Впровадження прийнятих 16 січня законів знищить незалежну українську журналістику - ZIK

Впровадження прийнятих 16 січня законів знищить незалежну українську журналістику - ZIK

17 Січня 2014
5431

Впровадження прийнятих 16 січня законів знищить незалежну українську журналістику - ZIK

5431
Впровадження прийнятих 16 січня законів знищить незалежну українську журналістику - ZIK
Впровадження прийнятих 16 січня законів знищить незалежну українську журналістику - ZIK

Журналісти Західноукраїнського медіахолдингу ZIK всловлюють глибоке занепокоєння законодавчими нововведеннями, що були прийняті Верховною Радою 16 січня. Про це йдеться у заяві, яку отримала «Детектор медіа».

 

У медіахолдингу вважають, що впровадження законів призведе до цензури, згортання журналістських розслідувань і загалом до знищення незалежної української журналістики.

 

Як заявляють журналісти, телеканал ZIK здобув широку глядацьку аудиторію саме завдяки жанрові журналістського розслідування, а  ККУ Стаття 3614. «Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка обробляється у державних електронних інформаційних ресурсах», повністю унеможливить проведення журналістських розслідувань. «Підписання ж законів В. Януковичем призведе до того, що ми змушені будемо уникати тем, насправді важливих  для суспільства. Журналісти будуть боятися за своє життя і свободу і  робитимуть новини з оглядкою на законодавчу цензуру», - йдеться у заяві.

 

Журналісти ZIK окремо звертають увагу на введення в Кримінальний кодекс поняття наклепу. «Саме поняття «наклепу» настільки невизначене та нечітке, що під це трактування може тепер підпадати будь-яка інформація, невигідна можновладцями, що є неприпустимим для громадянського суспільства», - впевнені у ZIK.

 

Співробітники медіа холдингу зазначають, що глядачі мають право на правду і закликають стати на захист свободи слова. «Ми закликаємо наших глядачів, читачів та усіх небайдужих у цій країні стати на захист прав та свобод, котрі, зокрема, роблять можливим існування у нашому медіапросторі жанру журналістського розслідування. Ви маєте право на правду!», - йдеться у заяві.

 

Далі «Детектор медіа» подає текст заяви повністю:

 

«ZIK проти знищення незалежної української журналістики

 

Західноукраїнський медіахолдинг ZIK висловлює глибоке занепокоєння законодавчими нововведеннями, що були прийняті за принципом «ручного» голосування у Верховній Раді 16 січня.

 

Телеканал ZIK, що є складовою медіахолдингу, за 3,5 роки існування здобув широку глядацьку аудиторію саме завдяки жанрові журналістського розслідування.  Хабарництво, зловживання службовим становищем з боку чиновників, правоохоронців, суддів це головні теми наших розслідувань. Cаме викривальні проекти телеканалу - «Хто тут живе?», «Народний контроль», «ПРАВОкація», «Люстрація», «Наші гроші», що в різний період виходили та продовжують з'являтися в ефірі телеканалу, найбільше привертали увагу глядачів, викликали резонанс у суспільстві, спонукали громадян до дій та до захисту своїх прав.

 

Окрім того, ІА ZIK, що є однією з перших інформаційних агенцій Західної України та входить до медіахолдингу, протягом 9 років свого існування завжди керувалася стандартами чесної журналістики. Правдива інформація, публікація перевірених фактів зробили  ІА ZIK є однією із найавторитетніших агенцій у країні. Підписання ж законів В. Януковичем призведе до того, що ми змушені будемо уникати тем, насправді важливих  для суспільства. Журналісти будуть боятися за своє життя і свободу і  робитимуть новини з оглядкою на законодавчу цензуру.

 

За час своєї роботи, журналісти медіахолдингу безліч разів наштовхувалися на перепони у процесі збирання інформації щодо роботи працівників різних державних структур. Тепер бар'єри можуть зрости у рази - поправки до законів, котрі у ганебний спосіб підтримали народні обранці, ставлять під сумнів можливість журналістів повноцінно виконувати свої обов'язки.

 

Так, запропонована до ККУ Стаття 3614. «Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка обробляється у державних електронних інформаційних ресурсах», повністю унеможливить проведення журналістських розслідувань, адже дотепер ми могли вільно використовувати офіційну та достовірну інформацію, отриману з офіційних інформаційних ресурсів. Незрозуміло, хто буде санкціонувати розповсюдження такої інформації. Як наслідок, це  послабить контроль громадськості за діями влади та повністю знищить об'єктивну та незалежну українську журналістику. 

 

Покарання, котре передбачає ця стаття - від 2 до 4 та від 3 до 6 років позбавлення волі.

