Моніторинговий проект, здійснюваний «Детектор медіаю» та Інститутом масової інформації за підтримки міжнародного фонду «Відродження» та посольства Сполучених Штатів Америки, щойно розпочався, а ми вже отримали чіткі сигнали зворотного зв’язку. У ході круглого столу «Формування позитивного інформаційного контенту в телепросторі України», проведеного 2 жовтня за ініціативою заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка, на першу моніторингову публікацію «ТК» відреагував генеральний директор телеканалу ICTV Олександр Богуцький.

 

«У позитивних сюжетів є інша проблема, – сказав пан Богуцький. – Спробували б ви розповісти про прийнятий закон “Про акціонерні товариства”. Я п’ятсот раз казав собі не читати “Детектор медіа”, а нещодавно прочитав, і виявилося, що показати ювілей Леоніда Даниловича – це “политическая джинса”. І це також формально формує настрій суспільства. Бо не встиг ти показати щось позитивне, наприклад, про Юлію Володимирівну, яка мала нещастя поїхати у Вінницю передавати квартири багатодітним сім’ям, як це назвали “политическим пиаром”. Вчора було редакційне рішення показати у “Фактах” о 22.45 п’ятихвилинний сюжет про те, що “Промінвестбанк” не тріскає. А на другий день мене вже питають, скільки нам заплатили».

 

Нагадаємо, що, розглядаючи висвітлення події, про яку говорить пан Богуцький (насправді не ювілей Леоніда Кучми, а вручення стипендій його благодійного фонду), «Детектор медіа» відзначила як «такий, що виходить за рамки звичної корпоративної джинси», сюжет не ICTV, а Нового каналу. Причиною такої оцінки стала наявність у сюжеті наскрізної тези, що Леонід Кучма дбає про учнів краще, ніж чинна влада.

 

«Позитивні новини», або feelgoods, якими, якщо вірити керівництву ICTV (йдеться про давніші заяви, зокрема в інтерв’ю екс-шеф-редактора інформаційної служби каналу Олександра Бєлова), є ті матеріали, які ми кваліфікуємо як замовні, у багатьох випадках не відповідають стандартам інформаційної журналістики, оскільки: 1) не є безсторонніми (містять необов’язкові для висвітлення теми оцінкові судження, які формують позитивне ставлення аудиторії до певної особи, компанії, події, явища); 2) не є збалансованими; 3) факти у них не відокремлені від коментарів; 4) подекуди вони спотворюють картину дійсності, перебільшуючи масштаби певних подій або явищ і замовчуючи або применшуючи інші.

 

Наприклад, 2 жовтня на тому ж ICTV вийшло повідомлення про те, що фонд Олени Франчук (дружини власника каналу Віктора Пінчука) «АнтиСНІД» отримав подяку від мережі «Люди, що живуть із ВІЛ». Інформаційним приводом для повідомлення були збори активістів «ЛЖВ» у Форосі. Проте понад половину матеріалу було присвячено фонду: «Фонд "АнтиСНІД" отримав подяку одним із перших. Окрім конкретної допомоги ліками та консультаціями спеціалістів, фонд робить найважливіше – запобігає появі нових хворих, пропагандою та організацією масштабних шоу, за участю всесвітньо відомих зірок. Для фонду "АнтиСНІД" така подяка необхідна. Вона доводить, що його співробітники рятують людські життя». Це повідомлення хоч і присвячене приємній події в житті шляхетної і корисної для українського суспільства організації, насправді побудоване на малозначущому для аудиторії факті отримання подяки. Крім того, являє собою яскравий зразок коментарів, не відокремлених від фактів. Ефірний час дорого коштує, і замість панегіриків на адресу фонду можна було б, наприклад, використати його для нагадування глядачам якоїсь корисної інформації щодо убезпечення від ВІЛ/СНІДу.

 

За часів роботи моніторингової групи та експертної ради журналістської ініціативи «Не продаємось!» саме питання, по-перше, корпоративної джинси (повідомлень, що не відповідають стандартам, що створені в інтересах політичних, ділових або інших структур, прямо пов’язаних із власником телеканалу), по-друге, висвітлення доброчинних акцій – найчастіше ставали предметом суперечок між експертами. Позаяк єдиної позиції щодо того, чи вважати корпоративну джинсу (за яку канал, скоріш за все, не отримує грошей) «меншим злом», чи рівнозначною звичайній «комерційній», ми включаємо у моніторинг лише найбільш безпрецедентні матеріали такого типу.

