Комісія з журналістської етики (КЖЕ) висловила публічний осуд виданню «Спротив» через матеріал про можливі зловживання заступника голови Фонду держмайна Дениса Кудіна.

1 листопада 2021 року до КЖЕ надійшла скарга Дениса Кудіна на публікацію інтернет-видання «Спротив» «“Велика приватизація Зеленського”. Гроші з державної ОГХК “миються” через офшор. Нові витоки «Пандора Пеперс»» від 20 жовтня 2021 року.

Матеріал розповідає про те, що кошти з продажу ільменіту, які мала б отримувати державна Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК), проходять через кіпрську компанію-посередника, бенефіціаром якої є заявник та його «кум» Владислав Войтенко, що працює першим заступником голови правління ОГХК.

Як стверджується, саме цей зв’язок між двома колишніми колегами призвів до невдалих спроб приватизації компанії у 2021 році. Автор статті посилався на документ, який нібито був оприлюднений в межах витоку документів «Pandora Papers».

У ньому зазначається, що двома керівними партнерами компанії ESTRA Capital Limited, зареєстрованої на Кіпрі, є заявник та Владислав Войтенко. У декларації, яку Владислав Войтенко подавав при звільненні з АТ «Одеський припортовий завод», він зазначений бенефіціаром цієї компанії, в той час як у декларації заявника ця компанія відсутня.

Зазначається, що «діяльність ланцюжка офшорних компаній, в яких зав’язана ESTRA Capital Limited з бенефіціарами Владиславом Войтенком і Денисом Кудіним, як бачимо з опублікованого документа, підпадає під високий ризик АМL Regulation. Простіше кажучи, компанія в ланцюжку використовується для «відмивання» грошей».

На думку заявника, у матеріалі було допущено порушення вимог пунктів 4, 6, 8, 9, 10 та 19 Кодексу етики українського журналіста.

15 листопада 2021 року Комісія звернулася з листом до інтернет-видання «Спротив» із проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від видання отримано не було.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 4 Кодексу етики українського журналіста: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрилансерів, пресслужб та інших джерел».

Пункт 8 Кодексу етики українського журналіста: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прескарти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».

Щодо порушень вимог пункту 4 Кодексу

Пункт 4 Кодексу стосується передусім висвітлення судових процесів та гарантує презумпцію невинуватості. В той же час він не обмежує можливості медіа висловлювати обґрунтовані звинувачення у протиправній діяльності тієї чи іншої особи. Частина звинувачень у розглядуваному матеріалі має фактичне підґрунтя, а сам матеріал жодним чином не стосується судових процесів.

Його автор також не використовує термінології, яка б могла свідчити про те, що заявник є злочинцем. З огляду на ці тези, Комісія не вбачає у матеріалі порушень оспорюваного положення Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу

Дотримання стандартів, зазначених у пункті 6 Кодексу, вимагає від журналістів та інтернет-видань верифікації всіх фактів, наведених у матеріалі, за допомогою належних джерел. Це має слугувати запобіжником від перекручувань фактів та маніпуляцій щодо формування ставлення до тої чи іншої особи або події, особливо у випадках, коли матеріал стосується потенційної протиправної діяльності. Будь-який факт має бути підкріплений вказівкою на джерело, а якщо матеріал виходить в інтернет-виданні – посиланням на джерело, за допомогою якого достовірність цього факту можна підтвердити.

КЖЕ зазначає, що матеріал, що є предметом розгляду за скаргою Дениса Кудіна, містить низку фактичних тверджень про його зв’язок з Владиславом Войтенком. Стверджується, що їх пов’язують родинні зв’язки, робота в одній юридичній особі. Так само стверджується, що гроші ОГХК за проданий ільменіт йдуть через компанію-посередника, бенефіціаром якої є заявник та Владислав Войтенко.

КЖЕ звертає увагу, що видання не підкріплює ці факти якимись посиланнями, як, наприклад, наводяться посилання на декларації двох героїв матеріалу, в яких можна помітити недекларування заявником можливих зв’язків з ESTRA Capital Limited, або ж як наводиться відсканована копія документу, що свідчить про можливу причетність заявника до кіпрської компанії.

«В той же час варто наголосити, що опублікована копія документу справді дозволяє зробити висновок про зловживання та можливе порушення законодавства заявником. Цей документ, найпевніше, є результатом оцінки ризиків співпраці з кіпрською компанією і дослідження, яке може вказувати на справжніх, а не формальних бенефіціарів компанії. Тож його цінність є значною незалежно від формальної інформації в кіпрських реєстрах».

Попри те, що публікація копії документу є суспільно важливою, видання «Спротив» не підтвердило більшість наведених у публікації фактів щодо зловживань держслужбовця. Тому Комісія вважає, що було допущено порушення вимог пункту 6 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 8 Кодексу

Пункт 8 Кодексу гарантує, серед іншого, відповідність заголовку матеріалу тезам, викладеним у ньому. Дотримання цього стандарту є необхідним задля протидії так званому «клікбейту» – матеріалам, які набирають перегляди завдяки неправдивим заголовкам, що спонукають користувача ознайомитися з матеріалом.

Заголовок оскаржуваного матеріалу вказує на можливе висвітлення корупції у державній компанії, яке стало відомим завдяки «Pandora Papers». В той же час, якщо детально ознайомитися з матеріалом, то він стосується можливих корупційних правопорушень (недекларування заявником можливого контролю над кіпрською компанією).

Теза ж про «вимивання» коштів з ОГХК не підкріплена у статті жодними доказами чи посиланням на інші матеріали у медіа та не міститься безпосередньо у документах, оприлюднення яких стало можливим після зливу матеріалів в рамках «Pandora Papers».

«З огляду на це, споживач інформації, що вирішить ознайомитися з матеріалом, не отримає доступу до обіцяної в заголовку інформації. Таке спотворення заголовку є, на думку Комісії, штучним намаганням привернути увагу читача до матеріалу та, відповідно, порушенням вимог пункту 8 Кодексу».

Щодо порушень вимог пункту 9 Кодексу

Пункт 9 Кодексу також встановлює додатковий запобіжник щодо неприпустимості поширення інформації, що містить необґрунтовані звинувачення та є упередженою. З огляду на те, що значна кількість фактів, які містять звинувачення щодо заявника, жодним чином не підтверджені, у читача може скластися безпідставне упереджене ставлення щодо Дениса Кудіна та Владислава Войтенка.

Загальний тон матеріалу, зокрема згадки про можливу некомпетентність у світлі попереднього робочого місця заявника, налаштовує споживача інформації на негативне сприйняття його особи. З огляду на це, Комісія вважає, що інтернет-видання «Спротив» припустилося порушень вимог пункту 9 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу

Пункт 10 Кодексу передбачає вимоги до збалансованості подання інформації. Для його дотримання особам, яких звинувачують у протиправній діяльності, має бути надана можливість прокоментувати ситуацію та надати власне бачення щодо конкретного факту, події чи звинувачення.

Також слід звертатися до фахівців, які зможуть розтлумачити зміст отриманих документів. У розглядуваному матеріалі заявника критикують, звинувачують у протиправній діяльності та впливі на призначення на посади в державних підприємствах. Його позиція не висвітлена, так само як і позиція його можливого бізнес-партнера Владислава Войтенка.

Стаття також не надає жодної інформації про спроби звернутися до них чи про факт ненадання ними відповіді на запит видання. Інтернет-видання також не звернулося до фахівців із проханням протлумачити, що може означати віднесення кіпрської компанії до високого ризику АМL Regulation. Укупі ці факти свідчать про порушення вимог пункту 10 Кодексу.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, КЖЕ вважає, що матеріал видання «Спротив» порушує вимоги пунктів 6, 8, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста, та висловлює інтернет-виданню публічний осуд.

Комісія не розглядала справу на предмет порушення пункту 19 Кодексу етики українського журналіста, який є процедурним та лише постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.

Комісія нагадує про те, що висвітлення суспільно важливої інформації не звільняє журналістів від необхідності дотримуватися стандартів достовірності та збалансованості подання інформації.

Комісія наголошує на необхідності обережно ставитися до висвітлення інформації, пов’язаної з можливим вчиненням протиправної діяльності, з огляду на її здатність завдати значної шкоди репутації героїв розслідувань, і рекомендує медіа:

• під час висвітлення таких тем чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
• наводити підтвердження кожному звинуваченню та твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження; 
• дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення; 
• не спотворювати враження про можливу тему матеріалу шляхом використання оманливих заголовків.

Колаж: «Спротив»