Медійники, громадські організації та правозахисники просять міжнародну спільноту притягнути Росію до відповідальності за злочини, які вона скоїла проти України.

«Детектор медіа» публікує повний текст звернення.

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала масштабне вторгнення на територію суверенної та незалежної держави Україна, порушивши імперативні норми міжнародного права. Це вторгнення стало продовженням агресії РФ проти України, що розпочалася у березні 2014 року з анексії Криму та пізнішої окупації частини східних територій України. Наразі триває масштабний міжнародний збройний конфлікт у самому серці Європи, в рамках якого РФ регулярно вдається до воєнних злочинів як свідомо обраної стратегії терору проти цивільного населення. 

Очевидно, що цей конфлікт створює найбільшу загрозу миру у світі з часів Другої світової війни та може призвести до повної руйнації міжнародного правопорядку й входження світу в епоху «війни всіх проти всіх». Ця катастрофа стала можливою завдяки ліні, боягузтву та конформізму міжнародних інституцій та організацій, які виявилися нездатними ефективно захистити принципи демократії, верховенства права та прав людини. Це також стало можливим через те, що покладаючись на міжнародні стандарти та норми, розроблені після Другої світової війни, ми колективно не помітили того, що всеохоплюючий технологічний «підрив» останніх років вимагає докорінного перегляду та адаптації принаймні частини з цих стандартів. 

Усвідомлюючи рівень загрози для регіону та світу, а також будучи впевненими, що найбільші кризи створюють унікальні можливості для карколомних реформ і змін на краще, ми звертаємося до міжнародної спільноти та компетентних організацій з такими вимогами: 

І. Виявити відданість духу міжнародного права та проявити належну політичну волю для виключення РФ з Ради Безпеки ООН. Країна, що неодноразово порушила засадничі принципи ООН, не має жодного юридичного чи морального права бути постійним членом одного з її ключових органів. 

ІІ. Визнати, що структура та певні процедури функціонування ООН і насамперед особливості роботи Ради Безпеки ООН були вибудовані, виходячи з політичних реалій на момент завершення Другої світової війни, є неоколоніальними та несправедливими за своєю сутністю та вже давно нездатні забезпечити світовий правопорядок. У зв’язку з цим необхідно негайно розпочати процес перегляду основних механізмів функціонування ООН з метою їх докорінної реформи саме з точки зору реальної можливості забезпечувати збереження миру. 

ІІІ. Притягнути РФ до відповідальності за міжнародні злочини, вчинені щодо України, включаючи злочин агресії та воєнні злочини. У разі неможливості ефективного залучення Міжнародного Кримінального Суду необхідно створити спеціальний міжнародний Трибунал для розслідування та покарання за злочини, які вчинили посадові особи та військові РФ проти України. 

IV. Враховуючи те, що збройна агресія РФ проти України включає в себе значну інформаційну складову, у рамках роботи такого міжнародного Трибуналу абсолютно необхідно розглянути питання відповідальності працівників низки російських медіа, які умисно, систематично та масово займалися розробкою та втіленням агресивних інформаційних операцій з метою поширення дезінформації, розпалення ненависті, а також пропаганди та виправдання російської агресії проти України. Орієнтовний перелік осіб, що підлягають притягненню до такої відповідальності, викладено у Додатку 1 до цього звернення. Неповний перелік перевірених джерел та звітів з прикладами та доказами проведення таких агресивних інформаційних операцій викладено у Додатку 2 до цього звернення. 

V. Визнати, що свобода вираження поглядів та свобода медіа у жодному разі не має поширюватися на агресивні інформаційні операції, що фінансуються, контролюються або в інший спосіб підтримуються державами з протиправними намірами. Негайно розпочати процес міжнародних консультацій із залученням представників громадянського суспільства, академії та медіа для розроблення правових основ для обмеження та протидії агресивним інформаційним операціям на  міжнародному та регіональному рівнях. Численні свідчення, отримані від полонених в Україні російських солдат, нагально демонструють те, яким чином агресивні інформаційні операції призводять до реального збройного конфлікту. Заради забезпечення миру така практика має бути викорінена. 

VI. Визнати, що у сучасних конфліктах інформаційна агресія є не підтримуючим фактором, а потужною основною складовою. Негайно розпочати процес міжнародних консультацій для напрацювання оновленого визначення агресії для Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду, яке включало б у себе агресивні інформаційні операції. 

Розуміючи усю складність поставлених вимог, ми переконані, що їх успішна реалізація є можливою та необхідною для збереження цивілізаційних досягнень людства та подолання міжнародної безпекової катастрофи. 

З повагою та готовністю співпрацювати для досягнення поставлених у даному зверненні завдань,

підписали: 

1. Незалежна Медійна Рада, Україна 
2. Детектор Медіа, Україна
3. Інститут Масової Інформації, Україна 
4. Центр Громадянських Свобод, Україна 
5. Інтерньюз Україна, Україна 
6. Інститут Розвитку Регіональної Преси, Україна
7. Фундація «Суспільність», Україна 
8. Центр Демократії та Верховенства Права, Україна 
9. Центр прав людини ZMINA, Україна
10. Комісія з журналістської етики, Україна 
11. StopFake, Україна
12. Лабораторія цифрової безпеки, Україна
13. Інститут демократії імені Пилипа Орлинка, Україна
14. Платформа прав людини, Україна
15. Український інститут медіа та комунікації, Україна
16. Консорціум ветеранських організацій Сходу, Україна
17. Українська асоціація медіапсихологів та медіапедагогів, Україна
18. Національна спілка журналістів України, Україна
19. Асоціація політичних психологів України, Україна
20. Національна асоціація медіа, Україна
21. «Європейські цінності» – Центр політик у сфері безпеки, Чеська Республіка 
22. Правовий медіа-центр, Казахстан
23. 101tv.kz, Казахстан
24. Tilshi, Казахстан
25. Коаліція «Нове покоління правозахисників», Казахстан
26. ProTenge, Казахстан 
27. Abzhan news, Казахстан 
28. Міжнародний центр журналістики MediaNet, Казахстан 
29. Factcheck.kz, Казахстан 
30. Youtube канал «Just journalism», Казахстан
31. Асоціація незалежної преси (API), Молдова
32. Центр журналістських розслідувань, Молдова
33. Асоціація Media–Guard, Молдова
34. Media Alternativa, TV8, Молдова
35. Sud-Est Media AO (Moldova.org), Молдова
36. Центр PAS AO (Sanatateinfo.md), Молдова
37. Jurnal TV, Молдова
38. Комітет свободі преси, Молдова
39. A.O. «Media & Human Rights», Молдова
40. Центр незалежної журналістики, Молдова 
41. Interact Media, Agora.md, Молдова
42. Асоціація електронної преси, Молдова
43. NewsMaker.md, Молдова
44. Білоруська асоціація жерналістів (BAJ), Білорусь
45. Фонд солідарності BYSOL, Білорусь
46. Грузинський альянс регіональних мовників, Грузія
47. Ресурсний центр журналістики, Грузія
48. TOK TV-Georgia, Грузія
49. Інститут розвитку свободи інформації (IDFI), Грузія
50. Ліберальна академія Тбілісі, Грузія
51. Зелений рух Грузії, Грузія
52. Асоціація Бізнес Консультаційних Організацій Грузії, Грузія
53. Imereti Union of Science – «SPECTRI», Грузія
54. Науково-інтелектуальний клуб «Діалог поколінь», Грузія
55. Самцхе-Джавахестська регіональна асоціація «Толерант», Грузія
56. Конфедерація профспілок Грузії, Грузія
57. Асоціація «Мирний та діловий Кавказ», Грузія
58. Асоціація «Меркурій», Грузія
59. Союз екологів Чорного моря, Грузія
60. Грузинський інститут політики, Грузія
61. Інформаційний центр Gori, Грузія
62. Фонд розвитку енергетики, Грузія
63. Грузинська асоціація громадянського розвитку, Грузія
64. Нове покоління за демократію, Грузія

Долучитися до підписання заяви можна за посиланням.

Додаток 1. Попередній перелік осіб, що підлягають притягненню до відповідальності за систематичну, умисну та масову розробку та втілення агресивних інформаційних операцій з метою поширення дезінформації, розпалення ненависті, пропаганди та виправдання російської агресії проти України 

1. Дмитро Кисельов, заступник генерального директора ВГТРК
2. Ольга Скабєєва, ведуча ток-шоу «60 хвилин»
3. Євгеній Попов
4. Роман Балаян
5. Захар Прилепін
6. Антон Красовський
7. Аркадій Мамонтов   
8. Маргарита Симоньян
9. Тигран Кеосаян
10. Володимир Соловйов
11. Олексій Ніколов, генеральний директор RT
12. Антон Анісімов, головний редактор Sputnik
13. Андрій Благодиренко
14. Динара Токтосунова, генеральний директор Ruptly 
15. Андрій Норкін (НТВ)
16. Артем Шейнін (Перший канал)
17. Анатолій Кузичев (Перший канал)
18. Олеся Лосєва (Перший канал)
19. Ірада Зейналова (НТВ)
20. Роман Бабаян (ТБ Центр)
21. Олександр Коц (Комсомольська правда)
22. Андрій Кондрашов (ВГТРК)
23. Кирил Клеймьонов (Перший канал)
24. Аркадій Мамонтов (ВГТРК)
25. Дмитро Стешин (Комсомольська правда)
26. Володимир Корнілов (РІА)
27. Віталій Третьяков (Вища школа телебачення МДУ) 
28. Олег Лурьє
29. Микола Стариков
30. Анна Шафран (Вести FM)
31. Андрій Ільницький 
32. Дмитро Куликов (Перший канал)
33. Армен Гаспарян
34. Оксана Бойко (RT)
35. Інна Афіногенова (RT)
36. Мурад Газдиєв (RT)
37. Ігор Жданов (RT)
38. Михайло Ростовський (RT)
39. Максим Соколов (RT)
40. Валентин Горшенін (RT)
41. Максим Аль-Турі (RT)
42. Ксенія Федорова (RT Франция)
43. Максим Додонов (Телеканал «Зірка»)
44. Марія Фіношина (RT)

Додаток 2. Попередній перелік перевірених джерел та звітів з прикладами та доказами проведення РФ агресивних інформаційних операцій проти України

1. Data base, monitoring and reports of EUvsDisinfo, the flagship project of the European External Action Service’s East StratCom Task Force (2015-2022) 
2. #DisinfoChronicle.Kremlin disinformation about the military offensive in Ukraine, ongoing monitoring by Detector.Media as of 25 February 2022 and for the period of the international armed conflict 
3. Ongoing monitoring and reports of StopFake initiative (2014-till present) 
4. Ongoing monitoring, reports and newsletters of the European Values Center for Security Policy
5. European Commission, ‘A multi-dimensional approach to disinformation. Report of the independent High-Level Group on fake news and online disinformation’ (Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2018) 
6. NGO Internews Ukraine, Analytical publication ‘Words and Wars: Ukraine facing Kremlin propaganda’ (KIC 2017)
7. de Jong S, Sweijs T, Kertysova K, Bos R, Inside the Kremlin House of Mirrors (The Hague Centre for Strategic Studies 2017) 
8. Dutsyk D, Shutov R, Burkovskyi P, Chernenko S, Counteraction to Russian Information Aggression: Joint Action to Protect Democracy (Telekritika 2015) 
9. Janda J, Víchová V, Richter M, Sharibzhanov I, Fišer J, ‘How do the EU28 perceive and react to the threat of hostile influence and disinformation operations by the Russian Federation and its proxies?’ (European Values, 2017)  
10. Kruk K, ‘Analyzing the Ground Zero. What Western Countries Can Learn from Ukrainian Experience of Combating Russian Disinformation’ (European Values, 2017)  
11. Pomerantsev P, Weiss M, The Menace of Unreality: How the Kremlin Weaponizes Information, Culture and Money (The Institute of Modern Russia 2014) 
12. Splidsboel Hansen F, Russian Hybrid Warfare: A Study of Disinformation (DIIS 2017) 
13. Fact vs. Fiction: Russian Disinformation on Ukraine (Factsheet) (US Department of State, 2022) 
14. Umland A, ‘The dangers of echoing Russian disinformation on Ukraine’ (Atlantic Council, 2021) 
15. Nicholson K, ‘There's a flood of disinformation about Russia's invasion of Ukraine. Here's who's sorting it out’ (CBC News, 2022) 
16. Hybrid Warfare Analytical Group, ‘Fear, Lies, and Discredit. Overview of the Main Areas of Russian Disinformation in the First Half of 2021’ (Ukraine Crisis Media Center, 2021) 
17. Moore C, ‘Russian and Disinformation: the case of Ukraine’ (CREST, 2019) 
18. Holroyd M, ‘Debunking the most viral misinformation about Russia's war in Ukraine’ (Euronews.com, 2022)