувствовать, что вот это оправдание привело в итоге к тому, что только 15-ть от 65-ти, то есть 10 процентов вообще людей поддержали саму мысль о том, что Порошенко может вообще остаться ещё на следующий срок. Поэтому в этой ситуации лучше бы не искать какие-то изъяны нового кандидата, у него конечно они есть, и в общем она права, когда говорит, что мы не понимаем… А лучше бы вспомнить и сказать, что я настолько надеялась, что Порошенко ведёт нас правильным путём, в НАТО, и оказался в конце-концов в одном месте нехорошем, там где всего 10 процентов поддержки, и я была неправа, когда оправдывала этот курс». Тут ведучий Полуєв перебив Погребинського словами: «Оскільки нема Олесі Яхно, ми не обговорюємо людей, яких зараз в кадрі немає». Але при цьому маніпулятивна теза гостя залишилася неспростованою: адже Погребинський підмінив поняття, ототожнивши «тих, хто проголосував у першому турі за Порошенка», з «тими, хто підтримує курс на НАТО».

Після телефонного включення Олександра Черненка, з яким про недокомплектацію частини дільничних виборчкомів ведучий говорив не як з народним депутатом, а як з експертом (Черненко багато років був головою Комітету виборців України), гість у студії Погребинський висловив серйозне обвинувачення на адресу штабу кандидата Порошенка, ведучий його підтримав. Погребинський: «Я думаю, что ответственность за это <недокомплектацію частини ДВК> должны были бы нести люди, которые привлекли в эти комиссии людей, пообещали им доплаты, и когда посчитали, что уже игра сыграна и нет смысла тратить деньги. Реально они не искали волонтёров, реально они искали людей, которые готовы были за деньги там быть послушными и правильно голосовать в нужный момент. Сегодня такой мотивации у команды Порошенко нет. <…> Я считаю, то это на совести президента Порошенко». Полуєв: «А зрив голосування на цих округах можливий чи ні? Тому що ці округи, це фактично регіони, де діючий президент у першому турі якраз програв». Погребинський: «Кто бы сомневался. Поэтому я и говорю, что это дело президента как-бы с достоинством проиграть. Я думаю, что недостаточно будет провалы в некотором количестве округов. И понятно, что на западе Украины, где там, в Тернополе, во Львовской области, где он выиграл, там наверняка всё в порядке». Полуєв: «Там все добре, все укомплектоване». Погребинський: «А во многих округах, а он же практически везде проиграл, так что ничего удивительного в этом нет, что там они не предпринимают усилий для того, чтобы сохранить людей на этих местах. Я думаю, что Центральная избирательная комиссия должна внести изменения в свой регламент, дать ещё два дня, потому что это же безобразие. Это значит получается, что людям не дают возможность проголосовать, причём сознательно, сознательно создавая препоны для свободного волеизъявления». Враховуючи те, що Черненко є народним депутатом від Блоку Петра Порошенка, з точки зору стандарту балансу думок було логічним тримати його на телефоні й надати слово у відповідь на ці звинувачення. Так само, до речі, як у попередньому випадку з Олесею Яхно.

В одному із фрагментів Погребинський висловлює таке припущення стосовно передвиборної соціології: «Социологические исследования — это дорогое удовольствие. Сегодня кто может заказывать? Порошенко, так? И наверняка делает эти исследования, но зачем он будет показывать такие, понятно, тяжёлые для него результаты, плохие. <…> Зачем? Для Порошенко это будет полная демобилизация, если он покажет. Их фирма “Социс” показываает, что у него разрыв там 15 %, зачем? Тогда безнадёжно, надо уходить». Ведучий не уточнює в гостя джерел подібної інформації.

На каналі NewsOne в ефірі «Дикий.Live» ведучий Віталій Дикий спочатку обговорює тему відеозв’язком із політичним експертом Петром Олещуком. Тут уже згаданий вище тренд іронічних оцінок на адресу чинного президента ведучий продемонстрував, як на мій погляд, дуже наочно: «Якщо прихильники одного з кандидатів називають іншого кандидата клоуном, то скажіть, а хто ж власне у цій так званій передвиборчій боротьбі виглядає клоуном? Тільки конкретно, називаючи можливо прізвище». Олещук: «Я не буду давати оцінки кандидатам, нехай їм дають оцінки виборці, але чесно, я очікував від діючого президента чогось набагато більш серйозного й змістовнішого, і думаю, не лише я». Дикий: «Давайте таким чином. Я переформулюю запитання. Назвіть, будь ласка, прізвище». Олещук: «Ну поки що Порошенко. По суті — типовий театральний перформенс».

Ведучий разом зі співрозмовником приховано контрагітують проти Порошенка, ставлячи під сумнів його компетентність. Ведучий Дикий ставить маніпулятивне риторичне запитання: «А скажіть, в країні немає інших якби проблем, інших важливих викликів, а власне треба нам гратись у такі ігри, я кажу про окремих кандидатів, і безумовно за ними спостерігає українське суспільство і робить, до речі, висновки. Невже інших немає проблемних питань, на яких варто поставити наголос»? Цим запитанням ведучий стверджує, що президент займається виключно намаганням витягти свого конкурента на дебати. Майже напевне, це не так. Олещук відповідає: «Їх насправді купа. Якщо ти ідеш в кампанію і кажеш, що громадяни обирають не просто президента, а головнокомандувача, очевидно ти повинен демонструвати в першу чергу свої здібності в якості головнокомандувача, в якості керівника і очільника дипломатичного відомства і пропонувати опоненту вступити в дискусію саме з цих питань. А не питань, які стосуються, ну даруйте, хто більший актор». Насправді ж основна риторика чинного президента, звернена до Зеленського, якраз у ці тижні й була про те, щоб дебатувати про питання компетентності й бачення зовнішньополітичного курсу України, питання посилення обороноздатності армії й подібні.

Далі Дикий каже: «Петре, а взагалі така дискусія — вона буде чи це марево? Ми постійно говоримо про 19-те число, а один з кандидатів говорив про 14-те. Власне, він і відбув це 14-те число великим дійством, як він вважає, зокрема, але ми спостерігали за цією картиною. Що скажете?» Олещук: «На жаль, мабуть це все буде рухатися саме в такому ключі. Причому, що подібну тональність задає, як це не дивно, діючий президент. Тобто він задав тональність виведення будь-яких серйозних питань за межі цього дискурсу». Ведучий не ставить під сумнів цю думку, хоча насправді дискусії щодо місця й часу проведення дебатів були нав’язані чинному президенту саме Зеленським.

Гість у студії шоумен Андрій Пальчевський (який традиційно в ефірах каналу виступає в ролі експерта з найширшого кола питань) каже: «Слышали, что сегодня Пётр Алексеевич сказал по поводу фильма “Слуга народа”?» Дикий: «Про те, що його антизахідна риторика ввела в жах». Пальчевський: «Сказав, що це жах. Я хотел сказать, что Петру Алексеевичу». Дикий заступається за кандидата Зеленського: «Треба відрізняти чорне від білого. Де мистецтво, а де реальна розмова». І далі Дикий продовжує давати «поради» Порошенку: «А ви звернули увагу, як він сказав цікаво? Він сказав: “Я фільм не дивився, я читав вижимки”. Значить, йому хтось підготував, я так розумію, зі штабу. Можливо, потім він вже переглянув. Але мені здається що треба знати, щоб вести стратегічну боротьбу, треба дивитись матеріал, бути в матеріалі». Як на мене, тут просто гра на емоції глядачів, оскільки ведучий суперечить самому собі, адже, як він казав трохи раніше, президент має займатися проблемами країни, і вже точно не передивлятися телесеріал зі своїм суперником у головній ролі. Крім того, є й легка маніпуляція на рівні цитування — дослівно Порошенко сказав так: «Я чесно кажу, я його не бачив, цей серіал, так по вижимкам, але потім взяв і продивився».

Гість Пальчевський, із повної згоди ведучого, приховано агітує проти кандидата Порошенка, узагальнюючи й підсумовуючи так: «Антипатия к Порошенко и его команде настолько высока. Даже если б они какую-то правду рассказали, никто не поверит, потому что 5 лет была одна ложь. <…> Я впевнений, що історики майбутнього назвуть цей час руїною».

На Прямому каналі тема обговорюється в ток-шоу «Прямий ефір». У студії майже всі гості на боці чинного президента, сторону кандидата Зеленського не представляє ніхто, в ролі умовного опонента виступає лише народний депутат від «Самопомочі» Олександр Опанасенко, який теж не за Зеленського, а помірно проти Порошенка. Утім, коли він під час розмови згадує, наприклад, як у 2016 році влада Порошенка, керуючись виключно політичною доцільністю, організувала сміттєву блокаду Львова, ведуча Світлана Орловська активно його перекрикує й не дає висловити думку до кінця.

Протягом ефіру ведуча постійно висловлює негативні оцінки на адресу кандидата Зеленського: «Що ж до запрошення на “Свободу слова”, то, судячи зі списку гостей, Зеленський вирішив відрядити замість себе радника, екс-міністра фінансів Олександра Данилюка. Така лише віртуальна присутність кандидата в президенти стала чи не головною до нього претензією впродовж усієї передвиборчої кампанії». Крім того ведуча, згадуючи кандидата Зеленського, періодично використовуючи глузливі інтонації і глузливі слова: «Давайте нагадаємо, президент як сказав? Що він прийде <на стадіон>, але спочатку буде на “Суспільному”, а потім прийде на стадіон. Просто якби Зеленський його дочекався, але вочевидь, прогнозуємо, що не дочекається, тому що не надо оно ему».

Народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олександр Бригинець наводить якусь невідому соціологію (посилання «соціологія показує») про електорат Зеленського, ведучі не уточнюють, про яке саме соціологічне дослідження йдеться. У промові депутата звучить пропагандистське кліше про «кандидата-розмальовку», задане в шоу ще минулого тижня ведучою Орловською. Вона ж підхоплює цю тему: «Говоримо про те, що прекрасна така технологія, така собі розмальовка, Зеленський не виходить, і в ситуації, що склалася за тиждень до виборів, йому треба просто продовжувати робити те, що він робить зараз: ховатися. Нема його, за нього там віртуальні спікери. <…> Але Україна стає заручником цієї політтехнології».

Ведуча кілька разів цитує президента, який сказав, що Зеленський — це «не кіт у мішку, а мішок для котів». Це нове кліше потім підхоплюють і деякі гості (колишній народний депутат-свободівець Ігор Мірошниченко і політтехнологиня Олеся Яхно).

Ведуча у формулюваннях своїх запитань до гостей використовує оцінки, узагальнення й недостовірні посилання. За рахунок цього створює негативний образ кандидата Зеленського: «Те, що можна було побачити буквально за останній тиждень. Без прізвищ там — це про Порошенка, не про Порошенка. Зневажливе ставлення загалом до інституту президентства, та, скажімо, манера навіть, в якій почули там справжнього Зеленського, тобто телефоном, хотілось би в це вірити. Не одна вже людина, не один експерт, політик визнав, що дуже скидається на манеру Коломойського, і треба було б цю манеру 90-х “да я сказал, точка, і все остальное” — якось неї позбутися. Знову ж таки, те, що він “плаває” в багатьох темах, — це зрозуміло. Радники за нього все вирішувати не будуть і так далі. Всі ці моменти, чому вони не впливають знову ж таки на так би мовити “виборця Зеленського”?»

Ведучий Микола Вересень перериває дискусію екстреним повідомленням: «В Парижі горить Нотр-дам де Парі». Хтось із гостей (на загальному плані не видно хто саме): «Не надо было туда пускать…» Ведучий підхоплює думку: «І це ви зрозуміли — наслідок чийого візиту. Ну от я просто так не кажу прізвище, але це наслідок якогось візиту». Натякає на Зеленського, який напередодні в Парижі зустрічався з Макроном. Це повноцінна маніпуляція — навіть і жартома пов’язувати дві події, які жодним чином (крім умовної географії) між собою точно не пов’язані, але з чітким негативним підтекстом стосовно кандидата Зеленського.

Ігор Мірошниченко контрагітує проти Зеленського, звинувачуючи його команду в реваншизмі: «Сьогодні в команді Зеленського говорять про якийсь там розпуск парламенту, про якісь політичні рішення, які не мають жодного відношення до Конституції. І тому ми розуміємо, що команда Зеленського, в якій дуже багато людей, які є конкретними реваншистами, які сиділи у підпіллі і чекали оцього нового пришестя, нового обличчя, для того, щоб показати, який буде реванш, вони плювати хотіли на всі закони». Ведучі не реагують.

Ведучий Вересень формулює цілий пропагандистський образ на користь чинного президента: «Я про це дуже часто ставлю в цій студії ці питання. І безперечно, я ідіот, це треба ставити у психіатрів ці питання. Питання таке. В мене враження, що люди, які не люблять Порошенка, готові просто позбутися України. Щоб тільки не він, от тільки не він! Я вчора випадково зустрів Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єра. І вона придумала такий красивий образ. Вона каже: я теж єврооптимістка, ну людина, яка за це відповідає, але таке враження, що частина, не всі, є тверезі критики президента… Я хочу підкреслити трьома червоними лініями, його є за що критикувати. Але є якась внутрішня просто ненависть, от що б не сталося, щоб тільки його не було. Як це? Згорів сарай, гори і хата. Чи щось навпаки. І вона каже: можна по-різному прибирати в хаті. Ми прибираємо хату зараз, от зараз Україна вся прибирає, робить реформи, щось долуге, щось недолуге. А тут приходять люди, які пропонують: а давайте спалимо! Бруд же ж прибереться. Бруду не буде. Результат цього — не буде бруду, чого ми всі прагнемо, щоб бруду не було. Ну тільки хати не буде! І от у мене таке враження. Що б не сталося — завтра прийде Путін і скаже, давайте будемо дружити, тільки без Порошенко, і щось у мене таке враження, що багато людей скажуть: давай, аби не було Порошенка. Будемо дружити!» (Аплодисменти.)

Інший образ, тепер уже проти кандидата Зеленського, висловлює ведуча Орловська: «Я готова підписати новий контракт, тільки я не можу його підписати, бо там немає пунктів. Це як шлюбний контракт. От я виходжу заміж, а я не знаю, чи хоче він дітей, чи хоче він жити в Україні і що він збирається, які умови мені поставити. Мені що — підписувати пустий папір? Потім який може бути заповнений таким, що я просто посивію? Оце те, що підписувати, на простому такому прикладі».

У програмі «Підсумки» Євгена Кисельова тема обговорювалася без маніпуляцій та порушень стандартів.

На 24 каналі у «ProНовинах» Артем Овдієнко не кожного разу авторизує власні суб’єктивні думки, але тут радше говорити лише про порушення стандарту відокремлення фактів від думок, аніж про маніпуляцію, оскільки ведучий висловлює однаково критичні оцінки на адресу обох кандидатів: «Місце у рейтингу найщасливіших українців посів би Петро Порошенко, якому на “Олімпійському” вдалося сфоткатися із чи то десятьма, чи то двадцятьма тисячами своїх щирих прихильників. Відтак, цієї неділі Петро Порошенко цілком щиро відчув себе рок-зіркою, оповитою обожнюванням шанувальників. <…> Мовчанням про свою політику на посаді президента йому <Зеленському> вдалося здійснити нездійсненне — назбирати собі прихильників серед усіх що можна політичних таборів і серед усіх верств населення. За нього голосуватимуть українці, які насправді мають протилежні між собою погляди. І у штабі Порошенка цим вельми роздратовані, адже протидіяти такій стратегії Зеленського навіть теоретично неможливо».

У програмі також є велика кількість грубих порушень стандартів відокремлення фактів від думок (висновки, оцінки, безпідставні узагальнення) й достовірності подачі інформації (посилання «давно ширяться чутки» — взагалі, на мою думку, є за межею професійності) в сюжеті групи журналістів: «Більше того, за яскравою картинкою намагаються приховати недосвідченість Володимира Зеленського. <…> Аналізи — ще одна технологія нижче пояса, адже Зеленський намагався вдарити на темі здоров’я. Давно ширяться чутки про те, що здоров’я Порошенка погіршилось через цукровий діабет. А ще про те, що той перехиляє чарку. <…> Не залишився в боргу і президент, запропонував здати супернику аналізи, зокрема і волосся, натякаючи, що в організмі Зеленського можуть знайти наркотики. Не тільки наркоман, але й слабак. Порошенко грає на некомпетентності Зеленського на темі війни. <…> Але це образило українців, які за Порошенка не голосували».

На каналі «Еспресо» тема обговорювалася у «Великому ефірі» Василем Зимою з гостем політтехнологом Олексієм Гаранем, а пізніше з народною депутаткою Тетяною Чорновол. Маніпулятивних моментів не було, але в мене залишилося питання щодо балансу думок, оскільки і Гарань, і Чорновол протягом ефіру були налаштовані позитивно щодо кандидата Порошенка і критично — щодо кандидата Зеленського. Ведучий із ними повністю погоджувався.

На каналі ZIK тему розглядали у програмі «Hard» Наталії Влащенко. Гостем програми був Руслан Стефанчук, представлений як «головний ідеолог команди Зеленського». Маніпулятивних моментів і порушень стандартів не було.

16 квітня (вівторок)

Тема: Звільнення з-під арешту Надії Савченко і Володимира Рубана

На каналі NewsOne тема обговорювалася у «Великому вечорі» Діани Панченко. Гостею студії була колишня соратниця Віктора Януковича, народна депутатка трьох попередніх скликань ВР від Партії регіонів Ганна Герман.

Обговорення теми ведуча почала із запитання: «Те, що Савченко на волі, вибори тут до чого? Чи ні?» На мою думку, обговорювати можливий політичний підтекст цієї події було цілком логічним. Але при цьому важливою була повнота інформації про подію. Так, деякі не озвучені в цій студії факти, як мені здається, «не вкладалися» у версію політичного підтексту цього звільнення. Саме напередодні закінчився термін тримання Савченко й Рубана під арештом, від розгляду питання про продовження цієї міри запобіжного заходу один за одним відмовилися кілька судів, прокурори своєчасно не подали клопотання про продовження запобіжного заходу.

Герман каже таке: «Я не почула від президента висловлювання жалю з приводу того, що цій жінці, яку він зустрічав сам, якій він літак давав…» Панченко додає: «Казав, що об неї Путін обламає зуби, що нам її не вистачає». Герман продовжує думку: «І посадив до в’язниці. Я не почула, що він сказав: мені дуже шкода, я не знаю, як це сталося, так правоохоронні органи вирішили, але не я це вирішую, це вирішує суд. Але мені дуже шкода, що ця жінка рік сиділа у в’язниці. Скажіть, а що змінилося, що зараз вона не може зробити на волі? Якщо прокурор каже, що переконаний, що вона нікуди не буде втікати, навіщо її тримали у в’язниці? І чому зараз, саме зараз її випустили? <…> Якщо треба буде якась провокація владі, то знову ж можна буде списати на якийсь міфічний гурт людей, які нібито мали контакти з Савченко і з Рубаном, і які нібито там хотіли якогось перевороту». Тут ведуча повинна була нагадати гості і глядачам, що Савченко, попри звільнення з-під варти, продовжує залишатися обвинуваченою, остаточного вироку суду по суті справи ще не було.

І потім знову, вже відповідаючи на запитання телеглядача, Герман каже таке: «Я уже говорила, что президент не нашёл у себя сочувствия и извинений к этой женщине, которая год была за решёткой неизвестно почему. Я делаю это вместо президента. Если наши лидеры не могут просить прощения у тех, кого они оскорбили, мы должны делать, у тех, кому они причинили зло, мы должны делать это вместо них. И мы, думаю, все вместе сегодня скажем Надежде: нам очень жаль, Надя, что ты провела сначала много дней в российской тюрьме. А потом в украинской тюрьме. Ты тоже должна подумать над своим поведением, над своими ошибками, над своими заявлениями, но с тобой поступили, наверное, жестоко. И нам очень жаль. Мы бы очень хотели, чтобы в Украине не было несправедливости по отношению к людям и к тебе в том числе. Я думаю, это будет правильно, если мы все вместе сделаем то, чего не смог сделать президент». У обох цих фрагментах Герман (за згоди ведучої) використовує простий маніпулятивний прийом для негативу на адресу Порошенка, стверджуючи, що президент одноосібно відповідає за все: і за дії прокуратури, і за рішення судів.

Ганна Герман вдається до такої маніпуляції: «Є ще в нас один політичний в’язень — Олександр Єфремов, про якого ніхто не говорить і про якого не прийнято говорити. І коли я на вашому каналі назвала його прізвище, ви не уявляєте, які я мала проблеми!» Панченко: «Від кого?» Герман багатозначно натякає: «На то є в Україні спеціальні люди, які роблять проблеми». Ведуча не стала далі з’ясовувати те, що слід було в цій ситуації з’ясувати: в чому полягали ці «проблеми» і хто саме їх створював Герман.

На Прямому каналі тема обговорювалася у «Прямому ефірі». Тут ведучі, згадуючи Савченко, часто говорили в іронічній тональності. Микола Вересень казав таке: «Вийшовши із зали суду, пані Савченко зробила різкі заяви убік президента України Петра Порошенка. Раніше пані Савченко уже заявляла, що відіграла головну роль у “феномені Зеленського” на президентських виборах. За її словами, серіал “Слуга народу”, з Володимиром Олександровичем в образі Голобородька, залишився б лише політичною кінокомедією, якби її не звинуватили в підготовці теракту в Раді, ух!» Світлана Орловська продовжувала: «Ну отак от. Всі претензії до Савченко. Ну що, з’явиться Савченко 23-го після виборів у Верховній Раді? Страшно?» Народний депутат Борислав Береза: «А чому?» Вересень: «Ну вона ж хотіла, щоб Рада вибухнула, в повітря злетіла». Орловська сама зізнається у власній іронічності: «Ну страшно, я зіронізувала, страшно не в прямому сенсі, а в переносному, загалом що таке відбувається». Але й далі продовжує в подібному ж тоні: «Добре запрацювала у нас судова система? Так швидко, ефективно, раз! То не було, не вистачало, передавали з суду до суду, а тут так раз! І як годинничок, так: тік-так, тік-так, раз, ф'ють, запрацювала!»

На 24 каналі тема згадується в «ProНовинах» Артема Овдієнка. Ведучий в одному фрагменті не авторизує власні висновки й узагальнення: «Якщо під час прослуховування промов президента включити критичне мислення, і потому глянути навколо, але без рожевих окулярів, прописаних Банковою, то можна дійти висновку, що Петро Порошенко живе точно у паралельній реальності. Адже це лише в реальності Порошенка протягом 5 років було впроваджено безліч дуже важливих реформ. Він їх, до речі, здатен півгодини мінімум скоромовкою перелічувати. І от в тій от паралельній реальності Петра Порошенка він і бурштинокопачів здолав, і в свій “сліпий” Рошенівський траст тільки один раз зазирав за грошима на благодійність, і СБУ та Генпрокуратуру він відвадив кошмарити бізнес, натомість переорієнтував їх на боротьбу із російськими диверсантами та терористами. А ще Петро Порошенко у тій своїй паралельній реальності таку нам суддівську реформу впровадив, що уся Європа стоячи аплодує. Утім, на жаль, ми з вами живемо в іншій реальності, де усе те, чим щиро пишається Петро Порошенко, так і залишилося його фантазіями. Адже в нашій реальності стара і нереформована Феміда, користуючись огріхами старого, і так і не покращеного за 5 років Кримінально-процесуального кодексу, за сприяння старої і насправді нереформованої прокуратури, відпускає з-за ґрат на свободу двох потенційних терористів, обвинувачених у плануванні кривавого державного заколоту. Як таке можливо в реальному світі?» На мою думку, узагальнення про те, що Порошенко за 5 років не впровадив жодних реформ, не відповідає дійсності. Можна, звісно, оцінювати якість і глибину окремих реформ (вони є різними), але різнопланові реформи робляться. Судова реформа є об’єктивно довгим процесом (для того, щоб замінити суддів у судах всіх рівнів, спочатку треба в дуже великій кількості навчити нове покоління юристів), тому суди нижньої ланки, справді ще залишаються нереформованими. Але навіть якщо це відкинути, Броварський суд не мав правових підстав залишати Савченко й Рубана під вартою, адже прокуратура не подала вчасно відповідного клопотання.

На каналі «Еспресо» тему Сергій Руденко у «Вердикті» обговорював із депутатом попередніх скликань Олесем Донієм і політтехнологом Володимиром Цибульком. Маніпуляцій і порушень стандартів в обговоренні теми не було.

На каналі ZIK тему згадували в неформатній програмі «Vox Populi» з гостею Тетяною Чорновол.

Також на каналі тему обговорювали без маніпуляцій і порушень стандартів у програмі «Коментарі».

На каналі «112 Україна» цього дня були програми, які розглядаються іншими моніторингами «Детектора медіа».

17 квітня (середа)

Канали цього дня приділяли увагу різним передвиборним темам.

Теми: Дебати, соціологія, переформатування чи розпуск парламенту

На каналі «112 Україна» всі ці теми обговорювалися з різними гостями у «Вечірньому праймі». В інформативній частині ведучі зловживають недостовірними посиланнями на джерела інформації: «офіційна сторінка Порошенка у фейсбуці», «у штабі Петра Порошенка звернулися» і взагалі «штаб Зеленського повідомляє».

Першим гостем був нардеп і лідер «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко, який починає коментувати тему маніпуляцією: «Я, честно говоря, расстроен, потому что вместо того, чтобы готовиться к дебатам или к шоу, которое сейчас предлагается людям, уходящему президенту, на мой взгляд, надо сделать всё, чтобы освободить 27 моряков, которым сегодня продлили срок нахождения под стражей в Москве». Ведучий Володимир Полуєв висловлює припущення: «До виборів цього не станеться. Москва блокує». Бойко: «Та он 5 лет этим не занимается». Ведуча Тетяна Іванська виправляє гостя: «Моряки не 5 років сидять». Бойко: «А есть там люди, там 62 человека, которые уже больше 2 лет находятся. Вот этим надо заниматься, а не устраивать шоу и смешить весь мир. <…> Вот так и пленных освобождает, так войну заканчивал 5 лет, когда обещал за 2 недели закончить. Вот так лозунг «жить по-новому» привёл 9 из 10 украинцев нищих. Всё оно так получается. Потому уровень доверия в первом туре, несмотря на весь подкуп, несмотря на все вбросы — 16 %. И, конечно, уходящему президенту надо оставить след, надо моряков освободить. Сегодня, я считаю, трагический день для нас, когда людей оставили в плену на глазах у всех. Все это видят, и никто ничего не делает». У цій звичній для представників «Опозиційної платформи — За життя» риториці «за дужки» виноситься питання про те, що всіх українських полонених і політичних в’язнів тримає в заручниках влада Росії, з якою представники «Опозиційної платформи — За життя» пропонують вести й ведуть переговори. Цілком логічним, на мій погляд, було б запитання ведучих до гостя, що вони з Медведчуком зробили, зокрема, для звільнення моряків, коли вели в Москві переговори з Медведєвим. Чи взагалі вони говорили на цю тему з російським прем’єром? Але таких запитань пану Бойку на «своїх» телеканалах, звісно, не ставлять. Крім того, ведучі (як, утім, і на інших телеканалах) не виправляють маніпулятивне цитування гостем нібито обіцянки Порошенка в 2014 році «закінчити війну за два тижні». Насправді Порошенко казав про «завершення антитерористичної операції», а не вдалося це зробити тому, що на фоні успішних наступів ЗСУ й добробатів Росія ввела на Донбас свої регулярні війська. І ще одне: коли Бойко оцінює як низький результат кандидата Порошенка в першому турі (15,95 %), ведучим слід нагадувати йому і глядачам, що в самого Бойка результат був ще нижчий (11,67 %). Натомість на каналах, наближених до Медведчука, результат Бойка на виборах оцінюється ведучими, самим Бойком і представниками його політсили як «високий».

Продовжуючи тему звільнення моряків, ведучий запитує в гостя: «Шанси на їх звільнення які?» Бойко: «Если бы была инициатива со стороны уходящего президента сделать хорошее, доброе и добиться их освобождения, я убеждён, что это б было». Полуев: «Що йому потрібно було б для цього зробити?» Бойко: «Ему нужна была б политическая воля. Не заниматься антироссийской риторикой и не накручивать военную истерию, а заниматься миром, тем, что он обещал, когда шёл на выборы». І знову ведучі не нагадують гостю й аудиторії, що не Україна веде війну проти Росії, а Росія проти України. І мир на умовах агресора означає втрату суверенітету країни.

Бойко у продовження розмови періодично піарить себе і свою політсилу й контрагітує проти Порошенка: «Я ж не политтехнолог, я могу сказать о своей политической силе и о себе. За меня проголосовали в первом туре 2 миллиона 200 тысяч жителей Украины. Наших украинцев, которые ждут, что мы сделаем добро для страны. Мы это будем делать. После первого тура, независимо от того, кто побеждает, я убеждён, конечно, что уходящий режим будет снесён, мы займёмся тем, чтобы принести в страну мир, освободить пленных, сделать так, чтобы поддержать пенсионеров, убрать эту так называемую медицинскую псевдореформу. Я могу говорить, что мы будем делать. Я вижу пока, что бы ни сказал уходящий президент, то люди уже не поверят, потому что у него было пять лет и за пять лет он не выполнил большинство из тех обещаний, которые давал, идя на свою должность».

Бойко каже про нібито фальсифікації в першому турі: «Важно, чтобы это был реально выбор людей, чтоб его никто не фальсифицировал, как это были попытки в первом туре». Ведучі не роблять необхідних уточнень, про які саме «фальсифікації» каже гість.

Далі Бойко озвучує ще одну стандартну тезу: «Наша политическая сила будет выступать за решение ряда вопросов. Первое — это заслушивание отчёта правительства и отправить его в отставку и роспуск парламента. Потому что сегодняшний парламент не имеет права представлять интересы украинцев, потому что у него уровень поддержки аж 4 %. И чем скорее он уйдёт в историю, тем будет лучше, и будет избран новый парламент». Ведучі не уточнюють, звідки ці 4 % довіри парламенту. На обґрунтування своєї тези Бойко каже: «Народ підтримує нас, хто виступає за розпуск парламенту». Це теж маніпуляція, адже жодні результати виборів ніяк напряму не корелюють із думкою народу щодо розпуску парламенту, крім того, про розпуск парламенту представники «Опозиційної платформи — За життя» активно почали говорити лише після першого туру виборів. І крім того знову-таки ведучі не нагадують про справжню підтримку Бойка як уособлення його політичної сили (11,67 %)

Бойко тезу про необхідність розпуску парламенту поєднує з контрагітацією проти чинної влади загалом: «Я думаю, что этот парламент не проголосует ни за что. Единственное, я считаю, что мы должны все объединиться и проголосовать изменения в избирательный кодекс, потому что в сегодняшней ситуации, когда режим довёл людей до нищеты, так называемая мажоритарка, она превратилась в символ политической коррупции, когда людей просто пытаются купить, доведя их предварительно до нищеты. Это самая главная беда, которая есть у нас в стране. Это неработающий парламент и уходящий президент, который оставляет за собой очень тяжёлое наследие в виде войны на востоке и в виде экономического кризиса». Тут теж ведучі мали би поставити гостю запитання на уточнення, адже всі макроекономічні показники сукупно свідчать, що економічної кризи як такої, навіть з урахуванням фактору війни, в Україні немає. Крім того, слід було нагадувати, що війну розпочинала не Україна.

Крім усього іншого, Бойко згадує й мовне питання, повторюючи кліше, яке вже звучало в ефірі попереднього тижня: «У нас уже три недели парламент занимается законом об уничтожении русского языка. Это ж не закон о защите украинского языка, это закон об уничтожении русского языка и оскорблении примерно трети населения украинцев, которая считает этот язык родным».

Згодом гостями студії була інша представниця «Опозиційної платформи — За життя» народна депутатка Наталія Королевська і депутат Київської облради Олександр Горган. Королевська критикує чинну владу з різних приводів, узагальнено каже так: «Пять лет мы живем в каком-то фильме ужасов. Пять лет войны, пять лет неиндексированных пенсий, пять лет повышающихся тарифов, тотальной миграции, колоссальной коррупции и с каждым годом этой пятилетки темпы этого негатива, они нарастали. И поэтому сейчас наша задача оставить эту пятилетку в прошлом, сделать выводы, провести быструю работу над ошибками». І вона ж не дає своєму опоненту Горгану можливості повноцінно відповідати на звинувачення, постійно перебиваючи його чи говорячи одночасно з ним (за моїми спостереженнями, Королевська є однією з найбільших майстринь перекрикування опонентів). Ведучі на це не реагують. Як і перед першим туром виборів, Королевська прогнозує фальсифікації з боку влади: «Пожалуйста, все придите на выборы. Иначе ваш неиспользованный бюллетень, — это бюллетень, который будет использован властью против вас. <…> Поэтому 21-го числа — все идём на выборы. И не оставляем шанса никому провести фальсификации».

