Замість святкування. Медійники поговорили про наболіле під час заходу ІМІ та RSF до Дня журналіста

Замість святкування. Медійники поговорили про наболіле під час заходу ІМІ та RSF до Дня журналіста

8 Червня 2024
975

Замість святкування. Медійники поговорили про наболіле під час заходу ІМІ та RSF до Дня журналіста

975
Проблеми доступу до фронту, знову Наталя Гуменюк, прірва між уявленнями про Україну іноземних медіа й українських журналістів, тиск на медіа з боку влади — про все це йшлося на заході.
Замість святкування. Медійники поговорили про наболіле під час заходу ІМІ та RSF до Дня журналіста
Замість святкування. Медійники поговорили про наболіле під час заходу ІМІ та RSF до Дня журналіста

Якщо фраза «не на часі» на когось і подіяла в буквальному сенсі слова, то це на українських журналістів, які майже не відзначали своє професійне свято. По суті, крім кумедних привітань, які зібрали оглядачки з нашого медіатаблоїда «Антоніна», і згадати нічого. Замість святкувань медійники скористалися Днем журналіста, аби поговорити про виклики й проблеми. Саме така розмова і відбулася 6 червня під час зустрічі, організованої Інститутом масової інформації та міжнародною громадською організацією «Репортери без кордонів» (RSF) за підтримки Представництва ЄС в Україні.

Зібрали всіх у зручному сучасному приміщенні в центральній частині Києва. Спочатку кава і розмови в кулуарах.

 Тимчасовий повірений у справах Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло та  менеджерка української програми у відділі Східної Європи і Центральної Азії міжнародної організації «Репортери без кордонів» Полін Мофрей

 Зліва направо представники пресслужби посольства США Олександр Кліщ, Чад Родемаєр, Меган Тетрік, голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, новий генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий

 Директорка Internews в Україні Джиліан Маккормак та виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк

 Начальниця відділу зв’язків з громадськістю Нацради з питань телебачення і радіомовлення Тамара Кравченко (у синій сукні) представляла на заході регулятивний орган

Потім — більш офіційно.

 

 

Першу панельну дискусію «Медіа як опора демократії: формуючи майбутнє України» модерувала очільниця ІМІ Оксана Романюк. Учасниками дискусії були тимчасовий повірений у справах Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло, заступник генерального директора «Репортерів без кордонів» Тібо Бруттен, журналіст-розслідувач «Української правди» Михайло Ткач, голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа, очільниця сумського видання «Кордон.Медіа» і представниця ІМІ на Сумщині Альона Яцина, голова ГО та шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова, народний депутат і голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

 Учасники панельної дискусії «Медіа як опора демократії: формуючи майбутнє України»

Учасники дискусії говорили про свободу слова, демократію та правильну взаємодію журналістів і влади під час війни.

  Ремі Дюфло та Ярослав Юрчишин

Зокрема Ремі Дюфло сказав, що свобода медіа та дотримання прав журналістів — це основа шляху України до вступу в ЄС. За його словами, саме те, що українське суспільство демонструє прагнення демократії, дало шанс Україні на вступ до ЄС, і щоб цей вступ відбувся, в Україні мають бути вільні медіа. Його думку по суті продовжив і Ярослав Юрчишин. Він пояснив, що якби в нас, українців, не було журналістів, ми б не вистояли в цій війні, і без свободи слова та незалежної журналістики демократії немає.

 Ярослав Юрчишин і Світлана Остапа

Наталія Лигачова, говорячи про стосунки медіа та влади під час війни, розповіла, що влада повинна сприймати журналістів не як ворогів, а як критичних і відповідальних партнерів

 Наталія Лигачова та Михайло Ткач

Михайло Ткач сказав, що при цьому важливо, щоб високопосадовці, які мають безпосередній вплив на перебіг цієї війни, обороноздатність України, ухвалюючи певні рішення, думали про те, що журналісти дізнаються про деталі цих рішень і розкажуть про них українському суспільству.

 Тібо Бруттен

Тібо Бруттен додав, що влада повинна розуміти: журналістика — це не голос уряду, не голос Збройних сил і не голос олігархів, а така сила, якій довіряє громадськість. І під час війни треба утверджувати саме таке сприйняття. На жаль, сказав він, так не завжди виходить.

 Ярослав Юрчишин, Світлана Остапа, Альона Яцина

Наприклад, за словами Світлани Остапи, Суспільне мовлення в Україні фактично від початку свого існування повинне відстоювати свою незалежність попри постійне недофінансування та періодичні спроби тиску. Також вона вкотре наголосила на важливості дотримання журналістських стандартів.

 Альона Яцина

Під час війни роль медіа значно зросла та загострилась, про це говорила Альона Яцина, очільниця «Кордон.Медіа». Вона розповіла, як медіа працює на прикордонні, їздить знімати, як під постійними обстрілами живуть люди, показує наслідки обстрілів. «Ми зрозуміли, що без цього не можемо жити фізіологічно. Ми зрозуміли: якщо ми замовчимо, то вся ця територія зникне. Перше, звідки вона зникне, — з нашого розуміння, з поля уваги влади, інших людей».

Після перерви, де медійники могли знову неформально поспілкуватися в кулуарах, відбулися кінопоказ і ще одна панельна дискусія. Це був півгодинний фільм «Фіксери на війні: невидимі репортери», знятий RSF. Як зрозуміло з назви, він розповідає про роботу фіксерів і локальних продюсерів в Україні, які допомагають іноземним журналістам висвітлювати нашу війну.

 

Обговоренню проблеми українських продюсерів власне і була присвячена друга панель. Її модерувала представниця RSF Полін Мофрей. Учасниками дискусії були воєнний кореспондент та локальний продюсер Андрій Колесник, керівник відділу розслідувань і продюсер фільму Арно Фроже, медіаекспертка ІМІ Катерина Дячук, український продюсер для французьких медіа Кирило Сірченко, воєнна кореспондентка та продюсерка The New York Times Марія Варенікова та воєнна кореспондентка Олександра Олександренко.

 Учасники панельної дискусії «Фіксери на війні: невидимі репортери»

В основному розмова стосувалася труднощів із доступом до фронту. Зокрема, українські локальні продюсери згадували «всім відому особу, яку сьогодні то призначили, то перепризначили». 

 

 

Хоч жодного разу прізвища не прозвучало, але всі розуміли, що йдеться про Наталію Гуменюк, яку того ж дня призначили на посаду заступниці начальника управління комунікацій ОК «Південь», що одразу викликало реакцію Медіаруху, і яку в той же день перевели на посаду, «не пов’язану із взаємодією з медіа». Один з учасників дискусії, Андрій Колесник, сказав: «“Хортиця” порівняно з “Півднем” працює ідеально, “Південь” — повний саботаж роботи. Ми не те що не можемо показати бойову роботу — я про це мовчу. Нам не дають висвітлювати воєнні злочини росіян».

 Полін Мофрей

Дещо дивними здалися деяким присутнім запитання модераторки. Наприклад, на адресу Арно Фроже: «Арно, раніше ти багато висвітлював конфлікти в Африці. А чим відрізняється Україна?» — запитала Полін Мофрей. Таке порівняння було неочікуваним для присутніх. І показало певну прірву в тому, як ми себе позиціюємо і як нас бачать жителі Західної Європи.

  Арно Фроже

Арно відповів, що в африканських країнах, де він висвітлював війни та конфлікти, двоє-троє фіксерів на всю країну, а в Україні їх дуже багато, і важко вибрати того, з ким буде комфортно працювати, оскільки не так багато рекомендацій. Як потім пояснили в кулуарах самі локальні продюсери «Детектору медіа», все залежить від рівня продюсера, якого шукає іноземна знімальна група, і від вартості його послуг — якщо шукають досвідчену професійну людину, то рекомендацій буде вдосталь.

 Кирило Сірченко й Андрій Колесник

Але найкраще цю різницю описав Андрій Колесник. За його словами, йому доводилося працювати з журналістами, які мають 20-річний досвід висвітлення воєнних конфліктів у різних країнах Африки чи Азії, і там було все вільно — їдь і знімай на свій страх і ризик. Саме тому західні медійники дуже дивуються, що в Україні є контроль, треба отримати купу дозволів на допуск до зони бойових дій, і бажання зробити гарний репортаж — ще далеко не гарантія того, що ти потрапиш зі знімальною групою туди, куди збирався.

 Кирило Сірченко

Одночасно веселу й сумну історію розповів Кирило Сірченко, яка яскраво демонструє, що іноземні журналісти іноді взагалі не уявляють, куди вони їдуть. Наприклад, сказав Кирило, один журналіст якось звернувся до нього з проханням організувати інтерв’ю з Євгеном Пригожиним, очільником злочинного угруповання «Вагнер».

 

Також учасники дискусії відзначили зміни до наказу Головнокомандувача ЗСУ №73. Тепер, кажуть, стало легше. За винятком «Півдня», де проблеми з доступом перманентні в усіх. Згадали також і про Міжнародний фонд страхування журналістів, створений за ініціативи низки організацій.

Продовжили бесіду медійники вже у кулуарах у більш неформальній обстановці.

 Юлія Лавришин і Михайло Ткач

Михайло Ткач розповів «Детектору медіа» про численні кримінальні справи, відкриті за фактами перешкоджання його журналістській діяльності або тиску на нього.

 Представник СБУ Олександр Мельниченко, Оксана Романюк і радник зі стратегічних комунікацій Представництва ЄС в Україні Сергій Гриценко

 

Меган Тетрік та Наталія Лигачова

 Президент «Фундації Суспільність» Тарас Петрів

 Учасники панельної дискусії «Медіа як опора демократії: формуючи майбутнє України»

 Ремі Дюфло, Світлана Остапа, Катерина Дячук

Загалом захід, організований ІМІ та RSF, став можливістю медійникам ще раз поговорити про те, як ефективніше працювати під час війни та подавати максимально зважену інформацію.

Учасники другої панельної дискусії

Під час підготовки матеріалу використані фото Максима Поліщука («Детектор медіа») та Інституту масової інформації

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
975
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду