Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

ВИСНОВОК № 157

щодо матеріалу з сайту телеканалу «Чернівецький промінь» під заголовком «Депутат “Єдиної альтернативи” Тарас Прокоп “втік” перед відправленням у зону бойових дій»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 4 квітня 2022 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей  матеріал. Скаржник вважає, що в матеріалі подана неправдива інформація і використане заангажоване джерело.

2. Оскаржений матеріал опублікований 3 квітня 2022 року без зазначення рубрики. На початку він містить скріншот із відео телеканалу «Чернівецький промінь», на якому зображено чоловіка з мікрофоном, титрованого як «Тарас Прокоп,.. депутат Чернівецької міської ради», а в кінці — скріншот допису в фейсбуку користувача, підписаного «Артем Жук».   

3. Матеріал зроблений на основі фейсбук-допису, в якому йдеться нібито про відмову депутата міськради відправитися в зону бойових дій, через що нібито відкрили кримінальне провадження. У самому дописі імені депутата немає, але в тексті матеріалу його ідентифікували як Тараса Прокопа.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4).

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано...» (п. 10).

2. Ініціатива не вважає Закон «Про телебачення й радіомовлення» застосовним до даного матеріалу, оскільки він оприлюднений у мережі Інтернет, а не в ефірі. Те ж саме стосується редакційного статут телеканалу.

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Ініціатива вкотре наголошує, що інформація з соціальних мереж зазвичай не є надійною з огляду на потенційну заангажованість подання, можливості її легко видалити чи змінити, анонімність більшості користувачів соцмереж.
2. Збалансованість. У розглядуваному матеріалі не подали коментарів ані військових (адже подана інформація зачіпає також і репутацію української армії), ані правоохоронців (хоча в ньому згадується про нібито вже розпочате кримінальне провадження). Коментар Тараса Прокопа взято, як стверджується, з-під відповідного допису в соцмережі, але його не можна вважати повноцінним, оскільки не зрозуміло, наскільки це повна цитата (не наведено ані посилання на допис у фейсбуку, ані скріншоту). Якби в нього взяли коментарі, це зробило б інформацію повнішою і допомогло б перевірити факти.

Таким чином, в матеріалі наявне порушення п. 10 Кодексу етики українського журналіста.

3. Достовірність / посилання на джерела та повнота інформації. В наведеному зображенні фейсбук-допису не згадується ім’я Тараса Прокопа, проте в розглядуваному матеріалі його однозначно подано саме як військовослужбовця, про якого йдеться в дописі та який відмовився від відправки до зони бойових дій. У матеріалі навели скріншот допису, але не гіперпосилання на нього, при цьому акаунт користувача на ім’я Артем Жук не є верифікованим соцмережею. Нам вдалося відшукати сторінку такого користувача з Буковини у фейсбуку, але не вдалося знайти на ній допису, про який ідеться, за період з початку повномасштабного вторгнення й до моменту публікації матеріалу (не виключаємо, що допис може бути прихований налаштуваннями приватності сторінки). Зважаючи на це все, інформація з соцмережі потребувала додаткової перевірки з інших джерел, але, як ми вже констатували, матеріал не містить згадок принаймні про спроби отримати коментарі в інших джерелах, окрім дописів та коментарів у фейсбуку.

Ініціатива «МедіаЧек» не може підтвердити чи спростувати наведену в матеріалі інформацію, оскільки не має змоги та повноважень здійснювати певний аналог слідчих дій чи допиту сторін. Але Ініціатива констатує порушення в матеріалі пункту 6 Кодексу етики в цілому, зважаючи на те, що незбалансованість та нестача джерел автоматично спричиняють і порушення професійного стандарту повноти матеріалу.

4. Неупередженість. Ініціатива вважає розглядуваний матеріал також упередженим щодо Тараса Прокопа — починаючи із заголовка, який одразу негативно налаштовує читача до нього (стверджують, ніби він «утік», хоча в тексті вже йдеться про його невиїзд у зону бойових дій). У подальшому упередженість виявляється в сумнівності джерел критичної інформації та у відсутності звернення до Тараса Прокопа по коментарі. Отже, тут є порушення пункту 9 Кодексу етики в частині неупередженості.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що телеканал «Чернівецький промінь» на своєму сайті в матеріалі «Депутат “Єдиної альтернативи” Тарас Прокоп “втік” перед відправленням у зону бойових дій» порушив пункти 6, 9 (в частині неупередженості) й 10 Кодексу етики українського журналіста. Ініціатива не може спростувати чи підтвердити наведені в розглядуваному матеріалі твердження.  

13 січня 2023 року

Графіка: Чернівецький промінь/Facebook