Отримання довгострокових віз іноземними журналістами вже більше року обговорюється в різних державних установах, відповідальних за цю справу. Ще 9 травня 2011 року набули чинності зміни до Закону України «Про інформацію», згідно з якими представники іноземних ЗМІ вже не потребують акредитації прес-служби МЗС для роботи в Україні. Однак нововведення ускладнили життя іноземним журналістам, які на той момент уже працювали тут: у журналістів не було посвідчень, які би підтверджували легальність їхнього перебування в Україні. Подальші зміни в законодавстві ускладнили й бюрократизували процедуру отримання посвідки на тимчасове проживання для журналістів.

Наразі такі подання щодо тимчасового проживання має надавати Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Погодженням довгострокових віз опікується те ж саме відомство. Прагнучи позбутися невластивої йому функції та спростити процедуру, воно ініціювало зміни до закону.

На черговому засіданні експертної ради з питань приведення законодавства у сфері медіа до європейських стандартів у рамках «Відкритої розмови» 21 березня щодо цих змін спалахнула дискусія.

Поки що іноземні журналісти, які планують працювати в Україні понад 90 днів, мають оформити в Держкомтелерадіо подання, щоб отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні, нагадує заступник директора департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо Ганна Красноступ. Держкомтелерадіо нікому не відмовляє, оскільки це розглядатиметься як порушення свободи слова, перешкоджання професійній діяльності, каже вона. Усе відбувається таким чином: іноземний журналіст звертається до Держкомтелерадіо, Комітет у свою чергу пише листа, який потім передають Державній міграційній службі.

«Ми підготували відповідний законопроект зі спрощення цієї процедури, тобто виключення зайвої ланки, якою є Держкомтелерадіо, - пояснює пані Красноступ. - Тобто ми не відмовляємося від нових повноважень, а спрощуємо процедуру отримання посвідки іноземцями, оскільки на сьогодні ми не можемо здійснювати контроль, бо не маємо повноважень перевіряти документи».

Листи-подання, які Держкомтелерадіо надає іноземним журналістам, є адміністративною послугою. «Усі питання, пов'язані з адміністративними послугами (найменування органу, всі документи, які до нас подаються, вся процедура, платність або безоплатність, всі підстави відмов), мають бути прописані в законі. І ситуацію, яка склалася, ми не можемо залишити без змін», - додає пані Красноступ нові аргументи щодо необхідності ухвалення їхнього законопроекту.

Паралельно Держкомтелерадіо підготував проект рішення уряду, в якому спрощується процедура оформлення довгострокової візи. Але із цим проектом складніше: МЗС, МВС та Державна імміграційна служба його не погодили. МВС вважає, що спочатку маює бути внесено зміни до закону про правовий статус іноземців. А МЗС - що потрібно встановити належний контроль за в'їздом і перебуванням в Україні іноземців та осіб без громадянства.

Що стосується законопроекту Держкомтелерадіо, то він обговорюється. Його вже погодили МВС та МЗС, очікується погодження ще кількох органів влади (зокрема й Мінфіну), після чого його скерують на правову експертизу до Мін'юсту.

Державна міграційна служба внесла свою пропозицію щодо законопроекту: Держкомтелерадіо має бути стороною, що приймає іноземних журналістів. За словами заступника директора департаменту Державної міграційної служби України Миколи Кравця, трапляється, що іноземний журналіст приїжджає в Україну як приватна особа, а потім через два місяці просить подовжити термін перебування, бо він буцімто займається журналістикою. «Не так багато журналістів приїжджають працювати на довгий термін, щоб треба було заради цього змінювати закон. До наших журналістів у них такі ж вимоги. І ми ні в якому разі не порушуємо міжнародних стандартів», - аргументує він.

Його колега, керівник прес-служби Державної міграційної служби Сергій Гунько вважає, що Держкомтелерадіо не може надавати дозвіл геть усім прохачам. «Створюючи спрощення, необхідно відразу паралельно створювати механізм контролю. Іноземці звертаються до міграційної служби тільки у випадках, коли вони тут перебувають понад 90 днів. Те, що з ними відбувається до 90 днів, контролюють прикордонники. До нас людина приходить уже оформлювати посвідку на тимчасове проживання. Відповідно, треба розуміти, що хтось має здійснювати цей контроль. Тобто чи існує цей засіб масової інформації, чи існує там штат журналістів. Щоб не виявилося, що приїхав черговий Сандей Аделаджа», - зауважує він.

Незважаючи на те, що загалом МЗС уже погодив законопроект Держкомтелерадіо, завідувач відділу департаменту консульської служби МЗС України Віталій Машківський вважає: Держкомтелерадіо не варто було готувати документ, не запитавши в іноземних журналістів, які приїхали працювати в Україну більш ніж на 90 днів, чи є в них проблеми з легалізацією.

Саме МЗС ініціював чинний, нині обговорюваний порядок легалізації іноземних журналістів в Україні, беручи за основу досвід країн - членів ЄС і на виконання Плану дій із лібералізації візового режиму та відповідного указу президента. Тож пан Машківський нагадав історію питання, розділивши отримання короткострокових і довгострокових віз.

«З чого ми виходили? - розповідає пан Машківський. - Раніше був ще радянський принцип: іноземний журналіст міг працювати в країні лише після проходження так званої процедури акредитації в МЗС. У Європі такої процедури немає. Ця процедура теж була непроста, тому що будь-якому журналісту не видавалася віза, поки його досьє не вивчить СБУ і не дасть своє добро. Таким чином було успадковано ще з радянських часів систему, яка не відповідала реаліям.

При підготовці закону про правовий статус іноземців ми брали за основу: перше - що акредитацію потрібно скасувати, і друге - що журналіст не може так, як це було раніше, перебуваючи вже на території України, отримувати візи і проходити реєстрацію в МЗС. Тому що МЗС, відповідно до Віденської конвенції, несе відповідальність лише за іноземних дипломатів - усі інші громадяни здійснюють реєстрацію в міграційній службі.

За законом про правовий статус іноземців, підставою для перебування іноземців в Україні терміном понад 90 днів є отримання ними посвідки на тимчасове проживання. Таким чином ми чітко розділили короткострокове перебування іноземців (до 90 днів) і довгострокове (понад 90 днів). Переважна більшість іноземців (99,99%) в'їжджають в Україну до 90 днів.

Громадяни близько 50 країн в'їжджають в Україну взагалі без віз. Для тих, хто в'їжджає по візах, ми встановили, навпаки, простішу процедуру оформлення віз, ніж була раніше. У нас для журналістів була раніше єдина віза типу "М" -- мас-медіа, яка оформлювалася після погодження із СБУ. Журналіст через це не міг терміново в'їхати на якісь оперативні заходи. Зараз ці проблеми знято. У нас, відповідно до візового кодексу, є три типи віз: транзитна, короткострокова і довгострокова.

Підставою для отримання короткострокової - для перебування терміном до 90 днів - є звернення іноземного ЗМІ до нашого консульства в тій чи іншій країні. Журналіст заповнює анкету, здає фотокартку і звернення - і йому видається того ж дня віза. Це фактично вирішує проблему зі в'їздом іноземних журналістів в Україну.

Довгострокове перебування стосується дуже незначної кількості іноземних журналістів, які на момент змін у законодавстві вже перебували на території України. Таких представників іноземних ЗМІ на території України не більше 50 осіб. Це працівники корпунктів або представництв іноземних ЗМІ, які відкриті й функціонують роками. Довгостроково журналісти їдуть працювати на кілька років, переважно з родинами. Вони це планують заздалегідь.

І тому ми розробили окрему процедуру для довгострокового перебування, яка й прописана в законі. Чим ця процедура відрізняється від короткострокового перебування? По всіх типах довгострокових віз, так, як і у випадках, які визначені в статті 5 закону про правовий статус іноземців, оформлення посвідок робить або сторона, що приймає, або оформлення візи і посвідки відбувається за погодження з якимось центральним органом виконавчої влади. Так відбувається для того, щоб в органах державної влади була статистика, щоб можна було здійснювати аналіз, допомагати компетентним органам здійснювати контроль за кількістю іноземців, які в'їхали, де вони перебувають тощо.

