Сьогодні, 18 грудня, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України в Будинку кіно святкує своє 15-річчя. 15 грудня 1994 року був затверджений перший склад Національної ради за пропозицією обох гілок влади - президента і голови Верховної Ради. До неї увійшли Віктор Петренко (голова), Іван Мащенко, Віктор Погорілко, Олег Яремчук, Олександр Кочетков, В'ячеслав Кудін, Олександр Ляхов, Микола Слободян.

Хоча початком історії регуляторного органу дехто вважає інші дати: 21 грудня 1993 року, коли набрав чинності закон «Про телебачення і радіомовлення», який уперше задекларував створення Національної ради, або 25 квітня 1994 року, коли указом президента Леоніда Кравчука була створена Національна рада.

За 15 років регуляторний орган проліцензував 1638 телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги.

Головували в Національній раді за цей час Володимир Барсук, Віктор Петренко, Борис Холод і Віталій Шевченко. А членами встигли побувати 39 фахівців: Володимир Барсук, Віктор Кисін, Анатолій Михайленко, Анатолій Москаленко, Віктор Погорілко (двічі), Мирослав Попович, Володимир Цендровський (двічі), Олег Яремчук (двічі), Віктор Петренко, Іван Мащенко, Олександр Кочетков, В'ячеслав Кудін, Олександр Ляхов, Микола Слободян, Сергій Аксененко, Микола Княжицький (двічі), Микола Червінчук, Віктор Лешик (двічі), Юрій Покальчук, Микита Потураєв, Микола Баграєв, Володимир Грановський, Юрій Плаксюк (двічі), Борис Холод, Юрій Шкарлат, Віктор Понеділко, Віталій Шевченко (двічі), Володимир Манжосов, Олександр Мартиненко, Тетяна Лебедєва, Віктор Павленко, Микола Фартушний, Олександр Бутко, Ігор Курус, Владислав Лясовський, Андрій Мирошніченко, Юрій Сторожук, Тетяна Мокріді, Оксана Головатенко.

Національна рада вже отримала привітання від Ради Європи та ОБСЄ. А тепер її вітають читачі «Детектор медіа», яких ми запитали, чого б вони побажали на майбутнє Національній раді, а від чого хотіли б її застерегти.

Вальдемар Дзікі, генеральний директор ТРК «Україна»:

- Я хочу побажати їй всього хорошого. Бажаю більше часу для стратегічних рішень. Це вже другий регуляторний орган, з яким я працюю. І є різні думки щодо того, чи це взагалі потрібно. Я думаю, не варто казати, що цей орган не потрібний. Адже якщо на медіаринку нічого не регулюється, то це для країни може бути небезпечним. На наступний рік, думаю, перед Нацрадою будуть поставлені нові завдання, оскільки будуть інші технології. І ті питання, яким вони зараз приділяють багато часу (контроль, розподілення частот), скоро не будуть такими яскравими. Тому що нові технології дозволять, приміром, дивитися певні канали в інтернеті. Тоді постануть нові питання регулювання ринку, і без цього органу буде дуже складно. Наступні 15 років Нацрада працюватиме і фокусуватиметься на головних завданнях та розбудові ринку, наприклад, на цифровому мовленні, не зосереджуючись на деталях. Гадаю, Нацрада нам допомагатиме. А зараз у них багато завдань, які, на мою думку, у наступні 5 років вже не будуть актуальними.

Катерина Котенко, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету:

- Бажаю, щоб залишалися на роботі законним шляхом стільки, скільки треба, щоб було якомога менше прецедентів, які ставлять під сумнів незалежність Нацради (маю на увазі історію зі звільненням Владислава Лясовського), щоб Нацрада тільки сприяла розвитку телерадіоінформаційного простору України. А застерегти хочу від перешкоджань.

Загалом з рішень 2009 року не було жодного - ані позитивного, ані негативного - стратегічного рішення, яке вплинуло б на розвиток індустрії на майбутнє. Всі рішення були тактичними і точково вирішували ситуацію конкретно на сьогодні. Немає стратегічних рішень щодо «цифри», щодо суспільного мовлення. Немає відповіді на запитання, яким повинен бути телерадіопростір через 5 років? Яка кількість загальнонаціональних мовників потрібна країні? Зараз за допомогою Нацради може з'явитися або не з'явитися новий загальнонаціональний канал. Досі не з'ясоване мовне питання (є мовні рекомендації і їхнє вибіркове застосування, але немає загальної відповіді). Тому бажаю, щоб Нацрада за рік-два знайшла відповіді на ці та інші стратегічні запитання. Можна хоча б розпочати цей процес, заявивши, наприклад, п'ять тем, якими Нацрада займатиметься протягом 2010 року.

У приклад хочу навести наших найближчих сусідів. Польща, наш партнер по «Євро - 2012», прийняла ряд стратегічних рішень сприяння галузі на рівні уряду, президента і ради крайової з телебачення, пов'язаних із запуском нових технологій і поясненням людям, що, де і як вони зможуть дивитися. Росія підготувала концепцію розвитку телерадіоінформаційного простору на 2010 рік, де прописані речі, на які звертатимуть увагу. У Росії різні державні органи визначають пріоритетні напрямки розвитку для країни, і медіа спрямовуються по них. Минулого року такою темою була культура, а наступного буде охорона здоров'я.

Наталія Клітна, генеральний директор асоціації «Укртелемережа»:

- 15-летие - это серьезная дата, орган набирает силы, он уже не такой молодой, аппарат устоялся, есть наработанный опыт работы. Пожелать хочу, конечно, успехов в работе, в развитии телерадиоинформационного пространства. Основное пожелание - избавиться от двойных стандартов в работе: чтобы ко всем субъектам хозяйствования был абсолютно одинаковый подход. Особенно желаю обратить внимание на деятельность провайдеров программной услуги. Чтобы соблюдался принцип технологической нейтральности ко всем провайдерам, независимо от того спутниковые они, эфирные (МИТРИС, MMDS, телесело) или кабельные.

Предостеречь хочу в том, чтобы внимательнее относились к законодательству и строго его выполняли, чтобы все нормативные документы, которые регулируют сферу деятельности субъектов хозяйствования - телевещателей или провайдеров - строго соответствовали законодательству. Тогда, наверное, будет меньше судебных процессов.

Учитывая, что Нацсовету 15 лет и уже есть определенный опыт, желаю, чтобы в следующий свой рубеж (юбилей) они взяли только все то положительное, что было наработано. Например, тесное взаимодействие с общественными организациями и широкое обсуждение решений общественностью. Решения Нацсовета за собой несут очень серьезные последствия. У этого органа очень большое будущее, и если он выполнит пожелания, то сможет, наконец, построить цифровую сеть в Украине.

Іван Адамчук, генеральний директор 5 каналу:

- Бажаю, щоб члени Нацради були здорові і не ламали ноги. (спеціальне побажання для члена Нацради Тетяни Мокріді, яка поламала ногу після засідання 16 грудня - ред.)

Олена Бондаренко, народний депутат України, фракція Партії регіонів:

- У Нацсовета - праздник, так сказать, день рождения. В такие дни принято желать много хорошего и не вспоминать о плохом поведении или отвратительных поступках «виновника» торжества. Поэтому, не отступая от прекрасной традиции, пожелаем Нацсовету работать на благо украинского эфира и зрителей, мудрости Соломона, способности ставить интересы дела выше своих собственных. По-человечески, здравия, достатка, взаимной окрыляющей любви, верных друзей.

От чего надо предостеречь Нацсовет? От злоупотреблений, коррупции, субъективных решений и кумовства.

