30 випусків екологічної програми у Львові – 30 ударів „Екологічного пульсу”. Що далі?

23 Жовтня 2003
1039

30 випусків екологічної програми у Львові – 30 ударів „Екологічного пульсу”. Що далі?

1039
Щотижня виходячи в ефір, ця невеличка програма стала однією із перших ластівок нової екологічної журналістики. На Львівському обласному телебаченні днями свій 30-й випуск відзначає цикл екологічних програм „Екопульс регіону”.
30 випусків екологічної програми у Львові – 30 ударів „Екологічного пульсу”. Що далі?
А її в нашому теле- та радіо ефірі не так уже й багато, а ті проекти, що існують, - або висловлюють однобокі позиції щодо наболілих екопроблем, або ж солодко й лише описово розповідають, наприклад, про флору та фауну планети. Телевізійних програм, які б ставили питання ребром, які б нагадували чиновникам про забуті ними проблеми і тицяли нас носом у сотворені нами же екологічні гидоти, направду мало.

Поява в регіональному ефірі „Екопульсу регіону” дала можливість підсумувати: які ж власне екологічні проблеми існують у Львівському регіоні сьогодні? Як виявляється, чимало, і вони, ці проблеми, не лише суто екологічні, а й економічні. Адже в корені будь-якого невирішеного питання довкілля – гроші. Серед здобутків „Екопульсу” – сюжети про незаконне зрізування дерев у місті, або ж про сумнозвісні Вербляни. У цьому списку можна виділити й сюжети про Дунайські плавні, а також про містечко Борислав, яке зараз є фактично вибухонебезпечним, не можна не згадати і про нашумівші угорські гудрони. Автори програми тісно спрівпрацюють з київським інформаційним центром „Зелене досьє”, часто демонструють чудові екопросвітницькі фільми, надані цією організацією.

Одне із останніх досягнень – наступний етап проекту „Карпати без пестицидів”. Суть цього журналістсько-екопросвітницького заходу – якісно інформувати населення сільської місцевості про небезпеку, яку для них складають на, перший погляд, невинні закинуті склади з нібито „міндобривами”. На жаль, нашим людям практично на пальцях доводиться пояснювати, що це пестициди і що безпосередній чи інший контакт з ними – це загроза людському здоров’ю. Автори „Екопульс регіону” усі ці питання висвітлюють, паралельно займаючись такою лікбезівською роботою, кінцевим результатом якої Ганна Гопко, студентка факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка і ведуча програми, бачить ліквідацію закинутих пестцидних складів принаймні на території Українських Карпат.

Наприкінці можна банально сказати, що от, мовляв, яка гарна у нас молодь і яка гарна передача. Але можна висловитися й інакше, побажавши студентському колективові „Екопульсу регіону” і надалі щедрих грантодавців. Бо, на жаль і як не дивно, вітчизняним телекомпаніям чи радіостанціям не дуже хочеться торкатися екологічних проблем і випускати в ефір якісно новий та цікавий продукт. А молодь у нас хоч куди - завжди готова до праці.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Львів, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1039
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду