«Демократичні свободи навіть в умовах спокійної демократії не є абсолютними і можуть бути обмежені з легітимною метою! В умовах військової агресії, загрози тотальної війни і втрати державності вони цілком обґрунтовано можуть бути обмежені», - таку думку в коментарі «Детектор медіа» висловила експерт з медіаправа, викладач Могилянської школи журналістики Наталія Петрова.

У відповідності до положень статті 34 Конституції України та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свобода інформації, слова і мовлення не є абсолютними і можуть зазнавати обмежень в інтересах національної безпеки і територіальної цілісності, пояснила пані Петрова.

Тут слід розмежовувати припинення діяльності ТРК і відключення від трансляції певних каналів, програми яких ретранслюються.

В умовах, що склалися нині в нашій країні, Рада національної безпеки й оборони і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення мають негайно виробити й ухвалити рішення та процедури про відключення на території України мовників країни-агресора, які в своїх програмах сіють паніку, розпалюють національну ворожнечу, поширюють заклики до війни і виправдовують військову агресію їхньої держави, пояснила експерт.

Паралельно Генеральна прокуратура України уповноважена ініціювати судові провадження про заборону такої ретрансляції в Україні з огляду на означені інтереси суверенної держави, оскільки чинним законодавством у телерадіопросторі заборонено поширення програм ненависницького змісту та неправдивої інформації.

Крім того, Рада національної безпеки й оборони має вжити негайних заходів до відновлення інформаційного простору країни і повернення роботи українських телеканалів у Криму, додала пані Петрова.

Національна рада як незалежний регулятор у межах своїх повноважень має вплинути на адміністрацію Радіотелевізійного передавального центру (РТПЦ) АР Крим щодо повернення в ефір українських каналів.

Самі ж телеканали мають діяти відповідно до угод з РТПЦ й вимагати компенсацію шкоди, заподіяної їх відключенням у Криму та спричинених цим збитків, порадила експерт.

Щодо наявних у провайдерів ліцензійних угод з російськими телеканалами, які начебто неприйнятно розривати в односторонньому порядку, пані Петрова зауважила, що це, дійсно, цивільно-правові угоди, але в кожній з них є розділ про форс-мажорні обставини і військова агресія, поза сумнівом, є однією з таких обставин, тож припинення трансляції телеканалів ворога на території України є цілком легітимним і виправданим. «Якщо це комусь видається не так - російські мовники вже тепер отримують право шукати справедливої сатисфакції у Страсбурзі», - додала вона.

Нагадаємо, 11 березня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення висловила вимогу до провайдерів програмної послуги до 19.00 11 березня припинити ретрансляцію у своїх мережах передач російських телеканалів «Россия 24», ОРТ («Первый канал. Всемирная сеть»), «РТР Планета», «НТВ-Мир». Втім, офіційного рішення з цього приводу Нацрада поки що не приймала, оскільки не проводила засідання. 13 березня, Нацрада планує провести засідання, щоб ухвалити рішення про тимчасове припинення ретрансляції на території України чотирьох російських каналів.

Тим часом у Криму станом на 9 березня захопленим кримським РТПЦ були вимкнені з аналогового ефіру практично всі українські телеканали, а на їхніх частотах розпочали мовлення «Первый канал», «Россия 1», «Россия 24», НТВ, ТНТ, СТС. 10 березня в Сімферополі було відключено цифрове ефірне мовлення українських телеканалів. А на їхніх частотах почали мовити російські канали. Того ж дня українські канали почали вимикати і в кабельних мережах.

«Детектор медіа»

Фото - sc.gov.ua