ЗАЯВА

Захист реєстрів не повинен ставати інструментом переслідування за викриття

Ми, представники медійних та громадських організацій, та Медіаруху, закликаємо народних депутатів України не підтримувати законопроєкт №10242 у запропонованій до повторного другого читання редакції. Посилення відповідальності за поширення інформації з обмеженим доступом без належних гарантій для журналістів та їхніх джерел створює ризик кримінального переслідування за оприлюднення суспільно важливих відомостей.

Держава має захищати персональні дані та електронні реєстри від незаконного втручання, торгівлі інформацією і використання даних на шкоду людям та національній безпеці. Водночас закон повинен чітко розмежовувати такі злочини й правомірне інформування суспільства про корупцію та зловживання владою. Саме цього розмежування запропонованому регулюванню бракує.

Ці застереження не нові. Ще у грудні 2024 року медійні та правозахисні організації виступили проти ухвалення законопроєкту. 4 грудня парламент не зміг ухвалити його в цілому, після чого документ повернули на повторне друге читання. Повернення законопроєкту до сесійної зали має супроводжуватися усуненням загроз, через які він уже не отримав достатньої підтримки.

Передбачених у доопрацьованому тексті запобіжників недостатньо. Остання оприлюднена порівняльна таблиця передбачає за відповідні дії під час воєнного стану від двох до п’яти років позбавлення волі. Водночас визначення несанкціонованого поширення охоплює, серед іншого, безоплатну передачу інформації та створення можливості вільного доступу до неї невизначеного кола осіб. За такого формулювання ризик застосування норми до журналістських публікацій повністю зберігається.

Таблиця також містить виняток для викривачів, які повідомляють інформацію у спосіб і порядку, передбачених статтями 53¹ та 53² Закону України «Про запобігання корупції». Це потрібна гарантія, однак вона не забезпечує захисту всіх журналістських джерел і всіх випадків правомірного оприлюднення суспільно необхідної інформації. Не кожна людина, яка передає журналістам докази порушень, відповідає законодавчому визначенню викривача корупції. Суспільний інтерес також не обмежується антикорупційною тематикою, він охоплює, зокрема, порушення прав людини, загрози довкіллю та громадському здоров’ю.

Загроза полягає не лише в можливому вироку, а й у використанні самого кримінального провадження для тиску. Загальні законодавчі гарантії поширення суспільно необхідної інформації не усувають ризику розслідування щодо журналіста та встановлення його джерела. Навіть якщо справа зрештою не завершиться обвинувальним вироком, саме переслідування здатне залякати джерела, виснажити редакцію та зупинити подальші викриття.

Воєнний стан не повинен ставати самодостатнім обґрунтуванням суворішого покарання за поширення відомостей, необхідних для суспільного контролю. Під час війни викриття зловживань бюджетними коштами, порушень у закупівлях чи рішень, які загрожують людям, має особливе значення. Законодавець повинен забезпечити пропорційність відповідальності та врахування реальної шкоди, а також мотивів і обставин поширення інформації.

Закликаємо Верховну Раду України:

1. Не ухвалювати законопроєкт №10242 у запропонованій редакції та повернути його на доопрацювання.

2. Закріпити чіткі гарантії від кримінального переслідування за правомірне повідомлення і поширення суспільно необхідної інформації, узгоджені зі статтею 29 Закону України «Про інформацію». Захист має охоплювати журналістів, їхні джерела та інших осіб, які діють у суспільному інтересі.

3. Передбачити дієві процесуальні запобіжники від використання розслідувань для встановлення журналістських джерел і тиску на редакції, а також переглянути пропорційність запропонованих санкцій.

4. Провести відкрите фахове обговорення за участю медійних і правозахисних організацій, представників журналістських розслідувань та експертів із кібербезпеки.

Ми готові долучитися до підготовки збалансованих змін, які забезпечать захист даних і водночас збережуть можливість викривати порушення.

Безпека державних реєстрів і право суспільства знати правду — обов’язки держави, які мають виконуватися одночасно. Парламент не повинен ухвалювати норми, що дозволять переслідувати тих, хто допомагає суспільству контролювати владу.

• Медіарух
• Інститут Масової Інформації
• Рух ЧЕСНО
• Громадське радіо
• Центр публічних розслідувань
• Центр протидії корупції
• Детектор Медіа
• Лабораторія цифрової безпеки
• ГО “ПроМедіа”
• ВО “Автомайдан”
• Центр прав людини ZMINA
• ГО “Черкаська інформаційна агенція “18000”
• ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”
• Антикорупційний штаб
• ГО “Автомайдан Вінниччина”
• ГО “Миколаївський медіа хаб”
• МикВісті
• ГО “Жіночий Антикорупційний Рух”
• Онлайн-медіа “ЖАР.INFO”

Довідково: Медіарух ― спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух було започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали Перший канал Суспільного, «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», «Ліга.net», «Дзеркало тижня. Україна», НВ, «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Національна асоціація медіа, Донецький інститут інформації, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Центр прав людини Zmina.

Згодом приєдналися інші організації та окремі журналісти ― загалом понад 70 учасників. 16 листопада 2021 року представники провідних медіа закликали журналістів об'єднуватися у професійну спільноту «Медіарух» для протистояння політичному та комерційному тиску на свободу слова. Ініціаторами заяви виступили 29 журналістів та експертів, їхні імена доступні за посиланням.