Рада Європи вбачає у проєкті нового Цивільного кодексу України (реєстраційний № 15150) низку недоліків, які потрібно усунути. Про це йдеться в юридичному висновку Сербіна Даніла, консультанта Ради Європи.

Зокрема, відсутній диференційований підхід до публічних та приватних осіб; ряд норм сформульовано з недостатньою точністю, що суперечить вимозі «якості закону»; окремі положення несуть ризик непропорційного втручання у свободу слова та свободу медіа.
Також у висновку йдеться, що статті, які регулюють цифрові права фізичних осіб, не завжди узгоджені між собою та з вимогами Регламенту (ЄС) 2016/679 (GDPR); встановлення «згоди» юридичної особи як єдиної підстави обробки даних може паралізувати регуляторний нагляд, антикорупційний контроль, журналістські розслідування та OSINT-аналіз.

Окрім цього жодна з аналізованих статей не відображає ризики використання права на захист особистих немайнових прав як інструменту SLAPP.

«Законопроєкт № 15150 загалом відповідає тенденції модернізації цивільного законодавства та наближення до стандартів Ради Європи і ЄС. Позитивними новелами є право на цифровий образ, право на забуття, право на особисті нотатки, право на цифрову приватність та право на інформаційний спокій. Законопроєкт удосконалює регулювання захисту честі, репутації та інформаційних прав особи. Водночас низка положень потребує доопрацювання з огляду на вимоги правової визначеності, пропорційності та свободи вираження поглядів. Окремі норми недостатньо узгоджені з практикою ЄСПЛ, GDPR та іншими європейськими стандартами», — йдеться у висновку.

Зокрема, серед рекомендацій:

• Доповнити статті 294, 295, 297, 321, 324, 336, 345 та 353 положеннями щодо публічних осіб з урахуванням підвищеного суспільного інтересу та стандартів ЄСПЛ.
• Усунути відкриті та невизначені формулювання у статтях 294, 296, 321, 326, 327 та 337, замінивши їх чіткими визначеннями.
• Переглянути положення статей 294 та 297 щодо знищення документів, тиражів та попередньої заборони поширення інформації з урахуванням принципу пропорційності.
• Доповнити статтю 295 критеріями реалізації права на відповідь, строками його здійснення та підставами для відмови у поширенні відповіді.
• Переглянути концептуальні підходи статей 345 та 353 щодо цифрових прав юридичних осіб.
• Передбачити винятки для регуляторного нагляду, антикорупційного контролю, журналістської діяльності та обов'язкового розкриття інформації.
• Закріпити критерії законності, необхідності та пропорційності при обмеженні цифрових прав юридичних осіб.
• Запровадити антиSLAPP-механізми відповідно до стандартів Ради Європи та права Європейського Союзу.
• Забезпечити внутрішню узгодженість аналізованих положень законопроєкту та їх відповідність практиці ЄСПЛ і законодавству ЄС.

Нагадаємо, 28 квітня 2026 року Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу України (законопроєкт № 15150), який викликав занепокоєння медіаюристів, журналістів-розслідувачів та правозахисників. Петиція до президента з вимогою не допустити ухвалення кодексу в поточній редакції менш ніж за добу зібрала понад 25 тисяч підписів.

Представники Медіаруху, а також  українських медійних і правозахисних організацій звернулися до Верховної Ради із закликом не ухвалювати новий Цивільний кодекс у редакції, яка створює системні загрози для свободи слова, журналістських розслідувань, відкритості публічної інформації та права громадян знати правду.