Як і її політичний лідер, Королевська артикулює тезу про необхідність відставки уряду й розпуску парламенту: «Через три дня закончить эту ужасную президентскую кампанию. После этого отправить в отставку Гройсмана с его жутким правительством. И пусть они отвечают за всю свою бездеятельность, за тарифы, за пенсии, за провальную экономическую политику, за то, до чего они довели сегодня страну. И идти на парламентские выборы».

І приховано агітує не голосувати за Порошенка у другому турі: «Мы как политическая сила, Оппозиционная платформа — За жизнь, не поддерживаем ни одного из кандидатов. Лично я, как гражданин Украины, конечно, 21 апреля пойду на избирательный участок. И я, конечно, буду голосовать. И буду голосовать не за действующую власть».

На Прямому каналі теми обговорювалися у «Прямому ефірі». Ведучі із самого початку обговорення обрали образний іронічний стиль стосовно кандидата Зеленського. Тим більше, що у студії не було його відвертих прихильників. Микола Вересень заявив тему так: «З чуток ми починаємо, може навіть з пліток. Заздалегідь невідомо, правдива наша наступна інформація чи ні. (Тут є питання — якщо невідомо, чи правдива ця інформація, — навіщо її взагалі озвучувати в ефірі інформаційного телеканалу?) Два українських джерела розповсюдили версію про буцімто залучення російських спеціальних служб до організації виборів пана Зеленського в Україні. В інформації фігурують ФСБ, Федеральна служба безпеки, да, Федеральная служба безопасности. Листування різних людей, які мають відношення до російської розвідки, і твердження, що операція з організації кампанії політика-коміка має назву “Буратіно”. Як би там не було, але невеликий відсоток гумору в виборчі дні нам не завадить, якщо повірити в цю історію. Якщо повірити в цю історію, то хто з українських політичних діячів відповідає героям казки “Буратіно”? Ну Буратіно — це, зрозуміло, це пан Зеленський. Є папа Карло, тато Карло, Карабас-Барабас, Ліса-Аліса, Кот Базіліо, Дуремар, Мальвіна, П’єро, Черепаха Тортіла, пудель Артемон. Герольди, поліцейські, ляльки, жабенята, сороки і лілії. Це так, щоб всіх. Якщо пан Буратіно — це Зеленський, то, наприклад, пан Карабас-Барабас — це відразу Путін? Чи це пан Коломойський? Всі напружились, вони так очікували, що ми зараз будемо битися навколо дебатів, а ми тут будемо битися не навколо дебатів. У когось є якісь версії? Ліса Аліса — це Юлія Тимошенко? Чи, може, Надія Савченко? Папа Карло, може, це Коломойський? Дуремар тоді хто? Ну ми розуміємо, що Страна дурнів — це Україна». Орловська: «Каморка Папи Карло — може це парламент?» Гості студії не підтримали цю гру ведучих.

Ведучий у певний момент обговорення доволі емоційно й різко виступає на захист чинного президента: «Оскільки програли 37 людей у першому турі, то це не вирок пану Порошенку. Це вирок всім — і пропорошенківським, і антипорошенківським, усьому українському політикуму це вирок. І не треба робити вигляд, якраз Порошенко вийшов до другого туру! Хоча й з серйозним відставанням. Але всі решта теж програли, і може програти й президент, тут нема питань. І це перше. Так що це політикуму вирок, а не конкретній людині, чи конкретній партії».

Один із гостей лідер гурту «Мандри» Сергій Фоменко висловлює серйозне звинувачення на адресу кандидата Зеленського: «Зеленський — лише ширма, за якою стоїть “русскій мір”. “Русскій мір”, регіонали колишні і, напевне, що Карабас-Барабас з бородою, що сидить зараз в Ізраїлі. Оце реальність. <…> Зеленський — це пусте місце, це ширма. І цю помилку трагічну люди відчують одразу, як тільки, не дай бог, оце сяде в крісло президента». Опонентури у студії немає, ведучі не звертають уваги глядачів на відсутність балансу думок, а гостя — на контрагітацію. Фоменко звинуватив Авакова, що Зеленський ще не став президентом, а МВС стало його «приватною лавочкою». Тут теж ведучі ніяк не реагували на відсутність балансу думок. Фоменко також порівняв Зеленського із Крихіткою Цахесом і сказав про Зеленського в ролі президента України: «Це роль, за яку йому мають заплатити».

Блогер Олексій Петров розповідає про свої асоціації, що Зеленський поводиться так, начебто йому це президентство і не треба. І закінчує свої слова так: «А что случилось с нашей нацией, нацией Владимира Великого, нацией Ярослава Мудрого, Тараса Шевченко, Василия Слипака, нацией тех ребят 20-летних, которые ни разу не держали в руке оружие, приходили на фронт, становились героями? Что случилось? Что мы готовы принять даже не кота в мешке. Кот — достаточно умное животное, и на такую лабуду он не поведётся. И даже не мешок. То есть вообще пустое место».

Народний депутат від «Народного фронту» Віктор Романюк каже, що дикість була в тому, що команда Порошенка підхопила гру Зеленського: «Я не розумію, про що держава говорила в умовах гібридної війни, кризи…» Орловська різко перебиває гостя: «Це стало результатом діяльності всього українського політикуму, у тім числі і вас, за 5 років, що ми скотилися до такого. Так що не треба так тут сидіти і обурюватися на когось, на себе так само треба!» Романюк: «Будь ласка, не акцентуйте, тому що…» Орловська знову перебиває гостя: «А ви окремий індивідум в українському політикумі?» Романюк: «Я не окремий…» Орловська знову перебиває: «Ви не маєте до нього відношення абсолютно?» Романюк: «Я маю до нього відношення». Орловська: «Це відповідальність всіх! Усього політикуму! А то такий обурений!»

На 24 каналі тема в «ProНовинах» Артема Овдієнка. Загалом ведучий авторизує свої думки, але час від часу забуває це зробити: «Утім, у них не вийде зробити це, як у людей. Вони наче і разом дебатуватимуть і в одному місці, і в один час, але дебатуватимуть вони все ж таки окремо, адже для кожного з них встановлять окрему сцену на різних кінцях футбольного поля. Тобто поруч одного з одним ми їх не побачимо, натомість матимемо черговий цирк із перекрикуванням із різних кінців стадіону. <…> Але кого з українців хвилюватиме така дрібничка, як тотальне ігнорування кандидатами законів нашої країни? Ні, українцям потрібні хліб та видовища, а на закони нам плювати». Тут порушується стандарт відокремлення фактів від думок, але не маніпуляттивно, оскільки не на користь жодного з двох кандидатів.

Крім того у програмі висновки робить Олена Чернецька в сюжеті: «Так НСК “Олімпійський” не готувався до виступу жодної рок-зірки та до виступу жодної футбольної команди. <…> Як справжньому шоумену, Володимиру Зеленському потрібна публіка».

Марія Писаренко в сюжеті анонімно й узагальнено подає чужу суб’єктивну думку: «Експерти кажуть, що Петро Порошенко говорив майже як завжди, так він готовий відповідати на питання про корупцію, але конкретики поки що нема».

На каналі «Еспресо» теми обговорювалися у «Великому вечорі». Ведучий Василь Зима не реагував, скоріше навіть підтримував, коли гість народний депутат від «Народного фронту» Ігор Лапін називав кандидата Зеленського «політтехнологією» і «розмальовкою», називав «партіями-фантомами» партії «Слуга народу» і «Опозиційну платформу — За життя» або казав, що всі великі телеканали були проти Порошенка. Останнє не відповідало дійсності, бо, як мінімум, нейтральними, але частіше позитивними щодо чинного президента в період передвиборної кампанії були й ахметівський канал «Україна» й канали медіагрупи Віктора Пінчука.

У програмі «Вердикт» Сергія Руденка обидва гостя — й політичний експерт Микола Давидюк, і співголова громадянської ініціативи «Права справа» Дмитро Снегірьов — були однаково критично налаштовані щодо обох кандидатів. І тут все-таки більше обговорювали можливі сценарії для країни в разі обрання одного чи другого кандидата.

Тема: Чи можливий реванш проросійських сил?

На каналі ZIK ця тема обговорювалася у «Грі з вогнем» Тетяни Даниленко. Маніпуляцій і порушень стандартів загалом не було. Умовно баланс думок було дотримано, оскільки блогер Андрій Полтава, народна депутатка Тетяна Чорновол і політтехнолог Олександр Палій виступали з позицій захисту Порошенка, народний депутат Віталій Купрій за Зеленського, а блогер Юрій Касьянов опосередковано теж (бо виступав із позицій жорстких обвинувачень на адресу чинного президента). Суперечки між гостями були такими затятими, що протягом ефіру я часто взагалі не міг виокремити аргументи сторін, тому що на підвищених тонах одночасно говорило по кілька людей.

На каналі NewsOne цього дня були програми, які розглядаються іншими моніторингами «Детектора медіа».

18 квітня (четвер)

Тема: Інтерв’ю з Надією Савченко

Одночасно на каналах «112 Україна» і NewsOne інтерв’ю починається із промови Савченко на камеру, тобто вона виступає без ведучих. Савченко: «Ви про мене багато чули, багато різного і ви мене не знаєте. Сьогодні зустріч із журналістами, які мають якість, мають професійність і мають людську порядність. Я рада зустрітися і через них донести вам те, що вас цікавить, щось нове, що ви не чули, щось повторити, щоб ви усвідомили. Я рада бути сьогодні на зустрічі разом із Гончаровою Тетяною, Павлом Кужеєвим, Василем Головановим. Ми працювали в ефірах, ми знаємо один одного як люди, частково, бо ми зустрічалися. Сьогодні я даю вам повну волю висловити все, виплеснути все, що хоче чути, що хоче бачити, що відчуває український народ. Ви їх знаєте краще, ви з ними працюєте щодня, ви тримаєте пульс, ви тримаєте руку на пульсі, я прошу не соромитися, у нас буде драйвовий ефір». Такий неформатний початок, коли гостя ефіру сама модерує цей ефір.

Савченко: «Якби Порошенко був розумний, або якби в нього не були політтехнологи з Кремля, бо мені здається, з Кремля йому дають ті політтехнологічні поради». Кужеєв: «Щось новеньке». Гончарова: «Це ви вирішили помститися»? Голованов: «Раніше були всі крім нього, всі — «руки Кремля», а вже зараз». Гончарова: «А тепер бумерангом». Савченко: «Я вам скажу, це чисто правда, тому що я просто спостерігала Росію, коли сиділа два роки, я спостерігала їхній пропагандистський медійний простір, я не зрозуміла, чому Порошенко скористався тим самим проти українців». У цьому фрагменті ведучі нібито реагують на тезу гості, але, як мені здається, насправді в такий спосіб (жарти зі згадкою, що «руками Кремля» Порошенко і його прихильники називають критиків влади) ралше погоджуються з нею, замість запитати про конкретні факти на підтвердження звинувачення.

Савченко звинувачує прокуратуру й особисто генпрокурора Луценка в тиску на суддів, у непрофесіоналізмі, в непорядності тощо: «Давайте згадаємо, хто такий Луценко і його слова на Майдані: “Хлопці тримайтеся, завтра тут буде зброя, багато зброї, ми переможемо”. 2014-й рік. Прямі заклики до повалення конституційного ладу, стаття 112-та, прямі заклики до терористичних актів, стаття 258-ма, і прямі заклики по 109-й до знищення уряду, парламента, депутатів, президента. Все це звучало на Майдані 14-го року. Луценко зробив те, в чому звинуватив потім мене». Кужеєв: «Мені здалося, чи це у вас антимайданна риторика?» Але ведучі не наводять бекґраунд: Луценко говорив зі сцени Майдану про зброю 19 лютого 2014 року в той момент, коли лік убитих ішов на десятки, а поранених — на сотні людей. Після слів про зброю Луценко казав: «Це вже не мітинг, ми знаходимось в епіцентрі бойових дій. Якщо проти нас кидають гранати, то ми будемо захищатись… Ми не люди, які збираються стріляти, ми тільки збираємось захищатися. І сьогодні вночі у нас уже буде чим захищатися. Але я вас закликаю: ніякої самодіяльності, ніякої агресії. Ми тільки захищаємося». Тобто, як мінімум, закликів до повалення конституційного ладу, до терактів і до знищення уряду, парламенту, депутатів і президента, він не робив. Навпаки закликав застосовувати зброю тільки для самозахисту.

Савченко каже, що влада підривала військові склади, вбила Шеремета й Хараберюша. Серйозні звинувачення залишилися без належних реакцій ведучих. Вони не ставили ці слова під сумнів і не запитували в гості про факти на доказ таких звинувачень.

Савченко каже: «Вони <влада> внесли запобіжники по статті 109-й, 112-й, 258-й. Люди, які звинувачуються по цій статті, повинні обов’язково сидіти у в’язниці. Немає іншого альтернативного запобіжного заходу. Що в принципі порушує права людини і порушує ту конвенцію європейську, яку ми підписали. Для чого це було зроблено? Для того, щоб Майдан проти Порошенка не повторився, якщо він сам не захоче цього. Себе вони амністували, узаконили всі свої дії законом про непереслідування учасників Майдану, що в принципі є правильно, але потім вони поставили запобіжники, які є антимайданівськими. Тому що сказали, що далі Майдани буде робити тільки Росія. Чомусь до того Майдани у нас робили самі українці. А от після цього, як став Порошенко, майдани буде робити тільки Росія». Тут повністю незрозумілим було повторене двічі твердження про те, що «далі Майдани буде робити тільки Росія». Ведучі не попросили Савченко пояснити, що вона має на увазі.

Савченко звинувачує Порошенка, що той уже домовляється з Коломойським і повертає йому «Приватбанк». Ведучі також не реагували на це твердження. Савченко також непрямо агітує за Зеленського, кажучи про те, що в неї «є зелена кнопка», ведучі каналу «112 Україна» загострюють на цьому натяку увагу, попри те, що Голованов, керівник і ведучий каналу NewsOne, усім нагадує про заборону агітації в ефірі.

Тема: Вибори, другий тур, дебати

На каналі «112 Україна» у програмі «Гордон» гість колишній прем’єр-міністр України Вітольд Фокін багатослівно розхвалює Ігоря Смешка: «Під час виборів особливих несподіванок не було. Як на мене, то хіба що несподіваним, для мене особисто, були результати, які набрав Ігор Петрович Смешко. Я не скажу, що добре знаю цю людину, але поважаю його за стриманість, за розум, він дуже авторитетна людина і ерудована. А те, що він несподівано для багатьох набрав 6 %, говорить про те, що народ, люди, виборці вже прагнуть чогось нового, вони вже прагнуть якогось людського звернення. І хоча у нього не було ні адміністративного ресурсу, як у чинного президента». Ведучий Дмитро Гордон підказує: «Грошей». Фокін: «Ні грошей не було, та нічого особливого він не обіцяв, але за нього люди пішли. Я вважаю, що ці 6 % — це гарний заділ на майбутні парламентські вибори. Я думаю, якщо Ігор Петрович візьме як кажуть шаблюку в руки, він може досягти дуже багато в нашому суспільстві». Мені зрозуміло, чому Гордон (який сам на цьому ж каналі і в ролі ведучого, і в ролі гостя студії, і на своєму персональному ютьюб-каналі весь передвиборний період відкрито агітував за Смешка) не перериває свого гостя й не робить йому зауважень, а навпаки заохочує того продовжувати свою думку. Мені також здалися цікавими слова Фокіна про те, що люди «прагнуть якогось людського звернення», при тому, що кандидат Смешко протягом кампанії особливо й не звертався до людей.

У наступному фрагменті гість, так само зі згоди й за підтримки ведучого, агітує за Зеленського і проти Порошенка: «Я не знаю Зеленського добре, але я вважаю, що він надзвичайно талановита людина, це яскравий талант. Він дарує людям 2 години щастя. А це немало, бо люди заклопотані настільки, що дати їм можливість ну бодай 2 години забути про тарифи, забути про те, що йде війна, забути про всілякі негаразди, це велика справа. Він робить людей щасливими як актор. Я вже не кажу про те, що він має юридичну освіту. Він далеко не такий простий, як дехто думає. Я вважаю, що величезної помилки вдалися ті, хто назвав його “маріонеткою”. Цим самим образили мільйони українців, які ставляться до Зеленського, як до людини цілком перспективної. А втім, Дмитре Іллічу, а ви скажіть, хіба Порошенко не артист»? Гордон: «Та ще й вищого ґатунку». Фокін: «Згоден. Тільки амплуа у Володимира Олександровича комедійне, до речі, це найтяжча, найважливіша, важко бути актором». Гордон: «Розсмішити. Дуже важко». Фокін: «А Петро Олексійович — він неперевершений майстер політичної риторики. Йому б, цілком можливо, заздрили б і Цицерон і Квінтіліан, бо він так переконливо розмовляє, його жестикуляція запам'ятовується надовго. Він переконливий, піддаєшся гіпнозу, але тільки згодом починаєш розуміти, що він говорить не те, що думає, а думає, не те що буде робити. І це надзвичайно погано для голови держави. Це непоправимий недолік».

Гордон ставить гостеві маніпулятивні запитання (із цілком прогнозованою відповіддю): «Скажіть, будь ласка, з огляду на ваше минуле і з огляду на те, як ішов підбір кадрів за радянських часів і в перші роки незалежної України, Петро Порошенко — це належний кадр як президент?» Фокін: «<…> Я вважаю, що за радянських часів така людина ніколи б не була поставлена на чолі держави. Він не один такий, на жаль. Я не знаю, хто з членів уряду Гройсмана може назвати себе справжнім фахівцем. Навіть соромно, коли людина, яка очолює, ну, скажімо, паливно-енергетичний комплекс, не розбирається в елементарних речах. Соромно, коли прем’єр-міністр, людина яка мусить знати, якщо не все, то принаймні вирішити це питання».

Ще одне маніпулятивне запитання Гордона, — в якому він стверджує те, що ще не є доконаним фактом: «А що Порошенко за п'ять років зробив не так, що сьогодні його не обирають вдруге президентом?» Фокін: «Ой, легше сказати, що він зробив такого на користь людям, ніж сказати, чого він не зробив. Справа в тому, що буквально два чи три дні він про це говорив і зараз весь Київ, все місто прикрашають банери, на яких написано: не можна втратити країну. А що він зробив для цієї країни?! <…> І він не любить цю державу, бо зробив все для того, щоб Україна опинилася на останньому місці в Європі по рівню життя, по розвитку. <…> Тільки зараз Україна стала театром військових дій. А це головне. Україна і українці більше мабуть чим будь-хто в світі ненавидять саме війну. Бо саме у нас кажуть: нехай голод, нехай холод аби не війна. А наша влада і наш головнокомандувач примудрився всі ці три поняття обєднати: ми і голодні, і холодні та ще й проливаємо кров своїх же братів, і самі проливаємо свою власну кров».

Ще одне запитання ведучого, яке містить твердження для «заданої» негативної відповіді гостя: «Я колись спитав <у Кравчука>, Леоніде Макаровичу, це ж добре, напевне, коли людина-мільярдер стає президентом? Їй же вже нічого не треба. А він мені сказав, а може ще більше треба? Скажіть, в чому тут психологія: Петро Порошенко прийшов до влади, мільярдер, здавалося б, — заробляй собі на пам’ятник, щоб вулиці називали твоїми іменами, чому він це не зробив?» Відповідь гостя прогнозована: «Алчность. Алчность зупинити неможливо. Це хвороба невиліковна. Жадність, заздрість — це джерела, які питають алчність. Тому чим більше така людина має, тим більше він хоче <…> Порошенко, як президент, зробив надзвичайно багато шкоди. І на ньому, на його совісті є дуже багато гріхів, як цяцянок на новорічній ялинці».

Гордон і від себе звинувачує президента і владу з недостовірними посиланнями на джерела наведених фактів: «Тобто стійка корупційна система, на чолі якої стоїть ще поки що президент Порошенко. <…> Що мені репортажі про мародерство, коли до мене приходять волонтери і розповідають про 6070 % відкатів від військового бюджету. Коли про це думаєш, стає погано, тому що люди воюють, віддають останні гроші, волонтери приносять все, що в них є, а хтось краде, і президент каже: я про це не знаю. То може він поганий президент, раз він про це не знає? Чи він про це знає? Тоді він — перший мародер в країні».

Знову запитання, в якому недовершена історія стверджується як факт: «Що б ви порадили Володимиру Олександровичу Зеленському як новому президенту України?» Зеленський на цей момент іще не президент.

Фокін: «Все правління цього уряду вважатиметься в історії як таким, про яке згадувати без прокляття не можна, без прокльонів не можна. Бо люди один одного вбивають, я не кажу, що там немає агресора, я не кажу, що Росія в цьому не зацікавлена, але ж давайте говорити правду. Якби на самому початку втрутилися в цю справу перші особи і особисто Петро Олексійович, то напевно війна закінчилася б так, як він і обіцяв, за два тижні». Гордон: «З Донбасом треба було розмовляти, так»? Фокін: «З Донбасом треба було розмовляти і розуміти, що тут не тільки сепаратистські якісь настрої, адже все почалося з дрібниці. Попередник Порошенка пообіцяв їм особливий статус, і дозволив ділопроізводство вести на російській мові. Що тут страшного? Хто тут втратив? А коли їм обіцянок ніяких новий уряд не дав, а коли вони почали обурюватися, — на них послали Збройні сили України. Це проти Конституції пішла влада». Тут уже ведучий разом із гостем чітко артикулюють тези кремлівської пропаганди: про суб’єктність самоназваних «республік» і про необхідність вести з ними переговори, попри повну їхню контрольованість Росією. Стверджується також, що причиною війни стало те, що «новий уряд не дав обіцянок вести ділопроізводство на російській мові». У момент, коли ЗСУ вступила в бої, росіяни й сепаратисти вже застосовували танки, артилерію й РСЗО, катували і вбивали проукраїнськи налаштованих місцевих мешканців і вимагали відділення від України, — все це Фокін назвав евфемізмом «почали обурюватися», а ведучий його не виправляв.

Гордон: «Завтра дебати між Володимиром Зеленським та Петром Порошенком. Я сказав, що я думаю з цього приводу ще перед тим, як сторони домовились про дебати. Я сказав: дебати не потрібні зовсім, і хай Петро Олексійович дебатує з Путіним, з Медведчуком, з Гладковським, та з наступним генеральним прокурором, якого призначить Зеленський. Володимир Зеленський вирішив інакше, він викликав Порошенка на дебати і дебати завтра відбудуться. Втім, мені телефонує багато генералів МВС колишніх, я вам чесно скажу. Ну, Микола Поддубний, наприклад, легендарний, який керував боротьбою з організованою злочинністю, керував київським главком МВС. Він мені вчора ввечері зателефонував і сказав: вони хіба не розуміють, що безпеку на стадіоні неможливо забезпечити. Неможливо! І всі генерали, з якими я спілкуюся в ці дні, кажуть, що ніхто не може дати гарантію, що на стадіоні «Олімпійському», де відбудуться дебати між Зеленським і Порошенком, не станеться щось жахливе». Фокін: «Переб’ю тебе. Особливо безглуздо: зробили дві трибуни. Задумайся, навіщо на одному стадіоні для дебатів дві трибуни»? Гордон: «Ну в мене погані думки виникають одразу». Фокін: «І в мене». Гордон: «Щоб не робити вибух на одній трибуні, де будуть стояти обидва кандидата, а зробити вибух на тій трибуні, де буде стояти хтось один». Фокін: «Це ти сказав, це не я сказав». Гордон: «Ну ви згодні з цим? Тобто ми можемо сказати зараз з вами, що завтра під час дебатів є пряма загроза для Володимира Зеленського, що він може бути...» Фокін: «Ну не треба так уже конкретно говорити, але небезпека, безумовно, є. І велика». Гордон: «Ви проводили б дебати»? Фокін: «Ні. Я б не просто відмовився, я б зустрівся десь у приміщенні, де можна забезпечити охорону, де ми будемо на равних». Гордон: «Тобто не стадіон». Фокін: «Виключно. Де угодно, тільки не стадіон. Це дуже, дуже нерозумно». Гордон: «Ви можете звернутися як перший прем’єр-міністр незалежної України до всіх, хто вас чує, а вас чують дуже багато людей, і вас чують штаби кандидатів, і сказати, що ви з цього приводу думаєте. Відмінити чи що?» Фокін: «Саме так». На мою думку, Гордон тут цілком штучно створює паніку, схожу на те, як перед першим туром виборів створювалася (переважно гостями каналів «112 Україна» і NewsOne, при цьому переважно представниками «Опозиційної платформи — За життя») схожа паніка щодо фальсифікації виборів і подальших вуличних заворушень. Крім того, обидва учасника цієї розмови — і ведучий Гордон, і гість Фокін — не згадують, що ідею «дебатів» саме на стадіоні просуває кандидат, якого вони обидва відверто підтримують, тобто Зеленський. І не згадують, що Зеленський нехтує при цьому не лише вимогами закону, але й самою можливістю провести дебати набагато безпечніше, ніж на стадіоні, у студії НСТУ.

Тему обговорювали також у програмі «Бацман», де ведуча Олеся Бацман спілкувалася з першим президентом України Леонідом Кравчуком. Кравчук висловлює таку думку: «У штабу Порошенка набагато більше можливостей, ніж у штабу Зеленського». Ведуча Бацман: «Грошей, адмінресурсу?» Кравчук: «Канали. Два канали йому безпосередньо підпорядковані. Всі останні схиляються до нього. Або ж він може от так, як зробив з каналом з програмою “Про владу” “1+1”. Просто зайшов в студію і узяв мікрофон, і почав закликати Зеленського з Парижу приїхать негайно на дебати до нього. Тобто Порошенко може діяти як і глава держави, як володар каналів, які схилилися до нього. Тому в даному разі в Порошенка набагато більше можливостей. Є канал, я не буду називать його, для того, щоб не було реклами, який з ранку до ночі...» Бацман: «Та можна, чого, рекламуйте!» Кравчук: «Тільки й робить те, що “мочить”, як казав Путін, в сортирі. “Мочить” Зеленського, “мочив” Тимошенко, “мочив” і Зеленського, тепер продовжує “мочити”, причому часто недостойно, брехливі подає матеріали, причому сидять, я дивлюсь, поважні люди з виду і з таким поглядом важким: що ж воно буде, якщо Зеленський стане президентом? Як же Україна буде розвиватись?» Бацман: «Як вона лишиться без Порошенка. Що ж їй робити? Осиротіє!» Кравчук: «Я хочу сказати: і без Порошенка Україна жила, розвивалась...» У цьому фрагменті, як на мене, Кравчук явно перебільшує медійні можливості Порошенка. Але ведуча занадто явно підіграє своєму гостеві.

Ще таке запитання Бацман: «А вам подобається ось ця передвиборча стратегія Петра Порошенка завжди лякати Путіним? Якщо ти проти Порошенка, то ти значить за Путіна. І взагалі, якщо не буде Порошенка, то тут буде Путін?» А далі сама оцінює стратегію Порошенка як «примітивну».

В іншому фрагменті розмови Кравчук каже: «Все останнє — це слова пусті: і “єднання навколо” і “об’єднання навколо”. Вже це ми чуємо 5 років, закликають: давайте об'єднуватися». Ведуча підказує гостеві, самостійно артикулюючи пропагандистську тезу: «А все роз’єднують і роз’єднують». Кравчук: «А чим дальше, тим більше роз’єднують».

Кравчук: «Тільки після першого туру Порошенко сказав, що ми пройшли важкий шлях, були помилки». Бацман іронізує: «Та невже!»

Протягом усієї розмови явною є упередженість ведучої проти Порошенка, отож грубо порушено стандарт балансу думок.

На каналі NewsOne тему у «Великому вечорі» Василь Голованов обговорював із постійним гостем Дмитром Співаком.

Співак стверджує таке: «Вот когда вы сказали, что, может быть, и выборы-то сами не так людей интересуют, как дебаты. <…> Результаты выборов уже для людей вобщем-то практически ясны. Для людей, для социологов, для политиков, для политологов, для западных экспертов, а вот это шоу. Ну, наверное, Василий, мы должны всё это скушать до конца блюдо, прожевать его, всё это должны пройти мы».

Голованов згадує про дві сцени і два концерти й каже: «Ми знову ділимо країну, ми не зшиваємо». Співак розвиває думку ведучого: «С этого стадиона мы начинаем делить Украину практически официально».

Співак каже: «Сейчас огромное количество смельчаков появилось, причём и в этой студии тоже, и на других телеканалах. Просто вот такие, знаете. Люди 5-6 месяцев тому назад слова о Порошенко не говорили, а сейчас правду-матку, и “под суд”, и так далее. Ребят, хочу спросить я вас, а вот когда мы уже 2-3 года, я, многие другие, Василий, журналист, он вообще должен быть объективным, мы когда были в жёсткой оппозиции и когда нам звонили и угрожали. И мне многие говорили: да, Дмитрий, может, ты как-то?.. Ничего и мы как-то прошли. А сейчас просто полстраны смельчаков. Так легко сейчас за Зеленского агитировать, ребят, фантастика». Мені завжди цікаво спостерігати, як на телеканалах, наближених до Медведчука, гості типу Співака, Червоненка, Шуфрича та інших розповідають про тиск і придушення свободи слова. При цьому всі вони постійно — в ефірах цих телеканалів, де вільно розповідають про владу все що завгодно протягом п'яти останніх років.

Тема на каналі також обговорювалася у програмі «Остаточний вибір» В’ячеслава Піховшека й Діани Панченко. Гостями були екс-міністр юстиції Олена Лукаш і депутат Київської облради Олександр Горган, відеозв’язком вмикали політтехнолога Дмитра Раімова, якого ведучі представляли як «представника штабу Зеленського».

Ведучі постійно запитаннями підтримують тему небезпеки дебатів на стадіоні. Піховшек каже: «Чи готові до дебатів на стадіоні? У МВС запевняють, що готові до будь-чого. Що звучить загрозливо». Або Панченко: «Ми почули тезу від Дмитра Раімова, що зараз президент і його команда нагнітають. Чи не піде далі? Може, взагалі військовий стан оголосять, Олександре, як ви думаєте? Перед завтрашніми дебатами, якось так тривожно». Піховшек: «Парубій, екстрене засідання Верховної Ради, воєнний стан?» Це маніпуляція, оскільки для подібного прогнозу не було жодних підстав, ніхто з основних політичних гравців не казав нічого навіть віддалено схожого й тим більше не чинив жодних дій, які б можна було так інтерпретувати.

Лукаш так коментує заяву Гордона щодо ймовірності теракту під час шоу на стадіоні: «Я тоже считаю, что есть риски, риски столкновений, как эмоциональных, так и подготовленных завтра. И я считаю, что самым главным из этих рисков является отчаянное, паническое и бездарное желание власти продлить свою агонию, продлить своё существование». Піховшек: «Як це можливо?» Лукаш: «Любым способом для того, чтобы удержаться у власти. Это люди, которые получили власть на крови и неизвестно что у них сейчас в голове». Ведучі не нагадують, що згадану гостею кров пролила влада Януковича, яку вона сама представляла, будучи міністром юстиції.

Ведуча Панченко поширює в ефірі недостовірну (із Фейсбуку) інформацію: «Панове, досить тривожні сьогодні прогнози пролунали. До речі, з приводу того, чого нам чекати після виборів. От тепер додамо можливо трохи навіть конспірології. На своїй сторінці у Фейсбуці народний депутат Євген Рибчинський написав, що мовляв до Києва з повним боєкомплектом, але в штатському вже прибули кілька груп спецпризначенців, по 300 осіб кожна, і як він написав, цитую: “Сьогодні-завтра їм буде поставлено задачу, пов’язану зі зривом виборів і введенням в Україні військової диктатури”. Далі ще одна цитата, цитую: “Генерали, що стали мільйонерами за 5 років війни разом із головнокомандувачем-мільярдером, не бажають віддавати владу у демократичний спосіб і готують путч”. Як зазначив пан Рибчинський, атовцям, які начебто їдуть до Києва, пообіцяли за 3 дні по 1000 доларів і далі, знову цитата: “аеропорти "Бориспіль" і "Жуляни" готуються до масової втечі корумпованої верхівки”. Зараз цього посту на сторінці Рибчинського, це важливо, немає, він його видалив, але як ви вважаєте, панове, чи імовірний такий сценарій?» Поширювати подібне в ефірі великого інформаційного телеканалу означає безпідставно нагнітати панічні настрої й відвертою дискредитувати чинну на той момент владу.

