Новий законопроєкт: крок до захисту журналістів та прозорості влади

Новий законопроєкт: крок до захисту журналістів та прозорості влади

20 Червня 2024
377

Новий законопроєкт: крок до захисту журналістів та прозорості влади

Роман Головенко, «Інститут масової інформації»
377
Українська традиція нарікати на погані закони подібна до традиції нарікати на погану владу. І спільним у них є те, що здебільшого не береться до уваги, хто ті закони застосовує і хто таку владу обирає.
Новий законопроєкт: крок до захисту журналістів та прозорості влади
Новий законопроєкт: крок до захисту журналістів та прозорості влади

Оригінал публікації на сайті «Інституту масової інформації» за посиланням

Проте закони щодо правового статусу журналістів наразі можна і треба вдосконалювати. Прикладом цього є проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації", внесений головою парламентського Комітету з питань свободи слова Ярославом Юрчишиним та низкою інших народних депутатів з різних фракцій 5 червня 2024 року (№ 11321). 

Цей законопроєкт може стати значним кроком уперед у захисті прав журналістів та підвищенні прозорості законодавчого процесу. Запропоновані зміни демонструють визнання важливої ролі медіа в суспільстві, особливо в умовах війни. 

Хоча законопроєкт стосується не лише прав журналістів (це буде висвітлено наприкінці цього матеріалу), але переважно він сфокусований саме на уточненні гарантій їхньої діяльності. Відносною новелою є запропоноване раніше Інститутом масової інформації та втілене в проєкті право медійників, акредитованих при ЗСУ (чи інших складових сил оборони), вільно пересуватися в період комендантської години в процесі виконання їхніх професійних обов’язків  (це стосується передовсім тилових регіонів). Ідеться про запропоновані доповнення у два закони: ЗУ про держпідтримку медіа, гарантії профдіяльності та соцзахист журналістів (доповнення ч. 1 ст. 11-1 новим п. 4-1) та ЗУ "Про інформацію" (доповн. ч. 4 ст. 25). Детально ІМІ писав кілька місяців тому про проблему з вільним пересуванням медійників у комендантську годину. Акредитація при ЗСУ є маркером адекватності журналіста, адже для отримання такої акредитації він проходить необхідні перевірки. Тому запропоноване має допомогти журналістам, зокрема з висвітлення наслідків нічних обстрілів тилових об’єктів росіянами.

Далі законопроєкт доповнює ст. 117 Закону "Про медіа", яка передбачає перелік підстав для звільнення від відповідальності. Частини 1–3 цієї статті визначають підстави для звільнення від відповідальності за поширення певної інформації "суб’єктами у сфері медіа та їх працівниками". І ці норми пропонується доповнити фразою "а також журналісти, які виконують роботу за цивільно-правовим договором для медіа". Тобто звільняти від відповідальності за поширення певної інформації також і підрядників, ФОПів, тобто осіб, які не перебувають у штаті медіа й не працюють з ним за трудовим договором. Це цілком виправдано з огляду на рівень розвитку ринку праці, на якому дуже багато осіб виконують роботи не як наймані працівники. Звісно, частково правдивими є закиди щодо уникнення більшого оподаткування (а воно більше саме в разі трудових договорів), але наразі це цілком легальний спосіб оформлення відносин щодо виконання роботи / надання послуг і в окремих випадках єдино можливий з економічного погляду. Несправедливо було б залишати підрядників поза гарантіями захисту, наданими для самих медіа, на які ці підрядники працюють. 

Пункт 4 частини 1 статті 117 того ж закону звільняє від відповідальності за дослівне відтворення "публічних виступів чи повідомлень юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, народних депутатів України, кандидатів на виборні посади". Тепер до цього пропонується прирівняти переказ без спотворення змісту. Це також видається виправданим, оскільки не кожен формат медіа чи медійного матеріалу дає можливість подавати розлогі цитати.

Онлайн-медіа звільнені від відповідальності за контент користувачів, якщо вони обмежили доступ до "такої інформації впродовж трьох робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради" (ч. 4 ст. 117 закону про медіа). Цю норму пропонується доповнити фразою "або [отримання] ухвали про відкриття відповідного провадження судом", адже позивач може піти одразу до суду, досудове врегулювання в таких справах у нас не є обов’язковим. До речі, звертаємо увагу медіа, що в цій підставі для звільнення від відповідальності йдеться про обмеження доступу до оскарженого контенту, але не про його повне видалення. Річ у тім, що факт розміщення контенту користувачем на сайті медіа може стати предметом дослідження у відповідному провадженні (судовому, Нацради тощо), тому важливо не знищити докази такого розміщення, як то кажуть, з переляку після отримання скарги на коментар під статтею чи блогом.

Загалом зміни до ст. 117 Закону "Про медіа" спрямовані на доопрацювання тих моментів, які не були враховані під час розроблення цього закону. 

Насамкінець необхідно розповісти про запропоновані норми, які стосуються прав не суто медійників, а всіх громадян. Проєкт закону передбачає доповнення пп. 2 п. 4 прикінцевих положень (розділ VIII) Закону України "Про комітети Верховної Ради України" фразою про "розміщенням відеозаписів відкритих засідань [комітетів ВРУ] не пізніше ніж протягом 24 годин з часу завершення таких засідань" на вебсайті парламенту. Це дасть змогу громадськості дізнаватися про перебіг засідань комітетів принаймні постфактум і хоч якось тримати руку на пульсі законодавчого процесу.   

Маємо сподівання на швидке схвалення парламентом цього проєкту закону. Адже пропоновані ним зміни не є особливо складними, проте потрібними. А літній сезон у період воєнного стану не мав би сповільнювати розгляд законопроєкту.

Колаж: ІМІ

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Роман Головенко, «Інститут масової інформації»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
377
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду