Василь Звєрєв: «Якщо хтось намагається копіювати нашу роботу, значить, нас дивляться!»
28 Грудня 2007
Василь Звєрєв: «Якщо хтось намагається копіювати нашу роботу, значить, нас дивляться!»
Телеканал «Сіті» (оператор – ТРК «Гравіс») уже не раз заявляв про свій курс у напрямку перетворення на «канал-комунікатор», що зможе бути не лише цікавим, але й корисним для киян. Одним із проектів, спрямованих на те, щоб допомогти телеглядачеві, є «споживча» програма «Путівник-Сіті». Про суперпрактичне телебачення та ідеальних телеведучих, про роботу та хобі, дитячі мрії – свої власні та своїх дітей – бесіда «ТК» із ведучим програми «Путівник-Сіті» Василем Звєрєвим.
– Василю, як зародився проект «Путівник-Сіті»?
– Власне, ідея була розроблена Анастасією Гонтар і вашим покірним слугою :). Проект зароджувався ще тоді, коли я працював на НТН. Настя, колишня журналістка цього ж каналу, запропонувала створити програму для споживачів. Я підтримав ідею. І почалося – зустрічі, обговорення, мозковий штурм… Врешті-решт проект було створено, пілот знято. Взимку 2006-го «Путівник» побачив світ. Щоправда, програма запускалася без мене, бо офіційно Звєрєв тоді був ще працівником НТН. Я прийшов у проект трохи пізніше – у січні 2007 року. Прийшов – і одразу став одним із гвинтиків механізму під назвою «Путівник».
– То виходить, що ідея повністю власна і зарубіжний досвід відсутній?
– Так, ідея власна. Якщо порівнювати з проектами, котрі торкаються споживацьких питань, то аналогів програми «Путівник-Сіті» немає. Ми не намагалися робити кальку з іншого проекту, а виготовили власний продукт.
– Василю, чим є програма «Путівник-Сіті» конкретно для вас?
– Це, у першу чергу, місце моєї роботи :). Спочатку було нелегко, адже довелося кардинально змінювати напрямок діяльності. Раніше ж працював ведучим програми «Вершки» на каналі НТН, а там формат зовсім інший. Тим не менше завдяки вдало дібраній команді процес «розкачування» на новому робочому місці був нетривалим. Інакше й не могло бути, тим більше мені від початку було цікаво спробувати себе у проекті споживацького формату. У «Путівнику» найбільше приваблює те, що ми несемо користь людям, навчаємо глядача культурі споживання, знайомимо його з тонкощами українського споживацького ринку. Тому буває дуже приємно, коли нам телефонують або пишуть листи з подякою.
– Чи виникають проблеми при виробництві програми, як їх долаєте?
– В принципі, особливих труднощів, пов’язаних із виробництвом програми, не виникає. Якщо раптом постає певна проблема, намагаємося вирішувати її всіма засобами, що маємо в належності. Найважчий, найпроблемніший – людський фактор. Але, як то кажуть, гора з горою не сходиться, а люди завжди знайдуть спільну мову. І знаходимо… А з нового року ми збираємося дещо переформатувати програму, щоб стати ще ближчими до глядача. Хочемо запрошувати експертів безпосередньо у студію, робити певні експерименти для перевірки продуктів тощо. Це може додати певних проблем, але маю надію, що ці труднощі будуть тимчасовими й у майбутньому питань стосовно виробництва програми не виникатиме.
– Програма виходить щобудня. Не виснажує такий темп?
– Темп і справді шалений, дещо виснажує, але кому зараз легко? З іншого боку – це гарна перевірка на профпридатність. Хтось не витримує – сходить із дистанції, найсильніші залишаються працювати. Ми намагаємося тримати себе в тонусі, бо ж якщо вже увійшли у цю колію, то мусимо її триматися. Звичайно, ми з колегами буваємо втомленими, але попри все «Путівник-Сіті» приносить нам радість, тому незадоволених людей у проекті немає. Можу запевнити нашого глядача, що він отримуватиме якісний продукт вчасно.
– Скільки годин на день приділяєте роботі?
– Взагалі, у мене ненормований робочий день. Враховуючи те, що я «сова», зранку люблю поспати, а на роботі з’явитися десь о десятій годині, а то й пізніше. Працюю до вечора, а коли не встигаю зробити щось на робочому місці, то абсолютно нормально допрацьовую вночі вдома. Для мене ніч – поняття дещо розмите. Можу працювати хоч до ранку.
– Яка аудиторія глядачів програми «Путівник-Сіті»?
– Я не знайомий із результатами спеціальних досліджень, проте, якщо судити з листів, котрі отримуємо мало не щодня, нас дивляться і дорослі, й малі. Наймолодшому глядачеві, який написав нам, 12 років, найстаршим – за 60 і більше. Програма розрахована на широкі прошарки суспільства. Ми не ставимо за мету завоювати якусь конкретну аудиторію, бо кожен із нас є споживачем, незалежно від віку і роду занять.
– Де ви знаходити теми для кожного випуску?
– Теми розробляємо самі. Відбувається це приблизно так: спочатку ми вирішуємо, які теми можуть бути цікавими глядачеві як споживачу. Причому, ці теми можуть бути запропоновані як телеглядачами, так і будь-ким із нашого колективу. Ми обговорюємо їх і вирішуємо, чи можна зробити цікавий сюжет. У принципі, всі теми беруться з життя і ми в жодному разі ні в кого не крадемо їх. Навпаки, помічав, що іноді на інших телеканалах з’являлися сюжети, які за темою, структурою та манерою подачі були дуже схожими на наші. Але нас це не дуже бентежить, адже якщо хтось намагається копіювати нашу роботу, значить, «Путівник-Сіті» дивляться, і ми рухаємось у правильному напрямку!
– У дитинстві була мрія стати телеведучим?
– Мабуть, телеведучим я став завдяки волі Господа Бога, бо у мене ніколи не було мрії працювати на телебаченні. Хотів бути військовим льотчиком-випробувачем. Але перша ж медкомісія сказала, що цим планам не судилося збутися. Тоді я закінчив філологічний факультет Вінницького педагогічного інституту і навіть дев’ять років працював у школі.
Після викладання потрапив у рекламний бізнес, а звідти – на радіо. Коли переїхав із Вінниці до столиці, влаштувався у піар-агенцію, а потім працював журналістом в інтернет-газеті ForUM. А на телебачення потрапив так: мені зателефонувала приятелька і запропонувала піти на кастинг, що проводив новостворений телеканал НТН. Пам’ятаю, на пропозицію я відповів: «Машо, подивись на мене. Який із мене телеведучий?» Але все ж таки пішов – і мене затвердили. Резюме керівництва каналу було таким: «Так, він дещо комплексує, боїться камери, не має навичок телевізійника, але подивіться – у нього непоганий потенціал!». Так я опинився у сфері телеіндустрії.
Буває, мене люди питають: що потрібно робити для того, аби стати телеведучим? А я не маю їм що сказати, бо все дитинство мріяв не про це. Хоча, ця робота мені до вподоби. Я люблю телебачення: нові люди, нові теми, нові знання. Трапляється й таке, що моя робота допомагає у житті – іноді я даю поради своїм друзям і приятелям прямо по телефону. Наприклад, друг телефонує мені й каже: «Васю, привіт! Я хочу вибрати кавун. А як його правильно вибирати?». Ну, я й допомагаю йому. Ось така корисна для життя у мене робота.
– Яким бачите ідеального ведучого на українському телебаченні?
– Це насамперед залежить від того, які завдання перед ним поставлені. Зрозуміло, що ведучий теленовин абсолютно буде відрізнятися від ведучого політичного чи ігрового шоу. Думаю, що ідеальний ведучий сьогодення має бути досить харизматичною й освіченою людиною, нести позитив, бути чесним і намагатися бути самим собою, тоді глядач віритиме йому. Та все ж, думаю, універсального рецепту ідеальності ведучого не існує.
– Що зазвичай дивитеся по телевізору?
– Ще з дитинства мене цікавить спорт. Колись і сам займався тенісом, футболом, боротьбою тощо. Тому зараз залюбки дивлюся спортивні трансляції. Іноді можу постежити і за новинами – українськими та зарубіжними. Але, чесно кажучи, телебачення мені вистачає і на роботі. Тож надаю перевагу хорошому кіно. Погодьтеся, це краще, ніж дивитися, як у парламенті одне одному б’ють, вибачте на слові, пики.
– Чим плануєте надалі займатися? Хочете залишитися в тележурналістиці, чи спробуєте побудувати музичне майбутнє?
– Займаючись тележурналістикою, я не забуваю і про музичний напрямок. Досі пишу і співаю пісні, записую їх на студії. Сподіваюся, що у новому році світ побачить мій альбом. Слава Богу, мене як музиканта ще пам’ятають, тому продовжують запрошувати з концертами. А якщо відверто – мені не хочеться зациклюватися на чомусь одному. Тому важко сказати, що мене цікавить більше – телебачення чи музика. Мені подобається і те, й інше. Щоб займатися музикою професійно, потрібні неабиякі капіталовкладення, співпраця з продюсерами. Зараз такої можливості не маю, тому можу сказати, що зараз для мене музика – це хобі. Улюблене хобі, що приносить і певні доходи. Отже, допоки в мене є сили і натхнення, буду намагатися поєднувати телебачення з музикою.
– Припустімо, Василь Звєрєв – продюсер або ведучий найпопулярнішої програми України. Що це була б за програма і якого жанру?
– Важко сказати. Вважаю, можна з будь-якої теми зробити хороший, якісний і рейтинговий продукт. У принципі, якби я був продюсером, то це, мабуть, не була би «жовта» програма. Мені здається, що наш глядач уже й так перегодований брудом, насильством, сексом і т.д. Якщо це буде розважальне шоу, то в жодному випадку не «нижче пояса». Хоча, це я зараз так кажу. А був би продюсером – хто знає, як би воно там повернулося? У будь-якому разі, як на мене, головне – триматися в межах загальнолюдських цінностей, щоб не перетинати межу пристойності.
– Чим ви найбільше пишаєтеся?
– Якщо не торкатися професійної сфери, у мене є два серйозних приводи пишатися. По-перше, це мій син Єгор, який має дуже непогані музичні здібності. Він навчається у школі для музично обдарованих дітей імені Лисенка. Спеціальність – ударні інструменти. Крім того, грає на фортепіано і співає у хорі. Щоправда, Єгор хоче бути банкіром, але я точно знаю, що в деяких музичних моментах він уже переплюнув батька :). Другим приводом для гордості є придбання у Києві власної квартири. Вже не потрібно сплачувати за чуже житло якомусь дядькові, тепер оплачую своє помешкання.
– Кому ви за все щиро вдячні?
– Так і підмиває сказати, як на врученні премії «Оскар»: дякую Богові, мамі, татові, сім’ї і т.д. Але й насправді мені здається, що в першу чергу варто подякувати як Богові, так і сім’ї, яка підтримувала у важкі часи. Особисту подяку висловлюю Марії Сидорчук, яку іноді називаю своїм янголом-охоронцем у Києві. Також дуже вдячний колективу, який зі мною працює. Дай Бог, щоб наша співпраця продовжувалась ще не один рік! Дякую всім!
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
10
btpost
4966 дн. тому
А мені подобається телеведучий Василь Звєрєв! На мій погляд, він навіть наділений якимось магнетизмом - іноді, кудись поспішаючи, хочу вимкнути телевізор (йде "Путівник" або В.З. "Нерухомість продає") - а не можу - ніби якась сила до екрану притягує... А вчора була можливість побачити і почути В.З. у нас в Броварах на відкритті "Технополіса" - просто талановита і приємна людина!!!
Лена
5868 дн. тому
Добрый день, Василий! С удовольствием смотрю Вашу передачу. Очень приятно было увидеть репортаж про Кудо и спортивный клуб, в котором занимаются мои сыновья. Если можно получить его копию, как это сделать? Спасибо.
Vera
6073 дн. тому
Василий, вы можете пообщаться со мной по эмэйлу?
Юлія
6167 дн. тому
Міша, а чому це Звєрєв має не пишатись купівлею квартири? Людина заробила на власний дах над головою. Як би я купила квартиру, то ще б не так скромно раділа та пишалась) Просто у наших людей я така підступка тваринка "жаба". нехай вона вас оминає...
Василь Звєрєв
6170 дн. тому
to: нікому
Калька з програми "Москва. Инструкция по применению" існує. На іншому каналі, з іншим ведучим.
Той, хто має очі - побачить.
to: Миша
Программа, как и любое другое дитя, растет и развивается. Часто - методом проб и ошибок. Главное - мы не пытаемся стоять на месте. Будем двигаться вперед - придет любимый Вами блеск.
По поводу певческой карьеры не проронил ни слова. Разговоры о музыкальной карьере начинаются, когда есть финансы. Будьте внимательны, и Вы заметите, что для меня музыка - просто хобби. Тем более, стилистика, предлагаемая мною как автором и исполнителем, считается неформатной.
Пусть Вас не пугает "зверевское" удовлетворение фактом покупки квартиры. В оригинале интервью вопрос "ТК" звучал примерно так: "Чим ви найбільше пишаєтеся, якщо не торкатися професійної сфери?" Каков вопрос - таков ответ. По крайней мере, я был искренен. :)
to: всім
Поздравляю всех с наступающим Новым годом! Желаю мира, любви и добра!
Пусть приходящий год Крысы избавит всех нас от любителей "покрысятничать" - и да пребудет с нами сила! ;)
Миша
6171 дн. тому
интервью - похвалить себя (вопрос, а есть ли поводы для того, чтобы хвалить, потому что ни программа, ни Василий в ней особо не блещут, а о его певческой карьере знает только исполнитель) и рассказать о покупке квартиры... Успехов и роста!
6172 дн. тому
Ну, не знаю, що там пан Звєрєв вигадував, але програма виявилася невдалим калькуванням проекту російського ТНТ "Москва. Инструкция по применению". Один в один. Тільки набагато гірше. :) Тим не менше, удачі вам, адже мавпування - основний принцип навчання. :)
глядач
6172 дн. тому
Рада буду бачити Вас на екрані оновленим після Різдвяних канікулів! Тепла і затишку Вам у Новому році!
Василь Звєрєв
6173 дн. тому
Від імені усієї творчої групи програми "Путівник" дякую за критику. Намагатимемось врахувати Ваші побажання.
глядач
6173 дн. тому
Пане Звєрєв, з одного боку хочу подякувати вашому колективу за справді цікаву програму. З іншого - порадити Вам дещо підвищити Ваш професійний рівень як ведучого. Мова йде про Ваші підводки - вони дуже довгі, і часто там дуже багато зайвих слів. Як професійний телеглядач, можу порадити Вам попрацювати над власним голосом. Вам часто бракує повітря, і до кінця фрази ви "помира
єте". Вибачте за химерність. Нарешті хтось з ваших помітив, що довгий шарф вам категорично не личить. Треба працювати нал іміджем. Це суб"єктивна думка. Вибачте за конструктивну критику. Успіхів Вам і Вашій команді! Привіт Насті Гонтар. сподіваюсь, вона задовольнила свої амбіції.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