 

Також заледве не статус «священих корів» - недоторканних і безкарних - надано правоохоронцям та суддям, людям, до яких в українців сьогодні критично низький рівень довіри. Так, поправки до ККУ забороняють збирати та поширювати інформацію про представників цих професій.  

 

Відтепер спроби опублікувати імена, адреси проживання, склад родини правоохоронців, у тому числі й представників спецпідрозділу «Беркут», кваліфікуватимуться як «незаконне збирання та поширення конфіденційної інформації про працівника правоохоронного органу, їх близьких родичів чи членів сім'ї, розповсюдження матеріалів або інформації, що носять явно образливий характер та демонструють зухвалу зневагу до працівника правоохоронного органу». Покарання - штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 року, або арешт на 6 місяців.

 

Окрім того, за «збирання або поширення конфіденційної інформації про суддю, його близьких родичів чи членів сім'ї, розповсюдження матеріалів або інформації, що носять явно образливий характер та демонструють зухвалу зневагу до судді» передбачається штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів, або виправні роботи до 2 років, або арештом до 6 місяців, або позбавленням волі до 2 років.

 

Зазначимо, що використання таких понять як «явно образливий характер»  та «демонструють зухвалу зневагу», є проявом жорсткої цензури та маніпулювання з боку державної влади свободою висловлювати  власну думку та переконання. Це виглядає на запровадження синдрому меншовартості звичайних громадян у стосунку до держслужбовців.

 

Особливо звертаємо увагу на повернення до Кримінального кодексу України терміну «наклеп». Нова стаття 1511 ККУ, передбачає штраф від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або виправні роботи на строк до 1 року за «наклеп у творі, що публічно демонструється, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, а також вчинений особою, раніше судимою за наклеп».

 

Варто зауважити, що саме поняття «наклепу» настільки невизначене та нечітке, що під це трактування може тепер підпадати будь-яка інформація, невигідна можновладцями, що є неприпустимим для громадянського суспільства.

 

Працівники медіахолдингу ZIK також звертають увагу на те, що такі законодавчі інновації повністю суперечать правам, гарантованим статтею 10 Європейської конвенції з прав людини. Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих цією статтею конвенції.

 

Зауважимо, що поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.

 

Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, що охороняється статтею 10 Конвенції.

 

Таким чином, оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, запитання, які, як вираження суб'єктивної думки і поглядів, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, не є предметом судового захисту у цивілізованих країнах, де існує громадянське суспільство.  Саме такою є прецедентна судова практика Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

 

Відповідно до § 2 статті 10 Конвенції, межа допустимої критики щодо політика, який виступає у своїй публічній якості, є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останньої, політик неминуче та свідомо відкриває кожне своє слово та вчинок для ретельної уваги журналістів та усього суспільства і тому має виявляти більшу терпимість.

 

Зазначимо, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування  практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

 

Медіахолдинг ZIK наголошує: у разі підписання таких законодавчих змін Президентом України, їхні положення будуть повністю суперечити чинним законодавчим положенням, що регулюють нашу інформаційну діяльність.  Анеоднозначність та розмитість нових законодавчих норм ставить під загрозу свободу роботи журналістів, адже кожна із запропонованих змін урізних ситуаціях може трактуватися по-різному відповідними органами.  

 

Глядач та читач має право на правду - цим девізом керувалися і керуються  працівники медіа-холдингу. Утім, зміни, котрі пропонують депутати, заганяють ЗМІ у жорсткі межі цензури, беруть під приціл роботу усіх вільних медіа, унеможливлюють надавання чесної, об'єктивної та повної інформації.

 

Ми закликаємо наших глядачів, читачів та усіх небайдужих у цій країні стати на захист прав та свобод, котрі, зокрема, роблять можливим існування у нашому медіапросторі жанру журналістського розслідування.

 

Ви маєте право на правду!».

 

Нагадаємо, 16 січня народні депутати з провладних фракцій підняттям рук, без обговорення ухвалили 11 законів та одну постанову.

 

Зокрема, Верховна Рада ухвалила закон №3879 Колесніченка-Олійника, що встановлює кримінальну відповідальність за наклеп, забороняє поширення екстремістських матеріалів, посилюєрегулювання діяльності громадських організацій, дозволяє закривати сайти без рішення суду - на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,зобов'язує реєструвати інтернет-ЗМІ, забороняє «незаконне» збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про правоохоронців, суддів та їх близьких родичів чи членів сім'ї, дозволяє президенту та Верховній Раді достроково припиняти повноваження членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а також містить низку інших норм, що обмежують права і свободи громадян.

 

Також у цей день був прийнятий бюджет та закон «Про внесення змін до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань"» (№3893), яким звільнила від відповідальності всіх порушників статті 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) ККУ за період 21 листопада по 26 грудня 2013 року.

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5431
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду