Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.

 Висновок № 194

щодо матеріалу інтернет-видання «КиївВлада» під назвою 

«Наполеглива мрія: доля забудови столичного озера Вирлиця вирішується в судах»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 9 серпня 2023 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга на вказаний матеріал, у якій стверджується про некоректне титрування в якості адвоката одного з коментаторів матеріалу, маніпулятивність викладу певних аспектів та неповноту викладу інформації щодо сплати орендної плати за ділянку (в скарзі додане наступне гіперпосилання).

2. Оскаржений матеріал було опубліковано 8 серпня 2023 року під рубрикою «тексти», автором указаний Іван Кулик. На початку текст містить фотоколаж із зображенням озера, Віталія Кличка та Віталія Хомутинніка. В середині тексту також міститься три супутникових фото озера на околиці міста. Текст матеріалу складається зі вступу й трьох розділів. Він містить дуже багато гіперпосилань, а саме на такі матеріали:

• ухвалу Північного апеляційного госпсуду від 12.07.23 р. про оголошення перерви в засіданні; 
• сторінки сайту КиївВлада з супутниковими фото озера, на яких зображені межі земельних ділянок (1, 2, 3);
• рішення Госпсуду м.Києва від 9.02.23 р.;
• рішення Госпсуду м.Києва від 15.10.14 р.;
• рішення Госпсуду м.Києва від 23.09.21 р.;
• ухвалу Верховного Суду від 22.11.22 р.;
• сторінки сайту КиївВлада з досьє різних осіб (М.Поворозника, Є.Кулеби, В.Кличка, Г.Старостенко, Г.Цагареішвілі, Н.Мельник, В.Пелих, П.Оленича);
• проєкт рішення Київради (ІІ сесія IX скликання), датований 15.02.21 р.;
• рішення Госпсуду м.Києва від 7.07.22 р. (двічі);
• постанову Північного апеляційного госпсуду від 24.01.23 р.;
• ухвалу Верховного Суду від 11.04.23 р.;
• висновок з оцінки впливу на довкілля від 16.03.21 р.;
• рішення ОАС м.Києва від 1.09.22 р.;
• постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 21.03.23 р.;
• ухвалу Верховного Суду від 23.05.23 р.;
• дописи на сторінці в Фейсбук «Екопарк Вирлиця» (1, 2);
• допис на сторінці в Фейсбук «Штаб оборони Києва» від 19.05.21 р. (двічі);
• проєкт рішення Київради (ІІ сесія IX скликання), датований 17.06.21 р.;
• проєкт рішення Київради (ІІ сесія IX скликання), датований 6.05.21 р.;
• матеріал із сайту КиївВлади під назвою «Пыль в глаза»: как столичные власти пытаются «защитить» берег Вырлицы от застройки»; 
• сторінка сайту КМР з даними щодо її депутата О.Супруна;
• проєкт рішення Київради (ІІ сесія IX скликання), датований 26.01.22 р.;
• сторінки сайту КиївВлада, на яких розміщені відскановані відомості з бази ЮКонтрол щодо ТОВ «Мрія-Інвест», БО «БФ «Фонд Кличко», ТОВ «Північна інвестиційна група», ТОВ «Маркет рисерс груп»;
• матеріал зі сторінки сайту «Наших грошей» під назвою «КМДА стягнуло майже 100 мільйонів пайового внеску зі штрафами за забудову біля озера Вирлиця»; 
• матеріал «Ярославський продав частку у групі «XXI Століття»» з веб-сторінки видання «Економічна правда»;
• матеріал «Хомутынник стал инвестором двух недостроенных ТРЦ в Киеве - НВ» з веб-сторінки інформагентства «ЛІГАБізнесІнформ». 

3. Матеріал присвячений темі забудови одного з берегів озера Вирлиця в Києві.

4. Редакція КиївВлади не прокоментувала доводи скарги за зверненням «МедіаЧек».

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Скарга на даний матеріал не є особливо деталізованою й фокусується на окремих вузьких аспектах викладу інформації. Розглядаючи доводи скарги Ініціатива оцінить також і деякі інші аспекти викладу матеріалу та дотримання професійних стандартів у ньому.

2. «МедіаЧек» оцінює суто матеріал медіа й не має компетенції та не буде оцінювати поведінки чи рішень забудовника, міської влади, громадських активістів, прокуратури та судів.