Ще одна маніпуляція, коли ведучий прямо під час розмови перекручує слова, сказані гостем. Коли Горган каже: «Я думаю, що дебати будуть великим розчаруванням для українського народу, тому що це буде той символізм, який би ми не хотіли бачити». Піховшек його перебиває: «А чому ви думаєте, що президент Порошенко розчарує український народ на дебатах?» Горган: «Я не думаю, що президент розчарує. В’ячеслав, ви, знаєте, лукавите». Піховшек: «Я жартую».

Лукаш із мовчазної згоди ведучих контрагітує проти Порошенка й агітує за Зеленського: «Самым основным дополнительным бонусом к этим дебатам будет то, что Порошенко прекратит бродяжничество по эфирам и какие-то призывы “ау” к Зеленскому. Потому что уже немного это надоело. <…> Для меня Пётр Порошенко — это очевидная беда. Вот беда по имени Петя. А кандидат Зеленский для меня — это очевидная неизвестность. И, конечно же, между бедой и неизвестностью украинцы предпочтут неизвестность».

Протягом ефіру Лукаш ведучі не перебивали жодного разу, натомість Горгана — щоразу, коли давали йому слово. Це робили або ведучі, або Лукаш. За моєю оцінкою, Горгану протягом ефіру не дали можливості довести до кінця жодну думку. Крім того, чисто по часу ведучі значно більше давали говорити Лукаш і Раімову, аніж Горгану.

Тема: Рішення суду про незаконність націоналізації «Приватбанку»

На каналі NewsOne вже згадана програма «Остаточний вибір» на початку періодично переривався трансляцією засідання РНБО із приводу рішення суду по «Приватбанку». Ведуча Діана Панченко зачепилася за слова президента про запобігання паніці на фінансовому ринку із приводу рішення суду по «Приватбанку»: «Ось Порошенко сказав, щоб паніку унеможливити». Олена Лукаш відповідає: «Я вот про панику что хочу сказать. Совершенно согласна с Порошенко: паника. Действительно паника, но не на рынке, а у него. Потому что происходит операция “остаточно прощавай”. Конечно, бездарная попытка привлечь к себе внимание и напугать избирателя. Судя по всему, до сих пор президент Порошенко считает, что хорошо напуганный избиратель приравнивается к хорошо накормленному». Пізніше Панченко знову повертає гостю до цього визначення: «Триває засідання РНБО. От найбільше говорять про паніку, про те, що не треба, щоб люди панікували. Люди панікують взагалі? Ви чули, щоб хтось панікував?» Лукаш знову продовжує гратись словами: «Это видно. Вы этих людей видели сейчас за столом, эти люди сидят и у них паника. Приближается время ухода. Время дембеля. И приближается время ответственности. Что они на самом деле делают? Сейчас все эти люди осуществляют давление на суд». В обох цих фрагментах розмови й ведуча, й гостя демонструють повне нерозуміння предмету обговорення (або роблять вигляд, що не розуміють). На РНБО обговорювалася ймовірність сценарію, коли вкладники «Приватбанку» на тлі цієї події (рішення суду) можуть почати масово знімати свої гроші з рахунків. Для української фінансової системи це означало би дуже серйозну кризу. Крім того, заява Лукаш про нібито «тиск на суд» потребувала реакції ведучих у вигляді запитань на уточнення, в чому саме цей тиск полягає. Ведучі цього не зробили.

У подальшій розмові Олександр Горган каже, що кілька останніх рішень Окружного апеляційного суду були «проти тих інтересів суспільних, які були очевидні». Панченко перебиває його запитанням-твердженням: «Реформували ж судову систему!» Горган: «Ні, цей суд...» Панченко: «Реформували!» Горган: «Цей суд...» Панченко: «Реформували!» Горган: «Цей суд не реформований». Це також маніпуляція з боку ведучої. Я міг би віднести це до незнання нею предмету обговорення, якби про те, що Окружний апеляційний суд ще не реформований, не говорив президент на засіданні РНБО, яке щойно транслювалося. Далі Горгана вже перебивав ведучий Піховшек, кажучи, що тема програми — вибори. При цьому Олену Лукаш ведучі не перебивали жодного разу, на яку би тему вона не говорила.

На Прямому каналі тема обговорювалася у програмі «Вибори 2019». В обговоренні звучить велика кількість звинувачень на адресу Коломойського й Зеленського, представників яких у студії немає, ведучі з будь-якими звинуваченнями погоджуються, тож стандарту балансу думок не дотримано. Наприклад, експерт Борис Кушнірук каже: «В команді Зеленського і Коломойського, всі розуміють, що вони єдина команда, вони вже впевнені в своїй перемозі і рішення суду після 21-го числа це буде сприйнято, що це отримали переможці, тому умовно кажучи, вся відповідальність зразу лягає на переможців. А коли це рішення ухвалене до...» Ведуча Орловська підказує гостю: «Це лягає на чинну владу». Кушнірук: «Це можна сказати, що це ж не ми». Ведучий Вересень підказує гостю: «Папєрєднікі». Кушнірук: «Що це ще вина попередників. Ну інформація ж була про це рішення, яке може відбутися, і тоді була дискусія, коли ж вони його оголосять — до дня виборів чи після виборів. У команді Зеленського впевнені, що перемога буде, тому вирішили, що потрібно отримати це рішення до, щоб можна було покласти відповідальність на попєрєдніков». Орловська: «Удобнєнько, як сказав сьогодні теж у своєму інтерв’ю Зеленський. Закон — це зручно, “закон — это удобно, поэтому по закону”. “Это удобно”, ну це я цитую з інтерв’ю».

На 24 каналі, а також каналах «Еспресо» й ZIK теми згадувалися без маніпуляцій та грубих порушень стандартів.

19 квітня (п’ятниця)

Тема: Дискусія кандидатів на «Олімпійському» й Порошенко на дебатах на Суспільному

На каналі «112 Україна» тема обговорюється в «Голосі народу». Тут пропагандистську тезу про розкол країни проводять гості, які є представниками «Опозиційної платформи — За життя» Василь Німченко: «Хочу акцентировать внимание. Вы видели стадион. Здесь вот говорили, мой коллега, “он пошел к врагам”. Вы понимаете смысл того слова, которое вы понесли на всю Украину? К каким врагам?» Олександр Горган: «Опонентам». Хтось із гостей: «Ми вже розібралися». Горган: «Я виправляюсь. Перепрошую. Я перепрошую за це слово». Німченко: «Саша, я знаю ваши реплики тридцатиминутные. Давайте не будем к репликам. <…> Я понимаю, ребята, вы заточены на атаку. Готовьте билеты». Володимир Цибулько: «Білєти? Білєти? Білєти куди?» Німченко: «На стадион». Цибулько: «Ви як Піночет Василь Іванович. Ви мені гарантуєте перспективу піночетівських стадіонів? Ви знаєте, ваші політичні партнери вже складають списки». Німченко: «Мої політичні партнери. Я представляю “Оппозиционную платформу — За жизнь”, за которую проголосовали за Бойко, чтоб вы слышали, миллионы людей. Без админресурса. Поэтому давайте не будем разговаривать». Цибулько: «Портнов робить заяви, щоб складали списки формувати вже розстрільні. Це ж ваші партнери політичні». Німченко: «Вы так класно выглядите, пока не начинаете говорить вот это, что вы несёте. <…> Посмотрите теперь на стадион. Очень важная вот такая деталь. Разделили стадион, это как карта Украины. Вы видели?» Ведучий Петро Мага: «Це безпека». Німченко: «Дело ж не в безпеке. Почему? Что за этим стоит? Потому что на почве выборов главы державы у нас людей сделали уже враждующими сторонами».

Тему розколу так само артикулює представниця «Опозиційної платформи — За життя» Наталія Королевська: «Люди очень отреагировали на то, что не хотят больше расколов, противостояния, агрессии. Люди хотят сегодня увидеть перспективу будущего. Им всё равно, на каком языке они услышат слова о мире. Они хотят, чтобы у нас наконец-то перестали делить страну на правильных и неправильных, кто в какую церковь ходит, на каком языке говорит, чтобы мы себя чувствовали единой, украинской нацией». Це була бліц-відповідь на запитання глядача у студії: на які три речі звертати увагу, вибираючи серед кандидатів.

Крім того, Королевська згадує ще дві стандартні для представників «Опозиційної платформи — За життя» тези — про розпуск парламенту і про фальсифікацію виборів: «Нужно пойти 21-го числа на выборы, проголосовать за будущее, не дать власти уже в последних издыханиях фальсифицировать эти выборы, и после этого начать выборы в парламент. Быстро переизбрать парламент».

Німченко розповідає відверто фейкову інформацію: «Пришёл, выступил Порошенко по-моему на 112-м канале. Через полчаса уже было распоряжение СБУ и Нацполиции проверить 112-й канал».

Ведучі й гості (вслід за організаторами) називають шоу на «Олімпійському» «головними дебатами країни», що не відповідає дійсності.

На каналі NewsOne тему обговорюють у «Протистоянні». У момент, коли Порошенко на НСК «Олімпійський» після закінчення дискусії із Зеленським вийшов знову на сцену, народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Нестор Шуфрич каже: «Вы представляете, как он будет из кабинета уходить, если он со сцены уйти не может?» Хтось із гостей: «Це нечесно». Шуфрич: «А вот это нечестно». Хтось: «Це порушення правил дебатів». Шуфрич: «Кстати, я извиняюсь, это уже нечестно». Хтось: «Це не можна, це порушення». На що ведучий Василь Голованов погоджується: «Порушення, а що робити». Тут всі — і гості, й ведучий кажуть неправду. Шоу на стадіоні було не передбаченими законом дебатами, де кожному з кандидатів надається однакова кількість часу, а агітаційним заходом, проплаченим самими кандидатами. У цьому сенсі кандидат Порошенко мав повне право продовжувати спілкуватися зі своїми прихильниками, як і кандидат Зеленський, якби захотів зробити те ж саме. Далі у студії виникала і ще одна суперечка, коли хтось із гостей (на загальному плані не було видно, хто саме) казав, що якщо Суспільне це транслює, — то це порушення. Голованов сказав, що це NewsOne транслює. У студії, до речі, були і юристи, в тому числі штатна учасниця програми, яка стежила за тим, щоб ніхто з гостей не агітував за кандидатів, але ведучі не зверталися в цих суперечках до юристів, які могли би розібрати цю ситуацію більш фахово. Тому що ніхто з кандидатів не був обмежений продовжувати агітувати на стадіоні, запитання в ЦВК могли бути лише до каналів, які це транслювали, адже ця трансляція мала би бути, за законом, оплачена кандидатами телеканалу. У підсумку Шуфрич іще раз повторив свою думку: «Вы видите, Порошенко со сцены уйти не может, представьте себе, как он будет уходить из кабинета». А ще один представник «Опозиційної платформи — За життя» народний депутат Юрій Мірошниченко підсумував так: «Мені здається, що це протистояння не завершиться 21 квітня. Мені здається, воно буде нагнітатитися».

Протягом програми й ведучі у студії, й кореспонденти у включеннях грішать оцінками, зокрема постійно називаючи це шоу на стадіоні «головною політичною подією року». На мій погляд, це було велике перебільшення, як мінімум, самі вибори є важливішою подією. Крім того, журналісти називають «дебатами» те, що дебатами не було. Ні формально (з точки зору закону, це був агітаційний захід двох кандидатів), ні реально (це так і не стало обговоренням змістів щодо майбутнього країни).

Чимало зі сказаного гостями було агітацією за чи проти певного кандидата. Попри те, що у студії програми є опція «червоної кнопки», коли юрист подає сигнал гостю, що він агітує. Ну, наприклад, такий спіч народного депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка: «Я би хотів почути реально дебати про те, як кандидати бачать майбутнє, натомість я почув від олігарха Порошенка закиди Зеленському про олігарха Коломойського. І це виглядало дещо цинічно для мене. По-перше, коли Порошенко вивів на сцену людей, яких скалічила війна, я вважаю, що це абсолютно цинічна спекуляція, на яку Петро Порошенко не має жодного ані морального, ані будь-якого іншого права. І я звернув увагу на такий моменнт: коли кандидат в президенти Порошенко рухався стадіоном, я звернув увагу на кількість охорони, яка його оточувала, і мене це неприємно вразило». Остання думка є спекулятивною. Досвідчений політик Власенко не може не знати, що така охорона передбачена президенту як посадовій особі, безвідносно від персоналій. Але ведучі ніяк на це не реагували.

У шоу бере дуже велика кількість гостей, я нарахував їх 22 (можливо, їх було й більше, бо хтось приходив під час ефіру, але їх не завжди як слід представляли). Як окремий елемент шоу — коли двох гостей ведучі запрошують до бар’єру для певного протистояння. Я не зрозумів суті протистояння між традиційним гостем каналу шоуменом Андрієм Пальчевським і редактором «РБК-Україна» Віктором Майстренком, адже Пальчевський виступає відверто за Зеленського, а Майстренко — за жодного з кандидатів другого туру.

Пальчевський агітує за Зеленського і проти Порошенка і згадує стандартний набір тез щодо розколу суспільства майже в кожному своєму спічі (крім тих випадків, коли він свариться з кимось із гостей на побутові теми): «Когда мы имеем таких людей, как Пётр Порошенко, который измывался над народом 5 лет и совершенно спокойно продоложаеть говорить так, как-будто у нас уже земля обетованная на Украине: закончена война за 2 недели, доллар по 8, бандиты в тюрьмах, Свинарчук первый… Зеленский не посрамился, стал перед народом, как положено, перед матерями, а Порошенко стал к нему задним местом. <…> С понедельника нам всем надо находить общий язык, не разъединять наш без того разъединённый Томосом имени Порошенко на две конфессии, мовою, мовне питання, яке нам намагаються всё время навязать некоторые, и всеми другими большими и мелкими вопросами. <…> Если бы я писал сочинение о том, что такое демагог, я бы написал: демагог — людина яка бреше або каже неправду своєму народові. И дальше: приклад — Порошенко».

Був такий епізод, коли Порошенко в інтерв’ю у прямому ефірі під Суспільним звинуватив Зеленського. Ведуча Діана Панченко реагувала на це так: «Андрій Лащ запитав у Порошенка, саме запитання нашого кореспондента пролунало, чи відчуває Порошенко себе переможцем, на що той сказав, що його занепокоїло, мовляв, про “повстанців” якихось говорив сьогодні Зеленський. До Майстренка запитання: ви чули дійсно про “повстанців”? Василю, я не чула просто». Майстренко: «Була фраза про “повстанцев”, она была». Панченко: «Про “повстанців”? Хтось чув тут у студії?» Пальчевський: «“Повстанцы” — это нейтральное слово». Голованов: «Ми попросимо, по-перше, я попросив би не робити з цього шкандаль»… Пальчевський: «Вот именно!» (Аплодисменти, виглядають як керовані, бо нічого такого, що би заслуговувало на аплодисменти, сказано у студії не було.) До цієї теми учасники шоу періодично повертаються і згодом. Голованов зрештою каже депутату Київради Петру Кузику й Майстренку (які намагалися казати, що для кандидата у президенти такі визначення є неприпустимими в принциповому питанні): «Це називається буквоїдство».

Пропагандистську тезу про розкол суспільства озвучує також ще один постійний гість ефірів каналу Дмитро Співак: «Конечно, очень хочется услышать, как мы вообще друг с другом будем жить после 22-го числа. Мы ж все переругались, столько всей ненависти было, столько всего. Людей же сталкивали лбами по разным принципам: мовный закон, Томос, религия, запад — восток, “агент Моссада”, агент...»

Пальчевський, як і завжди, постійно перебиває всіх гостей, із думкою яких він не згоден (особливо ж у питаннях, пов’язаних із російськими пропагандистськими тезами).

На Прямому каналі тема обговорюється у програмі «Вибори 2019».