Ця практика відповідає практиці країн - членів ЄС. Якщо ви працюєте в цих державах понад 90 днів, то теж реєструєтесь у міграційній службі. Ми визначили, що, приміром, співробітників представництв іноземних компаній реєструє Мінекономіки (за законом є квота - 5 осіб на представництво, в іншому випадку потрібні дозволи на працевлаштування). Так само в нас є контроль за особами, які в'їжджають для довгострокового перебування з релігійною метою, за студентами та ін.

У випадку з іноземними журналістами в законі написано, що оформлення віз і посвідок здійснюється за погодженням із органом, відповідальним за реалізацію державної політики в інформаційній і видавничій сферах (Держкомтелерадіо. - ТК), на цей орган має бути покладено завдання щодо загального контролю і ведення аналізу, статистики і, в тому числі, можливої перевірки іноземців-журналістів, які в'їжджають із довгостроковою метою.

Навіщо це зроблено? Будь-який іноземець, який не зміг легалізуватися по інших категоріях, може в'їхати і сказати: "Я журналіст", показавши посвідчення, наприклад, блогера якоїсь африканської чи азіатської країни. Таку можливість ще не всі знають, але в поле зору правоохоронних органів постійно потрапляють ті чи інші шляхи незаконного відкриття каналів і переправлення іноземців в Україну. Ніхто не каже, що Держкомтелерадіо має відсіювати всіх. Він має встановити вимоги до перевірки іноземців, щоби принаймні статистично було видно, скільки з яких держав іноземців в Україні працює. Із часом із запитами буде звертатися СБУ.

Скарга іноземних журналістів, яка розглядалася торік, була пов'язана з тим, що в новому законі не було передбачено якихось перехідних періодів. Спочатку закон не працював, Держкомтелерадіо не видавав погоджень, не було інформації на веб-сайтах. Ми цю ситуацію виправили: є чітка прозора процедура, є інформація на веб-сайті Держкомтелерадіо. На даний момент майже всі іноземні журналісти, які довгостроково перебувають в Україні, вже легалізовані.

Оскільки ми вже пройшли перехідний період, потрібно знову звернутися до іноземних журналістів і запитати, в чому саме проблема, щоб ми лікували те, що болить».

Та Ганна Красноступ наголошує, що Держкомтелерадіо не має повноважень перевіряти представників іноземних ЗМІ та стежити за їхнім подальшим перебуванням на території України. Це невластиві для Держкомтелерадіо функції, вважає вона, й відомство не є стороною, що приймає іноземних журналістів. «Підстав відмовляти тим, хто до нас звертається, в нас немає. Ми маємо виписати в законі вичерпний перелік підстав для відмови. Не в усіх країнах світу ЗМІ підлягають обов'язковій державній реєстрації. У деяких країнах - декларативний принцип. Яким чином Держкомтелерадіо буде їх перевіряти і мати статус сторони, що приймає?» - каже пані Красноступ.

Держкомтелерадіо пропонує, щоб іноземні журналісти й представники іноземних ЗМІ напряму, без додаткового листа Держкомтелерадіо, зверталися до Державної міграційної служби, адже це скоротить процедуру отримання довгострокової візи.

Зрештою, члени експертної ради при «Відкритій розмові» підтримали пропозицію Віталія Машківського та юриста НСЖУ Тетяни Котюжинської - обговорити це питання з представниками іноземних ЗМІ, які довгостроково працюють в Україні.

«Давайте справді почнемо з того, що обговоримо це питання з цільовою аудиторією, зрозуміємо їхні потреби, і потім винесемо це питання на Міжвідомчу робочу групу при президенті», - підсумувала прес-секретар Президента України Дарка Чепак.

Фото - uk.wikipedia.org