«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.  

ВИСНОВОК № 140

щодо сюжету дніпровської філії Суспільного під заголовком «"Люди бояться ночувати". У Дніпрі будинок, якому понад сто років, тріщить по швах»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 18 листопада 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки, яка вбачає в сюжеті порушення стандарту повноти інформації через відсутність згадки про балансоутримувача будинку.

2. Оскаржений матеріал був опублікований у ютубі 12 листопада в рубриках «новини» й «події», авторами зазначені Яна Стойкова та Богдан Антоненко. Тривалість відео — понад чотири хвилини.

3. Матеріал розповідає про занепокоєння жильців одного з будинків у місті Дніпрі через появу тріщин у стінах, та реакцію чиновників на цю ситуацію.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

 «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста...» (п. 6);

«…мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

2. Редакційний статут телеканалу:

“«АТ «НСТУ» при виготовленні програм усіх напрямів мовлення… та поширенні їх на своїх платформах діє у відповідності до журналістських стандартів точності, достовірності, оперативності, повноти,..” (пп. 2.1.).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. У багатьох випадках забезпечення повноти викладу інформації в матеріалі вимагає не просто отримання коментарів від задіяних у ситуації людей і організацій, а й уточнювальні чи додаткові запитання до них, а часом і повторного звернення до них по коментар. Такою є логіка забезпечення якісного викладу інформації, повноцінного висвітлення всіх вагомих аспектів ситуації чи події.
2. Тема розглядуваного матеріалу. Матеріал присвячений проблемі руйнування одного з житлових будинків по вулиці Святослава Хороброго в місті Дніпро. Скаржниця мотивує своє звернення тим, що журналісти в сюжеті не згадали назви управляючої компанії будинку — «Екологія-Д». У скарзі також згадано, що ця компанія не займається доглядом за довіреними їй будинками і про нібито розшук бенефіціарів цієї компанії Федеральним бюро розслідувань США.

По ходу викладу матеріалу ми дізнаємося, що міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій вирішила відселити людей із будинку в мобільний житловий фонд «у разі виникнення критичної ситуації» (20-30 секунди ефіру). В той же час головний фахівець Дніпровського райуправління ДСНС пояснює, що ґрунт в основі будівлі (фундаменту) замочений, це призвело до нерівномірного осідання будинку і його стан явно небезпечний для перебування там людей (близько другої хвилини ефіру). Журналістка з посиланням на начальника управління з експлуатації житлового господарства говорить про потребу додаткових досліджень будівлі для визнання її непридатної для проживання — тільки після цього можна відселяти людей (2 хвилина 30 секунд). Але коли проведуть обстеження будинку, не відомо.

Тобто темою сюжету є не компанія «Екологія-Д», а відселення мешканців будинку (як випливає з сюжету, це питання зі сфери компетенції міських чиновників, а не балансоутримувача будинку) та причин його руйнування.

3. Неповнота викладу інформації. З сюжету не зрозуміло, чи відповідальний балансоутримувач будинку за його аварійний стан, зокрема не зрозуміло, чи відповідальний він за стан ґрунту біля фундаменту, а також чи міг він зробити щось, аби така ситуація не склалася. Не відомо також, впродовж якого часу балансоутримувач є відповідальним за цей будинок (збудований 1897 року), в якому стані та на яких умовах будинок був йому переданий. Виходячи з наведеної в сюжеті інформації Ініціатива не бачить порушення в тому факті, що найменування балансоутримувача («Екологія — Д») не згадане в матеріалі, але не виключено, що для такого згадування могли з’явитися підстави, якби журналісти розкрили ситуацію повніше: шукали відповідального за стан ґрунту під будинком, поцікавились історією будинку й тими, хто раніше його утримував.  

Крім того, не до кінця зрозумілим є в матеріалі, чи справді постала необхідність відселення мешканців будинку, а якщо так, то чому необхідні для цього процедури будуть завершені невідомо коли. Наприклад, журналісти не уточнили в начальника міського управління з експлуатації житлового господарства, наскільки нагальним є відселення, зважаючи на твердження представника ДСНС про небезпеку для мешканців. Не зрозуміло, чи це питання недосконалості процедур дослідження будинку, неякісної роботи відповідальних або просто незгоди міських чиновників з похмурими оцінками стану будинку з боку ДСНС. Згадані вище не з’ясовані в сюжеті питання могли б прокоментувати незалежні експерти, якби їх залучили.

Тобто в матеріалі справді порушений професійний стандарт повноти інформації, але за наявних у сюжеті даних Ініціатива не може стверджувати, що згадування назви балансоутримувача будинку було конче необхідним, оскільки не з’ясовано структуру, відповідальну за проблеми будинку. Це є порушенням пункту 6 Кодексу етики та пункту 2.1. Редакційного статуту НСТУ.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що Дніпровська філія Національної суспільної телерадіокомпанії України у своєму новинному сюжеті під заголовком «"Люди бояться ночувати". У Дніпрі будинок, якому понад сто років, тріщить по швах» порушила у частині повноти пункт 6  Кодексу етики українського журналіста та пункт 2.1. свого Редакційного статуту, але немає достатніх підстав стверджувати, що в сюжеті слід було згадати назву компанії «Екологія - Д».

Копію цього висновку надсилаємо до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення і до Наглядової ради НСТУ.

23 червня 2022 року