Водночас дискусія щодо змін виборчого законодавства продовжує точитися серед медіаекспертів, журналістів та юристів. Президент, Держсектретар, голова Нацради заявляють про те, що зроблять все, щоб зменшити ризики Закону про вибори народних депутатів і про те, що ЗМІ не будуть закрити. Однак сам закон продовжує дамокловим мечем нависати над ЗМІ.

Як вже повідомляла „Детектор медіа”, 21 жовтня пройшов черговий круглий стіл, який був присвячений проблемам виборчого законодавства „Інформування та агітація під час виборчої кампанії: проблема співвідношень”. Експерти та юристи наголошували на недоліках законодавства та вносили конкретні пропозиції щодо його змін. Щодо багатьох проблем, які ставить виборче законодавство перед журналістами, і які обговорювались під час „круглого столу” , „Детектор медіа” вже писала.

Якщо починався „круглий стіл” оптимістично (Микола Баграєв, секретар Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, навіть запевняв, що після цих обговорень вже в понеділок, 23 жовтня, можна буде направляти законопроект змін до Верховної Ради, він назвав депутатів, які подаватимуть законопроект - Правденко, Баграєв, Бондаренко), то вже після дискусії він заявив: „Тепер я точно знаю, що aні в п’ятницю, aні в понеділок ми подавати законопроект не будемо, бо він потребує доопрацювання”. Оскільки пропозицій справді було дуже багато.

Спершу екс-віце-прем’єр-міністр Микола Томенко нагадав, що за 240 днів до початку виборчої кампанії не можна вносити зміни до закону про вибори, але, за його ж словами, це не має стати на заваді редагуванню закону: „Але я не бачу ніяких проблем, щоб обговоривши всі пропозиції, які висуває медіа-спільнота, вийти на один законопроект та внести зміни до закону. Нестрашно застосувати мораторій на закриття ЗМІ. Закон є недосконалим, тому варто зняти подвійне тлумачення того, що може використовуватись. Все, що стосується позасудового закриття ЗМІ, має бути скасовано. Суперечності закону призводять до того, що будь-яка публіцистична інформація про вибори може бути відсутня взагалі”.

За його словами, певним компромісом може бути і роз’яснення ЦВК. Однак Томенко зазначив: „Я переконаний, що за два тижні ми зможемо легко та елегантно зредагувати закон і спокійно собі працювати на виборах”.

Тож щоб закон „легко і елегантно” був відредагований, присутні перейшли до розгляду його суперечностей. Перше, що викликало занепокоєння, то це відсутність визначення у законі, що вважати агітацією.

Тому не зовсім зрозуміло, за якими ознаками її можна вирізнити та класифікувати (чи за наявністю закликів до голосування, чи за наявністю оплати, тощо). Тарас Шевченко, директор Інституту Mедіа Права зазначив, що подібна проблема існувала і в Російській Федерації, однак там Конституційний суд розтлумачив, що може бути ознакою агітації: „В Росії Конституційний суд постановив, що єдиною кваліфікуючою ознакою агітації є спеціальна мета. Тому визначити агітацію чи рекламу можна за спеціальною метою. Довести наявність такої мети важко, але реально”.

Цю тему продовжила й Ольга Большакова, голова правління Східноєвропейського інституту проблем медіа й зауважила, що так само можна й довести відсутність цієї агітаційної мети в журналістських матеріалах за наявності суспільного інтересу: „Якщо журналіст може довести, що ставив за мету, приміром інформувати суспільство, і ця тема справді становить суспільний інтерес, то очевидно, що агітаційної мети тут не було”.

Також вона наголосила, що за даним законом „складається враження, що ЗМІ мають агітувати, а не інформувати, оскільки права відмовляти в розповсюдженні цієї агітації, навіть якщо вона містить неправдиві відомості у ЗМІ не має”. Однак за словами Большакової, навіть якщо ЗМІ й отримають право відмови у розповсюдженні агітації, це не вирішить всіх проблем: „ЗМІ не можуть бути у ролі експертів”, а натомість краще звільнити їх від відповідальності за інформацію в роліках політиків.

Звісно учасники „круглого столу” не обминули і статтю 71 частина 10, де йдеться про закриття ЗМІ.

На цій проблемі зупинилась Катерина Мяснікова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників: „Попри позицію голови Нацради Віталія Шевченка, який заявив, що Нацрада не буде використовувати цю статтю для закриття телеканалів, але зберігати цей дамоклів меч в законі є нелогічним. Це є пасткою для ЗМІ”. Щоб проілюструвати, наскільки небезпечним є закриття, вона навела приклад Чорноморської ТРК, яка за рішенням суду під час виборів 2002 року була тимчасово відсторонена від ефіру на 3 місяці; звісно, потім телекомпанія подала до суду і відновила своє право на мовлення, але за такий довгий час (адже законодавство не передбачає спрощеної судової процедури для ЗМІ) вона вже втратила більшість своїх глядачів і опинилася в скрутному становищі.

Ще однією проблемою на майбутніх виборах може стати загроза проведення теледебатів. На цьому наголосила Наталія Лигачова, шеф-редактор „Детектор медіа”, цитуючи положення статті 69 в частині 10: „Ефірний час за рахунок коштів виборчого фонду партії надається партії на підставі угоди, що укладається від імені партії розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії з телерадіорганізацією будь-якої форми власності. Без укладання такої угоди та надходження коштів на рахунок телеорганізації надання ефірного часу партії забороняється” . "Таким чином, ми фактично позбавляємось можливості проводити теледебати", - зазначила Лигачова.

Цю думку підтримав і Тарас Шевченко: „Проводячи безкоштовні теледебати, канал дуже ризикує. Також він наголосив і на інших проблемах, які можуть виникати при теледебатах: „Чи можна робити теледебати і не запросити всі партії? Я не впевнений, що якась дрібна партія не подасть в суд і не виграє цю справу. Далі жеребкування. Дебати мають бути видовищними, дивитись їх між лідером та аутсайдером не цікаво”.

Далі дискусія точилася довкола статті 68 частина 12, де йдеться „висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації всіх форм власності у формі інформаційних повідомлень, новин тощо може здійснюватися виключно на засадах об’єктивності, неупередженості та збалансованості, без коментарів і оцінок”.

Олександр Чекмишев, президент Комітету „Рівність можливостей” наголосив на неконституційності цих положень: „Ця стаття унеможливлює роз’яснення виборцям відмінностей політичних програм”.

Обговорюючи цю статтю, Тарас Шевченко наголосив, що в ній не зазначено, чиї саме коментарі забороняються, адже це може бути не лише журналістський коментар, а й коментар експертів. Також він зауважив, що в статті йдеться про те, що висвітлення виборчого процесу без коментарів та оцінок здійснюється в інформаційних повідомленнях, тому, за його словами, сюди можуть не підпадати аналітичні програми: „Хоча це вже справа юристів, бо аргументів є багато і на користь цього визначення”.

А Наталія Лигачова закликала: „У випадку, якщо в закон не будуть внесені відповідні зміни, ми маємо відмовитись висвітлювати виборчу кампанію, оскільки нас поставили у такі рамки, коли ми не можемо донести до аудиторії повну і об'єктивну інформацію”.

Водночас Олександр Барабаш, експерт проекту „Сприяння організації виборів в Україні” Development Associates, наголошував, що дискусія навколо цих проблем точиться з метою поставити у більш вигідне становище ЗМІ, а мала ставити за головне інтереси виборців: „Не варто говорити про неконституційність даного закону. Закон є закон. А право на свободу слова і в Конституції обмежене”.

З цим не погодилось більшість присутніх, оскільки свобода слова і має забезпечувати суспільний інтерес. А Ольга Большакова зауважила: „Звісно, право на свободу слова має бути обмежене. Але так само має існувати баланс права на свободу виборів і права на свободу слова. Вибори мають бути свідомими та інформативними”.

На „круглому столі” були представлені і конкретні пропозиції змін до закону від Інституту Mедіа Права та Індустріального телевізійного комітету.

В обох пропозиціях йшлося про те, щоб виключити з тексту статті 68 частині 12 фрази „без коментарів та оцінок” .

Щодо статті 71 у частині 6, де йдеться про те, що «засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини десятої статті 69 і частини шостої статті 70 цього Закону, забороняється агітувати за або проти партій (блоків), висунутих ними кандидатів у депутати, надавати їм перевагу в будь-якій формі” , то Інститут медіа і права пропонує вилучити з тексту слова „надавати їм перевагу у будь-якій формі”, а Індустріальний комітет пропонує доповнити початок статті словами: „ЗМІ державної, комунальної форми власності”.

А частину 10 статті 70 ( „У разі порушення засобами масової інформації вимог частин п'ятої та дев'ятої цієї статті за поданням Центральної виборчої комісії або відповідної окружної виборчої комісії засобам масової інформації тимчасово (до закінчення виборчого процесу) у встановленому законом порядку зупиняється дія ліцензії або випуск (друк). У разі інших порушень засобом масової інформації вимог цього Закону тимчасове зупинення дії ліцензії або випуску (друку) здійснюється виключно за рішенням суду” ) Інститут медіа і права пропонує взагалі скасувати, а Індустріальний телевізійний комітет доповнити словами „і не усунення такого порушення протягом одного дня з моменту отримання відповідної вимоги ЦВК або відповідної окружної виборчої комісії”.

А от медіаексперт Сергій Дацюк закликав не вилучати певні положення закону, а „йти шляхом доповнення до закону”: „Звісно відверті дурниці треба вилучати, однак сам закон треба корегувати через деталізацію, доповнення та ускладнення. Наприклад в статті 68 пункт12 замість того щоб пропонувати вилучити слова „без коментарів та оцінок”, треба доповнити такими словами: „виключно без журналістських оцінок, коментар експертів має бути присутній, а експерти мають бути різними”.

Тож найближчими днями всі пропозиції щодо нової редакції „Закону про вибори народних депутатів України” розглядатиме Комітет ВР з питань свободи слова та інформації. Найактуальніші пропозиції будуть винесені на засідання Верховної Ради, інші суперечності має роз’яснювати ЦВК. Оскільки, за словами Баграєва, якщо вносити багато змін до закону, то „будуть суперечності в залі ВР”.

Наталія Данькова, „Детектор медіа”

Читайте також:

Медіа у виборах: українська дійсність

ЗМІ готові відмовитися від висвітлення виборів? Звернення до Президента та ВР

На круглому столі медіаексперти прийняли звернення до Президента та ВР щодо проблем виборчого законодавства стосовно ролі ЗМІ

Депутати вирішать, що робити з агітаторами Шустером і Кисельовим

Ющенко зробить "імунітет" ЗМІ на виборах

СМИ хотят «развязать руки» во время выборов-2006

Громадсько-політична рада обговорила стан виборчого законодавства

Громадськість обговорить роль ЗМІ у забезпеченні прозорих і демократичних виборів 2006 року

"У мене не має сумнівів в тому, що перевірок ЗМІ не буде" - Олег Рибачук

Давидович: ЦИК не является последней инстанцией

Литвин роз'яснить, що робити ЗМІ на виборах

Проблеми законодавчого регулювання сфери телебачення і радіомовлення

Тарас Шевченко: Верховна Рада визнає, що процедуру закриття ЗМІ в законі про вибори правили вже після голосування

Текст закону про вибори народних депутатів України відрізняється від того, за який проголосувала Верховна Pада

Чи варто чекати засобам масової інформації добра від парламентських виборів? Во время выборов прессе велели замолчать?

Техніка безпеки протягом виборів - 2006

Голова ЦВК запевнив журналістів у об’єктивності підходу до ЗМІ

Закон про вибори (не) дорівнює Кримінальному кодексу