Одержаний головою Інтернет-асоціації України Тетяною Поповою лист від СБУ з проханням обмежити доступ до інтернет-ресурсів, які займаються пропагандою війни, тероризму та національної ворожнечі, викликав неабияку полеміку в медіасередовищі. Документ виявився безпрецедентним способом діалогу між Службою безпеки та об'єднанням інтернет-провайдерів України. Перш за все - за відсутності будь-яких уточнень та аргументації з боку спецслужби, окрім повідомлення про те, що її вимоги спираються на висновки Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі (НЕК). Враховуючи давні та не надто теплі стосунки НЕК та ІнАУ, остання з яких неодноразово порушувала питання про ліквідацію НЕК, справа набула широкого резонансу.

Реакція протесту

ІнАУ відповіла першому заступнику начальника Департаменту контррозвідувального захисту держави в сфері інформаційної безпеки СБУ Миколі Кулєшову лаконічно, але змістовно. Мовляв, інформаційна безпека понад усе, але висновки моральної комісії - сумнівна база для прийняття рішень.

Одним з головних аргументів ІнАУ було те, що асоціація не має повноважень приймати відповідні рішення про блокування і Службі безпеки це достеменно відомо. Член правління ІнАУ Олександр Ольшанський назвав лист СБУ «провокацією», створеною ніби у відповідь на прийнятий у Росії закон про блогерів, який, фактично, дозволяє РФ завдавати «точкових ударів» по ресурсах, що викликають підозру у влади.

«Саме у такий складний для України час наші патріоти "клюють" на будь-яку подібну наживку. Мені надходять листи і від цивільних осіб із проханням заблокувати деякі сайти. Але більшість із них офіційно зареєстровані в Міністерстві юстиції, за ними стоять конкретні люди, які можуть бути притягнуті до відповідальності за скоєні ними злочинні дії. Заблокувати сайт gazeta.ua, який є офіційно ліцензованим засобом масової інформації або навіть сайт Медведчука vybor.ua, навіть якщо мені не подобається характер розміщуваних на ньому матеріалів, неможливо без дотримання законодавчої процедури. Зокрема, доведення того, що саме певні вказані сайти загрожують цілісності держави», - заявив пан Ольшанський.

На думку ІнАУ, серед заявлених у листі СБУ веб-порталів лише близько 15% поширюють відкрито терористичні заклики, а причетність інших 85% до незаконної діяльності потребує доведення.

Пан Ольшанський нагадав, що Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі не вперше фігурує в подібних ініціативах заборон. На його думку, це робиться з метою просування власних інтересів НЕК. «Зараз вони вживають слово "сепаратизм" як головний аргумент, для того, аби надати їм повноваження забороняти все, що так чи інакше не подобається загалу. Раніше така сама історія була з "порнографією" та переліком ресурсів - як таких, де дійсно були наявні матеріали такого характеру, так і, наприклад, "Української правди", яка потрапила до списку "випадково"», - обурюється член правління ІнАУ.

Ризик цензури

З визначенням «провокація», вжитим паном Ольшанським, не згодна головний редактор сайту MediaSapiens (ГО «Детектор медіа») Діана Дуцик: «Це, радше, вияв непрофесійності та недалекоглядності. В умовах війни можна наробити помилок і так зарегулювати інформаційний простір, що опинитися у вакуумі, як це сталося з Росією».

Невтішний російський приклад згадує і голова правління ІнАУ Тетяна Попова. Щоб не допустити перетворення України на Росію в питанні цензурування інтернет-ресурсів, необхідно чітко дотримуватися законної процедури блокування сайтів, вважає вона.

«Наша організація виступає за здоровий баланс між впровадженням суворої цензури та заходів з обмеження інформації, яка несе реальну загрозу життю та здоров'ю українців. Із цією метою був створений проект "Скарга", який дозволяє повідомляти ІнАУ про наявність незаконної інформації саме в українському інтернет-просторі», - розповіла пані Попова.

Інтернет-асоціація вже попросила СБУ поінформувати її про те, чи порушені кримінальні справи проти згаданих у листі СБУ ресурсів, які розміщуються на серверах на території України.

Але є сайти, що не підпадають під юрисдикцію України, уточнила пані Попова. «Наприклад, "Український вибір", що хоститься у Франкфурті. У такому випадку ми можемо направляти прохання про його блокування тільки за рішенням суду. З посиланнями на Youtube усе взагалі набагато простіше. Надіслати скаргу до адміністраторів Youtube можна одним кліком», - додала вона.

Проти спроби СБУ заблокувати низку так званих «сепаратистських» сайтів виступає головний юридичний консультант Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська, яка остерігається, що з часом у такий спосіб можна буде блокувати будь-які сайти.

Вона провела паралелі з попередженнями Нацради з питань телебачення та радіомовлення щодо мовників, які, на думку регулятора, займалися сприянням тероризму, подаючи в ефірі синхрони терористів. У той час як у законі «Про заборону тероризму» чітко вказано, що заборонена його пропаганда, але саме визначення цього поняття ніяк не прописане. Тож цитування терористів не можна апріорі вважати пропагандою, тому що їхні репліки можуть і не містити закликів до підтримання такої діяльності. «Деякі із заяв терористів також можуть слугувати повідомленням суспільно важливої інформації, як-от заяви одного з лідерів терористичної організації про те, що без надання допомоги від верхівки російської влади їм залишиться проіснувати два дні», - впевнена пані Котюжинська.

Пошук компромісу

На думку Діани Дуцик, представники держави та інформаційної індустрії повинні розробити певні рекомендації для обох сторін, якими б ті могли керуватися в цьому питанні. «У законі "Про боротьбу з тероризмом" не вистачає положень, які б дозволяли чітко визначати порядок реагування на заклики до антидержавницької діяльності в інтернеті. Але я можу сказати, що навіть ті положення, які наявні в ньому зараз, дозволяють порушити кримінальні справи проти конкретних авторів, які пишуть тексти в інтернет-ресурсах. Подібні прецеденти виникають в Україні чи не вперше, і точно не можуть бути вирішені листом», - впевнена пані Дуцик.

Боротьба з порушниками в інформаційному просторі повинна відбуватися з дотриманням процедури, переконує юрист НСЖУ. «Має бути відкрито кримінальне провадження за результатами власного моніторингу правоохоронців або одержаної скарги. Далі до єдиного державного реєстру вноситься заява із вимогою провести державну експертизу (а не експертизу Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, яка є аматорською), за результатами якої можна буде звернутися до суду для припинення доступу до такого контенту», - розповіла Тетяна Котюжинська. При цьому закриватися мають лише ті сайти, які містять однозначні заклики до тероризму, додала вона.

«Наразі у нас є заява Генеральної прокуратури про визнання двох організацій ДРН та ЛНР терористичними. У випадку її узгодження, будь-яка умисна або неумисна підтримка їхніх інтересів з боку медіа буде трактуватися як пропаганда тероризму, що також може слугувати приводом до порушення кримінального провадження», - наголосила юрист.

За словами голови комітету ІнАУ з питань захисту прав людини та свободи слова Елліни Шнурко-Табакової, під час роботи над подібними справами, слідчі відділки часто стикаються із суворою реальністю, оскільки довести факт умисного розповсюдження певної інформації не надто легка справа. Для того, аби прискорити процес її виявлення, правоохоронцям знадобляться допомога з боку держави та експертів у сфері медіа та забезпечення прозорості процесу відстеження злочинної інформації. «Справи по низці сайтів, які оприлюднила СБУ, повинна розслідувати нормальна експертна комісія, яка б розглядала, з одного боку, питання контенту, а з іншого - хостингу і провайдингу», - вважає пані Шнурко-Табакова.

Якщо говорити про оперативну групу, яка буде унеможливлювати подібні випадки в подальшому, її створення, на думку експерта, може бути ініційоване як громадськими організаціями, так і силовими структурами або РНБО. «ІнАУ вже ініціювали круглий стіл, присвячений роботі такої комісії, і до неї можуть долучитися всі охочі. На мою думку, комісія має в режимі реального часу відстежувати порушення в інтернеті та звертатися до людей, які їх здійснюють із попередженням. Якщо реакції з її боку не буде, можна зробити висновок, що така інформація поширюється навмисно», - повідомила пані Шнурко-Табакова.

На думку Тетяни Котюжинської, лист від СБУ викликав такий резонанс в медіасуспільстві саме через неспроможність держави протистояти інформаційній агресії та підозри щодо бездіяльності правоохоронних органів. «Вочевидь, до СБУ неодноразово надходили звернення із проханням розібратися із протерористськими сайтами. У відповідь на це вона "проявила діяльність" - направила листа до ІнАУ, аби відзвітуватися перед керівництвом, що справу передано в інші руки. Насправді ж ідеться не про блокування сайтів, справа у вчиненні інформаційних злочинів, за фактом повідомлення про які треба відкривати кримінальні провадження. Поки що ж ІнАУ має право допомагати з наданням експертних послуг слідчим групам, але це слугуватиме лише початком здійснення правової процедури», - зауважила пані Котюжинська.

Аргумент на користь СБУ

Закордонний досвід, як правило, передбачає, що учасники ринку, в тому числі й провайдери, мають забезпечувати механізм саморегулювання та розгляду скарг, що надходять від приватних або державних органів, у тому числі, стосовно законності контенту сайтів, розповідає директор Інституту медіа права Тарас Шевченко. «У такому випадку, позиція СБУ була досить ліберальною, оскільки вони звернулися саме з проханням і пропозицією до об'єднання провайдерів, які мають можливість передати його всім учасникам ринку. Крім того, в більшості країн існують певні юридичні правила, за якими відбувається блокування і фільтрація веб-сайтів. В Україні ще не впроваджені такі норми, і в таких країнах претензії зазвичай висуваються провайдерам, які не відреагували на заклики державних органів зняти матеріали, що розпалюють ворожнечу», - повідомив Тарас Шевченко.

За його словами, СБУ зробила ні що інше, як повідомила ІнАУ, що інформація, яка проходить через деяких з її провайдерів-членів, є незаконною. Наступним кроком з боку прокуратури або СБУ може бути пред'явлення претензій за те, що такий сайт не був вилучений з відкритого доступу. «Провайдери в усьому світі намагаються відхреститися від відповідальності за інформацію, яка через них проходить, зауважуючи, що до її публікації залишається невідомим, якого саме характеру вона буде. Але потрібно вживати певних дій, бо специфіка інтернету така, що, крім як через провайдерів, це зробити неможливо», - вважає пан Шевченко.

Медіаюрист наголосив на необхідності розслідування справ з поширення hate speeches (мови ворожнечі). На думку пана Шевченка, проти їхніх поширювачів мають відкриватися кримінальні справи, а самі ресурси - блокуватися. З юридичної точки зору, це єдиний спосіб боротися з російською пропагандою в офіційному інтернет-просторі, яка полягає в поширенні неправдивої інформації, спрямованої на розпалення конфліктів.

«Наразі СБУ та ІнАУ можуть керуватися як законом "Про заборону тероризму", так і Кримінальним кодексом, який передбачає кримінальну відповідальність за розпалення міжнаціональної та інших видів ворожнечі. Особисто я переглядав низку з перелічених у листі сайтів, до більшості з яких у мене не виникло жодного сумніву стосовно незаконності їхнього контенту», - повідомив Тарас Шевченко.

А тим часом у Росії...

Доки українська інтернет-спільнота дискутує, як їй реагувати на інформаційну війну, Російська Федерація вже почала цензурування українського інтернет-простору. Роскомнагляд звинуватив новинні веб-портали ТСН та «Главком» у публікації матеріалів про «Марш за федералізацію Сибіру», які здалися Росії екстремістськими. Редакція ТСН.ua практично одразу зреагувала на вимогу Роскомнагляду, видаливши публікацію про ініціативу активіста Артема Лоскутова, «для того, щоб читачі в Росії й надалі мали повний доступ до сайту». Керівник інформагентства «Главком» Віктор Шлінчак, натомість, заявив, що не видалятиме контенту на вимогу Росії, незважаючи на те, що близько 6% читачів сайту є користувачами з території РФ. Після цього німецький хостер, який обслуговує «Главком», повідомив редакцію, що готовий виконати вимогу російської влади і заблокувати українське інтернет-видання не тільки на території РФ, а й в Україні.

Олександр Ольшанський зауважив, що вважає такі дії неправомірними і неприпустимими в демократичному суспільстві. «Не має значення, "нагляд" якої країни звертається до вас із подібними заявами. Якщо новина є правдивою і не становить загрози життю певної групи людей - її потрібно залишити. Якщо містить помилку - виправити», - вважає він.

На думку Елліни Шнурко-Табакової, українські сайти мають самостійно протистояти тискові з боку Росії, інакше втратять повагу своїх українських читачів. «Якщо українським ресурсам настільки дорога російська аудиторія, що заради цього вони готові підпорядковуватися державним структурам РФ, то, вважаю, про це мають знати всі. Такі прецеденти мають бути оприлюднені, й аудиторія буде знати, що деякі українські ресурси також сприяють розвиткові несвободи слова в Росії», - заявила вона.

Таким чином, українські інтернет-видання на повну відчули на собі загострення інформаційної війни з Росією. Чи буде Україна й далі ліберальною в інтернет-просторі, чи вдасться до симетричних Росії кроків - це має бути компромісне рішення влади, правоохоронних органів і громадськості. Яким чином буде досягнуто домовленостей і консенсусу - не так важливо. Найгірше, що можна зробити в умовах війни - залишитися «не при справі» і лише годувати українців балачками про їхню безпеку - фізичну та інформаційну.

Ілюстрація - porogy.zp.ua