Після трансляції з «Олімпійського» звідти робить пряме включення журналістка Олена Курбанова. У включенні — мінімум фактичної інформації, те, що глядачі й гості студії й так бачили в попередній трансляції, і максимум неавторизованих суб’єктивних думок — оцінок, висновків, закликів, узагальнень тощо: «Можна сказати, що прихильників чинного президента було набагато більше. <…> Абсолютною несподіванкою було рішення президента України піти до сцени Володимира Зеленського. Це була абсолютно якесь рішення, яке виходило за межі сценарію. Воно говорило про те, що чинний президент готовий говорити на будь-якому майданчику. На своєму полі, на полі свого опонента, якщо йому є що сказати, він може це зробити на будь-якій території. <…> Марина Порошенко, дружина чинного президента, яка йшла, неймовірно вимахуючи українським прапором, це дуже було надихаюче, бо зрозуміло, що коли з тобою поруч родина, то це надає дуже великих і сил, і натхнення. <…> Із негативів, які я помітила, те, що мені крає серце, це те, що один із кандидатів у президенти, це Володимир Зеленський він не може допоки мабуть говорити вільно українською мовою. Це досить спантеличує, бо мова — це знаєте той острівець, це той рушій, на якому власне ми сподіваємося так само будувати наше майбутнє, і зрозуміло, що він губився у своїх відповідях і дуже часто переходив на російську мову. Це не означає, що ми маємо говорити тільки українською у своєму побутовому, буденному житті, але принаймні коли ти чиновник, чи коли намагаєшся посісти найвище крісло нашої держави, то звичайно, ти маєш перш за все охороняти і берегти не тільки Конституцію, а ще й мову, а ще й історію, а ще й культуру нашої держави. Це дуже важливо, бо без цього розвиватися майбутнє не може».

У наступному обговоренні у студії балансу думок не було, бо склад гостей в основному пропорошенківський, представників Зеленського чи навіть просто його відвертих прихильників у студії не було. Тому нікому було щось відповідати на будь-яку критику, звинувачення чи припущення гостей. Так, наприклад, в епізоді, де заступник міністра з питань окупованих територій Юрій Гримчак пригадав «повстанців» у вустах Зеленського. Ведучий Матвій Ганапольський ставить маніпулятивне запитання (із заданою «за знаком» відповіддю): «Це він так помилився чи “юліт”, як то кажуть? Що ви думаєте?» Гримчак: «Знаєте, я думаю, що це користування російською пропагандою. Це вони завжди цих людей називали “повстанцями”». Його підхоплює «журналіст і громадський діяч» Сергій Поярков: «Просто в штабі у них, скоріш за все, їх щодня називають “повстанцями”, і він знайоме йому слово використав. Бо він і його оточення називають їх між собою, скоріш за все, “повстанцями”, от і вирвалось». Гримчак: «А мені здається, що він просто живе в російському інформаційному полі. І тому те, що для нас ріже вухо, для нього це було начебто нормально».

Згодом народний депутат від «Народного фронту» Ігор Лапін повторює кліше про «Зеленського-розмальовку» і повертається до інциденту зі словом «повстанці»: «Я маю велику надію, що їм не прийдеться розчаровуватись після недільного голосування, і все-таки оцінка курсу держави буде надана достойно, і вибори відбудуться демократично з перемогою людини, яка не дозволяє плювати на гімн України, яка не буде називати мою державу “шльондрою” й іншими словами, яка не буде називати “сепарню”, вибачте не слові, “повстанцями” ОРДЛО, тому що я не можу цього сприйняти як людина, як військовий».

Ведучий Ганапольський так повертається до цієї теми, підсумовуючи програму: «Сталася прикра річ, Зеленський прочитав по папірцю про тих, як він сказав». Гості: «Повстанців». Ганапольський: «“Повстанців”. Він це прочитав. Розумієте? Не сказав випадково, а прочитав. Я не знаю, почує він чи ні, але я просив би його від імені тих людей, хто не вважає, що буряти — це «повстанці», дати якийсь коментар. Ну він не дає коментар, дає його штаб, ну хай вони скажуть, що він п’яний був, чи він автоматично щось прочитав, чи це агент Порошенка написав це слово. Тому що це залишиться, а завтра день тиші. Це треба якось виправити».

Поярков у своїх промовах відверто агітує не голосувати за Зеленського, завершуючи кліше, запущеним Порошенком: «Я не буду голосувати за мішок, заповнений путінськими котами!» Ведучий не робить зауважень.

Ганапольський так виправдовує чинного президента: «Тут я маю наголосити, щоб всім було зрозуміло. Коли ви будете бачити гівняні фотографії, які вже показують, під якими написано “от хто стоїть до народу обличчям, а хто дупою”. Так от, я хочу сказати, що у цих “гівно-” сказати у Фейсбуці і так далі лайнометах. Пояснюю, це зараз отут написали, я про це, до речі, не знав, що це він став на коліна перед жінкою, яка тримала прапор, і це була мати загиблого…» Лапін: «У неї чоловік загинув». Ганапольський: «Пробачте, шановні глядачі, що він повернувся тилом до вас, але обличчям і до прапора, і до цієї жінки. Тому давайте тут поставимо крапку».

У підсумкових словах гості також контрагітують проти Зеленського, використовуючи старі й нові піарні кліше. Гримчак каже: «Навіть, якщо все, що розповідають, — неправда. Навіть, якщо все, що кажуть, що Зеленський навчиться, він молодий і так далі. Але ми все одно втратим, тому що міжнародна підтримка, яка сьогодні є в нашій країні, забезпечена завдяки діяльності нинішнього президента. І будь-яке послаблення — це надзвичайний ризик для нашої країни. Можливі втрати території, людей і всього іншого». Поярков: «Я дуже не хочу починати через півтора місяці активну боротьбу з злочинним режимом Зеленського, бо група злочинного режиму Зеленського нам уже продемонстрована». Лідерка молодіжного крила Блоку Петра Порошенка Дінара Габібулаєва: «Я сподіваюся, вірю, що наші виборці не проголосують за «голограму» з-під проектора олігархів Коломойського і пропагандистської машини Путіна».

Протягом ефіру відбувається маніпулятивне голосування телеглядачів на запитання «хто переміг у дебатах?» У фіналі програми Ганапольський озвучує результати, при цьому нічого не каже глядачам про нерепрезентативність голосування. Симптоматично, що в цьому голосування перемагає Порошенко — 72 % проти 28 % у Зеленського.

На 24 каналі тему в телемарафоні Артем Овдієнко і Дарія Кудімова обговорювали з політтехнологом Олегом Рибачуком. Маніпуляцій і грубих порушень стандартів не було.

На каналі «Еспресо» тему обговорювали у програмі «Еспресо дебати». Маніпулятивних моментів не було і стандарт балансу думок було дотримано, у студії сторону кандидата Зеленського представляв народний депутат Віталій Купрій, засновник і єдиний член «депутатського об’єднання» «За Зеленського».

У двох фрагментах програми було порушено стандарт відокремлення фактів від думок. У прямому включенні Іллі Березенка з НСК «Олімпійський» була велика кількість оцінок замість фактів: «Власне, дебати були дуже гарячими, дуже гострими, час від часу опоненти перебивали один одного, дуже багато було тих, хто підтримував і Зеленського, і Порошенка. Ці люди весь час кричали, підбадьорювали своїх кандидатів у президенти та кричали “ганьба” їх опонентам. Наразі ситуація на стадіоні у всякому разі була доволі спокійна, не було ніяких серйозних конфліктів і не було сутичок. Дуже багато правоохоронців слідкують за цим».

Ведучий Сергій Руденко одного разу припустився неавторизованих оцінок: «Ці дебати, які ми щойно бачили, давали відповіді на запитання щодо того, найголовніше запитання, яке всі, очевидно, чекали: чи зможе Володимир Зеленський дебатувати взагалі з Петром Порошенком, тому що Петро Порошенко все-таки є дуже гарним оратором, він є досвідченим політиком, 20 років в політиці...»

Ще один момент — ведуча каналу Марина Данилюк-Ярмолаєва у програмі чомусь виступала в ролі експерта у студії.

На каналі ZIK тема обговорювалася у програмі «Коментарі». Тут ведучі Лейла Мамедова й Павло Кругляковський стандарти не порушували, маніпуляцій не було.

Згодом тема обговорювалася у програмі Наталії Влащенко «Народ проти». Попри велику кількість людей у студії (3 ведучих і 12 гостей) навіщось на початку програми ще й відеовключенням долучили до розмови Дмитра Гордона — у невизначеній ролі (радше за все, як експерта з політики, що не відповідає його компетентності) і з явно більшими, ніж у гостей студії, правами, бо, на відміну від гостей у студії, ведуча його не перебивала й не робила зауважень. Гордон виступав у звичному для себе амплуа, агітуючи за Зеленського й контрагітуючи проти Порошенка: «Петру Алексеевичу пора уходить. Он очень плохо выглядит, он свою повестку дня исчерпал. И это было понятно и без дебатов. Конец его бесславной эпохи, бесславной, он очень бледно выглядел. <…> С точки зрения сценария, интриги и так далее, шоу Зеленского было намного более убедительным, чем шоу Порошенко. Это было унизительно для действующего президента, это было бесславно, это было некрасиво, это было излишне пафосно, фальшиво, как всегда. Всё, что Пётр Алексеевич в последнее время делает, это фальшиво, неискренне, некрасиво, неинтересно и ему пора уходить».

Ведуча не робить зауважень Гордону за агітацію. Про те, що на програмі всім гостям студії заборонялося вести агітацію чи контрагітацію, ведучій нагадує блогер Андрій Полтава: «Я бачу, Гордон не підписував той папірець, який підписували всі ми, що не можна лити бруд сьогодні на кандидатів. <…> Сьогодні “аналізи здав” один з кандидатів, прямо там. Я думаю, коли Порошенко підійшов на його сцену, він двічі “здав аналізи”». Влащенко: «Але ж ви підписали папери! Давайте не будемо говорити, хто двічі “здав аналізи”».

Підписані папери не перешкоджають гостям періодично займатися агітацією. Так, народний депутат-радикал» Ігор Мосійчук каже: «Зеленський — це вирок президенту, який 5 років займався мародерством, який займався чим завгодно, крім захисту країни. Зараз країна отримує блазня в президенти, завдячуючи Петру Олексійовичу Порошенку». Тут теж ведуча робить гостеві зауваження.

Утім, без жодних зауважень контрагітує співведучий програми (якого називають чомусь «резонер» і він чомусь має підсумовувати все сказане у студії з експертної позиції, що мене здивувало) Макс Бужанський: «Вы знаете, если достоинство изображать а не иметь, это всегда оборачивается позором. Вот именно этот процесс позора мы наблюдали сегодня во время дебатов, когда президент, вместо того, чтоб ответить хотя бы на один вопрос, задаваемый ему, кроме обвинений, причём половина из них была лживыми, ничего больше произнести конкретного не мог. Поймите правильно, когда президент после 5 лет руководства государством не может ответить ни на один из задаваемых ему вопросов, это позор. А не может он на них ответить, потому что его практикой было присылать вместо себя вот таких вот двух товарищей, как господа Полтава и Олешко, которые должны были отгавкиваться любым задающим вопросы, и его это вполне устраивало 5 лет, до того момента когда пришлось наконец выйти самому. Я заступлюсь, пожалуй, за Владимира Зеленского, хотя я не являюсь его симпатиком, по поводу “повстанцев”. Зеленский зачитывал подряд бесконечное количество вопросов, которые зрители присылали ему, чтобы он озвучил их президенту, как написали, так и задал». Тут теж зауважень із боку основної ведучої зроблено не було. Крім того, вона не надала слова для відповіді на персональні звинувачення гостям студії Полтаві й Олешку.

20 квітня (субота)

Це був день тиші, коли обговорення політичних тем були ризиковими з точки зору агітації за кандидатів, тож канали цього дня вирішували це питання по-різному.

Тема: Чим канали заповнювали прайм-тайм у день тиші

На каналі «112 Україна» у прайм-таймі було майже 3-годинне інтерв’ю Дмитра Гордона з Анатолієм Кашпіровським і повтор давнього інтерв’ю з Віктором Медведчуком.

На каналі NewsOne або обговорювали неполітичні теми (наприклад тему «сексу по-українськи» в «Темі» Діани Панченко), або політичні теми, не прив’язані до поточних подій (здобутки й поразки України, питання ядерної зброї та глобальних взаємин із РФ в «Особистій території» Олени Кирик із гостем Леонідом Кравчуком).

На 24 каналі документальні фільми, повтори та гумористичні програми.

На каналі «Еспресо» в «Суботньому політклубі» Віталій Портников і Марія Гурська говорили про долю реформ після виборів. У «Політичному маринаді» Марина Данилюк-Ярмолаєва з Юрієм Єхануровим, колишнім прем’єр-міністром, колишнім міністром оборони, говорили про можливі економічні наслідки виборів. Загалом Єхануров висловлювався переважно критично стосовно дій чинної влади, але не персоналізував Порошенка.

На каналі ZIK були документальні фільми й повтори програм.

Тема: Підсумки 5 років

На відміну від інших каналів на Прямому каналі у програмі «Вибори 2019» обговорювалися підсумки останніх п'яти років. Сама по собі тема була ризикованою для дня тиші, адже гості постійно асоціювали ці п'ять років із роками президентства Порошенка. Загалом, ведуча Світлана Орловська періодично зупиняла гостей, які намагалися якось агітувати / контрагітувати, хоча це було більше формально, бо гості не завжди слухалися ведучу й доводили свою думку до кінця. Наприклад, коли народний депутат попередніх скликань Григорій Омельченко казав таке: «Скільки років йшла Україна, щоб отримати Томос. І знаходяться кандидати, які називають це “термосом”. Я не називаю прізвищ. <…> І знаходиться кандидат, який називає Голодомор»... Орловська: «Пане Григорію, я вас дуже прошу, я буду робити зауваження. День тиші». Омельченко: «Да, день тиші. То я задаю собі запитання: якби хтось єврейську біблію Тору назвав “термосом”, Холокост назвав такими словами, яка була б моральна, психологічна, політична оцінка такій людині?»

Загалом склад гостей був такий, що у студії лунали переважно позитивні оцінки того, що було зроблено владою. Що нібито не було агітацією за кандидата Порошенка. І сама ведуча періодично збивалася на непряму агітацію у формі таких собі риторичних запитань, запитань-промов. Як-от її запитання журналістці Ларисі Волошиній, коли та прийшла на ефір із запізненням: «Пані Ларисо, ми уже якраз завершуємо тему. І саме говоримо про здобутки за ці п'ять років, як змінилася Україна. Тому що підійшли до вирішального, чергового етапу. Завтра вже у нас буде вирішальний вибір, вибори президента. Сьогодні день тиші, агітувати, нагадую, ми не можемо, ви це прекрасно знаєте. Але от знаєте, коли підходиш за ці п'ять років, я ж кажу, і воно начебто нічого особливого не змінилося, ну от, говоримо там: ну безвіз. Єдине, що тут Збройні сили. Тут є ті, хто безпосередньо дотичний до цього, знає що це таке, він може конкретно сказати. Війна іде там все ж таки, тут мир, війну не закінчили, не закінчили — то про які досягнення тут говорити? Да, говоримо про Томос, — ну Томос, до нього йшли століттями, вочевидь це є логічним — ну що тут такого? От про ці от здобутки за ці п'ять років, тому що, звичайно, завжди людина, така людина, вона завжди хоче більшого, особливо коли з усіх різних абсолютно політичних таборів, з огляду, що ця кампанія президентська була непроста, скільки у нас було претендентів, кандидатів і всього такого іншого, а попереду ще тепер парламентська, безумовно, лунають різні тези про те, що можна було зробити ну в 100 разів краще, якби були інші при владі, ну просто в 200 разів краще і так далі. От зокрема, вам запитання про те, що за ці п'ять років, як змінилася Україна, да, тому що п'ять років, тому і зараз Україна. І власне ризики того, кажу, не те, що вже не бути, ризики того, щоб не втратити те, що ми зараз маємо і не відкотитися. Хто має стати запобіжником того, власне, щоб принаймні на цих позиціях залишитись і рухатися вперед? А не не дай боже не задкувати, і не хочу навіть далі говорити».

Або таке запитання ведучої: «Я власне хочу те запитання. Ризики того, щоб це зберегти, щоб не відкотитись за якогось там розкладу політичного сценарію і так далі. І хто може стати запобіжником цього?» Дивні, як на мене, запитання, розраховані на відповідь «голосуй за Порошенка», яку давати, з огляду на день тиші, гостям не можна. Тим більше, що при слові «парламент» ведуча постійно каже, що про парламент будуть говорити пізніше. Ну і, звісно, це маніпулятивні запитання, розраховані на «задану» відповідь.

Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм ГО «Центр суспільного розвитку», каже: «Ми з колегами в вашій студії неодноразово обговорювали, що завжди ж є спокуса прикритися війною і взагалі відмінити вибори, прикритися війною і сказати, що нам непотрібна свобода слова. Цього за 5-ть років зроблено не було». Ведуча: «Так казали, так була така спроба, але ми там не дозволили. Те, що це можна було зробити набагато раніше, набагато жорсткіше і все!»

