Коли 10-річчя свого існування святкує медіакомпанія, народжена на Майдані та буквально вкинута ним у незапланований етер, навряд варто було б очікувати від неї банального корпоративу в ресторані. Ретроспектива буремної юності, спроба озирнутися й поглянути, чим і ким жили країна й саме медіа впродовж цього історичного 10-річчя, — так свій перший ювілей 21 листопада, у річницю Революції гідності, відзначило Громадське, або просто hro.

 Нинішній колектив Громадського (тут і далі фото Максима Поліщука, «Детектор медіа»)

Велика частка людей, які тоді засновували Громадське, зараз уже працюють деінде, в когось — як в одного з найважливіших в історії hro людей Романа Скрипіна — шляхи зі своїм дітищем розійшлися серйозно й надовго, а стосунки розлетілися на друзки. Утім, відсвяткувати річницю з нинішньою командою Громадського та героями публікацій Гро прийшло немало батьків-засновників і давніх друзів — тих, хто підтримав і повірив у нове медіа ще на початку його шляху.

Ідея створити Громадське народилася влітку 2013 року — як візія групи активних і небайдужих журналістів із власною стратегією. Саме це, згадує Станіслав Лячинський, який тоді працював у фонді «Відродження», підштовхнуло фонд повірити в них і першим їх підтримати.

Станіслав Лячинський, нині програмний менеджер Internews в Україні, у минулому — менеджер фонду «Відродження»

«Перший грант від міжнародних донорів надав фонд “Відродження”. Це були гроші на стратегічну сесію, яка відбулась успішно, і, як бачимо, Громадське зараз розвивається. Тоді мій колега Віталій Замніус дуже мудро побачив, що це перспективний проєкт, правління Фонду теж у нього повірило та проголосувало за виділення гранту. Але насправді це був чистий стартап і, звісно, ніхто не знав, як це буде. І ось настає листопад 2013 року — і так збіглося, що вони почали виходити в ефір саме з початком Майдану, фактично народилися на Майдані. І в будь-якому разі це було дуже вчасно», — згадує Станіслав Лячинський, який нині є програмним менеджером Internews в Україні, ще однієї організації, яка зараз підтримує Громадське.

Саме з Майдану Громадське провело свій перший стрим, що тривав упродовж усієї Революції гідності. Фактично одразу це медіа почало висвітлювати подальшу боротьбу України та робить це досі. А перший ювілей, каже співзасновниця Громадського, голова ГО «Громадське телебачення» з 2015-й по 2019 рік Наталя Гуменюк, — це перша серйозна відмітка, коли пора озирнутися й усвідомити, як багато вдалося зробити.

«Сьогодні такий день, коли треба усвідомити, що те, що ми маємо, — це вже дуже-дуже багато, що ці десять років — це вже дуже багато. Ми маємо розуміти, що це все — не даність. Треба віддати собі належне в тому, як багато було зроблено, крім того, щоб завжди думати, як багато ми хочемо зробити», — сказала Наталя Гуменюк гостям.

 Наталя Гуменюк, співзасновниця і колишня очільниця Громадського

Тоді, згадує вона, в Україні було дуже мало незалежних медіа, які, як Громадське, отримували фінансування від донорів та фандрейзили. Тепер же ситуація геть інша й медійне середовище стало значно сильнішим.

«Станом на 2022 рік, наприклад, ми прийшли у війну спільнотою багатьох незалежних медіа, багатьох людей, які підстраховували одне одного, які по-різному виживали, і ця спільнота є. У 2013 році нас було вкрай мало, ми були одними з небагатьох, не можу сказати, що єдиними, на щастя. Тому мені здається, що Громадське мало неабиякий вплив на те, як ця спільнота сформувалася, як змінилися медіа. Станом на такий складний рік ми міцно стоїмо, але попри все далі треба рухатися», — підсумувала вона.

• Читайте також: «Поки Мустафа пив чай…»: як 10 років тому народжувалося hromadske

Громадське пропускає крізь себе всі драматичні моменти, які проживає Україна у своїй боротьбі, відтак колектив не міг просто відсвяткувати своє 10-річчя, не згадавши десятків колег, які загинули в цій боротьбі. Їх пом’янули хвилиною мовчання.

 Хвилина мовчання за загиблими на війні медійниками

 Громадське відзначило ключових героїв своїх матеріалів

Також Громадське відзначило своїх ключових героїв — людей, про яких було зроблено не один матеріал і які фактично зростали разом із цим медіа та стали особливо знаковими для нього.

