17 квітня в ефірі ТРК «Україна» стартує ток-шоу про гендерні стереотипи - «Фактор статі». Ведучими проекту стануть нові в цій царині Марися Горобець та Богдан Трибой. До студії запрошуватимуть 200 чоловіків та жінок, не рахуючи зоряних пар з-поміж поп-виконавців, артистів, спортсменів та діячів мистецтва.

Розмови на гендерну тематику, нехай і в постановочному варіанті, - прецедент для українського телебачення. Особливо корисним є досвід того, що проект виробляється за ліцензією науково-популярного ток-шоу Male/Female нідерландської компанії Talpa Content B.V. ТК вирішила з'ясувати, яким саме аспектам в адаптації формату надала перевагу ТРК «Україна». Про баланс наукової, соціальної і розважальної складових розповідає головний редактор проекту Інна Никоненко.

Форматний поділ

- Інно, з чого ви виходили, адаптуючи формат Male/Female до аудиторії каналу?

- Ліцензію Talpa Content B.V. канал придбав у кінці осені, я ж долучилася до проекту в січні і працювала над адаптацією формату.

В оригіналі ток-шоу називається Male/Female, але асоціації з «М» і «Ж» не дуже високі, тому назву вирішили змінити. У голландців суто науковий підхід - статистика, психологія, глибокі поняття. І ми синтезували серйозну нідерландську і веселу португальську версії. І ми, й наші іноземні колеги ведемо розмову на одну тему, лише різними словами і з різними поглядами на ці речі.

Мета проекту - спробувати дістатися істини, в чому ж різниця між чоловіками і жінками. Її закладено в нас природою ще з далеких-далеких часів, на генетичному рівні, чи в традиціях виховання. І через усвідомлення цього намагатися бути терплячішими одне до одного, з розумінням ставитися до протилежної статі в тій чи іншій ситуації. Ми розглядаємо, що для нас, і жінок, і чоловіків, «хімія» почуттів, секс, діти, розлучення. Це класичний інфотейнмент: інформуємо, розважаючи.

Студію поділено на дві половини. В оригіналі в проекті беруть участь по 150 чоловіків і жінок, у нашому ж варіанті - по 100. Передбачено двоє ведучих, Марися Горобець та Богдан Трибой. В оригінальному форматі гості з-поміж пар селебритіз бесідують поруч, їм так дуже приємно розмовляти пліч о пліч. В нашому ж варіанті ми розділили їх на чоловіків і жінок та розмістили одне навпроти одного, аби різкіше протиставити точки зору.

- Які основні вимоги власника ліцензії? Чи працює в Україні куратор проекту і як відбувається співпраця?

- Ми відразу домовилися з Talpa Content B.V., що науковість спрощуватимемо, так наш глядач легше сприйматиме таку інформацію. Наприклад, причини розлучень начебто не дуже весела тема, але ми її знімали і змонтували як комікс. У героях цих наочних візуальних картинок-ситуацій чимало людей можуть упізнати себе.

Куратор приїздив двічі, і ще втретє був під час першого запису в студії. Він звертав увагу на такі деталі, як оформлення візитівок селебритіз і реакція героїв на них. Інтерв'ю з парами писалися окремо, чоловіки й жінки відповідали на одні й ті ж запитання, тож і куратор, і ми очікували на емоції наших героїв від побаченого. Наприклад, «Перша зустріч. Якою ви її пам'ятаєте?». Цікаво, що Володимир Бебешко та його дружина Саша Бєліна розповіли абсолютно різні історії однієї й тієї ж події, а Олег Пінчук і його дружина Лілія назвали своїм найяскравішим побаченням зовсім різні зустрічі... Тож емоції були...

Найприскіпливіше представники Talpa Content B.V. ставилися до технічних питань. Також форматників цікавило наповнення програми, вони переглядали деякі сюжети проекту й узгоджували верстку. Але під час запису в студії представник власника ліцензії сказав: «Я спокійний. Все в порядку. Я вам довіряю». До речі, наші декорації йому дуже сподобалися.