Політолог Дмитро Васильєв каже: «Психологи кажуть. Дуже багато людей відчувають, що вони хочуть проголосувати із ідеї помсти. А психологи говорять, що помста здоровій людині ніколи щастя не приносить. Здорова людина коли протрезвіє, думає: що ж я накоїв!» Трохи згодом Орловська пригадує його слова: «Психологи говорять, що помста — це бумеранг, вона завжди повертається тобі назад і дуже боляче б’є. Це про психологію, а тепер про ризики того, і хто має стати запобіжником того, щоб там не відкотитися, щоб не зупинитися, щоб не піти в інший бік, щоб зберегти те, що є? У мене просто є так само сподівання на парламент, про це будем говорити окремо, а не лише на українське суспільство, яке можуть обвести навколо пальця, от так».

Омельченко: «Що може трапитися після завтрашнього голосування, коли виграє Путін? На поверхні лежить. <…> А в травні 15-го року знаходяться, що ховаються за чиїмись спідницями і не являються по повісткам в армію, зате на своїх концертах Україну називають “німецькою порнозіркою”, унижують українську націю. <…> Ви дивилися фільм “Слуга народу”? А бачили карту, яка висіла, де роздробили Україну на окремі так звані республіки з ознаками конфедерації або федерації, які мають ознаки державності. І це може трапитися...» Тут ведуча не робила гостеві зауважень.

У Вінниці цього вечора було відкриття нового сезону фонтанів «Рошен». У програмі показали звідти трансляцію, але це був лише повний виступ Марини Порошенко, що не завадило ведучій Орловській після трансляції сказати так: «Ми змогли побачити відкриття вінницьких фонтанів». Хоч самого відкриття побачити гості студії і глядачі не змогли, як і самих фонтанів. Орловська знову повертає до одного й того ж запитання: «Я нагадую запитання, нам доводиться часто перериватися, але я не хочу, щоб ми втратили цю нитку. Власне, за будь-якого розкладу, щоб не втратити ці 5-річні досягнення і загалом не втратити Україну. Хто має стати запобіжником, да? Народ України, вірите? Хто ще?»

Орловська сама за допомогою власних суб’єктивних оцінок непрямо агітує за Порошенка, хоч і не називаючи його: «Зараз ми після спілкування з гостем по скайпу, будемо говорити з ним про міжнародну арену, і те що діється в міжнародній політиці. Тому що я, власне, нагадаю, за Конституцією, хоча чомусь про це уже не люблять говорити, президент насправді відповідає за зовнішню політику, крім того, що він є верховним головнокомандувачем. І насправді, говорячи про внутрішні проблеми, там можливо недостатню кількість їжі в холодильнику, ті платіжки, які приходять, можливо, хотілося б, щоб вони були нижчі, має бути все ж таки у всіх розуміння того, що та величезна робота, яку ви не бачите, ви бачите тільки там лише офіційні заяви і так далі. Всі формальні заяви на міжнародній арені. А те, що робиться за зачиненими дверима, все те, щоб створити таку величезну міжнародну коаліцію, яка, можливо, і не дуже хоче, бо вона порушує власні економічні інтереси, накладає на Росію санкції, підтримує в усьому Україну, надає їй кредити. Ви не уявляєте, яка це робота!»

І контрагітує проти Зеленського, теж не називаючи його: «Уже пролунало тут от назвав “повстанцями”. Я з цього приводу зачитаю один пост прекрасного журналіста головного редактора “РБК-Україна” Сергія Щербини. “Далёк от мысли, что "повстанцы" были сказаны специально. Проблема глубже. У него отсуствует соответствующий понятийный аппарат, понимание разницы между "повстанцами" и боевиками ему никогда не было нужно. Но так можно договориться до больших проблем, например, в международной политике”. Це просто як нюанс, як підводка до того, про що ми будем говорити. “Просто отсуствует понятиный аппарат”. І так можна переплутати все, і дійти до таких помилок, що сплутати Україну з якоюсь іншою державою. Думайте!»

21 квітня (неділя)

Майже всі канали висвітлювали другий тур виборів у режимі телемарафонів. У моніторингу аналізуються лише ті їхні частини, які припадали на прайм-тайм (19:00–23:00).

Тема: Другий тур виборів: голосування, екзит-поли, підсумки

На каналі «112 Україна» марафон «Хто?». Тут значну частину часу у студії відверто незбалансований склад гостей. Сторону чинного президента Порошенка представляє на початку прайму лише політолог Володимир Цибулько, а в самому кінці — народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олексій Гончаренко. Натомість у студії постійно є представництво «Опозиційної платформи — За життя» (народні депутати Юрій Павленко, Нестор Шуфрич, Юрій Бойко, Наталія Королевська), їхні політтехнологи (Вадим Карасьов і Руслан Бортник), ті, хто в різних статусах (то гостей, то ведучих) постійно проводять в ефірах каналу лінію «Опозиційної платформи — За життя» (Дмитро Співак і Євген Червоненко), колишні ідейні регіонали (Олександр Лавринович і Михайло Охендовський) і жорсткі критики Порошенка з різних таборів (екс-кандидат у президенти Ілля Кива й народні депутати — позафракційний Дмитро Добродомов, член фракції «Батьківщина» Іван Крулько і член фракції Радикальної партії Ігор Мосійчук). При такому складі гостей баланс думок у студії порушується перманентно.

Карасьов каже, що «команда <Порошенка> рассчитывала на 40 %» — ведучі не уточнюють, звідки така інформація в гостя. Карасьов далі: «…С меньшим разрывом, ставилась такая задача. Для чего? Для того, чтобы зафиксировать вот этот результат, добиться досрочных выборов, на этом результате попасть в Верховную Раду и стать лидером вот этой национал-патриотической оппозиции. Убрав там Тимошенко, Гриценко, Гройсмана и так далее». Тут, як на мій погляд, цікаво, що пан Карасьов забуває, а ведучі йому не нагадують, що про дострокові вибори парламенту всі ці тижні, та й на цьому ж ефірі, активно говорять представники лише однієї політичної сили — «Опозиційної платформи — За життя».

Карасьов просуває нову пропагандистську тезу (принаймні, до цього моменту в ефірах ток-шоу на інформаційних каналах цієї тези в такій аргументації від «широкої команди “Опозиційної платформи — За життя”» я ще не чув): «Почему президент Порошенко проиграл эти выборы? Не потому, что он устаревше выглядит. Не потому, что Зеленский молодой, а он старый. Ему 52 года, Зеленскому 41. А какая огромная разница в политической стилистике и так далее. Но главное вот что, надо понять одно. Я как политолог сейчас скажу. 20 лет назад начался национально-правый поворот в украинской политике. 20 лет назад началось вот это всё. Практический курс, практическому воплощению вступлению в ЕС и НАТО. Началось это с победы Кучмы и прихода к премъерству Виктора Ющенко. И вот эта национал-патриотическая волна 20 лет, ну больше не бывает циклов этих. Понимаете, она спадает сегодня. Посмотрите геополитику внешнюю, мировую. НАТО — в кризисе, Европейский Союз — в кризисе. <…> Знаете, что обидно, что, если придут новые люди сейчас, и будет то же самое. Там через 5 лет в НАТО будем вступать, через 5 лет в Европейский Союз вступать и так далее. Я был сторонником, но 10-15 лет назад, когда это было практически выгодно. И практически можно было это сделать. <…> Но всё уже, поезд ушёл, запоздали мы. <…> Значит надо менять курс. Понимаете, проиграл курс. Не президент проиграл, он боец, он старался, делал всё возможное и невозможное, на грани незаконной, на грани грязных технологий, но проблема в том, что курс проиграл, понимаете? Курс надо менять, делать более прагматичным, с учётом того, что происходит в мире, и в чём нуждается Украина. Хватит навязывать нам, не будет независимости той, которую в партизанских лесах Западной Украине омриювалы. Не будет той независимости, которую омриювалы диаспора в Канаде и США, которую нам хотели навязать в начале 90-х годов. Не будет той независимости Украины, которую придумали “донецкие” для себя в своё время. Не будет той независимости, которую русские хотят. <…> Мы должны сейчас тактично, прагматично, с учётом изменений в стране и мире создать наконец-то ту независимость, которая будет устраивать не бывших вояков УПА-УНСО, не бывших ветеранов Красной Армии, не бывших коммунистов, не бывших, так сказать, “донецких”, и так далее, не тех кто сидит в диаспоре, а будут устраивать тех, кто тут живёт, работает, растит детей и будет жить дальше. А не сидеть где-нибудь за кордоном и учить нас, как нам жить и какая должна быть Украина. Вот это главный урок. <…> Это говорит о том, что люди не до конца понимают, почему они проиграли. Они думают, что проиграли случайно, и люди не оценили из заслуг и так далее». Ведуча Ганна Степанець погоджується з гостем: «Вадиме Юрійовичу, а як можна усвідомлювати свою власну невідповідність викликам часу, змінам, швидкостям»? Карасьов: «Надо мозги включать. Курс на евроатлантическую интеграцию я слушаю 25 лет, с начала 90-х годов. И что? И я в вашей студии сказал, вот то что внесли в Конституцию, всё! Больше не будет этого!» Степанець: «А це було електоральним фактором вагомим?» Карасьов: «Правильно! Люди не хотят, чтоб мы жили по условиям русским и по условиям западным. Вот и всё!»

Юрій Павленко нагадує стару тезу про «розкол країни»: «Україна дала чітку відповідь на політику роздору, розколу, роз’єднаності. Я думаю, цим голосуванням сьогоднішнім ця політика буде завершена. І ще одне. Ніколи… забув, на жаль, Петро Олексійович як один із уроків. Ніколи не став свої власні інтереси вище державних, коли берешся управляти Україною». На ці два спічі ведучі не дають відповісти Володимиру Цибульку, а переходять до теми екзит-полів.

Протягом ефіру без опонентури представники «Опозиційної платформи — За життя» критикують і звинувачують чинну владу і президента і просувають свою політсилу і її ідеї.

Шуфрич: «Что там Пётр ещё хочет защищать? Ему придётся защищать себя. Не свою там политическую силу, какие-то там принципы, оппозицию какую-то. Ему себя надо будет защищать. У меня к нему есть три вопроса: кто убил людей на Майдане? Раз он хочет остаться в политике. И я надеюсь, что Зеленский задаст ему этот вопрос. Кто убил людей в Одессе 2 мая? Я хочу в конце-концов знать ответ на этот вопрос. И я хочу знать, кто его надоумил (а если он сам принял это решение, то сам и должен ответить) 30 июня пойти воевать 14-го года. После чего и произошли все эти трагедии». Тут ведучі мали б нагадати Шуфричу і глядачам, що, як мінімум, людей на Майдані вбивала влада Януковича, до якої він сам був тоді причетний, а трагедії війни почалися значно раніше 30 червня 2014 року й винною в цих трагедіях є Росія, а не українська влада.

Бойко: «Это приговор не только уходящему президенту, это приговор всем ветвям власти. И парламенту, который за п'ять-то лет превратился, в общем-то, в подносчика… <нерозбірливо> для президента, и занимался политическими амбициями. Это приговор правительству, которое поднимало тарифы, цены, всё что угодно творило, кроме того, чтобы заниматься экономикой. И с усчётом этого я считаю, что парламент в таком виде должен быть переформатирован как можно скорее».

Бойко: «Почему нас поддержало такое большое количество людей? За меня проголосовало больше двух миллионов. А парламентская сила сегодня получит ещё больше, с учётом нашей позиции. Потому что для нас непринципиальна какая-то должность или участие в коалиции или какие-то кормушки бюджетные. Сегодня стоит вопрос чтоб мы решили вопросы, которые волнуют украинцев. В первую очередь это вопрос завершения войны. И мы будем настаивать на том, чтоб этот вопрос сдвинулся наконец-то с мёртвой точки. Потому что уходящий президент, который превратился в президента войны и бедности, он показал его пример, что люди такого терпеть больше не будут. И вот то, что мы сделаем, мы будем настаивать на проведении официальных переговоров, официальной делегации от Украины с официальными директивами, утверждёнными указами президента и без всяких там отставных политиков при всём к ним уважении, но это должна быть позиция государства». Тут ведучі повинні були уточнити в гостя, які саме переговори, кого з ким і на яких умовах ідеться.

Бойко знову називає мовний закон «законом об уничтожении русского языка», говорить про «сітки» штабу Порошенка тощо.

Червоненко: «Я дико нервничал, особенно дебаты и сегодня до 15:35 я боялся теракта, я всё-таки безопасник. И зная повадки своего бывшего соратника и особенно его команды, ястребиной части. Потому мне на Бессарабке с 4-го этажа всё-таки слили, что всё договорено, он идёт в Верховный Совет и даже пожмёт руку. Но он позвонил по телефону — в этом весь Пётр Алексеевич. Мне позвонил один генерал и говорит… майор... Порошенко так волновался, был ли кто в военкомате, что сейчас он должен пойти в военкомат и предложить свой богатый опыт главнокомандующего в зоне АТО. <…> Я не понял, что говорит Порошенко, потому что, если он идёт в оппозицию, он что в “Батькивщину” к Тимошенко придёт, я не понимаю. Я многого не понимаю».

Королевська: «Вот люди 5 лет страшно страдали. Не до шуток. До аплодиса, до холода, войны, унижения, оскорблений, люстрации, преследований. Вот эти 5 лет, вот этот ужас, который пережили люди. и сегодня они пришли на избирательные участки, и в первую очередь они проголосовали против вот этой 5-летней власти, этого кошмара, в котором жила страна. <…> Мне кажется, празднует сегодня вся страна, вот если б у людей было бы что накрывать на столы, то выносили бы столы, накрывали, потому что до конца никто не верил, что смогут эту власть мирным путём переизбрать».

Ведуча Степанець сама артикулює тезу про «розкол країни»: «Ви сказали, говорячи про мовний закон. Про тему розколу. Ми, журналісти, і все наше суспільство, чудово розуміємо, що політтехнологи за всі ці роки, вони призвичаїлись працювати виключно з тими темами, які працюють на розкол. З темами конструктиву і темами, які працюють на об’єднання, працювати значно важче»…

Ведучий Володимир Полуєв каже таке: «Пана Луценка не було сьогодні в штабі Петра Порошенка, як і Віталія Кличка, людей, які підтримували діючого президента. Чому?» Степанець: «А раніше Оксана Сироїд, як вам відомо, як фейсбукеру такому серйозному, писала у себе в фейсбуці, що чутки якісь там ходять, ширяться Радою, що Луценко може залишитися при своїй посаді і за нового президента». Полуєв: «Домовляється». Степанець: «То припущення, чутки. Плітки». В ефірі інформаційного каналу ведучі самі ж поширюють чутки і плітки.

І Червоненко, й Шуфрич, і Бойко дякують Полуєву, Степанець і журналістам каналу «112» «за несгибаемую позицию в эти годы». За законами професії, позицією журналіста має бути безсторонність, а не підтримка «Опозиційної платформи — За життя».

На каналі NewsOne у марафоні «Вибір 2019» була схожа картина за складом гостей студії. Так само постійно був хтось із представників «Опозиційної платформи — За життя» (народні депутати Юрій Мірошниченко, Нестор Шуфрич, Юрій Бойко, Юрій Павленко), їхні політтехнологи (Вадим Карасьов, Володимир Кацман), їхні постійні спікери (Євген Червоненко, Дмитро Співак, журналіст Юрій Молчанов і Андрій Пальчевський у включенні зі штабу Зеленського), їхні симпатики (екс-генпрокурор Святослав Піскун, екс-народний депутат Віталій Журавський, екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко) і жорсткі критики влади й Порошенка з різних політичних таборів (член фракції «Батьківщина» Сергій Власенко і вже згадані народні депутати Ігор Мосійчук, Іван Крулько, Дмитро Добродомов, той же Ілля Кива, політтехнологи Михайло Чаплига й Кирило Куликов). Сторону Порошенка в окремі відрізки часу представляли лише Олександр Горган і політологиня Олеся Яхно. Тож баланс думок у студії порушувався постійно не на користь чинного президента і влади в цілому.

Євген Червоненко так розвиває тему з «повстанцями»: «Хочу сказать о “повстанцах” Донбасса. Потому что эта власть, когда выгодно называет их “украинцами”, а когда выгодно — “террористами”». Ігор Мосійчук: «А ви вважаєте їх “повстанцями”?» Червоненко: «Я считаю, что эти люди, как в 2004 году, когда мы закрыли рот Кирилленко, и сняли эту проблему». Мосійчук: «Я питаю, ви вважаєте їх “повстанцями”?» Червоненко: «Я считаю их, можете меня пока ещё не поздно к СБУ, я считаю, что там воюют граждане Украины против нас. <…> Они отстаивают свой взгляд». Мосійчук: «Тоді палестинські терористи також відстоюють свій взгляд. Давайте будемо чесними і не будемо захищати терористів». Червоненко: «Когда вы кричите “Крым — наш”, то надо, чтоб люди захотели, чтоб был Крым наш. И Донбасс тоже. Потому что военно вы не возьмёте. Это ваши дешёвые политические понты». Ведучий Василь Голованов не втручався в цю суперечку, хоча Червоненко каже, як мінімум, дві неправдиві маніпулятивні речі: влада не називає учасників збройних формувань ворога «украинцами», так називають мирних людей на окупованій території, проти України воюють гібридні війська, керовані російськими військовими.

Політтехнолог Куликов каже: «Гонтарева, Свинарчук, Кононенко, Вовк, даже Гройсман — это всё маски Петра Алексеевича. Это разные маски Петра Алексеевича Порошенко, которые он одевал и снимал по собственной надобности. Просто перед новым президентом, который не будет таким, в силу своих человеческих способностей, в силу своего опыта и всего остального он не будет таким». Це ще було до закінчення голосування й тут ведучий зробив зауваження гостю за агітацію.

Співак викладає звичні пропагандистські тези: «Кто-то из этих генералов, которые 5 лет мародёрствовали, кто-то из них сядет в тюрьму за всё то зло, которое они сотворили? Важно, кто возглавит Министерство иностранных дел… С нами уже полмира не разговаривает. От нас уже шарахаются, я не знаю, как от чесоточных каких-то. С Польшей мы поругались, с Венгрией, Израилем. С Россией это вообще отдельная история. Этот господин Климкин уже превратил, это не международная политика, это “чего изволите”. Мне унизительно и стыдно в последние годы смотреть и наблюдать за нашей страной. В конце-концов мы должны отстаивать проукраинскую позицию, а не проамериканскую и так далее. Конечно, очень важный вопрос полной, тотальной реформации, реформирования, модернизации Службы безопасности Украины. Потому что так послушаешь наших, у нас полстраны каких-то агентов бегает. Агентов Кремля, Моссада, не поймёшь, полстраны бегает агентов. Спрашиваю я: кто-нибудь сядет в тюрьму? Из Службы внешней разведки, контрразведки, кто-то ответит перед судом? <…> И конечно наши с вами бытовые человеческие вопросы. И медицины, уже ООН, ЮНИСЕФ на прошлой неделе объявило катастрофический приговор для нас, что Украина последняя в мире по приросту заболеваемости корью. Это ж катастрофа». Тут і пропагандистська теза про «зовнішнє управління», і безпідставне узагальнення «полмира не разговаривает», і огульні обвинувачення на адресу військових, СБУ й розвідки, й навіть обвинувачення влади у ситуації із захворюваннями на кір (до чого тут влада? Це довгостроковий наслідок розкрученої ще з 2008 року кампанії проти щеплень).

Принагідно також присутні лають Омеляна, Супрун і медреформу без можливості опонентури.

Після оголошення результатів екзит-полів журналіст Юрій Молчанов каже таке: «Более двух третей Украины последний год, а кто-то и 5 лет ждали этой минуты. Когда мы скажем все вместе: до свиданья эпохе лжи, лицемерия, коррупции, страха, и всего того, что нас держало все эти 5 лет. Я не хочу больше жить в стране, в которой нормальные телеканалы за правду давят, а на других телеканалах, в том числе и вчера могли распространяться фейки. И каждый день эфира мог подарить генеральному прокурору 100 уголовных дел на огромное количество лжи, ненависти, нарушений закона и стравливания людей. Я не хочу жить в стране, в которой людей начали ссорить по религиозному признаку, и тот самый Томос, который нам морочил голову полгода, не признала ни одна церковь в мире, половина церквей в мире его не признала. И рассорили людей по всему мировому православию. Я не хочу жить в стране, где царит ложь, где мне каждый раз говорили, что я там какой-то агент или ещё что-то». Тут мені дивно чути, наприклад, про те, що за правду тиснуть на телеканали, від людини, яка на цих каналах усі ці роки абсолютно вільно критикувала й лаяла владу. І звинувачення когось у фейках в ефірі каналу, який сам поширює фейки (як видно навіть із цього моніторингу).

Мосійчук: «73 % Володимира Зеленського — це не рейтинг Зеленського. Це акт суспільної помсти Порошенку за 5 років мародерства, 5 років пограбунку країни, 5 років політичних репресій і тому подібне».

Тезу про необхідність негайного розпуску Верховної Ради озвучують і Співак, і Шуфрич, і Мірошниченко, й Павленко, й Карасьов.

Шуфрич маніпулює фактами: «Более 70 % украинцев считают российский народ дружественным. И Порошенко этого не услышал. Вот эту, вы знаете, какую-то патологическую антироссийскую истерию, какую-то личную русофобию, хотя я уверен, он ею не страдает, он возвёл в государственный ранг, то есть это стало государственной политикой, и вот он получил ответ. Вот эти 70 %, которые считают российский народ дружеским, и сказали ему «нет». Хватит спекулировать на войне, а самому на ней мародёрствовать». Це чиста маніпуляція, оскільки, як показує соціологія, 73 % за Зеленського склали люди діаметрально протилежних поглядів — від відверто проросійських до відверто антиросійських. «Антиросійською істерією» політик називає те, що влада вважає Росію країною-агресором. Крім того Шуфрич просуває тезу про необхідність закону про референдум, щоб за його допомогою розв’язувати «кризу на Донбасі» (як він називає війну). Ведучий мав би нагадати Шуфричу і глядачам, що анексія Криму й окупація Донбасу саме й починалися з імітації там і там «референдумів».

Шуфрич згадує про українських політв’язнів у Росії: «62 наших удержанных. Виктор Медведчук сказал: их можно освободить за 35 дней. Это ещё может сделать и Порошенко. Надо дать понятную команду в СБУ и освободить наших ребят, это реальность. Начать реальные переговоры по морякам. Я возьму на себя смелость предположить, что Порошенко выгодны были наши моряки в России, потому что на этом можно было спекулировать, на этом можно было поднимать псевдопатриотизм, потому что когда бы они вернулись, это уже не было бы темой для пиара». Мені здається, що ведучий мав би поцікавитися в гостя, яким саме чином президент може звільнити моряків, давши команду в СБУ, що саме має на увазі Медведчук, говорячи про можливість швидкого звільнення моряків. І ще один момент: цю думку представники «Опозиційної платформи — За життя» вже не вперше озвучують.

Компліментарне й симптоматичне запитання ведучого Голованова до Бойка: «Юрій Анатолійович, хочу вас попросити дати оцінку виборам, які відбулись, аналіз передвиборчої гонки, перегонів в цілому, тому що ми пам'ятаємо, ви брали участь в ній і посіли четверте місце, це високий результат...»

Бойко: «Что самое главное, и позитивное, и ценное в этих выборах: что традиционная украинская политика с договорняками, с подкупом, с админресурсом она уже уходит. На первый план выходит идеология. Если людей зацепила идеология, если они видят, что кандидат или политическая сила её поддерживают, держатся, защищают своих избирателей, они за них проголосуют». Гадаю, пан Бойко мав на увазі себе зі своїм «високим результатом» у першому турі. Але, враховуючи впевнену перемогу Зеленського, було би цікаво запитати в Бойка, чи може він сформулювати ідеологію переможця виборів. Ну і, власне, до «ідеології» «Опозиційної платформи — За життя» теж є дуже багато запитань.

Журавський: «Виявляється, в Україні нема міжконфесійного конфлікту. Він штучний. І цей конфлікт зробив оцей чоловік Петро Порошенко. Він всю свою політику побудував на розколі країни: мовному розколі, релігійному розколі і отримав те, що по заслугам і мав отримати».

На Прямому каналі марафон «Вибори 2019». На одному з майданчиків знову ведучим був політтехнолог Тарас Березовець. У студіях тут були як прихильники (народні депутати від Блоку Петра Порошенка Артур Герасимов і Валерій Карпунцов, заступник міністра Юрій Гримчак, політтехнологи Тарас Чорновіл, Віктор Уколов, Віктор і Сергій Тарани, Олексій Гарань, письменники брати Капранови, Андрій Кокотюха і Сергій Поярков), так і помірні критики влади й Порошенка (позафракційні нардепи Павло Кишкар, Остап Єднак і Ганна Гопко, представниця фракції «Народного фронту» Тетяна Чорновол), представників інтересів кандидата Зеленського не було. Тож стандарт балансу думок періодично порушувався.

Ще до закриття дільниць Карпунцов приховано агітував за Порошенка, згадуючи різноманітні успіхи чинного президента, й натякав на Зеленського, який «дає концерти в Москві». Ведучий Березовець не робив гостю зауважень.

Після закриття дільниць та оприлюднення результатів Національного екзит-полу у студії Матвія Ганапольського більше двох годин ішло обговорення досягнень Порошенка. Коли хтось із гостей намагався перейти до інших тем, ведучий зупиняв його й казав: «Я хотів би, щоб ми підсумували епоху Порошенка». Лише о 22:24 Ганапольський сказав: «А тепер давайте поговоримо про Володимира Зеленського», хоча в ході «обговорення епохи Порошенка» дехто з гостей принагідно із Зеленського глузував і Ганапольський це підтримував.

Загалом усю цю велику частину ефіру про Порошенка говорилося винятково з точки зору досягнень, негативи не згадувалися, реально критичних висловлювань на адресу чинного президента не було. Відколи ж почали обговорення, чого чекати від президента Зеленського, все було навпаки. На велику кількість негативних оцінок і прогнозів опонентури у студії не було, бо сторона Зеленського не була представлена жодним чином. Наприклад, на такі серйозні прогнози-звинувачення. Тетяна Чорновол: «Я буду говорити не так “епоха Порошенка” і “епоха Зеленського”, я буду говорити “епоха державних інтересів” і “епоха жартів, якоїсь клоунади”. Тому я хочу сказати, що у нас є два сценарії — позитивний і негативний. <…> Все залежить від того, як швидко наше суспільство прозріє. <…> Якщо суспільство швидко не прозріє, зважаючи на те, що Зеленський непрофесіонал, а значить слабкий, а за ним стоять люди доволі сильні, і ми знаємо, хто за ним стоїть. Тому негативний сценарій може полягати в тому, що, наприклад, зараз багато державних ресурсів буде віддано Коломойському. Зокрема, і те, що в команді Зеленського уже засвітився, наприклад, Дубина. А ми можемо згадати, що в 2010 році саме Дубина віддав державну “Укрнафту” Коломойському. Далі, за Зеленським стоїть Портнов, це означає, що може бути оскаржена наприклад конфіскація 1,5 млрд доларів коштів Януковича. За Зеленським стоїть Льовочкін, а це означає, що можуть бути зняті санкції проти Росії і введені миротворці на лінію розмежування, не на кордон, а саме на лінію розмежування, причому ці миротворці можуть ще й мати російське походження. <…> Позитивний сценарій для України залежить від того, як швидко прозріє народ. Скажу зразу: прозріти йому буде важко». Ганапольський: «Прозріє, що мається на увазі?» Чорновол: «Відносно того, що Зеленський не може викликати ніяких позитивних процесів в Україні».

Обговорення у студії постійно переривалося «терміновими», за визначенням ведучого, включеннями зі штабу Порошенка. Більшість із цих включень були просто інтерв’ю: з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, народним депутатом від Блоку Петра Порошенка Сергієм Березенком, першою заступницею голови ВР Іриною Геращенко, віце-прем’єркою Іванною Климпуш-Циндадзе. Я не побачив у цих включеннях нічого такого термінового, заради чого треба би було перебивати гостей у студії. Натомість не було включення зі штабу Зеленського о 20-й годині (коли стали відомими результати екзит-полів). Натомість Ганапольський сказав, що «там не було нічого особливого, він всім подякував».

У прямому включенні Олени Курбанової зі штабу Порошенка — надзвичайно велика кількість суб’єктивних думок — оцінок, висновків, і дуже довільні перекази думок інших людей: «Сьогодні ввечері ми побачили абсолютно унікальний приклад того, як можна з великою гордістю і з великою пошаною до всього українського суспільства визнавати, що так, ти сьогодні став другим. Але я хочу наголосити, що сьогодні Петро Порошенко, виступаючи вже після того, як всі почули офіційні дані екзит-полу, він сказав: хай бій програно, але війна триває. <…> Звичайно, що говорив, що його головне завдання, головне завдання його команди це зберегти та захистити всі ті безмежні реформи та досягнення нашої держави, які в нас вже є. І, власне, це означає, що він не має морального права йти з великої політики. <…> Загалом у штабі сьогодні була абсолютно сімейна атмосфера. Дуже багато колег і представників команди Петра Порошенка прийшли, аби його підтримати. Звичайно, що абсолютно всі вони говорили про те, що сьогодні в них немає смутку, бо головне завдання, яке ставив перед собою кожен політик, який підтримував чинного президента Петра Порошенка, це те, аби у нашій державі розвивалася демократія. Саме це ми сьогодні побачили. Жодного тиску, жодного впливу на волевиявлення громадян не було. А це означає, що ми вже дуже далеко відірвалися від якихось темних часів 2013-2014-го від попередніх влад, які передавали керування нашою державою фактично із рук в руки, тому, власне, їм є чим пишатися. Ну і, звичайно, величезні досягнення, які власне перейдуть вже новообраному президенту. <…> Нам залишається лише сподіватися, що новообраний президент зможе так само із часом заволодіти нашими серцями і ми будемо пишатись вже тим, що в нас є саме такий президент».

На 24 каналі телемарафон, який ввели Дарія Кудімова й Артем Овдієнко, у цілому був без маніпуляцій і грубих порушень. У включенні Альони Чернецької зі штабу Порошенка було кілька оцінок: «Петро Порошенко це та людина, яка не звикла програвати. Він взагалі не вміє програвати, він полюбляє боротися, і попри будь-який результат він і далі буде боротися, але вже за голоси на парламентських виборах». І це було сказано, ще до кінця голосування, коли агітація на користь кандидатів була забороненою.

На каналі «Еспресо» в марафоні «Вибори президента 2019» до закінчення голосування обговорювалися передвиборні технології, сильні і слабкі сторони двох кандидатів. Оскільки ведучі не робили обмежень, місцями те, що казали гості, виглядало як прихована передвиборна агітація, тим більше, що всі гості були між собою згодні в тому, що переможе Зеленський.

Не було маніпуляцій і порушень стандартів у «Великому вечорі» з Василем Зимою.

У включення зі студії каналу під ЦВК Марини Данилюк-Ярмолаєвої не було нової інформації, натомість були власні неавторизовані висновки й заклики (мені часом здається, що ця ведуча плутає роботу журналіста з діяльністю політика): «Знаєте, нам треба ставитися до президента, незалежно, хто стане ним — Петро Порошенко чи Володимир Зеленський, — не до як сакральної фігури, а як до людини із плоті й крові, і бажано як до найманого працівника. Тому що цю особу вибираємо ми своїми руками на наступні 5 років і її треба контролювати. Тому що найцікавіше почнеться не 22 квітня, коли ЦВК оприлюднить перші результати, і не в кінці травня, коли буде інавгурація, а найцікавіше, нагадую вам, почнеться з перший чисел червня. Тому що Росія напередодні другого туру виборів наклала певні обмеження на імпорт дизельного палива та нафтопродуктів. Все це робиться на користь Віктора Медведчука, кума Володимира Путіна, для того, щоб він став монополістом дизпалива в Україні, і щоб, відповідно, він збільшував свої статки і після того, як країна обере нового шостого президента. І, відповідно, мав матеріальні ресурси, щоб впроваджувати свою проросійську політику надалі. Тому не заплющуйте очі і не опускайте руки 22 квітня, тому що найцікавіше все лише попереду. І плюс нам треба контролювати ті реформи, які уже були зроблені, щоб не відкочувалася назад гуманітарна політика, щоб була продовжена історія з ухваленням закону про мову, і щоб лишалися квоти на українське кіно і українську музику». Тут і ведучий у студії Зима не втримався від оцінок: «Дякую тобі за тверезі думки і тверезу оцінку того, що відбувається».

У «Політклубі» Віталія Портникова маніпуляцій і грубих порушень не було, хоча у студії не було жодного представника кандидата Зеленського.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Фото: скріншот

~insertother~

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1689
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду