«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 86

щодо сюжету телеканалу «Аверс» та матеріалу інформагентства «Волинські новини» про Богдана Шибу

І. Дані щодо скарги та оскаржуваних матеріалів

1. 9 жовтня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на ці матеріали, які скаржник називає пропагандистськими та вважає, що вони мали би бути марковані як реклама.  

2. Характеристики розглядуваних матеріалів:

2.1. Відеосюжет телеканалу «Аверс» під назвою «Що поєднує екс мера Луцька із жителями Колоденки на Рівненщині» було оприлюднено в соцмережі Youtube 7 жовтня 2020 року, тривалість близько семи хвилин, авторка сюжету – Олена Лещук, оператор – Вячеслав Марушко;

2.2. Матеріал інформаційного агентства «Волинські новини» під назвою «Четверо загиблих і життя “до” та “після”: як покійних зробили винними в ДТП за участю ексмера Луцька. Відео.» опублікований  9 жовтня 2020 року без зазначення автора та рубрики.

3. Розглядуваний матеріал у контексті виборів міського голови Луцька нагадує про трагічну автокатастрофу в 2006 року за участю ексмера Богдана Шиби, який був кандидатом на цю посаду під час виборів 2020 року (на момент виходу обох матеріалів).  

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

1.                                                                                                                                                                                                                                                                   Законодавство

1.1.                                                                                                                                                                                                                                                              Виборчий кодекс (№ 396-IX):

«Передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) - суб’єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Передвиборна агітація може проводитися у таких формах:

…

4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень;

…

8) публічні заклики голосувати за або не голосувати за кандидата, партію (організацію партії) - суб’єкта виборчого процесу або публічні оцінки їхньої діяльності;

…

10) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.» (ч. 1 ст. 51).

«Прихована передвиборна агітація, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації, не позначеної відповідно до вимог цього Кодексу, забороняються…» (ч. 5 ст. 51).

«Засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини третьої статті 55 і частини другої статті 56 цього Кодексу, забороняється агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій), оцінювати їхні передвиборні програми або надавати їм перевагу в будь-якій формі.» (ч. 4 ст. 57).

2.2. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (в ред. 2006 р., № 3759-XII):

«Телерадіоорганізація зобов’язана… поширювати об’єктивну інформацію…» (п. «в» ч. 1 ст. 59).

ІІІ. Оцінка розглядуваних матеріалів

1. Виборчий процес створює особливі умови для висвітлення діяльності політиків у медіа: критика певного політика, навіть цілком обґрунтована, може сприяти електоральному успіхові його конкурентів і навіть може бути ініційована ними в той чи інший спосіб. Відповідно, всі матеріали ЗМІ на виборчу тематику або зі згадками про кандидатів, крім чітко ідентифікованої агітації, повинні бути збалансованими.

2. Інформаційним приводом для появи обидвох розглядуваних матеріалів є участь Богдана Шиби у виборах міського голови Луцька. Це також подається як контекст події щодо ДТП, яка відбулась багато років тому. Тобто в обидвох випадках редакції не приховували, що ці матеріали пов’язані з виборчим процесом та статусом Шиби як кандидата.

3. Предмет розгляду. Ініціатива не оцінює особу Богдана Шиби як кандидата на виборах або його поведінку, пов’язану з дорожньо-транспортною пригодою 2006 року, оскільки такі форми оцінки не охоплюються її мандатом. Ініціативою розглядається лише подання вказаних матеріалів у медіа й лише їм надається оцінка.

4. Посилання на джерела інформації. В обидвох матеріалах бракує посилання на джерела важливих відомостей, поданих у матеріалі, які мали би свідчити про винуватість ексмера. А саме про те, що на його авто стрілка спідометра нібито після аварії застигла на позначці 180 км/год. Про це говорять родичі загиблих в інших авто, які посилаються на неназваних «очевидців». Необхідно враховувати, що ці родичі фактично є опонентами Богдана Шиби, вважаючи саме його винуватим у дорожньо-транспортній пригоді, а не водія машини, в якій їхали їхні діти. Фактично це джерело інформації є анонімним і може бути упередженим. З огляду на явну сумнівність джерела таких вагомих фактів, це порушення професійного стандарту посилання на джерела.

5. Незбалансованість. Позиція пана Шиби в розглядуваних матеріалах подана коротко: мовляв, із нього як із посадовця зробили винуватого в смертельній аварії  недружні до нього медіа. Це могло б бути його універсально відповіддю на всі закиди щодо цієї вже давньої події, але в інтересах аудиторії телеканалу та сайту журналісти мали би поставити йому питання щодо конкретних обставин події (з якою швидкістю їхав, хто і чому перебував із ним в авто, через скільки днів він пройшов тест на алкоголь тощо). Якби ексмер повторив своє твердження про недружні ЗМІ або відмовився відповідати на ці питання, журналісти мали би про це сказати в матеріалах.

Крім того, в матеріалах відсутня позиція правоохоронців, які були залучені до справи 14 років тому (також не зазначено, чи журналісти намагалися отримати їхні коментарі), а їх у матеріалах звинувачують в тому, що винуватим у ДТП зробили не того водія, а родичів загиблих навіть не покликали на судове засідання. Таким чином, у розглядуваних матеріалах також порушено професійний стандарт журналістики щодо збалансованого подання інформації.

6. Неповнота. Незбалансованість та сумнівні джерела в матеріалах автоматично спричиняють і їхню невідповідність професійному стандартові повноти подання інформації.

7. Відокремлення фактів від коментарів, упередженість і необ’єктивність. Матеріал інформагентства «Волинські новини» опублікований не у рубриці «новини», але відеосюжет каналу «Аверс» вийшов у рамках програми «Новини на часі». При цьому ведуча новинної програми перед цим сюжетом у підводці говорить про Богдана Шибу: «…зміг звабити виборців лише раз…», «…абсурдний передвиборчий слоган…» Це по суті є коментарями журналіста чи редакції в новинному матеріалі, що нав’язує глядачам певну думку, тому є неприпустимим.

У першому абзаці матеріалу «Волинських новин» указано, що Богдан Шиба «так забажав спростувати давню істину, що обіцяє повернути лучанам те, що у них і так є – їхнє місто. Абсурдний передвиборчий слоган натякає: десь підсвідомо Богдан Павлович розуміє, що не все в житті можна повернути». Подібною є й підводка ведучою до відеосюжету телеканалу «Аверс». Далі в матеріалі на сайті розповідається про смертельну ДТП, після чого автор матеріалу зауважує: «Схоже, що в цій історії єдиний, на кого трагедія зовсім не вплинула, – це сам Богдан Шиба». Таке ж висловлювання журналістки є і в відеосюжеті (2:40).

А на завершення текстового матеріалу зазначено: «…Богдан Шиба… вірить, що це Бог його вберіг 12 липня 2006 року. Отже, так було угодно Богові, щоб Шиба ще прислужився лучанам і волинянам. Цинічно, правда?..» Ідентична цитата є й на відео, але без риторичного питання на завершення. Також перед цим у тексті та відеоматеріалі уміщено висловлювання матері одного з загиблих, Галини Федорчук, яка не розуміє, як може йти до влади людина, яка «зробила винуватими» загиблих у ДТП з власним авто і не поспівчувала їхнім батькам. Очевидно, що цей коментар журналісти записали не 14 років тому, а нещодавно.

Тобто редакції телеканалу та агентства у виборчому контексті акцентували увагу саме на негативній інформації щодо одного з кандидатів у мери Луцька. Для цього використовувалися підводка/вступ до матеріалу, які одразу налаштовували аудиторію негативно; негативні коментарі щодо кандидата наприкінці матеріалів, сумнівне джерело вагомої негативної інформації про Богдана Шибу; також журналісти не продемонстрували принаймні спроб узяти детальні коментарі останнього. Виходячи з цього, Ініціатива констатує упередженість розглядуваних матеріалів щодо Богдана Шиби, яка у випадку телеканалу «Аверс» також є порушенням обов’язку поширювати об’єктивну інформацію (пункт «в» частини 1 статті 59 закону «Про телерадіомовлення»), адже упереджений матеріал не може бути об’єктивним. Також із боку телеканалу є порушення професійного стандарту відділення фактів від коментарів.

8. Прихована агітація проти кандидата. Розглядувані матеріали відкрито подані у виборчому контексті, вони, як уже констатовано в попередньому пункті, містять упередженість до одного з кандидатів на місцевих виборах. Зважаючи на це, Ініціатива вважає, що створення та оприлюднення таких матеріалів було покликане спонукати виборців Луцька не голосувати за Богдана Шибу, а отже, розглядувані матеріали є агітацією проти цього кандидата.

Ці матеріали не містять маркування щодо їхнього агітаційного характеру. Відповідно, це порушення з боку редакцій телеканалу «Аверс» та інформагентства «Волинські новини» частини 5 статті 51 Виборчого кодексу та пункту 7 Кодексу етики українського журналіста.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що телеканал «Аверс» у своєму сюжеті «Що поєднує ексмера Луцька із жителями Колоденки на Рівненщині» та редакція інформаційного агентства  «Волинські новини» у своєму матеріалі  «Четверо загиблих і життя “до” та “після”: як покійних зробили винними в ДТП за участю ексмера Луцька. Відео» допустили порушення пунктів 6, 7, 9 (а пункт 9 телерадіокомпанія додатково порушила у частині відокремлення фактів від коментарів) та пункт 10 Кодексу етики українського журналіста, а також частину  5 статті 51 Виборчого кодексу. Крім того, телеканал «Аверс» допустив порушення пункту «в» частини 1 статті 59 закону «Про телерадіомовлення».

Ініціатива не оцінювала Богдана Шибу як кандидата на виборах чи його поведінку в контексті ДТП 2006 року, а цей висновок не може слугувати підтвердженням або спростування звинувачень у його бік, пов’язаних із цією подією.

Екземпляр цього висновку також надсилається до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

29 грудня 2020 року