«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.   

ВИСНОВОК № 141

щодо матеріалу інформаційного агентства Rivne Online під заголовком «Хто і що радить меру Рівного: 16 апостолів Третяка (РОЗДІЛ 1)»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 24 листопада 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина, який стверджує, що матеріал замовний і в ньому порушені всі журналістські стандарти.

2. Матеріал був опублікований на сайті інформагентства 23 листопада в рубриках «новини», «в регіоні», «політика», «таблоїд», «суспільство», «Україна»; автором зазначений Андрій Логащук. Розглядуваний матеріал містить низку гіперпосилань на бази даних юридичних осіб, виборчого процесу, сторінки у соцмережах тощо, а також скріншотів сторінок і фото. Наприкінці вміщене коротке відео з поясненням, що воно «вирване з контексту».

3. Матеріал присвячений раднику рівненського міського голови на громадських засадах Ігорю Ткачу.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста...» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного...» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

«Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста…» (п. 17).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Порушення всіх без винятку професійних стандартів журналістики в одному матеріалі майже неможливе на практиці. Беручи до уваги формулювання розглядуваної скарги про порушення абсолютно всіх стандартів, Ініціатива не трактує його буквально, але вважає за доцільне на власний розсуд сфокусувати увагу на певних професійних стандартах, дотримання яких виглядає проблемним у матеріалах такого роду.
2. Жанр розглядуваного матеріалу. Матеріал містить значний обсяг тексту, посилань на джерела, фото та інші матеріали; в ньому висловлені оцінкові судження автора. Цей матеріал по суті належить до аналітичного жанру, але на її початку першою з рубрик указано «новини». Тобто формально вона подана як новинний матеріал і в ній мали би бути дотримані стандарти новинної журналістики.

На думку Ініціативи, аналітичні чи оглядові матеріали, репортажі не варто маркувати як новинні та розміщувати їх у стрічці новин на сайті.

3. Відокремлення фактів від коментарів. У матеріалі вжиті такі оцінкові вирази від імені автора: «…16 апостолів Третяка», «учасники сумнівних тендерів…», «…мер обжився аж шістнадцятьма  радниками…», «майстер на всі руки:..», «погодьтеся, дуже невипадкова, “правильна” освіта в контексті релігійного бекграунду міського голови», «…юрист в цьому проблеми не бачить», «Ігор Ткач відхрещується…», «…ми знайшли ще одну “біло-синю” ниточку, яка веде до Ткача», «виглядає дивним його призначення радником…», …“і швець, і жнець, і на дуді грець”, «…грандіозної громадської активності…», «обґрунтовано припустимо,..», «тепер увага, запитання: чого в такій позиції більше – політики чи юриспруденції?» та низка інших. Зважаючи на маркування статті як новинного матеріалу, в ньому технічно допущене порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, оскільки авторські судження в новинах неприпустимі.
4. Баланс і повнота. У матеріалі, фігурантом якого є передовсім Ігор Ткач, йому надано можливість прокоментувати закиди та підозри в його бік. Щоправда, матеріал стосується також і міського голови Рівного, який призначив пана Ткача своїм радником. Розглядуваний матеріал подається як перший із циклу текстів про радників мера. Але коментарів самого мера чи згадок про спроби їх отримання в матеріалі немає. Зокрема в матеріалі йдеться, що всупереч  Положенню про позаштатних радників мера Ігор Ткач був призначений радником на рік, а не на весь строк каденції пана Третяка. Позицію Ігоря Ткача з цього питання наведено в матеріалі, але не міського голови, якого, власне, критикують за це рішення. Гіпотетично пан Ігор міг бути незадоволеним своїм призначенням лише на рік або навпаки — з якихось причин хотіти саме такого призначення. Таким чином, у матеріалі не дотримано стандарту балансу думок у частині подання позиції мера Рівного. Подібну ситуацію Ініціатива «МедіаЧек» уже розглядала у Висновку № 116.

Також у матеріалі зазначено, що Ігор Ткач «отримав 20 тисяч гривень від Івано-Франківської обласної ради за 500 цифрових фотографій до 30-ї річниці Незалежності України. Без проведення конкурсу.» Ця інформація отримана з сайту «Прозорро». Редакція не вдається в деталі щодо того, чому закупівля проводилася без конкурсу та наскільки це законно.

Крім того, недотримання професійного стандарту збалансованості автоматично завжди тягне за собою й порушення щодо повноти інформації.

5. Щодо стверджуваної у скарзі замовності матеріалу, то Ініціатива не має змоги досліджувати, чи за будь-який матеріал якась із редакцій отримала гроші. В цьому випадку ми не бачимо упередженості розглядуваного матеріалу: автор є критичним до героїв матеріалу, але без явних маніпуляцій. Така суб’єктивність в аналітичних матеріалах медіа допустима (крім сфери телерадіомовлення, де діють жорсткіші вимоги). Ігорю Ткачу дали змогу прокоментувати закиди в його бік, у матеріалі наведено чимало посилань на джерела інформації, надмірного втручання в сферу приватного життя не зафіксовано. Тому Ініціатива не вбачає інших порушень у розглядуваному матеріалі.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що інформаційне агентство «Rivne Online» у матеріалі на своєму сайті під назвою «Хто і що радить меру Рівного: 16 апостолів Третяка (РОЗДІЛ 1)» порушило пункт 6 (у частині повноти), пункт 10 Кодексу етики українського журналіста та допустило технічне порушення пункт 9 Кодексу (в частині відокремлення фактів від коментарів), але не може стверджувати про замовний характер матеріалу чи інші порушення професійних стандартів у ньому.

Ініціатива закликає медіа й журналістів не маркувати аналітичні, оглядові матеріали, репортажі як новини та не розміщувати їх у новинних розділах сайтів.

30 червня 2022 року