Олександр Борисенко, екс-генеральний продюсер каналу «Мегаспорт»:

- Я побажаю Нацраді розпуститися і ліквідуватися, бо це не потрібний Україні орган, який не виконує державні функції, а захищає тільки свої власні інтереси.

Василь Ілащук, президент Національної телекомпанії України:

- Ми щиро вітаємо Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, всіх нинішніх і колишніх її членів, та бажаємо щастя, здоров'я, невичерпної енергії, успіхів і творчої наснаги у їхній нелегкій праці. Адже від них великою мірою залежить, яким буде радіо- та телеефір України. Бажаємо, щоб у майбутньому вони й надалі рішуче захищали національний інформаційний простір. А застерігаємо від спокус, які можуть виникнути на цьому нелегкому шляху. Найголовнішим є те, щоб Національна рада дійсно відповідала назві «Національна».

Микола Княжицький, генеральний директор ТВі, екс-член Нацради:

- Я хочу побажати Національний раді, щоб не було на неї впливів з різних боків. Тому що, коли я був членом Нацради, такі впливи були доволі сильними. А застерігати - це не моя справа. Ми як суб'єкт ринку від них залежимо, як і від інших державних органів, тому буде некоректно їх від чогось застерігати.

Ірина Лисенко, генеральний директор Нового каналу:

- Якщо чесно, то останнім часом, я б сказала, Нацрада повернулась ближче обличчям до каналів. Оскільки раніше вона вдавалася переважно лише до каральних санкцій. А зараз, чи то через зміни всередині, чи через інші фактори, обличчя Нацради стає більш людським. Я би їм побажала думати перш за все про індустрію, а не власні інтереси. Найбільший виклик, який стоятиме перед цим складом наступного року, - ротація. А новій Нацраді нам доведеться бажати вже інші побажання і дивитися, як вони працюватимуть.

Валерій Юрченко, віце-президент Національної радіокомпанії України:

- Я побажав би, щоб Нацрада відійшла від принципів формування інформаційного простору з точки зору виключно бізнесу і повернулася до інтересів народу. Щоб вона всі свої дії звіряла з інтересами суспільства й не було ніяких рішень за домовленостями. Це принципове побажання, оскільки єдина серйозна вада Нацради - суто бізнесовий підхід. А застерегти хотів би від прийняття рішень, які непрофесійні, не підготовлені з точки зору суспільства, а приймаються в інтересах окремих посадовців чи бізнесменів.

Владислав Лясовський, екс-член Нацради:

- Я хотів би побажати Національній раді, щоб вона була менш заангажована і працювала, як цього вимагає законодавство й ті реалії, у яких вона діє. Щоб була об'єктивною й на неї не мали впливу ні політичні, ні адміністративні ресурси. Щоб працював здоровий глузд і чітка позиція по захисту власного інформаційного телерадіопростору. Щоб люди, які працюють в Національній раді, насамперед, були на боці глядачів і знаходили баланс та логіку дій між захистом інтересів глядачів і телерадіоорганізацій.

Мирослав Попович, академік Національної академії наук України, доктор філософських наук, професор, директор Інституту філософії Національної академії наук України, екс-член Нацради:

- Я їм бажаю всього найкращого і вірно служити справі свободи слова й демократії. Більш нічого не побажаю. Вони самі знають, від чого я хотів би їх застерегти... Якщо я бажаю їм служити справі свободи слова і демократії, то цим уже все сказано.

Володимир Бородянський, генеральний директор телеканалу СТБ:

Одна з найголовніших задач, яка зараз стоїть перед Нацрадою, - організація процесу переходу країни на цифрове телебачення, що потребує немало зусиль та затрат. Тому хочу побажати Нацраді залишатися лідером в цьому процесі, сил та наснаги.

Фото Яни Новосьолової, wordpress.com, http://www.umoloda.kiev.ua/, http://www.topclub.com.ua/, uts.dn.ua, телеканалу СТБ