Росія за три місяці скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні – ІМІ
Росія за три місяці скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні – ІМІ
Росія за три місяці повномасштабної війни скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.
Станом на 24 травня росіяни вбили 29 журналістів, з них семеро журналістів було вбито під час виконання професійних обов'язків. Дев'ятеро журналістів були поранені і щонайменше 15 журналістів зникли безвісти. Зокрема, журналіст Дмитро Хилюк зник на Київщині під час російської окупації. Хоча ця територія з березня вже звільнена, ІМІ досі не вдалося його знайти.
Вбито семеро журналістів (3 українських та 4 іноземних; 2 жінки та 5 чоловіків) під час того, як вони виконували свої професійні обов’язки.
- Євген Сакун, оператор телеканалу LIVE (загинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві);
- Брент Рено, колишній кореспондент The New York Times (росіяни розстріляли його 13 березня в Ірпені на блокпосту);
- П'єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії (загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області);
- Олександра Кувшинова, українська фіксерка, журналістка (загинула 14 березня разом з П'єром Закжевскі під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області);
- Оксана Бауліна, журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального (загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві під час виконання редакційного завдання);
- Максим Левін, фоторепортер, воєнний кореспондент, працював із багатьма міжнародними агенціями та українськими виданнями. Він зник 13 березня, 1 квітня знайдений вбитим;
- Мантас Кведаравічюс, литовський режисер та документаліст, вбитий у Маріуполі.
22 медійників загинули як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів, не під час виконання своїх журналістських обов’язків:
- Олександр Литкін, журналіст «КNК Медіа», загинув 13 лютого в с. Романівка внаслідок обстрілу з боку військовослужбовців збройних сил РФ;
- Ділєрбек Шакіров, цивільний журналіст інформаційного тижневика «Навколо тебе» (був розстріляний 26 лютого в передмісті Херсона з автоматичної зброї);
- Сергій Пущенко, графік і живописець, культуролог, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, лауреат журналістських премій, волонтер і ветеран АТО. Він загинув 2 березня у Василькові разом із побратимами з тероборони;
- Віктор Дудар, військовий журналіст (загинув 6 березня під час боїв з російськими загарбниками під Миколаєвом);
- Павло Лі, актор, ведучий телеканалу «Дом», вступив на початку війни до лав територіальної оборони. Загинув 6 березня під Ірпенем під час того, як брав участь у евакуації людей;
- Віктор Дєдов, оператор телеканалу «Сігма» (загинув 11 березня в Маріуполі внаслідок обстрілу житлового будинку);
- Олег Якунін, редактор запорізького сайту misto.zp.ua (загинув 18 березня, захищаючи Україну від російських окупантів);
- Лілія Гумянова, викладачка журналістики та завідувачка художнього відділу Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості. Загинула 19 березня унаслідок російських обстрілів Маріуполя;
- Юрій Олійник, оператор 24 каналу (загинув 23 березня у боях біля Попасної Луганської області).
- Сергій Заїковський, публіцист, історик, перекладач, загинув 24 березня у бою з російськими окупантами під Києвом;
- Денис Котенко, співробітник пресслужби Міністерства ветеранів, загинув 24 березня у бою з російськими окупантами під Києвом;
- Євген Баль, журналіст, письменник, волонтер. 2 квітня помер унаслідок катувань російських військових у Маріуполі;
- Роман Нежиборець, відеоінженер чернігівського каналу «Дитинець». Російські військові блили його в селі Ягідне біля Чернігова у квітні;
- Зореслав Замойський. Його тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня в Бучі;
- Віра Гирич, журналістка «Радіо Свобода» загинула внаслідок російського обстрілу Києва 28 квітня;
- Олександр Махов, журналіст каналів «Україна», «Україна 24», «Дом». Був ветераном війни на Донбасі, з початком повномасштабної російської агресії 2022 року знову пішов на фронт. Загинув 4 травня через обстріли;
- Наталя Харакоз, журналістка, письменниця, членкиня НСЖУ та Національної спілки письменників України, керівниця літературного клубу «Азов'є». Загинула у Маріуполі, який заблокувала російська армія;
- Євген Старинець, ексменеджер філії Суспільне Черкаси, військовослужбовець. Загинув 30 квітня у боях за Попасну (Луганщина);
- Максим Мединський, комунікаційник, військовослужбовець. Трагічно загинув під час оборони країни;
- Оксана Гайдар (псевдонім Руда Пані). Загинула під час обстрілу російською артилерією села Шевченкове Броварського району на Київщині між 11 і 12 березня;
- Костянтин Кіц, оператор луцького каналу «Аверс», загинув захищаючи на фронті Україну;
- Ігор Гуденко, фотограф, відеоблогер. Був знайдений 27 лютого у Харкові. Відповідно до висновків лікарів, його смерть не була насильницькою.
Інфографіка: ІМІ
Окупанти продовжують викрадати та брати у полон представників медіа, зафіксовано дев’ять таких випадків. Останній випадок стався в тимчасово окупованому Херсоні у травні – російські військові викрали з дому інженера «Суспільне Херсон» Олексія Воронцова, а через шість днів його відпустили. Він живий і перебуває вдома, в тимчасово окупованому Херсоні.
Крім того, російські окупанти продовжують знищувати українське мовлення на тимчасово захоплених територіях. Так, у Маріуполі окупанти поширюють пропаганду, використовуючи назву та логотип газети «Приазовский рабочий». Ця газета через окупацію припинила свою діяльність.
Також серед злочинів росіян – обстріли журналістів, телевеж, офісів медіа, блокування доступу до сайтів українських медіа в РФ та окупованому Криму тощо.
ЗМІ продовжують закриватися внаслідок російської агресії на території України. Так, щонайменше 113 регіональних медіа змушені були припинити роботу через погрози з боку російських окупантів, захоплення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації та друкувати газети тощо. Медіа припинили виходити на Донеччині, Закарпатті, Луганщині, Львівщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Херсонщині, Харківщині, Хмельниччині, Чернігівщині, у Чернівцях, Запорізькій області, Кропивницькому.
Також зростає кількість погроз та кібератак, вчинених проти журналістів та медіа. За три місяці повномасштабної війни ІМІ зафіксував 50 випадків погроз та переслідувань журналістів і медіа.
Фото: Роман Балук/Львівська міська рада