Ольга Тихонюк-Шаповалова працювала на філії Національної суспільної телерадіокомпанії «UA: Донбас», менеджером якої був її чоловік Андрій Шаповалов. Звільнившись, заснувала в Сєвєродонецьку телеканал, який у грудні 2019 року отримав ліцензію на супутникове і тимчасові дозволи на цифрове ефірне телемовлення. Канал «Донбас онлайн» з’явився на супутнику в березні 2020 року.  Відповідно до супутникової ліцензії, формат каналу — інформаційно-розважальний із фільмопоказом. Власного контенту в будні планувалося 4 години 48 хвилин на добу, у вихідні – 2 години 30 хвилин. Крім того, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 20 грудня 2019 року видала каналу дозволи на тимчасове мовлення у стандарті DVB-T2 у Волновасі, Гірнику, Краматорську, Маріуполі Донецької області, Бахмутівці, Комишувасі, Підгорівці й Широкому Луганської області. Згодом канал став доступним на Megogo та інших ОТТ-платформах. Команда каналу — близько тридцяти працівників — не тільки налагодила інформаційне мовлення, а й запустила низку розважальних проєктів.

Усе це зупинила велика війна. Радіо- і телемовлення компанії не працює з 24 лютого. Сайт «Донбас онлайн» із 8 квітня не оновлюється. На ютубі виходить лише програма «Донбас prime». Журналісти «Донбас онлайн» наповнюють фейсбук-сторінку, яка має 40 тисяч підписників, і телеграм-канал.

З перших днів повномасштабного вторгнення Ольга постійно на зв’язку з колективом, який зараз працює дистанційно. «У Сєвєродонецьку почались перебої зі світлом та інтернетом. А технічна схема розповсюдження телесигналу залежить виключно від стабільного інтернету. Крім того, на вулицях Сєвєродонецька було вже досить гучно від вибухів. Ми вирішили призупинити мовлення та працювати дистанційно з акцентом на висвітлення подій у соцмережах та телеграм-каналі», – розповіла власниця і директорка ТОВ «ТРК “Донбас онлайн”». За її словами, з перших днів російського вторгнення, попри екстремальні умови, колектив згуртувався і повідомляв новини про події на Луганщині цілодобво. «Донбас онлайн» через війну втратив джерела доходу, але Ольга Тихонюк-Шаповалова має намір і надалі підтримувати канал, тому шукає грантове фінансування.

— Ольго, де вас застала війна?

— Так склалося, що наприкінці лютого за дивними обставинами я була далеко від Сєвєродонецька. Мій чоловік травмувався, я допомагала йому з лікуванням. Той страшний ранок повномасштабного вторгнення застав мене під Києвом, у трикутнику міст, назви яких у кожного українця викликають душевний біль через те, що там коїли російські загарбники, – Буча, Ірпінь, Ворзель. У перші години вторгнення вулиця, де був наш будинок, потрапила під найпотужніші обстріли. Неможливо стримати сльози, коли згадуєш ті моменти, як доводилося з дитиною ховатись у ванній кімнаті та молити Господа, щоб усе це закінчилося. Бомбардування тривало близько години. Мабуть, це було найінтенсивніше тренування моєї нервової системи за все життя. На щастя, нам удалося виїхати з-під обстрілів. Валіза з речами першої необхідності була зібрана, це звичка ще з 2014 року. Тому, щойно почалося затишшя, ми з родиною рушили в безпечнішу частину України.

— Чи вдалося вам втримати «Донбас онлайн» після 24 лютого?

— Я дуже пишаюсь колективом «Донбас онлайн» — а це майже тридцятеро людей. З перших днів широкомасштабного російського вторгнення, попри екстремальні умови, колектив згуртувався. Всі журналісти інформаційної редакції під керівництвом головного редактора цілодобово оперативно інформували аудиторію про всі події, розповідали про наявність бомбосховищ, можливості евакуації, роз’яснювали, де отримати гуманітарну та соціальну допомогу, як діяти під час обстрілів. З огляду на те, що телевізійний та радіосигнал вже призупинили, інформацію доносили через соціальні мережі і телеграм-канал. Попри небезпеку, багато журналістів залишались у Сєвєродонецьку, бо надавати оперативну та достовірну інформацію місцевим мешканцям було вкрай важливо. Один із наших кореспондентів, якого вже, безперечно, можна називати воєнним кореспондентом, декілька разів потрапляв у Сєвєродонецьку під мінометний обстріл. На щастя, все обійшлося. Також пишаюся кожним працівником, хто рятував документи телерадіокомпанії та найцінніше обладнання.

Команда каналу

— Яким чином працював канал у березні, квітні і травні?

— На жаль, останній день, коли транслювався телевізійний сигнал «Донбас онлайн», — це 24 лютого. В той ранок надійшло повідомлення від департаменту цивільної оборони для мешканців Луганської області про початок повномасштабного вторгнення Росії та необхідність евакуації цивільних. Саме ця інформація — останнє, що було в ефірі. Того ж дня почались перебої зі світлом та інтернетом. А технічна схема розповсюдження телевізійного сигналу «Донбас онлайн» залежить виключно від стабільного інтернету. Крім того, на вулицях Сєвєродонецька було вже досить гучно від вибухів. Ми вирішили призупинити мовлення та перевести колектив на дистанційний режим роботи з акцентом на висвітлення подій у соцмережах і телеграм-каналі. Про це ми попередили представника Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а також призупинили дію договору з основним транслятором супутникового сигналу.  

— Хто робить контент для соцмереж?

— Журналісти нашої телерадіокомпанії. І роблять це, можна сказати, на волонтерських засадах. Навіть за відсутності стабільної заробітної плати вони віддані своїй справі, вони — журналісти кожною клітиною свого тіла та справжні патріоти України. Кожен тримає свій фронт. Продовжуємо інформувати наших підписників у телеграм-каналі, у фейсбуку виходять випуски інформаційно-аналітичної програми «Донбас-прайм».

– Ваші співробітники працюють дистанційно. Ви спілкуєтеся онлайн?

— Із перших днів повномасштабного вторгнення я постійно на зв’язку з колективом. Проводимо наради, вирішуємо нагальні питання. Війна зробила так, що всі опинилися в різних містах та країнах. Я знаю про кожного все: хто де є, в кого які проблеми.

— Зарплатню вони зараз не отримують?

— Перші місяці після вимушеного призупинення роботи ми, як могли, виплачували зарплатню та надавали матеріальну допомогу. Але треба розуміти, що «Донбас онлайн» – це комерційна телерадіокомпанія. У нас немає й ніколи не було державного фінансування. Відповідно, після призупинення мовлення призупинилися й будь-які комерційні фінансові надходження. Я розумію, що в ситуації, яка склалася, кожному з наших працівників дуже важко. Є діти, родини, які треба годувати. Тому я з розумінням ставлюся до того, що люди можуть знаходити інші джерела доходів, іншу роботу. Буде нагода та бажання повернутися після перемоги – обов’язково знову зустрінемося.

Ольга Тихонюк-Шаповалова

— Чи залишися у вас хоч якісь джерела фінансування каналу?

— Ні. Наразі шукаємо гранти та інші можливості. Є цікаві задуми, є проєкти. Саме зараз, в іншій країні я займаюся цими питаннями. Але нам дуже необхідна допомога донорських організацій.

— За Сєвєродонецьк зараз точаться бої, місто руйнують обстрілами. Є колеги, які вже не хочуть повертатися на Донбас?

– Ми не обговорювали це питання. Звичайно, ця війна дуже змінила життя багатьох. Хтось, мабуть, уже не повернеться. А хтось після нашої перемоги обов’язково повернеться, щоб відновлювати мирне життя після російського вторгнення.

– Чи маєте намір і надалі підтримувати «Донбас онлайн»?

– Так!