«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

ВИСНОВОК № 147

щодо матеріалу онлайн-видання «ВВС News Україна» під заголовком

«Смерть хлопця на Київщині у день вакцинації Pfizer. Що відомо»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 14 грудня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки, мотивована порушенням стандартів поваги до приватного життя та особливостей подання інформації про дітей, повноти та об’єктивності, відокремлення фактів від коментарів, точності заголовка (зв’язок вакцинації зі смертю).

2. Оскаржений матеріал розміщено на сайті 21 вересня 2021 року без зазначення рубрики та автора.

3. Матеріал присвячений смерті студента в день його вакцинації від коронавірусу. Він містить на початку прижиттєве фото померлого, а також згодом — панорамне фото з церемонії прощання з ним. Крім того, в розглядуваному матеріалі вміщено два короткі відео на тему вакцинації від коронавірусу з логотипом Бі-бі-сі.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи» (п. 3);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста...» (п. 6);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст…» (п. 8);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного…» (п. 9);

«Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством» (п. 18).

2. Законодавство

2.1. Цивільний кодекс (№ 435-IV), ч. 1 ст. 308:

«Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті — за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу.

Згода, яку дала фізична особа, зображена на фотографії, іншому художньому творі, може бути після її смерті відкликана особами, визначеними частиною четвертою статті 303 цього Кодексу...»

2.2. Закон України «Про поховання та похоронну справу» (№ 1102-IV):

«Діяльність у галузі поховання базується на таких основних принципах:..

конфіденційності інформації про померлого;..» (абзац 9 статті 4);

«Стаття 7. Гарантії конфіденційності інформації про померлого

Держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію"».

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Висвітлення теми можливих побічних реакцій на вакцинацію вимагає делікатного підходу, але воно не повинне скочуватися в замовчування фактів смерті з будь-яких причин після вакцинації або оминання якихось вагомих обставин відповідної події.
2. Ініціатива зверталася до редакції по уточнення щодо того, чи було отримано згоду на використання фото в матеріалі. На що отримала відповідь, що використання фото погоджували з вишем, де навчався померлий і сайт якого став їх першоджерелом для медіа (але не погоджували з родичами померлого).
3. Щодо заголовка та висвітлення теми вакцинації. В матеріалі йдеться, що поки що відомо про збіг у часі дня вакцинації від коронавірусної хвороби та дня смерті студента. З приводу того, чи є вакцина причиною смерті, в матеріалі йдеться, що дослідження ще тривають: жодних висновків щодо цього редакція не робить. Із заголовку також випливає, що вакцинація та смерть студента трапилися в один день. Але це не означає, що між такими подіями обов’язково є причинно-наслідковий зв’язок, тобто що смерть настала внаслідок вакцинації.

Скаржниця зазначає, що чимало читачів матеріалу можуть виснувати відповідний причинно-наслідковий зв’язок для себе особисто й таке подання матеріалу може відлякати читачів від вакцинації. Але за своєю суттю заголовок відповідає змістові викладеного в матеріалі. А Ініціатива «МедіаЧек» не вважає, що медіа повинні замовчувати факти, які вказують на певну ймовірність летальних наслідків вакцинації. Аудиторія має бути поінформованою про всі можливі ризики (навіть ще до кінця не вивчені) й функція медіа — служити інтересам аудиторії. Матеріал не містить емоційної лексики чи оцінок від журналістів.

З огляду на це ми не бачимо порушень у викладі заголовку чи інформації щодо вакцинації та пов’язаних із нею ризиків у розглядуваному матеріалі, а саме порушень пунктів 6, 8 і 9 Кодексу етики українського журналіста.

4. Щодо фото та іншої інформації про померлого. З гіперпосилання в розглядуваному матеріалі та пояснень редакції зрозуміло, що інформація про студента та вміщені в матеріалі фото взяті з сайта вишу, в якому той навчався.

У своїх попередніх висновках Ініціатива вже не раз наголошувала на потребі обережно висвітлювати інформацію про смерть людини. Зокрема, в пункті 2 Висновку № 94 зазначалося: «У рішенні у справі “Плон проти Франції” Європейський суд із прав людини наголошує на особливій чутливості родини померлого, принаймні, невдовзі після смерті. Ми не розглядаємо, як зазначено вище, прав померлого, але розглядаємо права його близьких, які тужать за ним».

У Рекомендаціях Інституту масової інформації «Як журналістам робити матеріали про смерті» в пункті 2 вказано на необхідність погодити розміщення в медіа особистих даних про померлого, його фото з родичами.

Закон «Про поховання та похоронну справу» наголошує на конфіденційності інформації про померлого. Хоча йдеться про померлого, якому вже не може зашкодити поширення інформації, метою обмеження на розповсюдження інформації про нього є захист прав близьких померлого, які є особливо вразливими після смерті та похорону.

Ініціатива визнає, що тема розглядуваного матеріалу є суспільно важливою, але інформація про цей трагічний випадок могла б бути подана і без розкриття імені, фото померлого та фото з церемонії прощання з ним. Питання розкриття імені та використання фото в матеріалі мали бути погоджені журналістами з родиною померлого. Той факт, що журналісти взяли ім’я та фото із загальнодоступного джерела, не звільняє їх від цього обов’язку, який випливає з пункту 3 Кодексу етики, частини 1 статті 308 Цивільного кодексу.

У цій ситуації не відомо, чи сама адміністрація вишу отримала згоду родини померлого на публікацію фото й чи родина знала, що ці фото опубліковані. Але в будь-якому випадку, навіть якщо згода адміністрації й була, вона не поширюється на всіх охочих опублікувати фото померлого, взявши їх із сайта вишу. Зміст абзацу 1 частини 1 статті 308 Цивільного кодексу вказує на потребу отримувати згоду живих людей, які зображені на фото, та родичів померлого, зображеного на ньому. Згода адміністрації вишу на використання фото не є згодою родичів померлого.

Ініціатива вважає, що редакція втрутилась у приватне життя родичів померлого без їхньої згоди, тобто порушила пункт 3 Кодексу етики українського журналіста. Також тут порушено абзац 1 частини 1 статті 308 Цивільного кодексу (попри те, що фото з церемонії прощання є панорамним, на ньому явно можна розрізнити труну з померлим та людей біля неї, яких можна ідентифікувати як його близьких. Презумпція згоди бути сфотографованим за частиною 1 статті 307 Цивільного кодексу України не стосується відвідування похорону, оскільки він не є «заходом публічного характеру»).

5. Ініціатива не бачить у цьому матеріалі порушення професійного стандарту журналістики щодо висвітлення інформації про неповнолітніх, бо на момент смерті померлому виповнилося 19 років.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що онлайн-видання «ВВС News Україна» у своєму матеріалі під заголовком «Смерть хлопця на Київщині у день вакцинації Pfizer. Що відомо» порушило пункт 3 Кодексу етики українського журналіста та абзац 1 частини 1 статті 308 Цивільного кодексу, але не допустило порушення пунктів 6, 8 і 9 Кодексу етики українського журналіста.

10 вересня 2022 року