Меморандум між телеканалами і Нацрадою: однакові правила гри для всіх
13 Червня 2005
Меморандум між телеканалами і Нацрадою: однакові правила гри для всіх
13 червня підписаний МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ між телекомпаніями та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, спрямовану на розбудову національного інформаційного простору.
П’ять телеканалів – засновників Індустріального телевізійного комітету („Інтер”, „1+1”, Новий канал, ICTV, СТБ) та ще п’ять українських телеканалів (Перший Національний, „М1”, „5 канал”, „Тоніс”, Гравіс) після тривалих переговорів прийшли до єдиного тексту меморандуму про співпрацю – так званої публічної угоди між телевізійною індустрії і Національною Радою.
Визначальні моменти Меморандуму стосуються вироблення нового сучасного механізму перевірок та моніторингу телекомпаній зі сторони Нацради, а саме визначення базовими часовими проміжками оцінювання телеефіру - тиждень та місяць, також буде враховуватись сезонність мовлення.
Вводиться також поняття «тенденція», і з 1 вересня будуть враховуватись при оцінюванні телекомпаній більше позитивні зрушення, а не стільки разові порушення.
Важливим кроком, - на думку членів Індустріального комітету - також було прийняття єдиних даних при оцінюванні діяльності компаній – даних дослідницької компанії „ГфК - Українські опитування та дослідження ринку (ЮСМ)”.
У меморандумі сторони погодились з поступовим шляхом до повноцінного наповнення українського ефіру україномовною продукцією, і визначили, що не буде вважатись порушенням україномовного режиму телемовників, наприклад, музичні програми та передачі та інше.
Як зазначила на початку церемонії Катерина Котенко, Асоціація мережевих телерадіомовників, цей меморандум став результатом „тяжкої праці зі сторони телеканалів, і тяжкого компромісу зі сторони Нацради”.
Голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко зазначив: „Ми сьогодні перегортаємо нову сторінку в розвитку національної телевізії. Ця сторінка побудована не на виключно дотриманні якихось формальних правил чи процедур. Насправді ми виходимо на інші умови співпраці. Вони будуть побудовані на пошукові таких способів розв’язань завдань, які будуть підпорядковуватися основній меті: досягненню формування національного якісного інформаційного простору, який потрібен нашим глядачам. Це є наша головна мета. Я дуже вдячний керівникам компаній, які підписали Меморандум, бо вони подали приклад понад тисячу двохсот теле- і радіомовникам в Україні. Це був з їхнього боку не простий і важливий крок. . До підписання нашого Меморандуму долучається і телекомпанія „Ера”, очевидно, що будуть інші звістки. Ми почали великий процес. І найважливіше навіть не конкретика. Найважливіше, що досі ми будували свої стосунки, виходячи тільки з такої речі, як конкретна потреба. Сьогодні перший приклад, коли в багатьох самостійних гравців на нашому інформаційному полі з’явилося бажання взяти на себе підвищені зобов’язання, щоб досягнути якихось високих цілей. Фактично лідери телевізійного ринку взяли на себе дуже важливі зобов’язання…Тому ефект від цього може бути дуже великий. Якщо раніше дрібні мовники весь час спостерігали, як лідери порушують правила, то тепер вони спостерігатимуть протилежне. Бо саме лідери демонструють те, як треба працювати, і якщо це стане тенденцією, то це дуже важливий крок для зміни загальної ситуації у телепросторі. Якщо ми матимемо якійсь якісний результат, то можна буде говорити і про збільшення кількості пунктів меморандуму. Щодо Національної ради, то цей акт нас багато до чого зобов’язує”.
У свою чергу, генеральний директор телеканалу ICTV Олександр Богуцький наголосив: „Характер цих домовленостей говорить про те, що хто хоче, той може до них долучитися. Так само, як і статус Меморандуму дозволяє добровільно з нього вийти, наприклад, порушникам.” За його словами, вслід за Меморандумом на черзі стоять і інші питання, які варто розв’язати спільно Нацраді і телекомпаніям. „Це питання, пов’язані з рекламою, супутниковим мовленням. І підписання цього Меморандуму дозволяє нам побудувати робочі групи, щоб після вересня вийти на обговорення питань закону „Про авторські та суміжні права”, вдосконалювати положення законодавства».
А член Нацради Ігор Курус додав: „Меморандум не підмінює норми закону. Єдине, що базою для підписання Меморандуму є те, що Національна рада спільно з телекомпаніями виробляє певну методологію виконання законодавства. Нацрада до 1 вересня бере на себе зобов’язання погодити і удосконалити інструкції, методики перевірок кампаній, щоб ми виходили на позитив, а не на шарпанину між собою. І компаніям, і нам буде легше, бо ми працюватимемо за одними критеріями. Тому що телекомпанія буде чітко знати, якою є методологія, скажімо, визначення використання в ефірі української мови чи реклами, ми під час перевірки компаній будемо користуватися тими ж даними, що і вони. Тобто, Меморандум має на мені створення однієї мови для спілкування і Нацради, і телекомпаній, щоб ми один одного розуміли. Бо, приміром, ми по законодавству вираховуємо рекламу посекундно, а кампанії - GRP. Це, по суті, є різні підходи до якихось технологічних моментів. І Меморандум дозволяє нам знайти спільне визначення тих чи інших законодавчих вимог і працювати в спільному напрямі”.
Також Ігор Курус наголосив на 2 і 3 пункті Меморандуму, де йдеться про тенденцію і системність порушень: „Тенденція: якщо ми проаналізуємо і побачимо, що, приміром , у Національної телекомпанії з початку підписання Меморандуму мови української зменшилося, то ми представлятимемо до них претензії. А от на каналі «Інтер» якщо мови української збільшилося, то навіть якщо, можливо, він не є ще україномовним каналом, але ми бачимо позитивну тенденцію, це означає, що кампанія виконує взяті на себе зобов’язання.” За його словами „критерії для тих, хто підписав Меморандум, і тих, хто це не зробив, будуть однакові.”
Влад Ряшин, голова правління телеканалу «Інтер», зазначив для «ТК»: „На мій погляд, найбільш важливим і важким є стан кількості і якості національного продукту усіх телевізійних компаній. Це стан, який зараз потрохи покращується, але він має покращуватися набагато швидше.
«Інтер» не дублював українською мовою російський продукт, але всі інші європейські та американські серіали ми дублювали тільки українською мовою. Тепер це робитимуть всі канали (треба сподіватися, і ті, які купують західні серіали у російських компаній і дають в ефір з російським перекладом. –«ТК»).
Щодо російського продукту, то в Меморандумі обговорено, що його можна титрувати (а не дублювати – «ТК») українською мовою до 2 січня 2006 року. Позиція багатьох телеканалів, і наша позиція така, що дублювати російською мовою відомих російських акторів – означає порушувати як мінімум художній зміст, а як максимум - здоровий глузд. Тому що, якщо, приміром, якийсь український актор дублюватиме Ренату Літвінову, то це буде трохи смішно. Це важливе питання і його треба вирішувати, не чекаючи.
Наприклад, у Швеції чи Голандії, тобто країнах, де дуже добре знають англійську мову, не перекладають з англійської на шведську чи голандську, є титри. Тим краще для мешканців країни, які більше розуміють інші мови. Позиція Нацради визначена до 2 січня. Що буде далі - побачимо.
Українського продукту поки що настільки мало, що якби «Інтер» вирішив показати фільми, які виготовлені на замовлення держави в минулому році, то на цей процес вистачило б однієї доби. Хоча ми не проти розміщення українського продукту, ми за те, щоб його було більше ,але для цього треба створити відповідні умови – в тому числі і податкові – щоб виробляти національний продукт було вигідно”.
Щодо санкцій, які чекають на порушників Меморандуму, Віталій Шевченко підкреслив: „Набагато важливіше усвідомлення того, що хтось порушує публічні погодження, аніж якби ми отак працювали, як працювали досі і сварилися про якийсь акт непублічної перевірки. І є ще інший бік цієї медалі - компанії, які не пристали до цього меморандуму. Очевидно, що хтось з них пристане, може, хтось цього не зробить з принципових міркувань, це його право. Але набагато легше йти цім шляхом, ніж індивідуально будувати стосунки з компаніями, і довго розбиратися, сваритися, судитися тощо”.
А член Нацради Тетяна Лебедева додала: „Дуже складно буде всім кампаніям зрозуміти, що з цієї миті правила будуть рівні для всіх. Мені здається, що якщо це зрозуміють всі телеканали, тоді буде краще конкурувати на професійному рівні. Конкурувати концепціями, журналістами, оперативністю та ефективністю інформації. Це і буде справжній медіаринок”.
Публікуємо також повністю текст підписаного Меморандуму:
МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ
між телекомпаніями та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення,
спрямовану на розбудову національного інформаційного простору
м. Київ13 червня 2005 року
Вважаючи головним завданням телекомпаній та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі за текстом разом – Сторони) стрімкий розвиток національного телевізійного простору з якнайповнішим урахуванням інтересів та запитів глядачів, забезпечення свободи слова і масової інформації, захисту інтересів національних телевиробників та сприяння здійсненню їх діяльності згідно з міжнародними стандартами,
дбаючи про конструктивний характер взаємовідносин між усіма телевізійними мовниками і Національною радою,
усвідомлюючи, що дотримання законодавства України Сторонами є фундаментальною необхідністю розвитку національного телевізійного простору,
Сторони домовилися про таке:
1. Неодмінною умовою цілеспрямованого і послідовного формування телевізійного простору є ліцензування телерадіомовлення, що проводиться Національною радою виключно на конкурсних засадах.
Телевізійні мовники сприятимуть Національній раді в утвердженні її авторитету як законодавчо визначеного спеціального контрольно-ліцензійного органу у сфері телерадіомовлення, а Національна рада, зі свого боку, забезпечуватиме прозорий характер ліцензування і враховуватиме висновки телевізійних мовників щодо формування телевізійного простору, вбачаючи у телерадіоорганізаціях своїх партнерів по забезпеченню інформаційних потреб громадян України.
2. Визначальним у співпраці між телекомпаніями та Національною радою має бути взаємне прагнення до порозуміння та пошуку шляхів розв’язання проблем.
Сторони свої спільні зусилля підпорядковуватимуть передусім досягненню головного результату – якісного розвитку національного телевізійного простору. При цьому сторони визнають пріоритетність таких критеріїв: ▪ прийнятними (базовими) для оцінювання програмного наповнення телеефіру є результати моніторингу, що проводиться „ГфК - Українські опитування та дослідження ринку (ЮСМ)”;
▪ оцінка діяльності телекомпаній (дотримання ними програмних концепцій мовлення) не повинна проводитися за результатами одного дня. Базовими часовими проміжками оцінювання наповнення телеефіру мають стати тиждень та місяць. Оцінка діяльності телемовників проводиться з урахуванням сезонності мовлення;
▪ здійснюючи свої контрольні функції та застосовуючи дисциплінарні санкції, Національна рада має зважати на те, наскільки системними (а не разовими) є виявлені порушення, а також на обставини та об’єктивні причини, за яких ці порушення сталися;
▪ Національна рада має усіляко дбати про звуження кола установ та організацій, які прагнуть проводити перевірки телекомпаній, переймаючи ці функції на себе як на спеціальний компетентний наглядовий та контрольно-регулюючий орган;
▪ спільно з телевізійними компаніями Національна рада створюватиме робочі групи для визначення сучасного підходу до перевірок телемовників та пошуку нових критеріїв перевірок згідно із законодавством України, напрацювання засад і принципів застосування в загальнонаціональному ефірі державної та інших мов;
▪ Національна рада всіляко заохочуватиме телевізійних мовників, які створюють належні фінансові та соціальні умови праці для своїх працівників.
2. Національна рада підтримуватиме: а) ініціативи та пропозиції телевізійних мовників щодо розмежування комерційної та політичної реклами;
б) підтримувані телекомпаніями процедури затвердження та розміщення агітаційних відеоматеріалів під час виборчих кампаній тощо;
в) ініціативи та пропозиції телевізійних мовників щодо внесення змін до закону „Про кінематографію”, в т.ч. передбачені законопроектом №7349 від 12.04.2005 р. „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо національної кінематографії)”.
3. Сторони визнають, що важливим критерієм оцінювання телевізійних мовників є тенденції в їх діяльності. Позитивні зрушення в реалізації програмних концепцій, врахування запитів глядачів, освоєння радіочастотного ресурсу тощо будуть визначними чинниками та аргументами для Національної ради.
4. Сторони усвідомлюють важливість україномовного наповнення національного телевізійного ефіру, що є однією з визначальних умов формування інформаційного простору України, а також те, що заходи, спрямовані на всебічне задоволення мовно-культурних запитів національних меншин, які проживають на території України, не можуть перешкоджати утвердженню української мови як державної.
5. Сторони погоджуються з тим, що не вважається порушенням україномовного режиму: ▪ сповіщення програм і передач, аудіовізуальних творів, звукова доріжка яких вироблена іноземними мовами, за умови дублювання, озвучення, а також титрування (до 2 січня 2006 року) українською мовою;
▪ сповіщення мовою оригіналу музичних програм і передач, аудіовізуальних творів (кліпи, мюзикли, опери);
▪ сповіщення мовою оригіналу програм і передач, аудіовізуальних творів, мова яких прямо пов'язана з розумінням контексту, зокрема, фільмів радянського періоду, гумористичних та інших подібних програм і передач, якщо внаслідок перекладу буде втрачено гумористичний чи інший художній ефект, що є необхідною творчою/авторською складовою твору.
6. У зв’язку з вищезазначеним Національна рада відкоригує план перевірок діяльності телекомпаній і з 1 вересня 2005 року продовжить виконання своїх контрольних функцій з урахуванням названих вище критеріїв та домовленостей, а телекомпанії зобов’язуються в подальшому дотримуватись україномовного режиму відповідно до норм законодавства та умов виданих ліцензій.
Читайте також:
Як Підалькіна в Нацраді уроки отримувала
Протягом наступного тижня телеканали повинні визначитися з підписанням Меморандуму
Микола Томенко вважає, що при оцінці роботи телеканалів закон має бути однаковий для всіх
Нацрада знову коментує ситуацію довкола телеканалу ТЕТ
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для „Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