 

Водночас, не слід забувати, що пасажі на зразок: «Освіта у найкращих університетах світу – така мрія може здійснитися для талановитої української молоді завдяки безпрецедентній програмі Фонду Віктора Пінчука "Всесвітні студії". Проект вартістю 30 мільйонів доларів забезпечить стипендії 500 студентам протягом 5 років. Це перша міжнародна програма фонду в освітній галузі. До того ж, організатори наголошують: конкурс буде відкритий та прозорий» (ICTV, 29 вересня, підводка ведучої Інни Шевченко) є де-факто рекламою і, відтак, порушують норму закону «Про рекламу», який забороняє розміщувати рекламні матеріали у новинах. І те, що державні наглядові органи, вповноважені стежити за виконанням законів у сфері телебачення і радіомовлення, не є досить компетентними, вільними і незалежними, щоби фіксувати подібні порушення і карати за них, не означає, що така практика перестає бути незаконною. До речі, Новий канал повідомив про цю саму освітню програму Фонду Пінчука нейтральним повідомленням із синхроном, яке, на відміну від матеріалу ICTV, не містило оцінкових суджень.

 

Корпоративна джинса, і зокрема той її різновид, який оповідає про філантропію власників телеканалів, залишається темою для серйозної дискусії. Чи є ці повідомлення рекламного характеру у новинах обов’язковою «моральною компенсацією» меценатам-власникам за кошти, витрачені ними на добрі справи? «Детектор медіа» запрошує своїх читачів та дописувачів ділитися думками з цього приводу.

 

 

 

30 вересня у «Событиях» ТРК «Україна» (ведуча Олена Кот) з’являється повідомлення про «провідну роль» ахметовського фонду «Ефективне управління» в ухваленні закону «Про акціонерні товариства». «Участники рынка ценных бумаг в ожидании скорейшего вступления в действие закона об акционерных обществах, принятого Верховной Радой 17 сентября. Он приводит деятельность АО в соответствие с международной практикой и избавляет от лишней бюрократии», – йдеться у матеріалі. Доповнюється повідомлення твердженням, що «ведущую роль в этом сыграл фонд "Эффективное управление", созданный по инициативе Рината Ахметова», та синхроном директора фонду Наталії Ізосимової. Повідомлення не містило ані інших поглядів на цей закон, ані посилань на конкретних експертів або «учасників ринку», яким належить наведена позитивна оцінка.

 

З пані Ізосимовою ми зустрілись і в програмі «Бізнес Плюс» СТБ 1 жовтня, де вона також коментувала закон «Про акціонерні товариства». «Это абсолютно экономический закон, который имеет колоссальное экономическое значение для инвестиционного климата, для экономического развития, для прозрачности ведения бизнеса. То есть, вот все то, что является нормой жизни бизнеса в других развитых экономиках», – стверджує директор фонду. У цьому ж повідомленні міститься і схвальний синхрон нардепа-регіонала Юрія Воропаєва. І, звісно ж, жодних інших думок щодо закону, який, за словами автора повідомлення, «чекали понад десять років, а тепер він чекає на підпис Президента».

 

1 жовтня у «Новинах» на Першому національному в сюжеті Сергія Никифорова про візит Юрія Луценка на виставку зброї «Захист» пролунала пряма реклама однієї з моделей гвинтівки: «На зміну легендарному Калашникову приходять ось ці штурмові гвинтівки "Тавор" – спільна продукція українського заводу "Фор" та ізраїльських виробників. Легкі та ергономічні, вони нічим не поступаються найкращим світовим аналогам, але при цьому ще й на 30% дешевші». І далі:

 

 

Особливо цікаво, що, оповідаючи про наступний стенд, автор сюжету вже не називає ані марки зброї, ані назви фірми-постачальника. Якщо це справді була прихована реклама, а не просто непрофесійність новинарів Першого каналу, то Міністр внутрішніх справ має всі підстави образитись, адже його використали як VIP-модель у цій рекламі, ймовірно, цілком безкоштовно. На Новому каналі також вийшов сюжет про виставку авторства Сергія Кутракова, проте тут не називали торгових марок та брали коментарі не у виробників зброї, а у представників науково-дослідного інституту МВС.

 

 

У програмі «Бізнес Плюс» СТБ 29 вересня (ведуча Тетяна Негоденко) – рекламний сюжет про «Укргазбанк», який, мовляв, на відміну від більшості банків дає позики навіть в умовах кризи. Як це зазвичай трапляється в подібних сюжетах, починають із узагальнення :

 

«Банкіри поволі оговтуються від загальної фінансової кризи і вчаться працювати в екстремальних умовах. За останні два місяці кредитів видали більше, ніж за півроку. Найбільше пощастило малому і середньому бізнесу, їх тепер не лише фінансують, а й консультують».

 

Після чого наводять синхрон директора департаменту банкінгу «Укргазбанку», таким чином прямо вказуючи на тих, хто «не лише фінансує, а й консультує». Далі:

 

«Особливо ж знадобляться фінансові консультації і початківцям. Приміром, "Укргазбанк" нині проводить для них конкурс бізнес-проектів, найперспективніші до нового року отримають фінансову допомогу на вигідних умовах.

 

Від ненав’язливого ілюстрування «Укргазбанком» відводять до загального: «Банкіри беруться допомогти і тим, хто хоче розширити бізнес, і тим, хто його взагалі ще не має. Тим часом фінансисти прогнозують: більшість банків відмовлятиме у позиках будівельникам через кризу в галузі» (останнє твердження, як бачимо, залишається анонімним).

 

Дистрибутори автомобілів Hyundai подбали про те, щоби вся Україна побачила їхню турботу про природу. Зокрема, за допомогою «Ділових фактів» ICTV 30 вересня. Сюжет Сергія Ставка був присвячений соціальному проекту «Зелений простір Hyundai», покликаному привернути увагу до екології. Special guest star – міський голова Мелітополя Дмитро Сичов. За словами мера, Мелітополь «подключился и благодарен компании за то предложение Hyundai, что мы участвуем в этой акции». Далі журналіст розповідає, що автомобілі цієї корейської фірми не раз відзначались у світових рейтингах (яких саме – залишилося загадкою) як найчистіші, а виробник постійно дбає про екологію. Про це ж – пряма мова комерційного директора «Hyundai Motors Україна» Геннадія Четверухіна. Завершується сюжет анонсуванням нових авто від Hyundai із «більш екологічними комбінованими двигунами», які мають з’явитися на українському ринку наступного року.

 

Затягнутися нешкідливим вихлопом мали нагоду й глядачі програми «Бізнес Плюс» на СТБ 30 вересня. У сюжеті Максима Сікори – та ж інформація про акцію та синхрони тих самих людей: Геннадія Четверухіна і мера Мелітополя Дмитра Сичова. На особливу увагу заслуговує перше твердження Максима Сікори: «У світі моду на екотранспорт наполегливо пропагують автовиробники. Хоча коштує це недешево і не має прямої комерційної віддачі, деякі підприємці не припиняють витрачати на розробки». Тим, хто в курсі, як «уболівають» автовиробники за екологічний автотранспорт, варто переглянути фільм «Хто вбив електромобілі?».

 

Компанію Nestle нещодавно запідозрили в тому, що її продукція містить меламін – речовину, якою начебто отруїлися тисячі китайських дітей. Певна річ, подібні підозри дуже небезпечні для компанії, особливо коли йдеться про дитяче харчування, тож «Нестле» поспішила подбати про позитивний піар. Допомогла їй у цьому Людмила Галка зі своїм сюжетом у програмі «Ділові факти» 1 жовтня. «Серед інших європейських виробників звинувачували і компанію "Нестле". Контрольні органи Китаю, у свою чергу, проаналізували продукцію всіх фірм на прилавках піднебесної. У товарах "Нестле" меламіну не виявлено», – стверджує вона. Запевнив у тому, що «Нестле» немає в числі фірм, які додають отруйну речовину до продукції, особисто директор із корпоративних зв’язків «Нестле Україна» Геннадій Радченко. Далі – трошки реклами:

 

«Дитяче харчування "Нестле" набуло широкої популярності в Україні. Лікарі запевняють: якщо немає материнського молока, ця продукція одна з найкращих його замінників», – стверджує авторка сюжету. Теза підтверджується словами заслуженого лікаря України Тетяни Знаменської:

 

«На сегодняшний день у нас выполняется ряд научных работ, которые подтвердили, что назначение в своем питании именно продуктов фирмы "Нестле", – а я хочу остановиться на "Преноне" кисломолочном, на "Анане" обычном, – это те смеси, которые помогают выхаживанию новорожденных детей».

 

Пані Знаменська хвалить дитяче харчування «Нестле» і в сюжеті іншої програми виробництва ESGroup – «Бізнес Плюс» СТБ 1 жовтня. Тут наведено також цілком рекламний синхрон: «На сегодняшний день, если смотреть в целом по питанию, которое представлено на рынке Украины, мы, конечно, остановили выбор на фирме "Нестле", потому что эта фирма зарекомендовала себя с положительной стороны как на мировом уровне, так и в Украине».

 

«Українські лікарі стверджують, сучасні суміші допомагають зменшити захворюваність серед немовлят, які живуть без материнського молока. Вдається підтримати імунітет дитини в перші півроку життя і нормалізувати мікрофлору кишковика», – йдеться також у сюжеті на СТБ. Формально це законно – норма закону «Про рекламу», яка забороняє використання лікарів або вбраних як лікарі акторів, стосується лише реклами медикаментів та медичного обладнання, але не дитячого харчування. До того ж, не стосується вона й прихованої реклами, якою, безперечно, є цей сюжет.

Ми звикли до того, що тренажери є невід’ємним атрибутом телемагазинів. 2 жовтня вони потрапили до програми «Бізнес Плюс» на СТБ, де рекламувався концерн «Інтер-атлетика». У підводці до сюжету Наталії Шемчук, як це часто трапляється, йдеться про загальні тенденції залучення українців до спорту, є посилання на анонімних «експертів», а на початку самого сюжету вміщений синхрон міністра молоді та спорту Юрія Павленка. І все це для того, щоби перейти до історії успіху однієї фірми: «Приміром, лідери ринку, компанія "Інтер-алтетика", охоплює майже всі напрямки бізнесу: від професійних тренажерів до товарів для дому. Зокрема, її тренажерами обладнано близько трьох тисяч залів. На виставці показали чергові новинки» (виділення наше – виникає питання, як саме авторка сюжету визначила, що ця компанія є лідером рику). Далі – синхрон генерального директора, який демонструє, власне, згадувані вище тренажери: «Это тренажер для мышц брюшного пресса "Абекостер" и гребной тренажер. Это новинки финтнес-индустрии. Они разработаны. И это тренажеры, которые предназначены для получения общей физической нагрузки». Насамкінець – про добрі справи компанії «Інтер-атлетика»: «Розвиток спорту починається з дітей, тому в Україні компанія вже облаштувала спортмайданчики у двохсот п'ятдесяти містах».

 

Гість студії «Ери бізнесу. Підсумки» 5 жовтня – «радник голови комерційного банку» (якого саме – не вказано; насправді це «Укргазбанк»), кандидат економічних наук Олександр Охріменко. Тема розмови – ситуація на валютному ринку.

 

У сюжеті Сергія Попова знов зустрічаємось із законом «Про акціонерні товариства». Журналіст починає з безпосереднього розхвалювання нового закону: «Керувати підприємством за новим законом стане простіше, а рішення прийматимуться швидше. Так строк повідомлення про проведення акціонерів зменшиться на 15 днів, вдвічі скоротиться і термін скликання позачергового засідання, якщо ж в товаристві менше, ніж 25 акціонерів – вони зможуть голосувати заочно. Та найголовніше – до управління не зможуть дістатися рейдери».

 

У сюжеті – два синхрони того ж народного депутата від Партії регіонів, голови підкомітету з господарського законодавства комітету Верховної Ради України з економічної політики Юрія Воропаєва, який уже траплявся нам на СТБ, а також синхрони члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Миколи Бурмаки та директора Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартина Райзера, які запевняють, що закон піде лише на користь українській економіці.Жодної іншої (критичної, несхвальної) позиції щодо закону «Про акціонерні товариства» у сюжеті немає. У разі, якщо, на думку авторів цього та іншого сюжетів, закон цілком влаштовує всі політичні сили (що так рідко трапляється в українській політиці), незрозуміло, чому його коментує лише депутат-регіонал. За інформацією «ТК», повної одностайності щодо ухваленого закону немає серед народних обранців навіть у фракціях, які голосували «за». До того ж, якби автори звернулися до експертів, то могли би почути чимало претензій до ухваленої редакції закону – навіть незважаючи на те, що більшість згодна з тим, що він необхідний.

 

У студії програми «Діловий світ. Тиждень» (Перший канал) 5 жовтня гостював президент «Надра-банку» Ігор Гіленко. Тема – ситуація на валютному ринку та у банківському секторі України. У його розмові з ведучою Наталкою Черемшинською, у цілому доволі змістовною та актуальною, як на момент фінансової кризи та переддень справжньої паніки на валютному ринку, був і суто рекламний момент: