Увечері п’ятниці 8 червня Український дім у Києві був повний військових. Точніше, представників Сил територіальної оборони ЗСУ, — тут проходила церемонія нагородження переможців журналістського конкурсу «Війна в об’єктиві». 

Олексія Дмитрашківського, начальника управління комунікацій Командування Сил територіальної оборони ЗСУ («ТРО Медіа»), легко можна було знайти в натовпі —  через кількість телекамер біля нього і чергу охочих сфотографуватися разом на фоні брендволу.

«Ідея провести конкурс серед медійників, які висвітлюють війну, виникла, коли ми з колегами міркували над тим, як цього року відзначити День журналіста. Ми не змогли пригадати, чи робили у ЗСУ подібні заходи досі, тож вирішили бути першими, хто проведе конкурс для відзначення саме воєнних журналістів, усіх тих, хто висвітлює події війни», — розповів «Детектору медіа» керівник «ТРО Медіа».  

Тоді ж, за його словами, було вирішено, що роботи, подані на конкурс, оцінюватимуть військовослужбовці, які в цивільному житті були професійними журналістами. Так, до складу незалежного журі, увійшли, зокрема, колишній ведучий Прямого каналу, військовослужбовець ЗСУ Валерій Калниш, ексредакторка каналу «Україна 24», офіцерка служби зв'язків з громадськістю 47-ї окремої механізованої бригади Анастасія Блищик, колишній журналіст 24-го каналу, військовий підрозділу Морської піхоти Олексій Годзенко, виконавчий директор «Вокс Україна», молодший сержант штурмової бригади Максим Скубенко та колишній ведучий 24-го каналу, військовослужбовець ДПСУ Артем Овдієнко, колишня ведуча Radio NV, військовослужбовиця Національної гвардії України Алла Кошляк, ексжурналіст Bihus.Info, військовослужбовець ЗСУ Олександр Курбатов, раніше засновник і керівник видання «Новинарня», а нині військовослужбовець ЗСУ Дмитро Лиховій та інші.

Олексій Дмитрашківський (в центрі)

«Спочатку в нас були сумніви в успішності задуму, оскільки за перші два дні на конкурс подались усього десять учасників. Але згодом журналісти дізналися про конкурс, і зрештою ми отримали майже 400 заявок від 241 учасника. Ми сформували шортлисти, розподілили їх за сімома номінаціями і розіслали роботи членам журі, які дивились і оцінювали їх між бойовими виходами, чергуваннями, а дехто — перебуваючи під ворожими обстрілами», — поділився подробицями Дмитрашківський.      

Жартівлива посвята в бойові журналісти

Як потім розповіли ведучі церемонії нагородження журналістка телеканалу «Інтер» Ірина Баглай і режисер та військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв, найпопулярнішою серед учасників конкурсу стала номінація «Інтерв’ю». На неї подалися 129 конкурсантів. Крім того, журі визначало найкращі публікації, сюжети та репортажі в номінаціях «Відеорепортаж», «Текстовий репортаж», «Найкращий оператор», «Фоторепортаж», «Радіорепортаж / подкаст». Із коротким списком номінантів конкурсу для журналістів «Війна в об’єктиві» можна ознайомитися тут. 

Ведучі церемонії нагородження Ірина Баглай та Ахтем Сеітаблаєв

«Я передивилася, перечитала і переслухала дуже багато цікавих робіт, серед яких надзвичайно важко було обрати найкращу, тому що всім хотілося поставити найвищий бал. Були деякі роботи, які просто вражали своєю сміливістю. Українські журналісти — дійсно дуже круті», — розповіла колишня фотографка NV, а нині військовослужбовиця Наталія Кравчук, яка разом зі ще одним членом журі конкурсу Євгеном Спіріним прийшла на церемонію привітати фіналістів.

Євген Спірін та Наталія Кравчук

А колишній редактор і журналіст Євген Спірін, який нині служить у бригаді «Буревій» Нацгвардії України санітаром у військовому шпиталі, розповів, що йому довелося закривати колонку з іменами авторів, щоб бути максимально об’єктивним, оскільки майже з усіма ними він знайомий особисто.

«На мій погляд, українська журналістика зробила величезний крок у розвитку і демонструє сьогодні якість світового рівня, документуючи воєнні злочини Росії і висвітлюючи війну», — поділився враженнями Спірін.

Учасники церемонії вшанували пам’ять загиблих журналістів

Переможців конкурсу нагороджували на сцені Українського дому діячі культури, журналісти та військові: кінооператор Сергій Михальчук, актор Михайло Кукуюк, керівник радіохолдингу Tavr Media Артем Бабелін, воєнні фотографи Влада і Костянтин Ліберови, стендап-комік і волонтер Василь Байдак, народна артистка України Лариса Руснак.

Олексій Дмитрашківський 

Ім’я переможця в першій номінації — «Текстовий репортаж» — оголосив Олексій Дмитрашківський. Ним став Віталій Побережний, якого журі відзначило за репортаж із прифронтового Вугледара «Чорне місто». Матеріал був опублікований в онлайн-журналі Reporters. Віталій не зміг прийти на церемонію, тож отримати за нього нагороду вийшов на сцену український письменник і воєнний документаліст Мирослав Лаюк. 

Він розповів, що Віталій Побережний навчається на третьому курсі історичного факультету Києво-Могилянської академії, але попри молодість досяг неабияких успіхів у репортажній журналістиці та навіть встиг випустити книжку «То не поля горять». Це серія художніх репортажів із Бахмута, Ізюма, Великого Бурлука та Святогірська. Нагорода в конкурсі «Війна в об’єктиві», за словами Лаюка, стане для Віталія вагомим стимулом працювати в обраному напрямку й далі.

Мирослав Лелюк

Переможцем у номінації «Найкращий оператор» журі конкурсу визнало Богдана Пападіна за відеорепортаж «Підрив на міні, перегрупування і прямий вогневий контакт — ШТУРМ ч.1», який вийшов на ютуб-каналі «Бутусов плюс». 

Кінооператор Сергій Михальчук вручає нагороду Богдану Пападіну

Нагороду йому вручав кінооператор і фотохудожник, володар «Срібного ведмедя» кінофестивалю «Берлінале» Сергій Михальчук, який служить у ЗСУ не лише з автоматом, а й із камерою в руках. «Я оператор ігрового кіно, хоча знімати на полі бою з початком великої війни стало моїм основним завданням. В англійській мові є слово shoot. Воно має два значення — стріляти і знімати. В нашій сучасній війні правда і достовірна інформація має особливе значення. Тому, я вважаю, знімати сьогодні — не менш важливо, ніж стріляти класичною зброєю», — сказав Михальчук. 

Богдан Пападін

До речі, з тим же самим матеріалом, але у номінації «Відеорепортаж» претендентом на нагороду був висунутий воєнний журналіст, головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, який потрапив у короткі списки конкурсу. Але переможцем журі визнало не журналіста, а його оператора, хоч і в іншій номінації. «Богдан Пападін — не просто оператор. Він мій повноцінний співавтор, із яким ми працюємо з початку 2022 року, і, без сумніву, це його заслужена нагорода», — розповів «Детектору медіа» Бутусов уже після завершення церемонії нагородження. 

Юрій Бутусов і Богдан Пападін

Нагороду переможцю конкурсу в номінації «Інтерв’ю» вийшов вручати актор, музикант, композитор і телеведучий Михайло Кукуюк. Точніше, переможниці, адже найкращою інтерв’юєркою була визнана журналістка 5-го каналу Анна Мірошниченко, яка перемогла з матеріалом «”У мене ледь не зупинилося серце”: Дарвін, 3 ОШБр». 

Михайло Кукуюк

«Це неочікувана, але надзвичайно важлива для мене перемога, — сказала нам пізніше, коли церемонія завершилася, Анна. — Хоча, за великим рахунком, вона не моя, а героя інтерв’ю — 26-річного сержанта роти третьої Окремої штурмової бригади Андрія “Дарвіна”».

Від початку повномасштабного вторгнення боєць узяв участь у багатьох штурмах. І один із них, знятий Андрієм на власну камеру GoPro, авторка включила у свій матеріал. Це, за її словами, і є справжня війна в об’єктиві без купюр і прикрас — з її брудом, кров’ю, вогнем і водночас із неймовірною самопожертвою українських воїнів.

Анна Мірошниченко

У номінації «Радіорепортаж / подкаст» нагорода дісталася журналістці платформи «Характер.Media» (Агенція медійного розвитку) Діані Жвінкліс за матеріал «Де закопане золото “Азова”? Допити, вирване волосся, татуювання та боротьба за полонених». Його герої — захисники Маріуполя Валерія «Нава» Суботіна, Владислав «Вікіпедія» Жайворонок, Дзвенислава «Дзвінка» Сіра, які розповідають свої історії з полону і пояснюють, як потрібно боротися за наших воїнів, котрі залишаються в неволі.

Діана Жвінкліс

«Для мене велика честь отримати цю нагороду. І ще більша честь, що наші військові, ветерани, бойові медики, колишні військовополонені довіряють нам свої історії і свій досвід. Честь бути платформою для щирих розмов із нашими захисниками і захисницями», — сказала Діана.

А керівник радіохолдингу Tavr Media Артем Бабелін розповів про роль радіо, яке, за його словами, є потужною зброєю: «Радіус та силу дії цієї зброї ворог, на щастя, далеко не завжди може вирахувати. Можна залишитися без інтернету, мобільного зв’язку і світла. Але одна маленька коробочка, пара батарейок — і ви чуєте голоси. Голоси, які зміцнюють надію, які говорять правду, супроводжують, підтримують і навіть рятують». 

Артем Бабелін

Нагорода в номінації «Фоторепортаж» дісталася фотографці видання Liga.net Валентині Поліщук за серію знимків до матеріалу «Підпис доктора Залужного». У ньому йдеться про роботу Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова, який евакуює поранених із поля бою.  Вручили нагороду переможиці воєнні фотографи Костянтин та Влада Ліберови.

Костянтин та Влада Ліберови

Валентина Поліщук

Звання «Улюбленець (долі) глядацьких симпатій» отримав Андрій Петрук, який знімає фото та відео для 103-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Переможця в цій номінації визначало не журі конкурсу, а читачі та підписники фейсбук-сторінки Сил ТрО Збройних сил України шляхом голосування. Відеоролик до дня закоханих Андрія Петрука зібрав майже 40% голосів.     

Андрій Петрук

Стендап-комік Василь Байдак

Журналистка «Слідства.Інфо» Анастасія Горпінченко перемогла в номінації «Відеорепортаж» із матеріалом «”Де поранені?” — штурм позицій росіян і евакуація під Бахмутом». Нагороду їй вручала народна артистка України Лариса Руснак.

Лариса Руснак

За словами Анастасії, будь-яка нагорода, отримана журналістом, дає можливість історії, яку він розповідає, та її герою бути ще більше почутими. 

Анастасія Горпінченко 

«Для мене нагорода у конкурсі “Війна в об’єктиві” важлива саме у цьому контексті — вона підсилює голос тих, про кого я розповідаю у своєму репортажі. А це має особливе значення з огляду на те, що для двох його героїв це було останнє інтерв’ю перед тим, як вони зникли безвісти. Обидва були бійцями 5-ї Окремої штурмової бригади. За кілька місяців після того, як ми зустрілися з ними і зафіксували їхню історію, воїни перестали відповідати на повідомлення», — розповіла Анастасія «Детектору медіа». 

Головна редакторка «Слідства.Інфо» Настя Станко

Чи не страшно їй їздити у відрядження на передову? Страшно, каже журналістка. І з кожною наступною поїздкою все більше. «Думаєш — усе, це останній раз. Тому що здається, що ти профнепридатна, оскільки всього боїшся. Але потім розумієш, що вже не уявляєш себе без цих досвідів, без цих історій, без цих людей, із якими ми подекуди знайомі годину-дві, у кращому випадку, якщо пощастить, день. І це все переважає над відчуттям страху», — поділилася з «ДМ» Анастасія. 

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»