«Відважні та сильні, справжні патріоти. Вони робили й роблять неможливе, надихаючи нас і наших читачів. Це борці за свободу, правозахисники, активісти та просто сміливці, які не бояться говорити правду», — саме так про цих людей було сказано.

Першим героєм, якого відзначило Громадське, став активіст, військовий-доброволець і розвідник 93-ї бригади «Холодний Яр» Роман Ратушний, який загинув 9 червня 2022 року в бою під Ізюмом. Нагороду замість нього прийшла отримати мама, письменниця Світлана Поваляєва. Вона також згадала про ту роль, яку Громадське відігравало для неї з початку свого існування і для справи, якою горів її син, тобто захисту Протасового Яру.

• Читайте також: Пам’яті Романа Ратушного. Як ініціатива «Захистимо Протасів Яр» продовжує справу активіста

Письменниця Світлана Поваляєва

«Коли був Майдан, у мене був кнопковий телефон і я могла дивитися новини лише вдома. Саме Громадське найкраще висвітлювало ці події. Й окремо я хочу подякувати за те, що підтримали Романа у його боротьбі за Протасів Яр — найбільше зняли про це сюжетів, і також, коли його переслідували, саме Громадське найактивніше це висвітлювало», — сказала Світлана Поваляєва.

Відзнаку, яку вручали героям, було зроблено у вигляді шматка бруківки як символу боротьби на Майдані, коли беззбройні люди відчайдушно протистояли силовикам. Про це сказала друга героїня Громадського — правозахисниця, адвокатка родин «Небесної сотні» та військовослужбовиця Євгенія Закревська:

«Мені дуже приємно, що ви обрали саме такий символ. У нас із Ромою Ратушним була ідея зробити в урядовому кварталі таку інсталяцію — дірку у бруківці, яка буде закладена склом, під ним буде шматок бруківки, ломик і коктейль, а поруч напис — “в разі загрози диктатури вибити скло”».

 Правозахисниця, адвокатка родин «Небесної сотні» та військовослужбовиця Євгенія Закревська

«Громадське для мене завжди було таким медіа, яке зніме та покаже щось, що може не мати так багато переглядів, але те, що потрібно знімати й показувати, щоб потім, через десять років, ми могли підняти, подивитися і відстежити ці події, — продовжила вона. — Я впевнена, що ми переможемо і що Громадське й надалі зніматиме хороші сюжети, а ваші перегляди будуть високими не тому що в країні знову щось сталося, а просто тому, що цікаво. І я думаю, що всі ми доживемо, довоюємо, допрацюємо і переможемо».

Відзначили й військового, головного старшину 9-го дивізіону надводних кораблів ВМС України Олександра Бойчука. У березні 2014-го, коли у Криму з’явилися «зелені чоловічки», він привів свій корабель — єдиний мінний тральник в Україні «Генічеськ» — у бойову готовність і попри накази командирів-зрадників не пустив на борт росіян та відмовився виконувати їхні накази. На початку повномасштабного вторгнення він потрапив в оточення в Маріуполі й досі перебуває в російському полоні.

 Військовослужбовиця та дружина полоненого Оксана Бойчук

Нагороду замість нього отримала дружина Оксана Бойчук, яка також служить у лавах ЗСУ. «Треба любити, вірити й чекати на цих хлопців, — сказала вона. — Я дуже вдячна Громадському».

• Читайте також: Злети й падіння hromadske.tv

 Політв’язень Олександр Кольченко та журналістка й колишня членкиня ГО Анна Цигима

Також Громадське відзначило ветеранку, громадську діячку, засновницю та керівницю Центру підтримки аеророзвідки Марію Берлінську; учасника Революції гідності Максима Громова, який після Майдану 17-річним пішов на фронт, збрехавши про свій вік, і який навіть зараз воює на протезі; правозахисницю, активістку Муміне Салієву, активіста й колишнього політв’язня Олександра Кольченка, ЛГБТ-активіста та військового Віктора Пилипенка, маріупольчанку Марію Вдовиченко, яка першою розповіла світові про російські фільтраційні табори з допитами, побиттями та розстрілами, та засновницю благодійного фонду «Голоси дітей» Олену Розвадовську, яка днями увійшла до списку BBC «100 жінок 2023 року». Детальніше про цих людей можна прочитати тут.

 Засновниця фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська

«Це було абсолютно несподівано. Громадське я знаю давно, тому що, як і, мабуть, усі в цій країні, дивилася стрими з Майдану. А ближче я познайомилася, коли моя подруга Мар’яна П’єцух почала там працювати. Вона приїжджала до мене у Слов’янськ і ми їздили з нею по селах і думали, як написати про дітей, щоб це подивилися й прочитали, а не скіпнули. Тому Громадське — це ЗМІ, яке я сприймаю всім серцем, — сказала Олена Розвадовська в коментарі «Детектору медіа». — І ще, я б сказала, що перевага Громадського в тому, що це не телевізор. Часто телевізійні сюжети обмежені своїм форматом, а в Громадському багато соціальних тем, яких на телеку не побачиш, але які є соціально значущими — наприклад, про дискриміновані групи населення, дітей. Це ті теми, на яких не сильно набереш перегляди. Але Громадське за цим не женеться. І це, можливо, не додає такого стрімкого успіху, але це додає цінності», — каже Олена в коментарі «ДМ».

 Співзасновник фонду «Голоси дітей», журналіст, кінорежисер Азад Сафаров

Співзасновник БФ «Голоси дітей», журналіст і кінорежисер Азад Сафаров, який також є чоловіком Олени Розвадовської, про Громадське висловився так: «Що мені подобається — так це те, що вони, по суті, створюють героїв: про багатьох людей ми дізналися від Громадського. Вони йдуть за людиною тоді, коли, можливо, велике медіа не зверне на неї увагу, а Громадське, по суті, відкриває цих героїв».

Це підтвердила й головна редакторка Громадського Христина Коціра. Як сказала вона в коментарі «Детектору медіа», Громадське — це таке медіа, в якому можна робити майже все, для журналіста немає заборонених тем.

 Головна редакторка Громадського Христина Коціра

«Тут ти можеш подати будь-яку ідею — немає обмежень. Звичайно, що твої матеріали мають відповідати етичним і журналістським стандартам, а так — будь ласка, тобто є твоя повна свобода: ти можеш робити будь-які історії, будь-які розслідування, — сказала Христина Коціра. — І знову ж таки ми — одне з небагатьох медіа, яке робило матеріали з фронту та прифронтових територій усі роки війни, навіть у 17-му, 18-му й 19-році, коли ці матеріали не дуже були комусь цікаві. А ми все одно продовжували їздити, продовжували робити їх. Мені здається, що унікальність Громадського якраз у цій тяглості. Так само, мені здається, унікальність Громадського в тому, що ми зосереджені на людяності, тобто у нас багато матеріалів про людей, а не про процеси, більше саме про людей, від яких ці процеси залежать, і часто це не якісь топполітики чи відомі особистості, а звичайні люди».

Народна депутатка Євгенія Кравчук та співзасновниця Громадського Наталя Гуменюк

Саме такі медіа, як Громадське — незалежні та з прозорим фінансуванням, — сказала народна депутатка й експертка з комунікацій Євгенія Кравчук, — є запорукою сильної демократичної країни:

«Я буквально днями виступала на осінній сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ і ми говорили про 10-річчя Революції гідності. Так збіглося, що це і десятиріччя Громадського. Я говорила, що одним зі стовпів розвитку демократичного суспільства є незалежні медіа. Так, вони можуть говорити неприємні речі. Але в цьому є суть тримання в тонусі політиків і влади. Звичайно, важливо, щоб при цьому незалежні медіа дотримуватися стандартів. Але незалежні медіа — це невіддільна частина здорового суспільства. Це є система стримування і противаг».

 Частина команди Громадського

  Ветеран Громадського Богдан Кутєпов

 Шарж із засновниками Громадського

 Кадр із одного з репортажів Громадського з фронту

 Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов та голова ГО, шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова

 Ведучий  відео програми «Ньюспалм» («Детектор медіа»),  Юрко Космина

 Юрко Космина, Наталія Лигачова та народна депутатка Євгенія Кравчук

 Виконавчий директор Media Development Foundation Євген Заславський і виконавчий директор Громадського радіо Кирило Лукеренко

 Старший партнер у Jnomics Media Гайгисиз Гелдієв і співзасновниця громадського Анастасія Станко

 Екскореспондент Громадського та військовослужбовець Олексій Братущак

Гості пишуть побажання Громадському

«Детектор медіа» приєднується до привітань Громадського з ювілеєм і бажає подальшого розвитку, процвітання та нових звершень.

У статті використані фотографії Максима Поліщука/«Детектор медіа»