«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 91

щодо сюжету телеканалу «24» під заголовком «В столиці забудовник відновлює сквер»  

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 21 жовтня 2020 року до ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей сюжет. 22 жовтня надійшло ще дві скарги на той же сюжет. Вони мотивовані тим, що в сюжеті міститься недостовірне твердження про опонентів забудовника, яких названо «проплаченими тітушками», а інформація подана неповна.

2. Сюжет було опубліковано в соцмережі Youtube 20 жовтня 2020 року без зазначення автора.

3. Матеріал присвячений будівництву житлового комплексу Сhalet в зеленій зоні на вулиці Львівській у Києві. Згадано противників забудови, які нібито «платять тітушкам, усе зносять та піаряться перед виборами», хоча їхньої точки зору подано не було.   

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

 «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об'єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано...» (п. 10);

«…Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам...» (п. 17).

2. Законодавство

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (в ред. 2006 р., № 3759-XII):

«Телерадіоорганізація зобов’язана… поширювати об’єктивну інформацію…» (п. «в» ч. 1 ст. 59);

«Творчий працівник телерадіоорганізації зобов’язаний…перевіряти достовірність одержаної ним інформації;..» (п. «б» ч. 1 ст. 60).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Ініціатива неодноразово вказувала на незбалансованість матеріалів через ненадання позиції однієї зі сторін конфлікту (та й відсутність згадок про хоча б спробу журналістів таку позицію отримати). Виглядає, що в багатьох випадках дане порушення вчиняється умисно.

2. Щодо правдивості інформації та її перевірки. Ініціатива «МедіаЧек» не раз зазначала, що вона не перевіряє інформацію на правдивість, оскільки для цього необхідно проводити певний аналог судового слідства. У розглядуваному матеріалі наприкінці зазначено, що противники побудови житлового комплексу Сhalet нібито платили «тітушкам» та «піаряться перед виборами», а також «перешкоджали очищенню скверу від аварійних дерев та висадки нових». Звідки журналісти отримали цю інформацію й чи перевіряли її, в сюжеті не вказано. У висновку № 40 ми констатували: «Відсутність джерел ускладнює перевірку (подальше дослідження) наданої цими джерелами інформації для читачів матеріалу, в яких може виникнути бажання самим пересвідчитися в її правдивості або ще більше заглибитися в суть питання. Крім того, виникає сумнів у тому, що надану цими джерелами інформацію журналісти взагалі перевіряли».

Тобто є порушення професійного журналістського стандарту посилання на джерела інформації. Цей недолік також є порушенням правового обов’язку телеканалу щодо перевірки інформації, адже закріплення в законі обов’язку працівника телеканалу перевіряти інформацію екстраполює цей обов’язок і на телеканал. Інакше таке законодавче регулювання було б не потрібне, а телеканал сам визначав би у своїх внутрішніх документах обов’язки тих чи інших працівників щодо перевірки інформації.  

3. Незбалансованість. В розглядуваному сюжеті подано позицію забудовника (коментують кілька різних людей) і думки пересічних перехожих. Інформація про противників побудови житлового комплексу в сюжеті є явно негативною (йдеться про нібіито підкуп «тітушок», перешкоди очищенню скверу та передвиборчий піар), але їхньої позиції в матеріалі не подано і не зазначено, чи телеканал намагався її отримати. При цьому звернення по коментарі слугувало б також додатковим способом перевірки інформації про активістів. У висновку № 8 Ініціатива писала, що без позиції того, хто став об̕єктом критики в матеріалі, неможливо скласти повноцінну картину ситуації, оскільки в певних випадках тільки об’єкт критики  може повідомити нюанси, не відомі загалу. Отже, це порушення телеканалом професійного стандарту журналістики щодо збалансованого подання інформації.

4. Неповнота. Відсутність джерел інформації та позиції однієї зі сторін конфлікту автоматично тягне за собою порушення й професійного стандарту журналістики щодо повного подання інформації. Крім того, наприкінці сюжету зазначено, нібито противники будівництва «усе зносять». Не зрозуміло, які факти чи припущення маються на увазі під цією фразою, але якщо відбулося силове протистояння, знесення паркану чи інші подібні події, журналісти мали б розповісти про це в сюжеті більш детально.

5. Упередженість та необ’єктивність. Під кінець сюжету в ньому подано багато вже згаданої вище інформації про противників будівництва, яка сприймається негативно. Їхньої позиції в сюжеті не подано, а джерела такої інформації не вказані. Це загалом свідчить про упереджений та необ’єктивний підхід телеканалу до висвітлення конфлікту, що є порушенням юридичного обов’язку каналу подавати об’єктивну, тобто неоднобоку, інформацію.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що телеканал «24» у своєму сюжеті «В столиці забудовник відновлює сквер» порушив професійні стандарти посилання на джерела інформації, збалансованості, повноти й неупередженості (пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста), а також пункт «в» частини 1 статті 59 й пункт «б» частини 1 статті 60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Копію цього висновку Ініціатива надсилає до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

29 січня 2021 року