- Якою, зрештою, вийшла структура програма?

- Вітаючись, ведучі відразу переходять до тесту. Наприклад, пропонують присутнім у студії глядачам зняти футболки. Виявляється, чоловіки й жінки роблять це по-різному: більшість чоловіків стягують одяг через голову, тоді як жінки беруться за низ спереду. Так само вони в різний спосіб роздивляються власні нігті. Ці тести потрібні, щоби продемонструвати чоловікам і жінкам візуальну різницю, а далі ми розвиваємо тему, в чому ж вона полягає.

Після короткого тесту Марися представляє жіночу аудиторію, а Богдан - чоловічу. Це під різну музику. Протягом програми студія підтримує думку або Марисі, або ж Богдана.

Проводимо опитування - анонімне для присутньої аудиторії і відверте для гостей. Останні часто опиняються в цікавій ситуації та дивуються відповідям власних «половинок». Адже часом чоловіки й жінки, які кілька років прожили разом, дають різні відповіді на однакові запитання та починають з'ясовувати стосунки. Саме так було з Альоною Вінницькою і Сергієм Большим, з гонщиком Вадимом Нестерчуком та його дружиною. Запитання дуже конкретні. Наприклад, щодо теми знайомства: «На що ви відразу звертаєте увагу?». Для чоловіка це очі-ноги-груди, а для жінки - очі, статура чи товщина гаманця.

Ці запитання є містками для переходу до наукового сюжету і тесту на локації. Загалом, протягом програми ми пропонуємо до перегляду три сюжети з науковою інформацією і статистикою.

В студії завжди присутній експерт-психолог, якому випала роль рефері між чоловічою і жіночою половиною.

- Яким чином обирали ведучих? Спочатку розглядалася кандидатура Дмитра Нагієва. Але зрештою керівництво програми затвердило Марисю Горобець і Богдана Трибоя...

- Завдання моє і продюсера було знайти якомога більше кандидатур, провести кастинг і надати керівництву відео. Після того, як нас проінформували про остаточне рішення, ми обирали «стратегію». Визначилися, що Марися є блондинкою-інтелектуалкою, яка пропонує тести, озвучує якусь статистику і часом намагається заспокоїти Богдана. А він - «свій хлопець» і трохи скептик.

- За якими критеріями проводився кастинг масовки?

- Цим займалася окрема структура. На наше прохання її представники відібрали по 100 жінок і чоловіків від 25 до 55 років. Від 25-ти - тому що ми хотіли від початку трішечки «омолодити» нашу телевізійну аудиторію. Критерій простий: аби люди могли відповідати на відверті запитання, що стосуються актуальних для суспільства тем.

- Як було реалізовано студійний дизайн проекту?

- Декораціями займалася компанія «Театрон». Цьому аспекту ми приділили чимало уваги, оскільки хотіли створити вільну атмосферу. Було проведено велику роботу над кольоровою гамою, експериментували з кількома варіантами. Зупинилися на чорно-білому тлі з блакитно-фіолетово-сірою гамою та рожевому і червоному тонах.

Студію поділено навпіл, як і підлогу - чорне і біле, інь і янь. Крісла для присутніх глядачів максимально наближені до місця розташування гостей, у нас немає залізної завіси, лише розмежування на чоловічу і жіночу аудиторії.

По периметру розміщено великі екрани, де транслюються сюжети, візуальна інформація і, у випадку з опитуванням, запитання і результати.

Всюди і на підлозі, і над аудиторією розміщено графічні символи чоловіків і жінок: колесо винайшли до нас, знак Венери і Марса теж давно відомий, тим більше, що це також вимога формату. Загалом, студія не громіздка, полегшена і простора - аби було зручно і авто паркувати, і ставити намети.

- Тобто, ви орендуєте на території ISTIL Studios стадіон?:)

- Так, у нас велика студія, близько 1 тис. кв. м. Такий простір не зайвий для маневрів, що відбуваються під час запису ток-шоу.

Гендерні «па»

- ТРК «Україна» не один сезон намагається зробити ставку на власне виробництво. Але досі ці проекти не здобували шалених показників та не затримувалися надовго у сітці. Які ставлять завдання перед вами - орієнтуватися на показники чи на соціально важливі теми?

- На українських каналах нині взагалі бум власного виробництва, конкурувати дуже складно. Багато хто звертається до реаліті, наприклад. Але телеканал «Україна» взяв класичний стиль: вирішив повернутися до ток-шоу, але повернутися з актуальною темою - чоловіків і жінок. Доки буде людство, доти це важливо.

Соціальна тематика проекту очевидна: діти, розлучення, важливі рішення щодо родини, одруження, форм спілкування, чому менше стали ходити на побачення і частіше знайомляться через інтернет... Це для більшості важливі теми. Особливе пожвавлення викликали в аудиторії розмови про відверте. Зокрема, про секс на першому побаченні... 

Не будемо лукавити: телебачення працює заради рейтингів. Ми намагалися зробити шоу цікавим і пізнавальним для широкої аудиторії. Можливо, не все вдалося, що задумували. Сподіваємося знайти свого постійного глядача. Аудиторія каналу «вище 45», але дуже хочеться, щоб це були і молодші люди, для яких маємо чимало тем - і побачення, і знайомства, і особливості спілкування. Виходити в ефір будемо щонеділі. Гадаю, у зв'язку з весною, повертаючись із пікніків та прогулянок, люди нас дивитимуться і їм це буде цікаво. Наскільки успішним буде наш проект, покажуть цифри.

- Хто формуватиме «Фактор статі» на ТРК «Україна»?

- Продюсером першого сезону і керівником ток-шоу є Сергій Неретін. Лінійний продюсер - Інна Габієва.

Над проектом працюють троє редакторів: Анастасія Атаманчук, Надія Павлик-Вачкова і Ольга Вознюк. Вони займаються розробкою тем, зйомкою сюжетів та візитівок гостей, сценаріями. Аби витримати емоційний логічний ланцюжок і всі аспекти проблематики програми, редактори співпрацюють із психологом. Крім того, консультуємося із сексологами та соціологами. Завдання дівчат на рівні контенту - полегшити наукову складову для глядача. Усі троє редакторів різні за темпераментом, стилем одягу і світоглядом. Такі ж різні за емоціями і наповненням у нас вийшли й програми, що ми й ставили собі за мету. :)

У студії працює 10 камер, на зйомках - 2, 3 або й 4 із прихованими камерами включно. Також запросили двох режисерів - для роботи у студії і на локаціях. Нам допомагають троє адміністраторів. Після зйомок першого циклу, а це 5 програм, відчуваємо, що команду потрібно поповнювати - дуже великий обсяг роботи.

- Яким був знімальний процес?

- Перші дні під час запису у студії ми боролися трошки із холодом. І ведучі, і селебритіз «дефілювали» майже роздягнені. До того ж, у записі брали участь по 200 глядачів, яких постійно потрібно було «вмикати», аби вони не замерзали.

Найбільше часу і терпіння потребували тести на локаціях, вони завжди непередбачувані. Десь знімали відкрито, десь - прихованою камерою. Наприклад, досліджували, як чоловіки й жінки поводяться у стресових ситуаціях. Для цього заблокували кілька авто на парковці та застосували приховані камери і передбачили для «жертв експерименту» тортики. Жінки поводилися емоційніше! Попри те, що власникам усіх цих авто залишили номер телефону, за яким можна було звернутися задля вирішення ситуації, учасниці зйомок телефонували своїм хлопцям і скаржилися: «Масік! Мене заблокували! Що мені робити?!», і лише після цього зверталися за вказаним номером телефону.

