Райнгард Шеферс народився 27 травня 1950 року у Марсберґу. До приходу на службу у Федеральне міністерство закордонних справ здобув вищу юридичну освіту. Одружений і має двох дітей. Поступив на дипломатичну службу Федеративної Республіки Німеччина в 1977 році. З 1979 до 1982 року він був керівником відділу з консульських і правових питань Посольства Німеччини у Празі. Потім три роки працював на посаді Постійного заступника Посла у Посольстві Німеччини в Могадішу. Як консультант у Відомстві Федерального канцлера з 1985 до 1988 року займався відносинами між Сходом та Заходом, питаннями роззброєння та політикою безпеки. З 1988 до 1991 року був Радником Посольства Німеччини у Москві. Згодом став консультантом Федерального міністерства закордонних справ Німеччини з питань Радянського Союзу.

 

З 1992 по 1998 рік Посол Шеферс керував відділом Центральної, Східної і Південно-Східної Європи у Відомстві Федерального канцлера. Після того працював Посланником у Посольстві Німеччини в Парижі. В 2000 році був Постійним представником Федеративної Республіки Німеччина у Західноєвропейському Союзі в Брюсселі. З 2001 до 2006 року - представник Федеративної Республіки Німеччина в Комітеті з питань політики і безпеки Європейського Союзу в ранзі посла. З 1 липня 2006 року змінив Дітмара Штюдеманна на посту Посла Німеччини в Україні.

– Ми взагалі вбачаємо у Майдані-2004, а також у зусиллях Заходу з підтримки тодішніх подій, частину перехідного процесу, в якому й досі перебуває Україна. Цей процес не завершено, він продовжується.

– Ми сподіваємося лише на те, що угода про спрощення візового режиму вже незабаром буде ратифікована Верховною Радою України. Це принесе полегшення візового режиму для певних категорій українських громадян. Але вже й зараз на двосторонній основі нам вдалося досягти суттєвого скорочення очікування видачі візи: терміни скоротилися з декількох тижнів до декількох днів. Окрім того, ми маємо намір у певних випадках відмовитися від необхідності особистої співбесіди перед видачею візи. До того ж буде видаватися більша кількість довгострокових віз. Обидва останні зауваження стосуються тих осіб, які бували в ЄС неодноразово і часто подорожують в країни-члени ЄС.

 

– Мені здається також, що у середньостроковій перспективі Україні не уникнути наближення ціни на газ до тих цін, які діють на світовому ринку. А поки що в структурному відношенні зберігається залежність України від поставок газу з Росії. Але ніщо наразі не заважає Україні скористатися її найважливішим газовим і енергетичним ресурсом. Маю на увазі економію електроенергії. Вам, напевне, відомо, що Україна витрачає значно більше енергії для виробництва одного долара сукупного суспільного продукту у порівнянні з країнами Заходу. Це можна і потрібно якомога швидше змінити. А тому поруч із більш інтенсивним використанням власних запасів газових родовищ ця ситуація може бути змінена навіть у середньостроковій перспективі. Німеччина готова підтримати Україну в цьому.

 

– ЄС і НАТО – це абсолютно різні структури. ЄС займається створенням єдиного економічного ринку і прагне створити політичний союз. Попри деяку критику, громадяни Німеччини в цілому згодні з таким курсом ЄС. Якщо судити по опитуваннях, то ЄС зовсім не лякає українських громадян. Найсвіжішим підтвердженням цього факту стала зустріч і дискусія зі студентами Харківського національного університету минулого тижня. Інтерес був просто неймовірний. Стосовно НАТО – це трансатлантична спільнота, що гарантує безпеку. На передньому плані – спільна військова безпека. Міжнародні операції країн – членів НАТО можуть здійснюватися лише за умови одностайної згоди і з метою стабілізації безпеки. Жодна держава не може бути примушена до участі у таких операціях. Загалом можна сказати, що завдяки спільним цінностям НАТО викликає у населення країн – членів цієї організації відчуття безпеки. Зрозуміло, що участь молодих солдат у міжнародних військових місіях викликає запитання у багатьох людей. Це природна реакція.

 

– На це питання я не можу детально відповісти. Мені бракує досвіду.

 

– У нас існує зовсім інша цінова політика. Але я вже казав, що в процесі подальшої адаптації Україні стане в нагоді насамперед економія електроенергії і більш інтенсивне використання власних газових запасів. Окрім того, слід активніше впроваджувати альтернативні відновлювальні джерела енергії (енергія вітру, сонця).

 

– Ми пропонуємо мовні курси найрізноманітніших рівнів для представників різних груп. Чи не могли ви більш конкретно сказати, що маєте на увазі під освітнім медіапроектом?

– Щось подібне пропонує телерадіокомпанія «Німецька хвиля», або «Дойче Веллє», але її програми можна приймати тільки в мережі кабельного телебачення. Чи не може вам тут стати в нагоді інтернет?

 

– Не знаю.

 

– Німецькі видавничі концерни широко розгорнули свою діяльність у Східній і Центральній Європі. В цьому плані Україна дещо відстає. Існує реальний інтерес з боку багатьох видавництв, але про конкретні їхні плани наразі детальних відомостей немає.

 

– Ні.

 

– Не будемо говорити про позитивні чи негативні наслідки, цей процес є неминучим. Негативні супутні наслідки покликана усувати держава – через продумані заходи у сфері соціальної політики, як це робиться у всіх країнах із ринковою економікою

 

– Ми спостерігаємо позитивні зрушення в інформаційному просторі України в напрямку забезпечення свободи слова. Що стосується свободи преси, то Україна досягла тут більшого прогресу, аніж багато кран Східної і Центральної Європи. Але я ратую за те, щоб Україна всерйоз розглянула можливість запровадження поруч із приватними теле- і радіокомпаніями публічно-правового телерадіомовлення. Посольство спільно з іншими партнерами організувало спеціальний захід із цієї тематики.

 

– Я не так багато дивлюсь телебачення, але якщо це трапляється, віддаю перевагу спортивним програмам. Це стосується як українського, так і німецького телебачення.

 

– У принципі, як до партнерів. Бо в нашому демократичному суспільстві вони просто не зможуть здійснювати свою діяльність без ЗМІ. Звісно ж, існують спроби використання ЗМІ у своїх інтересах. Ось тут усе залежить від кожного окремого журналіста, його позиції.

 

– В області вже працюють німецькі підприємства у сфері сільського господарства і харчової промисловості. Цей процес буде продовжуватися.

 

– Тут ми говоримо не про вимоги, а лише про рекомендації, висловлені друзями. Під час нещодавнього заходу ми посилалися на добрий досвід діяльності публічно-правового телерадіомовлення в західних країнах. Потрібно знайти вагомі аргументи, щоби переконати політиків в доцільності такого кроку.

 

– Чи займається посольство питаннями культурного і наукового обміну, зокрема сприянням у перекладі і виданням німецької літератури українською мовою і навпаки – української літератури німецькою мовою? Адже, наскільки мені відомо, далеко не всі німецькі автори зацікавлені у цьому.

– В зацікавленості авторів сумніватися не доводиться, але тут важливий насамперед інтерес із боку видавництв і фінансові передумови. Але посольство в обмеженому обсязі надає підтримку перекладам німецьких творів.

 

– Мені здається, що існують резерви для покращення підготовки журналістів. Це, напевне, пов’язано з фінансуванням. Оскільки мені доводиться часто давати інтерв’ю, це інколи впадає у вічі. Я відчуваю брак серйозного вивчення міжнародних політичних проблем.

 

– Непросте запитання. Я міг би написати цілий твір із цього питання. Мені здається, що ментальність не скрізь і не у всіх сферах відповідає духові нового часу. Ще надто багато очікувань від держави існує у сфері приватного життя. Бракує суспільної й особистої активності в розбудові громадянського суспільства. Але найважливіше: я спостерігаю швидкі зміни як у звичках, так і в ментальності людей.

 

– Наразі в ЄС не існує консенсусу стосовно вступу України до ЄС. В ЄС наразі вистачає своїх проблем, пов’язаних із внутрішньою структурою та організацією діяльністю. До того ж, Україна ще далека від виконання так званих Копенгагенських критеріїв. Принагідно я хотів би закликати більш предметно займатися змістовними вимогами щодо наближення до ЄС, аніж конкретними термінами вступу. До речі, зараз тривають предметні переговори щодо подальшого наближення України до ЄС.

 

– Наша програма підготовки журналістів складається з двох ланок: по-перше, семінари з підвищення кваліфікації українських журналістів в Україні; по-друге, ознайомчі тематичні поїздки для окремих українських журналістів з метою доведення німецького досвіду до України. Подібні програми пропонують також політичні фонди і інші неурядові організації.

 

– В принципі Німеччина за певних передумов дозволяє іноземцям вихід на ринок робочої праці в Німеччині. Але існують винятки для представників деяких дефіцитних спеціальностей на індивідуальній основі. Це стосується, зокрема, інженерів. Але на них існує попит і в Україні.

 

– Слід визнати, що в Україні існують проблеми її іміджу в Західній Європі. На це є багато причин, в тому числі і слабка поінформованість наших громадян. Але щонайпізніше з 2004 року Україна увійшла до свідомості широкого кола громадян Німеччини як незалежна країна.

 

– Критика й справді є. І це не дивує з огляду на те, що мова йде про тонкий політичний інструмент. У нас точиться постійна суспільна дискусія про суспільно-правове мовлення. На мій погляд, і суспільно-правове мовлення, і приватні мовники мають існувати і конкурувати між собою

 

– Тут немає програми. Партнерські зв’язки між містами здійснюються на індивідуальній основі за умови існування відповідних ініціатив з обох боків.

 

– У нас і справді, існують екстремістські [угруповання] лівого і правого спрямування. Якщо вони вдаються до порушень громадського спокою і насилля, поліція завжди готова протидіяти цьому. Політичні екстремістські угрупування перебувають під контролем наших органів із захисту конституційного ладу. Проблема не контролюється повністю, але вона здебільшого вирішується. Але не слід тішити себе ілюзіями. З цією проблемою неможливо впоратися без чималих кадрових і матеріальних витрат.

 

– У мене є кухар, котрий готує всі страви української кухні. Я сам полюбляю прості страви: мені дуже подобаються пельмені, грибний суп. Те ж стосується й вареників.

 

– Ви, напевно, маєте на увазі поодинокий випадок, що мав місце багато років тому. Подібне більше не повторювалося, і ми здійснюємо ретельний контроль за роботою наших співробітників.

 

– У нас є добра база, а відносини між керівниками обох держав будуються на засадах довіри. Після розв’язання політичної кризи ми сподіваємося на візит федерального канцлера Німеччини до України. В усякому разі наш порядок денний у двосторонніх відносинах сповнений великої кількості різноманітних заходів в економічній, культурній та гуманітарній сферах. Тому ми пов’язуємо великі сподівання з майбутнім українським урядом.

 

– Це складне питання, я відповім згодом.

 

– Я намагаюся відгукнутися на всі прохання дати інтерв’ю з боку українських журналістів. Окрім того, я зустрічаюся з журналістами й обговорюю важливі політичні події. Час від часу я також запрошую українських журналістів до себе на обід, щоб у неформальній обстановці поговорити про те, що діється за лаштунками української політики.

 

– Мій день розпочинається з 4-5 українських газет. Крім того, у посольстві аналізується також низка інших українських друкованих видань.