Сьогодні на наші запитання відповідає Юрій ПЛАКСЮК, якого Верховна Рада обрала до нинішнього складу Нацради замість Володимира Манжосова. До цього Юрій Плаксюк був членом Нацради кількох скликань, у 200—2003 роках займав посаду відповідального секретаря. Восени 2003 року, разом з Олександром Мартиненком, був звільнений з Нацради указом Президента Леоніда Кучми.

- Пане Юрію, які найголовніші трансформації відбудуться, на вашу думку, в діяльності Нацради після обрання нового складу?

- Нові підходи повинні відображати принциповість, прозорість, неупередженість у всьому і, зокрема, у розподілі телерадіочастот, адже на сьогоднішній день маємо близько 1000 телерадіокомпаній, а чи скаже пересічний глядач чи слухач, що він задоволений якістю ефіру?!. До цих пір немає єдиної концепції телерадіопростору України, тому до структури треба підійти відповідально і незаангажовано. І, найголовніше, підхід повинен бути до усіх однаковий, на підставі закону.

- Які найактуальніші питання, на вашу думку, треба розв’язувати Нацраді нині?

- Найперше потрібно розчистити проблемні завали, впорядкувати ліцензійну і конкурсну, контрольну і моніторингову діяльність. Нацрада має бути коректором у суспільстві, щоб не було пікетів від телерадіокомпаній. Треба переходити до проблеми технічного „переозброєння” телерадіопростору, сприяючи запровадженню цифрового та супутникового мовлення», адже в цьому питанні ми відстаємо від цивілізованих країн і навіть від Росії.

- Як бути з тими помилками, яких припустився колишній склад Нацради різних скликань?

- Зважено і спокійно шукати шляхи перегляду попередніх помилок, і прозоро та об’єктивно їх виправляти за участю тих, кого вони стосуються.

- Який досвід попередніх складів Нацради ,на вашу думку, варто використати?

- Є достатньо багато того, що можна з користю запозичити. Це і робота апарату, і публічність та прозорість, які все-таки були у діяльності попереднього складу Нацради, хоча це і не завжди сприяло нам у роботі при попередній владі. Також уже маємо класифікацію обласних і районних мовників, що входять до структури телерадіомовлення, тобто продовжувати роботу є над чим.

- Що ви можете сказати з приводу створення громадського телебачення? Чи схвалюєте пропозицію створення громадського телебачення на базі державного?

- Тему, я вважаю, забалакали і вже є загроза того, що у суспільстві може зникнути бажання підтримувати цю ідею. А всього лише потрібно внести зміни до існуючого вже закону і прийняти дві постанови: про спосіб впровадження механізму створення громадського телебачення та про Наглядову раду. І замість всіх цих розмов, які вже давно провадяться, треба було піти експериментальним шляхом, створити на базі Львівського чи Дніпропетровського телебачень, чи в Автономній республіці Крим громадське телебачення на базі державного. Головним фактором є не форма власності, а якісне наповнення програм. Громадське телерадіомовлення - це суспільно-корисні програми, не пов’язані з політичним впливом. А поки що ми бачимо дуже багато учасників процесу і дуже мало відповідальних. Громадськість, журналісти, Національна рада з питань ТБ і РМ - всі кивають один на одного…