А під час вивчення теми швидкого сексу нам допомагали підставні «звабники» - актор та акторка. Ми хотіли дізнатися, хто швидше погоджується на швидкий інтим, у кого які умови і можливості в цій ситуації. Так от, із 15 чоловіків, які зупинилися перед дівчиною, 8 погодилися. Жодна з жінок, які нам зустрілися, на пропозицію актора не погодилася, але деякі залишили свій номер телефону з наміром зустрітися пізніше. За їхніми словами, вони дуже поспішали.

Після участі у програмі пар селебритіз ми в черговий раз довели собі, що співпрацювати із зірками нелегко. Не всі відразу погоджуються на зйомки, і тема стосунків чоловіків і жінок здебільшого відлякує. Ми не порушуємо «права на приватне життя», хоча говоримо відверто про особисте, адже всі дорослі люди: кожен розповідає про свій власний досвід. Наприклад, на запитання «Чи хочете ви спонтанного сексу?», більшість анонімної аудиторії відповіла «так», а зірки заявили: «Ні». Лише Лада Лузіна розповіла, що бажає спонтанного сексу. І додала: «Я не хочу йти в постіль, як на роботу», чим здивувала власного чоловіка. Решта ж зірок бояться відкритості, розмов, жовтизни. Гадаю, після перегляду перших програм гості виявлятимуть більше бажання поспілкуватися з нами. Перелік чималенький: ми запрошуємо не лише співаків і акторів, а й спортсменів, бізнесменів, людей різних кіл і галузей, які є відомими фахівцями в тій чи іншій галузі. Єдина обов'язкова умова - щоб це були пари.

- За допомогою яких засобів досліджуєте різницю між чоловіками і жінками?

- Пропонували поставити намет. Чоловіки швидше з цим упоралися. Жінки ж зовсім не впоралися, хоча завзято взялися за це: «Я знаю, як це робиться! Я зараз все поставлю!». Однак нічого в них не вийшло, і це так само є свідченням того, що чоловіки краще орієнтуються в просторі, сприймаючи його у 3D і розуміючи, що до чого.

Та, певно, не варто це відкривати, адже дивитися значно цікавіше. Головне, що все має наукове підґрунтя і перевірялося на практиці.

Чимало наших тестів супроводжуються коментарями експерта - делікатними, адже це не прийом у психотерапевта, лише інформація до роздумів. Конфліктні ситуації психолог вирішує простими поясненнями: «Ви чините саме так, тому що...».

В будь-якому випадку, ми говоримо про міфи і стереотипи, або підтверджуючи, або спростовуючи їх у програмі. І беремо до уваги більшість, де існують окремі винятки.

Фройд би вчився

- Нині в ефірі найяскравішими є політичні ток-шоу, від яких глядач встиг стомитися. Як свідчить досвід телеканалів, виробництво ток-шоу на соціальну тематику - не надто легке завдання. На які моменти ставите ви?

- Ми з вами постійно про це говоримо. Перш за все, це тема: ми надаємо перевагу актуальності і провокативності. Мене нещодавно запитали: «Ваше шоу - скандальне?» Я сказала: «Скандальне - ні. Провокативне - так».

- Ток-шоу за участі Юлії Литвиненко на «Інтері» розпочиналося з таких резонансних соціальних тем, як історія моряків із судна «Фаїна», а нині там «Гомофобія», «Зірковий піар» та скандаліст Отар Кушанашвілі в ролі ведучого. Чи намагатиметесь бути ближчими до народу в такий спосіб і ви? Чи плануєте запрошувати Олеся Бузину?

- Нас врятує формат. Ми його маємо дотримуватися, біблія програми є біблія програми. І розроблені голландцями наукові тести маємо брати до уваги, звісно ж, адаптуючи їх для українців.

Бузину намагалися запросити, але чомусь не вийшло - здається, на той час його не було в країні. Але дуже хотілося б бачити його у проекті.

- Російські рейтингові ток-шоу зловживають жовтизною й акторами, згадати хоча б «Окна» за участі Нагієва. На якому рівні дискутуватимуть учасники вашого ток-шоу?

- Ми намагатимемося викликати їх на відвертість. Для цього є і дуже конкретні сюжети з конкретними темами і запитаннями, і прямі запитання ведучих студії. Вони можуть лукавити, звісно. Але, гадаю, глядачу видно, коли людина щиро говорить, а коли - ні.

- Як вам перспектива висвітлення «Фактора статі» за участі селебритіз таблоїдними виданнями?

- Я думаю, що потрапити і в таблоїдні видання, і зробити так, щоби взагалі говорили про програму і про її теми - досить непогано. Хочеться, щоб про «Фактор статі» учасники і глядачі говорили і між собою, і на вечірках: не лише про те, у що ми вдягнені і «за скільки?», а й про щось корисне. Я, можливо, скажу про надто високі речі.... Зараз усі кажуть, що ТБ має розважати, що ми всі працюємо на рейтинги. Але ми прагнемо й навчати - нехай через шоу, нехай полегшено, але інформація має бути корисною і запам'ятовуватися. Адже в нашій програмі ми розкажемо, наприклад, як правильно треба сваритися і як порозумітися після цього. Мені здається, це дуже важливо для молоді, яка тільки-но отримує досвід стосунків.

Знати проблему в обличчя

- Часом наші телеведучі показово акцентують на своїй орієнтації - задля іміджу. Чи обов'язково знати про такі переконання облич каналів глядачам?

- Кожен глядач обирає для себе тих людей, на кого він хоче дивитися і кому довіряє. У кожного власна мотивація, чому він дивиться чи слухає ту чи іншу людину - чи з міркувань одягу, чи з того, які думки вона буде нести чи хто до неї прийде в гості і як людина говоритиме. У випадку «Фактора статі» ведучий має бути чоловіком. Нехай і розбишакою, але чоловіком справжнім. Дівчина має бути жіночною, і цим уособленням жіночності є жіноча логіка, жіноча хитринка, почуття власної гідності.

Щодо інших випадків: люди хочуть популярності і бачать у цьому швидкий спосіб отримати її таким чином. Якщо немає, що донести й іншого способу виявити себе, тоді це роблять так. У кожного свій шлях і свої завдання.

- Чимало журналістів підтримують рух Femen як одне з нечисленних об'єднань, якому вдалося зберегти свій острів свободи (не плутати з Кубою). З точки зору яскравих акцій і вільних ідей Femen справді є цікавим явищем. А як вам їхні методи діяльності?

- Пам`ятаю одну із ситуацій, коли дівчата з Femen під час звіту президента в рамках телепроекту «Розмова з країною» заявили про свої права на Майдані... У мене взагалі неоднозначне до цього ставлення. З обережністю ставлюся до оцінок «добре» чи «погано», це дуже суб'єктивно, в кожного своя рамка і межа цього «добре» і «погано». Так от, Femen - це «яскраво», це видно, на це звертають увагу. Але чи були після їхніх акцій реальні результати? Акції я пам'ятаю, лише наслідків і справжніх результатів чомусь не пригадую.

- Чи не маєте відчуття, що Україні бракує подібного чоловічого руху?

- Взагалі-то, чоловіки мають чимось іншим брати. Точно не в такий спосіб. Гадаю, важливіше, щоби наші чоловіки були мудріші, терплячіші, знали і відчували, чого хоче жінка, й частіше прислухалися до нас.

І потім, оголене чоловіче і жіноче тіло викликають у нас різні емоції. Ми намагалися у проекті зачепити цю тему - як чоловіки та жінки ставляться до порно. Але оскільки слово «порно» за законом не можна вимовляти (і ви також це не писатимете), ми оперували поняттям «досить відверте відео». Жінки заявили, що вони відверте відео не люблять і не дивляться, хоча фахівці стверджують, що це не так. Чоловіки ж сказали, що їм таке подобається і це впливає на них.

Щодо картинки треба враховувати суспільну думку: спеціалісти кажуть, що чоловіче тіло викликає більше усмішок. Ставлення до жіночого тіла інше - це красиво, воно може бути різним, це естетика з прадавніх часів. Справа лише у смаках та вподобаннях кожної людини.

- У чому саме, на вашу думку, найбільші проблеми гендерної дискримінації в українському суспільстві?

- Ми так глибоко не копали. І шоу не про дискримінацію, а про різницю між чоловіками та жінками. Але з досвіду знаю, що перш за все це професійна сфера. Це стосується пропозицій інтимних стосунків своїм підлеглим. До того ж, зазвичай, керівники - чоловіки, а підлеглі - жінки. Хоча доведено, що чоловіки-секретарі - більш організовані, більше встигають зробити, відповідальніші та менше запізнюються. І саме їх краще брати в помічники. До речі, з часів Давнього Риму та при царях це були якраз чоловіки, і до кінця Першої світової війни ця професія отримала жіноче обличчя!

От, наприклад, в ситуації «на дорозі»... дівчата скаржаться, мовляв: «От, він такий-сякий мене не пропустив!» Але ж тут річ не в дискримінації, а в елементарній невихованості. За кермом немає чоловіків і жінок, за кермом - водії, які мають дотримуватися правил! І це не означає, що всіх блондинок з другорядної треба пропускати.

Після декрету жінкам складно вийти на роботу. Чому? Вони стали гірші? Дурніші?

Мені здається, жінки просто ображаються, коли їх не пускають у ту чи іншу сферу діяльності, коли вважають, що жінка легкодоступна. Хоча жінки самі цим часто-густо користуються, щоб досягти своєї мети, або ж дають привід так думати. Якби ми поводилися інакше в тих чи інших ситуаціях чи краще б знали чоловіків, нам би було простіше, легше. «Свого ворога треба знати в обличчя». Не скажу, звісно, що чоловік ворог, але якщо ми хочемо чогось досягти навіть із професійної точки зору, ми повинні знати його плюси і мінуси, знати, як із ними боротися, як із ним говорити і як для цього виглядати. Але це, звісно ж, не виключає професійної обізнаності. Не все легкодоступно в цьому світі!

Взагалі, мені смішно говорити про такі терміни, як «гендерна нерівність», для нашого суспільства це все ще надто складно. Під час запису одного з випусків «Фактора» з'ясувалося, що більшість аудиторії не знає, що таке «моногамність». Ми поставили запитання:«Чи вірите ви в моногамність чоловіків і в моногамність жінок?». У мене був шок: я перебувала в апаратній і не розуміла, чому не йде голосування. І тут ведучі кажуть: «Зараз ми термін уточнимо. Наша студія не знає, що таке "моногамність"».

Довідка ТК

Інна Никоненко закінчила у 2003 році Інститут журналістики КНУ ім. Т.Г. Шевченка. З 2000 р. по 2002 р. працювала на Першому національному: спочатку кореспонденткою служби новин, а потім - як журналістка і ведуча програми «Світ спорту». 2002-2003 р.р. - репортер програми «Вісті» nелевізійного інформаційного агентства «Вікна» (ТЕТ), з 2003 по 2005 р.р. була журналісткою проекту «Дивись!» на ТЕТ. З 2005 року на етапі запуску проекту «Неймовірні історії кохання» на СТБ виступала його редактором і ведучою, доки у 2006 році не пішла у декретну відпустку. У 2008 - редактор та ведуча авторського проекту «Життя класу «Люкс» на телеканалі UBC. Понад рік працювала редактором реаліті-шоу «Міняю жінку» на телеканалі «Студія «1+1».

Фото Володимира Герасимова