3. Баланс. Матеріал, особливо його завершення, підводить до враження про сприяння Віталія Кличка забудовнику. Проте позиції Віталія Кличка в матеріалі не подано, як і згадок про спробу її отримати. У статті згадано, чим аргументувалися заперечення ТОВ «Мрія-Інвест» в одному з судових процесів, але не зрозуміло, чи журналісти самі отримали такі коментарі, чи взяли аргументи, озвучені в ході судового засідання або викладені в судових документах. В тексті відсутні коментарі щодо гаданого зв’язку між забудовником та Київським міським головою та щодо закидів п.Дядюка у впливі на суд. І ніщо не свідчить про звернення до забудовника з пропозицією прокоментувати ці закиди. Це вказує на  порушення першого речення п. 10 Кодексу етики українського журналіста.

4. Перевірка інформації.   Перевірка інформації, особливо з’ясування загального контексту ситуації, описуваної в журналістському матеріалі, природно вимагає коментарів різних сторін конфліктної ситуації. Вище «МедіаЧек» уже вказав на відсутність згадок про звернення журналіста по коментарі до кількох сторін.

В скарзі також згадується про відсутність адвокатського статусу в означеного в матеріалі як «адвокат» Олександра Дядюка. За результатами пошуку в Єдиному реєстрі адвокатів нам дійсно не вдалося знайти адвоката з такими іменем та прізвищем. Зазначимо, що, якби пан Дядюк припинив чи зупинив адвокатську діяльність нещодавно, то дані по ньому однаково мали б відображатися. Чимало медіа дійсно іменують пана Дядюка «адвокатом», але це не може слугувати виправданням для повторення помилкового титрування. Не кожен представник у судовому процесі є адвокатом. Редакція медіа не прокоментувала «МедіаЧек» вказану помилку, але, наприклад, на своїй сторінці в Фейсбук пан Дядюк не вказує, що є «адвокатом». 

Виходячи з викладеного вище, Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що в розглядуваному матеріалі порушено вимоги другого реч. п. 6 Кодексу етики українського журналіста. 

5. Повнота. Відсутність збалансованості, а в даному випадку йдеться про неподання коментарів двох сторін складного конфлікту, автоматично призводить до неповноти матеріалу, тобто має місце й порушення першого реч. п. 6 Кодексу етики.

6. Щодо інших доводів скарги. 

6.1. Скаржниця вважає маніпулятивним викладену в матеріалі тезу: «на переконання позивачів, на Публічній кадастровій карті чітко видно, що вищезгадана земельна ділянка фактично є частиною вказаної водойми,..» В чому полягає маніпуляція — не уточнюється. На думку «МедіаЧеку», оскаржене формулювання лише передає позицію позивачів по справі й саме по собі не маніпулює думкою аудиторії, але позиція протилежної сторони викладена в матеріалі не достатньо. 

Хоча в іншому місці тексту в матеріалі зазначено: «юристи компанії-орендаря вказали на те, що на момент розробки та погодження проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки вона офіційно не знаходилась у прибережній захисній смузі озера Вирлиця і ця обставина, мовляв, у той період «перевірялася відповідними службами міста на підставі вичерпних документів та була ними погоджена»». Тому в цьому аспекті «МедіаЧек» не вбачає порушень у матеріалі, незбалансованість та неповнота констатовані нами в цьому висновку вище.

6.2. Щодо відсутності вказівки, звідки журналіст отримав фото з судової справи, то, на нашу думку, в матеріалі все ж є вказівка — «(к)осмічні знімки, які прокуратура надала суду» і вона є достатньою. Тобто вказано, яка сторона надавала суду дані фото, і така вказівка дає змогу враховувати при їхній оцінці походження самих фото. Інша справа, що в опонентів прокуратури могли бути контраргументи щодо цих фото, але їхня позиція висвітлена в матеріалі недостатньо повно. В аспекті самого способу подання вказаних фото в матеріалі «МедіаЧек» не вбачає порушення.

6.3. Скаржниця також посилається на відсутність деталізації того, як орендар (забудовник), як стверджується в тексті матеріалу, не вносив орендну плату. Йдеться про абзац, де описується один із проєктів рішень Київради стосовно оренди ділянки біля озера. У самому проєкті та супровідних документах до нього сума заборгованості дійсно не вказується, хоча й констатується її наявність в тексті проєкту. Тобто, власне, проєкт рішення Київради в даному випадку описано коректно, а, якщо скаржниця мала на увазі неповноту викладу інформації в матеріалі загалом, то її вже констатовано у цьому висновку вище і щодо більш базових аспектів матеріалу.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція інтернет-видання «КиївВлада» у своєму матеріалі під назвою «Наполеглива мрія: доля забудови столичного озера Вирлиця вирішується в судах» порушила п.п. 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста. 

Ініціатива не надає оцінок забудовнику (орендарю), міській влади Києва та іншим фігурантам матеріалу.

27 квітня 2024 р.