Олександр Бєлов: «Є комерційна інформація, про яку глядач хоче і має право дізнаватися з наших новин»

10 Серпня 2007
20161

Олександр Бєлов: «Є комерційна інформація, про яку глядач хоче і має право дізнаватися з наших новин»

20161
Керівник інформаційної служби ICTV розповів «ТК» про плани на новий сезон, завдання, які ставляться перед командою «Фактів», і про походи журналістів у політику.
Олександр Бєлов: «Є комерційна інформація, про яку глядач хоче і має право дізнаватися з наших новин»

Робота шеф-редактора теленовин надзвичайно відповідальна, та водночас, як співалося у відомій радянській пісні, на перший погляд непомітна. Адже, бачачи на телеекрані ведучих і репортерів, глядач не замислюється над тим, хто організовує їхню роботу. Сьогоднішній співрозмовник «ТК» - приклад непублічного, але авторитетного фахівця у галузі теленовин.

 

Олександр Бєлов закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка в 1989 році. Працював на Українському радіо, в інформаційному агентстві «Укрінформ». Протягом довгого часу співпрацював з японською інформаційною агенцією «Кіодо Цусін», німецькою інформаційною агенцію DPA. Три роки був власним кореспондентом литовської газети «Respublika», яка формувалася за часів розвалу Радянського Союзу. На телебаченні вже більше десяти років. Спочатку працював на СТБ, останні шість років - на ICTV. Восени 2006 року, після того, як керівник інформаційної служби каналу Олександр Семирядченко пішов працювати в команду Президента, Олександр очолив новини ICTV.

 

- Олександре, які нові інформаційні або аналітичні проекти канал ICTV готує в сезоні 2006/2007?

   - Нових проектів поки що не буде. Ми спрямовуємо всі свої зусилля на те, щоб поліпшити якість наявних на ICTV програм. Не виключено, що якісь корективи будуть внесені у зв’язку з виборчою кампанією, яка розпочалася, і з’явиться нове ток-шоу або аналітична програма. Наразі ми чекаємо реєстрації учасників перегонів, аби побачити, скільки політичних сил змагатимуться за місце у Верховній Раді, і які саме. Ми не хочемо нікого не образити і прагнемо охопити якомого більше учасників передвиборчих перегонів і - можливо, на відміну від попередніх років, - детально розібратися в тому, що відбувається, і тих програмах, які представляють учасники виборчих перегонів.

 

- Що ж зміниться у новому сезоні? Чи буде оновлена студія та дизайн інформаційних програм? Чи не планується в найближчому сезоні появи нових облич у новинах ICTV?

-   Ані дизайн, ані ведучих новин ми змінювати не плануємо. Адже починається виборча кампанія, і в нас на це просто немає часу. Для нас головне зараз – зміст новин, їхня оперативність, актуальність та інформативність.

 

- Директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький повідомив «ТК», що ICTV разом із «1+1» та 5 каналом брав участь у конкурсі на отримання ґранту для проведення передвиборних теледебатів. Які результати конкурсу?

- Ми ще не знаємо результатів тендеру. Мушу сказати, що незалежно від того, які організації проводять тендери, які вимоги вони виставляють до учасників цих тендерів, ICTV завжди дотримувався принципу, що будь-які вибори, будь-які суспільно важливі події мають висвітлюватись. Ми не можемо прив’язувати свого глядача до якихось певних зобов’язань, він повинен отримувати максимум об’єктивної інформації, що дозволить йому самому розібратись у тому, що відбувається в країні.

 

(Від «ТК»: 7 серпня генеральний директор ICTV Олександр Богуцький сказав «ТК», що його канал насправді не претендував на ґрант від «Відродження» на проведення теледебатів. )

 

- У новому сезоні канали другого ешелону конкуруватимуть уже не лише між собою, але й з «1+1», рейтинг якого після тривалого падіння наблизився за деякими групами аудиторії до показників ICTV, СТБ і Нового. Чи зможете ви в новому сезоні наздогнати «1+1»? Якщо так, то за допомогою якого продукту?

- Рейтинг – це категорія, яку розуміють тільки телевізійники. ICTV вдалося досягти теперішнього результату завдяки тому, що ми з дуже великою повагою ставимось до свого глядача. Думаю, що ніякий дизайн, ніякі нові обличчя, ніякі суперсучасні технології, яких зараз дуже багато на телебаченні, не зможуть замінити тієї щирості та поваги до глядача, з якою працюємо ми. Я ставлю перед собою завдання максимально професійно робити те, що вмію, а не обігнати когось; те саме роблять наші журналісти, редактори і оператори. В результаті, самі бачите, маємо добрі рейтинги.

 

- Які завдання ви ставите перед інформаційною службою?

- Головне завдання будь-якого журналіста, що працює в новинах – бути першим. Це постулат інформаційника: новина живе доти, поки її не оприлюднюють. Це і є наш девіз. Оперативність завжди виграшна. Друге завдання, яке я ставлю перед нашою командою – стовідсоткова обєктивність. У висвітленні будь-якої конфліктної або проблемної ситуації ми прагнемо, аби були присутні всі точки зору. Єдине зауваження, яке тут можна зробити: не всі наші політики чи чиновники погоджуються висловлювати свою думку, хоча ми завжди надаємо таке право всім сторонам конфлікту чи проблеми. Коли вони відмовляються, доводиться порушувати цей стандарт, і мене це дуже бентежить. І третя позиція – актуальність. Інформаційна новина – це новина сьогоднішнього дня, але в країні і суспільстві відбуваються процеси, умовно кажучи, розтягнуті в часі – виховання дітей, охорона здоров’я, освіта, стан нашої культури. Тому ми завжди намагаємось висвітлювати і ці процеси, допомагаючи їм рухатись уперед. Бо, хоч як це банально може звучати, журналісти стимулюють розвиток суспільства. Їхні статті, публікації і репортажі – своєрідний метод спонукання політиків та державних службовців до якіснішого виконання своєї роботи.

 

- Чи вдається, на вашу думку, «Фактам» досягти балансу позитиву й негативу? Чи не видаються вам українські теленовини занадто песимістичними?

- Я можу порівнювати ситуацію на українському телебаченні раніше і зараз: десять років тому негативу було набагато більше. Я завжди кажу, що ні телекомпанії, ні газети, ні журнали, ні радіо новин не вигадують – ми просто віддзеркалюємо те, що відбувається в суспільстві. Моя мрія – працювати так, як працюють журналісти у Швеції. Там негативу точно нема: все погане – тільки за межами країни. Все інше – абсолютний позитив. Їхнє суспільство живе в якійсь такій аурі: всі проблеми або дуже швидко вирішуються, або не афішуються.

 

- Хіба такий тотальний позитив не може завадити обєктивності?

- Крім обєктивності, є ще й бачення. У шведів і в нас різне бачення подій, які відбуваються. Суспільство, дивлячись позитивні новини, не просто відчуває спокій і впевненість у завтрашньому дні, але й налаштовується на те, щоб постійно творити позитив. Гарні новини точно можуть вивести нас із політичної кризи.

 

- Коли вже ви згадали Європу, скажіть, чи вдалося нашим інформаційно-аналітичним програмам «підтягтись» до тамтешніх стандартів? І взагалі, чи потрібно це нам?

- Я вважаю, що нам це не потрібно. Так само деякі інші країни могли б «підтягуватись» до України, але їм цього не треба. У кожної країни своя історія, кожен народ має свою ментальність, власні проблеми. Тому я не вважаю, що для всіх теленовин у світі потрібні якісь єдині стандарти. Чого нам бракує? На сьогодні в України є все, щоб робити нормальні інформаційні програми. Єдине - це проблема з кадрами. Хочеться вірити, що це це тимчасове явище.

 

Так працює команда «Фактів»

 

- А у вашій команді працює багато молодих журналістів?

- Чверть наших журналістів – учорашні випускники, адже без молодої крові зараз дуже важко. Середній вік наших працівників – 25 років. Це молоді, енергійні люди, які вболівають не лише за свою карєру, але й за країну, хоч як патетично це звучить.

 

- Останнім часом у «Фактах тижня з Оксаною Соколовою» чимало журналістських розслідувань. Чи збережеться ця практика в майбутньому сезоні? Ходять чутки, що на ICTV може зявитись навіть окремий проект…

- Я не хотів би говорити про це заздалегідь. Журналістське розслідування – робота дуже складна й відповідальна. Ми спробуємо зробити проект, який займатиметься винятково ними, але, як і будь-який продукт на ICTV, ця программа має бути бездоганною. Тож вона з’явиться в ефірі лише в тому разі, якщо матиме оцінку «відмінно».

 

- Ви дивитесь новини інших каналів? Яких саме?

- Намагаюсь дивитися всі, але не завжди виходить. І, в принципі, надаю перевагу західним телекомпаніям. Це потрібно, щоб мати повну картину того, що відбувається у світі. Адже структура нашої редакції побудована таким чином, що повну інформацію про події в Україні ми маємо.

 

- На думку багатьох дописувачів «Детектор медіа», у сезоні, що минає, відбувся якісний прорив каналу СТБ. Як ви оцінюєте те, що робить команда Олексія Мустафіна, і в чому, на вашу думку, її успіх?

- Спробую підійти до цього питання з точки зору бізнесових категорій. Кожен товар має свого покупця. Мені не хочеться називати глядачів споживачами, а новини – товаром, але так воно і є. Команда Олексія Мустафіна знайшла підхід до свого глядача і зробила це дуже вдало і якісно.

 

- А як ви оцінюєте створення продакшн-компанії «НІС» для виробництва новин «Інтера» і К1? Чи може воно бути доцільним, наприклад, у випадку каналів, які належать Віктору Пінчуку?

- Можу сказати одне: відчувається, що журналісти намагаються робити дуже якісний продукт. Інколи це виходить, інколи – ні. Але я вважаю таке обєднання новин різних каналів в один продакшн недоцільним.

 

- Чому?

- Якщо один журналіст може написати три різні сюжети з однієї події, це вже не творчість і навіть не ремесло – це конвеєр. Я вважаю, що журналіст повинен мати свіжу голову, і він має працювати за єдиним стандартом, а не бути ксероксом.

 

- До якої міри ви вважаєте доцільним втручання редактора в роботу репортерів новин?

- Я знаю одне: журналіст, який у нас працює – самодостатній спеціаліст, який може самостійно виконати будь-яке редакційне завдання. Тому почути від нашої редакторської групи якісь настанови або рекомендації дуже важко. Ми побудували таку систему комунікацій, що журналіст може прийти до редактора по пораду, поцікавитись враженням від сюжету, який він зробив, але ніякого насильства у цій системі немає. Що більше персональної відповідальності відчуває журналіст, то якісніші його матеріали.

 

 

- На вашу думку, чи можливо взагалі у теленовинах дотримуватись балансу, висвітлюючи політичні події?

- Як на мене, на сьогодні журналістика – поки що єдина галузь суспільного життя України, віддалена і від політики, і від бізнесу. За останні роки українська журналістика склала досить серйозний іспит і підтвердила свою здатність виконувати свої обовязки за будь-яких політичних умов. 

 

- Невже не відчувається впливу власника?

- Немає ніякого впливу, і це – результат еволюції медіа. Що більше вони стають бізнесом, то меншим є втручання власників у їхню діяльність. В ідеалі власника має цікавити лише один показник – прибуток.

 

- Можливо, це стосується великих, потужних всеукраїнських телекомпаній. Але в регіонах залишається ситуація тотального контролю місцевої влади та бізнесу над ЗМІ…

- Думаю, за 3-5 років ситуація в регіональних телекомпаніях зміниться так само, як на національних.

 

- У якому напрямку, до яких стандартів рухаються наші теленовини?

- Думаю, рухаються у напрямку зменшення кількості політики. Після того, як ми з іншими телеканалами провели акцію «День без політики», вся редакція одностайно визнала, що працювати в такому режимі їм сподобалось. У тому випуску було багато цікавих матеріалів, і він мав дуже високі рейтинги. Що менше політики, то краще.

 

- Часто доводиться жертвувати цікавими сюжетами через необхідність висвітлювати політичне життя країни?

- Ні, в нас на першому плані – не політика, а люди і їхнє життя. Наші випуски починаються з найважливіших подій у житті країни взагалі, а не лише на Печерських пагорбах. Я вважаю, що новини повинні подавати якнайширшу картину того, що відбувається. Хоча те, що через політичні перипетії у новини не потрапляє якась культурна подія, - виправдано, адже для культури, як і для освіти, медицини тощо, дуже важлива стабільність.

 

- Вечірній випуск «Фактів» виходить раніше, ніж на інших каналах. Чи не ускладнює це можливість давати своїм глядачам максимально повну картину дня?

- Однозначно, ні. Це тільки допомагає нашим журналістам мобілізувати свої зусилля задля досягнення успіху. Жодного разу не було такого, щоб якась важлива подія не потрапила у випуск.

 

- Чи не збираєтеся ви посилити позиції новин ICTV в Інтернеті? Щоб їх можна було не тільки прочитати, але й повністю переглянути останні сюжети?

- На сьогоднішній день ми використовуємо Інтернет для того, щоб подавати нашу інформаційну стрічку. Інтернет в Україні є не таким масовим, як у Європі, тому, мабуть, зарано говорити про Інтернет-телебачення. Крім того, наші глядачі можуть почути наші новини у своїх мобільних телефонах.  

 

- У «Фактах» комерційні сюжети виводяться за межі основного випуску новин. Чи є така реклама ефективною? Чи задоволені рекламодавці, які платять за ці сюжети, рейтинговими показниками?  

- У нас дуже жорстка система відбору комерційних сюжетів. Наприклад, остання акція від «Київстар», під час якої обговорюються важливі питання стосовно майбутнього нашої держави. Я вважаю цю інформацію важливою для наших глядачів. А наскільки така реклама ефективна – треба питати у самих рекламодавців.  

 

- Як, на вашу думку, можна побороти «джинсу» в українських теленовинах?

- Треба спочатку визначитися, чи варто з цим боротися. Як я вже казав, є комерційна інформація, про яку глядачі хоче і має право дізнаватися з наших новин.

 

- Скоро вже рік, як колишній шеф-редактор новин ICTV Олександр Семирядченко працює на Банковій (спочатку начальником Головної служби інформаційної політики, потім – радником глави Секретаріату Президента Віктора Балоги, - «ТК»). Весь цей час ви залишаєтесь виконувачем обовязків шеф-редактора. Чому так?

- Ви знаєте, я якось не звертаю на це уваги.

 

- Чи впливає Олександр Семирядченко на інформаційну політику каналу? Ви радитесь із ним?

- Можу сказати вам відповідально, що передача повноважень відбулась протягом одного дня, і відтоді Сашко займається своєю роботою, а ми – своєю. Іноді ми зустрічаємось, можемо обговорювати якісь нюанси роботи Секретаріату і редакції. Все це відбувається в абсолютно товариській, дружній атмосфері, тож жодного впливу чи тиску на нас із боку Секретаріату немає і бути не може.

 

- А вам не пропонували піти в політику або на державну службу?

- Мені не пропонували, а якщо запропонують – я добре подумаю. Будь-який журналіст, який іде в політику або public relations, має усвідомлювати, що піти туди легко, а ось повернутись уже складніше. Журналістика – як спорт: треба постійно тримати форму. Якщо спортсмен не тренувався протягом року чи двох, досягти колишніх показників йому буде дуже складно.

 

Фото Микити Кривошеєва

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
20161
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду