Комітет із захисту журналістів оголосив лауреатів Міжнародної премії за свободу преси 2024 року. Про це повідомляє сайт організації.

Нагороду отримали:

• журналістка Татаро-башкирської служби «Радіо Свобода» Алсу Курмашева;
• розслідувачка з Нігеру Саміра Сабу;
• палестинська журналістка Шрук аль Айла;
• гватемальська журналістка Куїмі де Леон.

Крім того, премією Gwen Ifill Press Freedom Award, яку щорічно вручають на знак визнання прихильності до свободи преси, посмертно нагородять колишнього генерального директора «Репортерів без кордонів» Крістофа Делуара. Він помер у червні 2024 року від ускладнень, спричинених онкологічним захворюванням.

Церемонія вручення нагород відбудеться у Нью-Йорку 21 листопада 2024 року.

Шрук аль Айла — палестинська журналістка, продюсерка та дослідниця, яка веде репортажі із Сектору Гази. Вона очолила незалежну продюсерську компанію Ain Media, що спеціалізується на професійних медіапослугах після того, як її чоловік, співзасновник компанії, загинув під час війни між Ізраїлем та Газою. Вона продовжує висвітлювати війну та її руйнівні наслідки для мешканців Гази, попри те, що кілька разів мусила покинути свій дім, щоб уникнути ізраїльських атак.

Куїмі де Леон — гватемальська журналістка, медична працівниця та історикиня з понад 20-річним стажем роботи. Вона є співзасновницею інформаційного агентства Prensa Comunitaria, що спеціалізується на питаннях довкілля та прав людини. Через роботу з виданням вона зазнала постійних погроз з боку корпорацій та урядових сил. У 2017 році де Леон заснувала феміністський онлайн-журнал Ruda, присвячений сексуальним та репродуктивним правам.

Саміра Сабу — одна з найвідоміших журналісток-розслідувачок Нігеру. Її заарештовували, тримали під вартою і піддавали багаторічним юридичним переслідуванням через те, що протягом усієї своєї кар'єри вона писала про проблеми управління. Сабу, яка публікує статті здебільшого у фейсбуці, є президенткою Асоціації блогерів за активну громадянськість — організації, яка виступає за свободу вираження думок та права жінок і молоді.

Алсу Курмашева, яка має подвійне громадянство США та Росії, майже 25 років працювала в Татаро-башкирській службі «Радіо Свобода» і висвітлювала проблеми етнічних меншин у Волго-Уральському регіоні Росії.

У червні 2023 року її затримали в аеропорту Казані й оштрафували за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади. Її знову затримали 18 жовтня 2023 року і звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент». 23 жовтня суд заарештував  Курмашеву і відправив до СІЗО.

11 грудня 2023 року проти Курмашевої порушили ще одну кримінальну справу — за статтею про «фейки» про російську армію. За цією статтею 22 липня 2024 року її засудили до шести з половиною років колонії.

Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» (RSF) вимагали негайно звільнити Курмашеву. Вимогу звільнити журналістку також висловили PEN America, Управління ООН з прав людини, Євросоюз.

Курмашеву звільнили з ув’язнення 1 серпня 2024 року в рамках історичного обміну полоненими між США та Росією. Тоді ж на волю вийшли журналіст The Wall Street Journal Еван Гершкович та російський опозиціонер і ексжурналіст Володимир Кара-Мурза.

• Читайте також: «Я перебувала під величезним психологічним тиском»: Алсу Курмашева дала перше інтерв'ю після звільнення

Міжнародну премію за свободу преси вручає Комітет захисту журналістів  щорічно з 1991 року журналістам та правозахисникам, які за свої публікації та захист свободи слова зазнавали переслідувань. Серед українських журналістів її отримували у 2018 році Настя Станько та у 2022-му — Севгіль Мусаєва.

Фотоколаж: Комітет захисту журналістів